Я засуджую Януковича за зраду: він зрадив Україну - по-чоловічому, по-людськи

Народний депутат України Нестор Шуфрич в інтерв'ю програмі "Гордон" на телеканалі "112 Україна" розповів про те, хто, на його думку, організував Майдан, про конфлікт у Партії регіонів, а також про те, хто міг забезпечити мир на Донбасі

Я засуджую Януковича за зраду: він зрадив Україну - по-чоловічому, по-людськи
112.ua

112.ua

Редакційний блог

Народний депутат України Нестор Шуфрич в інтерв'ю програмі "Гордон" на телеканалі "112 Україна" розповів про те, хто, на його думку, організував Майдан, про конфлікт у Партії регіонів, а також про те, хто міг забезпечити мир на Донбасі

Гордон: В ефірі програма "Гордон" Сьогодні мій гість – народний депутат України Нестор Шуфрич.

Доброго вечора, Несторе. Ти маєш українські, сербські та словацькі корені. А скільки мов знаєш?

Шуфрич: З російською та українською – п'ять.

- Ти людина прозахідна чи проросійська?

- Проукраїнська.

- Чи правда, що коли Янукович оголосив курс на ЄС, він зібрав фракцію ПР і почав її просто нагинати, і це засідання тривало три години?

- Напередодні, коли на засіданні ради фракції сказали, що таке відбудеться, я буквально увірвався на це засідання і сказав: "Ви ж ідіотів не робіть - ані із себе, ані з людей. 10 млн людей, які голосують за нас останні вісім років, чують від нас абсолютно інше. Ба більше, 10 млн осіб, які почують це, потім почуватимуться ошуканими, бо ніякого шляху до Європи у нас не буде. Я не розумію, який тут відбувається торг, я не розумію його природи, але обманювати людей – що з одного, що з іншого боку – не можна". Наступного ранку на засіданні фракції раптом з'являється Віктор Федорович і каже, що ось у нас такий курс. Я встав і кажу: "Це неможливо: а) на нас там ніхто не чекає, б) ми обманюємо людей. Ми обманюємо своїх і вселяємо нездійсненну надію в інших".

- Він тебе не вдарив?

- Відстань чимала була. Але дивився пронизливо, "по-доброму". На жаль, я не помилився. Наша промисловість, наша економіка не була готова до такого повороту. Можна нарікати на військовий конфлікт, але те, що ВВП обвалилося вдвічі, – це факт. 184 млрд було в 2013-му році, сьогодні – 92 млрд.

- Скільки годин тривало це історичне засідання фракції?

- Години зо три.

- І ти був єдиним із регіоналів, хто відкрито виступив проти?

- Так. Хотів виступити ще Вадим Колесніченко, але промовчав.

- Дивно: проросійська людина Янукович раптом бере курс на ЄС. А після бесіди з Путіним у Сочі зліг з гіпертонічним кризом і сказав, що все, ми тепер не йдемо до ЄС. Що з ним сталося?

- Він не збирався йти до ЄС. Там був певний лобізм і гра з боку Льовочкіна і Манафорта. Вони нав'язали йому ідею, що це можливо. Прагматичний Янукович дурнем не був. Він зрозумів, що тут можна спекульнути. І, в принципі, це у нього вийшло.

- Заробити?

- У цьому випадку не кеш, але точно заробив можливості забезпечення стабільності бюджету за рахунок російських грошей, хоча, кажуть, європейці теж обіцяли. Але про те, що не збиралися нічого робити, свідчить той факт, що договір про Асоціацію було парафовано англійською мовою Клюєвим і заступником міністра закордонних справ. Української версії тексту не було. Коли добрі люди все це переклали і коли це прочитали такі, як Богуслаєв, вони просто увірвалися до Януковича і сказали, що їм кінець. Цей факт теж мав величезний вплив. Зрештою сталося те, що не могло не статися. Янукович змушений був отримати максимум від того, що повертається на старий курс, який весь час декларував, але він не прорахував наслідків.

- Хто і чому почав Майдан?

- Так, як я знаю, студентський Майдан – розробка Банкової. Була трійка: Кличко, Яценюк, Тягнибок. І ось для того щоб забити їхній голос, щоб вони не піарилися на темі євроінтеграції, придумали студентський Майдан: що буде поставлено ​​Банковою сцену зі студентами, і вони скажуть: ми за Європу, але без політиків. І це вийшло у них. Ці троє лідерів тодішньої опозиції нічого не могли говорити – їх студенти дуже грамотно забивали.

