Ірена Кільчицька в ефірі програми Гордон на телеканалі 112 Україна
112.ua

Гордон: В ефірі програма "Гордон" і сьогодні мій гість – екс-заступник мера Києва Ірена Кільчицька.

Ти працювала в КДБ. Ти кадебешниця чи кадебістка?

Кільчицька: У КДБ працювали дуже достойні люди – патріоти, інтелігенти, у яких були принципи, інтереси захисту батьківщини. І ніяк не можна порівняти з тим, чим займається зараз, на жаль, наша СБУ – переважно особистим збагаченням, а не захистом інтересів країни.

- А ти чим займалася в КДБ?

- Я була завідувачкою кримінальною канцелярією – секретної частиною. Розпечатувала повідомлення агентів, займалася канцелярською роботою. Хоч минули вже десятиліття, я маю ще й моральні підстави не розголошувати те, чим я займалася.

- Генерал міліції Куликов сказав, що в КДБ ти працювала повією...

- ...офіційно? Там була така посада?

- ...про що свідчить фільм "Повії на службі у КДБ", де ти знімалася разом з М. Козаковим і А. Кончаловським. Що він мав на увазі?

- Не найгірша компанія. По-перше, Куликов - не генерал. По-друге, дійсно, був документальний фільм "У ліжку з КДБ". До мене звернулися з Москви в лютому. Тоді я тільки-но народила дочку, і у мене померла мама. Я була в поганому фізичному і душевному стані, і вони чекали заради мене два місяці – приїхали в квітні, знімальна група НТВ. Я не знала, як буде називатися фільм, про що цей фільм. Вони сказали, що просто знімають фільм про те, як працювали люди в КДБ. І тому я погодилася. Потім мені зателефонував Черновецький і сказав, що я знялася у фільмі і зізналася, що я займалася сексуальним вербуванням закордонних агентів. Такої посади в КДБ не було, і ті, хто таким займався, в трудовій книжці такого запису не мали. Я розповіла, чим я займалася в КДБ, як я хотіла дослужитися до високого рівня офіцера, але мені сказали, що жінки в КДБ ніколи до генерала не дослужаться. Після мого інтерв'ю просто показали уривок з фільму "Інтердівчинка", де головна героїня заходить до готелю. Я дуже пишаюся, що я знімалася в одному фільмі з М. Козаковим і з А. Кончаловським.

- Так ти займалася сексом для вербування людей, працюючи в КДБ?

- Точно ні, бо якби я цим займалася, то у мене точно було б приховано, що я працюю в КДБ.

- Ти сім років працювала в "Правексбанку". Зберігати гроші в банку українцям не шкідливо?

- Зараз небезпечно, категорично не рекомендую, тому що Нацбанк веде непорядну роботу щодо комерційних банків і опосередковано - щодо вкладників, позичальників тощо.

- У чому зберігати гроші?

- Точно в трилітрових банках. А також в іноземній валюті, у нерухомості. До речі, зараз непоганий час для вкладення в нерухомість, тому що зараз вона переуває внизу.

- Коли ти була заступником мера під час роботи молодої команди, хабарі ти брала?

- Ніколи. Перший запис у трудовій книжці у мене з'явився в 16 років - я працювала в народному суді. Потім я працювала у військовій прокуратурі Київського гарнізону, а потім КДБ. Після цього я працювала в Київському військторзі звільненим секретарем комітету комсомолу. Із суду і прокуратури я пішла, тому що там були маленькі зарплати, саме тому я пішла в комерцію. У мене прокурорсько-слідча спеціалізація – я закінчила юрфак київського університету. А в радянські часи рівень багатьох ПТУ був вище, ніж рівень сьогоднішніх університетів. Тоді хабарів так не брали – брали шпротами, парфумами, ковбасою сирокопченою, тому що все було в дефіциті.

- Чи правда, що коли Янукович став президентом у 2010 році, він вимагав з мера Києва Л. Черновецького мільярд доларів?