- Хто був на Банковій автором студентського Майдану?

- Мені це точно не відомо. Кажуть, що не обійшлося без Льовочкіна і без Сівковича. Я з Воло-димиром багато на цю тему говорив, але сьогодні ніхто не скаже, хто "чемпіон" у цьому питанні. Можливо, якщо б це вийшло, то хтось за медаллю або за званням Героя України побіг би, але сталося по-іншому, і про "героя" ми тут навряд чи дізнаємося.

- Але я абсолютно чітко знаю, що наказ розігнати студентів на Майдані віддав особисто Янукович.

- Не було студентів. Дійсно, було побиття людей. Коли ми обурилися на фракції, що Захарченко, Арбузов... "Баштанна команда", як ми її називали, вона була в конфлікті зі "старою гвардією", яку представляв і я серед інших. На фракції довірили мені розібратися в цьому питанні. Я бачив дуже багато оперативного відео і не побачив побитих студентів. Випадково зачепили чотирьох хлопців, які охороняли апаратуру біля готелю "Дніпро", але це були саме люди, яких фінансувала Банкова. Їм відразу надали медичну допомогу. Ці точно заяву не писали. Ми по всіх лікарнях шукали заяви реальних студентів. Знайшли одного студента-заочника, якому було 27 років. І потім я вже побачив студентів рівно за рік, на програмі Савіка Шустера. Дівчина говорила, як її били. Але я не бачив, а ми дуже хотіли знайти, тому що хотіли вимагати відставки Захарченка. Але на відео ми побачили, що внутрішні війська (навіть "Беркута" ще не було), які намагалися забезпечити громадський порядок, було атаковано запальною сумішшю, розібраними лавочками, і вони просто розсердилися. А потім хтось дав наказ. Хто – ми до сьогодні не знаємо. Наступного ранку сталася цікава річ. Ми пам'ятаємо, що Захарченко був конкурентом Льовочкіна на посаду глави АП, і фактично питання заміни Льовочкіна на Захарченка було вирішено. Хто перший почав кричати, що Захарченко побив людей? "Інтер"! Тут Сергій дуже талановито взяв і прибрав з пробігу конкурента. Тільки Сергій тоді не зрозумів, що разом із Захарченком він прибрав і всю владу.

- Наскільки правильною є моя версія, що Майдан виник через те, що в оточенні Януковича зійшлися два крила: ветерани руху ПР і нові люди, яких привів Сашко-стоматолог, старший син Віктора Януковича?

- Майдан точно не через це почався. Майдан – це збіг обставин, а потім почали грати вже різні зовнішні чинники. Не можна сказати про конфлікт всередині ПР, тому що Арбузов і команда не були ПР. Конфлікт місце мав. Коли в грудні придумали, що для того щоб розрядити ситуацію, треба прибрати Азарова, на Банковій було проведено нараду. На цій нараді була присутня фракція ПР і фракція комуністів як представники більшості. Янукович там намагався переконати, щоб Миколу Яновича з пошаною відправити на пенсію. Я виступив і сказав, що для того щоб розрядити ситуацію, треба покарати винних і зрештою викорінити причину біди, яка сталася в країні. А ми це можемо зробити одним способом. Повертаючись до Арбузова і показуючи на нього, кажу: "Ось ця людина має піти у відставку. Довірте нам, старій гвардії, сформувати новий уряд. Ми не будемо туди рватися, але ці люди з уряду повинні піти. Вони некомпетентні". Тиша була мертва. Янукович каже: "Добре, Несторе, досить". Він мені тричі сказав "досить". Я не хочу зараз згадувати історію, як мене свого часу розміняли на Балогу, але Янукович мені тоді чесно сказав: "Я зобов`язаний йому. Він мені "злив" чотири області"(на президентських виборах). Він попросив твоє міністерство". Це була не образа – це був біль. По-перше, я любив свою роботу, віддавався їй максимально. Там було моє серце. І ще плюс Балога, який знищував закарпатців ще за часів Ющенка і який весь час був у конфлікті, в тому числі й зі мною особисто.

Новини за темою

- Українські олігархи у фінансуванні Майдану брали участь?

- Абсолютно, я впевнений.

- Усі?

- Не всі, а ті, яких було відрізано від годівниці.

- Ахметов фінансував Майдан?

- Я це практично виключаю.

- Коломойський, Фірташ?

- Не бачив. Хоча те, що потім відбувалося з шаховою грою Фірташа... Цього ставлю, цього не ставлю...

- Для росіян повалення Януковича було вигідним?