- Правда. У нас було не тільки єнакіївське бароко, але й єнакіївська банківська система та економіка. Колишній голова СБУ доповідав в АП, що я коштую 100 млн доларів, що я приблизно стільки маю. І від цієї суми вони рахували, хто скільки повинен занести Януковичу. Мені це було дуже приємно. Я сказала, що готова повернути від 100 млн 99% - нехай тільки мені залишать 1%. Вони вважали, що Черновецький нібито накрав мільярд, а оскільки ми всі мали по 10%, за їхніми підрахунками, то я - 100 мільйонів.

- Тебе хотіли ув`язнити?

- Весь час. Особисто Янукович – ні. Він мені постійно надсилав урядові телеграми і букети квітів. Оскільки все це робилося через протокольну службу, то оточення Януковича, злякавшись такої уваги на мою адресу, вселили йому, що я нестримана, не зовсім психічно нормальна. Дуже дякую їм за це, тому що мені б ще довелося в 46 років вчити "поезію" Чехова.

- Хто тебе хотів ув`язнити?

- Голова його АП. Я навіть не хочу називати це мерзенне прізвище. Зараз вона сидить у ВР, але я сподіваюся, що коли-небудь вона сидітиме у в'язниці.

- Чи правда, що ти єдина, хто мав безмежну довіру з боку Л. Черновецького?

- Ні. Він викладав мені криміналістику в університеті. Але крім цього, у мене були дуже відомі викладачі. Міжнародне право мені читав О. Чалий. У радянські часи для всіх юридичних вишів 80% підручників писала професура Київського державного університету. А що стосується довіри, то Леонід Михайлович не довіряв нікому, навіть самому собі, з одного боку, а з іншого боку, у нього були люди, яких він чув, але з цих людей я – єдина, яка говорила все йому. Коли ми працювали в банку, його це дуже влаштовувало, тому що я займалася кредитами, видавала гроші банку. Я його повинна була попередити про всі ризики.

- Ти сумуєш сьогодні за Черновецьким?

- Я з ним спілкуюся. Він мене багато чого навчив.

- Які у тебе стосунки з О. Довгим?

- Ми з ним абсолютно з різних поколінь. У нас завжди були якісь суперечки. Олесь людей при посаді поважає більше, ніж людей не при посаді. Коли ми зараз зустрічаємося (зрідка, випадково), ми обнімаємося, цілуємося.

- В. Кличко як мер Києва тобі подобається?

- Подобається. Є моменти, коли головне – не нашкодити. Краще щось не доробити, ніж зробити. Я вважаю, що ніякої великої шкоди місту за цей час не завдано. Не можна порівнювати роботу Кличка як мера з жодним мером, тому що Україна перебуває в таких умовах, а Київ в такому напруженні - з біженцями, із соціалкою, дорогами, лікарнями. Кличко у багато питань не втручається. Він оточив себе менеджментом, і мерія працює, питання вирішують.

- На Майдан ти вийшла 1 грудня 2013 року в шубі і з українським віночком на голові. Чому?

- Вийшла тому, що ніколи не вважала себе бидлом. Вважала, що вже треба поставити крапку – було перегнуто палицю. У 2010 році я голосувала за Януковича, тепер голосуватиму за Тимошенко.

- Що тебе не влаштовує?

- Все те ж, що й інших людей. Красти – це злочин, багато красти – це бізнес, грабувати народ – це велика політика. Я вважаю, що війну давно можна було припинити, але війна – це дуже великий бізнес. І те, що можна списати на війну, потім не перевіриш ніякими тендерами і ніякими експертизами. Тож дуже багато грошей можна закопати на війну: і в медицині, і в дорогах, і у фінансах.

- Корупції у нас сьогодні більше, ніж до Майдану?

- Більше. Раніше можна було щось кудись занести і вирішити питання. Сьогодні багато хто боїться брати, а вирішувати безкоштовно не хочуть. Тому якщо вирішують, то заряджають такі суми, що передати не можна.

- Сьогодні багато депутатів ВР звинувачено в корупції. Що з цими депутатами буде далі?

- Там крім О. Довгого я особисто знаю Розенблата. Він і його син - клієнти "Правексбанку". Вони дуже багаті люди. Чіпають тільки тих, хто з грошима. Вбивство Шеремета ніхто не розслідує, чіпають тільки тих, з кого можна щось отримати. Є такі поняття, як верховенство права, як закон зворотної сили не має. Зараз йдеться про те, що якщо Олеся притягнуть до кримінальної відповідальності за Жуків острів, що незаконно, то буде юридичний і правовий колапс. Будь-який закон, який ухвалено за 25 років, можна буде відкликати назад.

- Депутати, проти яких хочуть почати кримінальне переслідування, сидітимуть?

- Я думаю, що ні. Це просто політична реклама, піар, мильна бульбашка.

- Це правда, що будучи віце-президентом "Правексбанку", ти отримувала офіційно 100 тис. доларів на місяць?

- Так. І не хотіла йти в мерію.

- Зараз ти займаєшся бізнесом?

- Я завжди чимось займаюся. Але зараз я перебуваю в декретній відпустці.

- Ти багата людина?

- Я – не бідна людина.

- Одна з машин у тебе коштує 0,5 млн доларів. Тобі не соромно в країні, де війна, їздити на такій машині?

- Мені не тільки не соромно – я цим пишаюся. Сівши в цю машину, я сплатила цьогоріч державі Україна 3 млн гривень податків. Офіційно! Я – багатодітна мати-одиначка. Що дали інші: перші, другі та ін. особи держави? Я бажаю, щоб в Україні було більше людей, які платитимуть такі податки.

- Це правда, що ти скупила всю колекцію ювелірки Ж. Кеннеді?

- По-перше, не Ж. Кеннеді, а К. Онасіс, а по-друге, не всю колекцію, а частину.

- Ти лягаєш о дев'ятій і встаєш о п'ятій ранку?

- Так. Я займаюся дуже багато благодійністю. Я допомагаю жінкам, матерям-одиначкам, які виховують дітей-інвалідів. Крім того, що я займаюся цим особисто, я залучаю й інших жінок, бізнес-леді.

- У тебе четверо дітей. Хто їхні татусі, скільки їм років?

- Моніці - 10 років, Марку – 9, Матильді та Марсель – 2 роки. Їхні татусі – чоловіки. Батько Марка – француз, а батьки дівчаток – громадяни України.

- Це правда, що ти боролася за Н. Шуфрича з однією дуже впливовою жінкою?

- Ні, я так сказати не можу. Нестор - непоганий хлопець, але ми з ним не спілкуємося. І я ні з ким не боролася. Я вважаю, що немає того чоловіка, за якого б я боролася.

- У тебе ще діти будуть?

- Як Бог дасть.

- Маючи такий характер, незалежність, гроші, важко знайти чоловіка?

- Я ніколи не шукала. Мені ніколи цим займатися.

- Ти можеш коли-небудь очолити СБУ чи МВС?

- Неодмінно. Тільки-но з'явиться така можливість – я подам свою кандидатуру на конкурс.

- Тобто ти сьогодні ще хочеш повернутися у велику політику?

- Я ще туди повернуся, з часом. За декілька років. Діти підростуть, і все буде добре.

- Для України 4 роки після закінчення Майдану, на твій погляд, втрачено?

- Втрачено, однозначно. І не тільки час, а й територію, людські життя, багато чого.

- Хто винен у цьому?

- Народ. На виборах працює секта – вона роздає гроші, пайки. Вона працювала ще до Черновецького, а гречку приписали Черновецькому. Відразу після Майдану я пішла на вибори до Київради і не посміла нікому нічого запропонувати в плані фінансів з моральних міркувань. Я дізналася, що і скільки коштувало в багатьох районах, і дуже засмутилася, що люди не зробили жодних висновків.

- В України є надія?

- Надія є завжди. Хтось із великих сказав, що якщо у вас погано, значить, ще не кінець - завжди все закінчується добре. Чекайте і працюйте над тим, щоб було все добре.

- Спасибі, Ірена.