- Ні, я в цьому абсолютно впевнений.

- Вони не грали "вдолгую"? Вони не хотіли послабити Україну, щоб потім забрати Крим?

- Крим, у моєму розумінні, це було дуже спонтанно. Я можу говорити про це, тому що я як уповноважений України, напевно, був останнім, хто бачив Константинова й Аксьонова. У ніч, після якої почалися незворотні процеси в Криму, я на прохання Турчинова вилетів до Криму, зустрівся з Константиновим й Аксьоновим. Я Аксьонова взагалі не знав, а з Константиновим у мене були хороші взаємини – я ж був депутатом ВР Криму. Я у нього запитав: "Скажи чесно, ви пішли. Щось змінилося? ". А він каже: "Ні, ми просто бачимо, що відбулося в Києві, і ми реально злякалися". Я йому кажу: "Що ви хочете?". Він каже: "Ми хочемо Конституцію 92-го року, без інституту президента, місцевого". Я йому кажу: "Я обіцяю: до середи буде нова Конституція". Турчинов був на зв'язку весь час. Я з ним переговорив, повернувся до Києва. До речі, тоді ще Жириновського з Криму не випускали, і я попросив Турчинова, щоб його випустили  "нам зараз тут тільки Жириновського бракувало"). Заїхав вночі до Турчинова і доповів, що хлопці готові, ми домовилися, що п'ятеро депутатів ВР в понеділок вилітають до Києва, ми до вівторка узгодимо текст Конституції, в середу проголосуємо у ВР України (тому що текст Конституції Криму затверджували у ВР України) і сподівалися, що на цьому все закінчиться. Референдум було призначено на 25 травня. Я прилетів, о 4-й годині ранку був удома, ліг спати. Об 11:00 прокидаюся, відкриваю новини – й у мене шок. Виписано ордер на арешт Аксьонова та Константинова. Аксьонов перепідпорядкував собі всі силові структури, і пішов незворотній процес. Я зателефонував Константинову і сказав йому, що зараз їду до Турчинова ("якщо ми зможемо це якось все відрегулювати"). Константинов мені відповів: "Звісно, з моменту нашої останньої розмови багато чого змінилося, але спробуймо". Я приїхав до Турчинова і кажу: "Ми ж ночі домовилися". А він каже: "Ну має ж бути публічність". А потім виявилося, що генеральний прокурор Махніцький, не погодивши з Турчиновим (у той момент, коли всі домовилися), звернувся до Печерського суду з вимогою виписати ордер на арешт. А потім забракло сміливості визнати цю помилку.

- Крим навмисно здали?

- Не можна сказати, що навмисно, але зі страху. Дуже дивна була поведінка, і я не критикуватиму Турчинова і ту владу, яку було сформовано, що вони не використовували там війська. Я в усій цій історії завжди був проти використання військ – проти кого-то б там не було. Але те, що злякалися (якщо втягнуться в якесь протистояння в Криму, то це перейде через Перекоп і, можливо, докотиться до Києва), то це точно.

- Крим і Донбас Україна поверне назад?

- Донбас – 100%. Щодо Криму ми повинні зробити все, щоб Крим повернувся.

- У чому головна помилка Януковича?

- У Конституції написано, що президентську владу не делегують. А він її делегував.

- Синові?

- Й Арбузову. Він її делегував, і ось ці зустрічі щочетверга, коли підбивали баланси, призвели до краху. І ми це бачили і проти цього боролися як могли. Треба визнати: проти цього боролися Азаров і Рибак, але бабло перемогло.

- Під час Помаранчевої революції ти Януковича відчайдушно захищав і навіть за нього бився. Чому потім ваші стосунки розладналися?

- Тому що я йому завжди говорив правду. Я дуже спокійно – як би мені боляче не було – пройшов етап заміни мене на Балогу в 10-му році. У 12-му році він мене запросив допомогти під час парламентської виборчої кампанії. Фактично повернув назад. Я повертався не стільки до Януковича, скільки до своїх товаришів, з якими пройшов непростий шлях. Ми у 12-му році здобули непоганий результат і були приголомшені, як на результаті роботи старої команди, досвідченої команди, кращих управлінців у країні... Якщо сьогодні мене запитають, хто був кращим управлінцем і державним менеджером у країні, я скажу: Янукович. Він знав, як зібрати команду, яка домагалася успіху. Я можу оцінити його роботу прем'єр-міністром у період 2006-2007 рр., коли я пройшов весь термін разом з кабінетом на посаді міністра МНС. Він все бачив, дуже чітко реагував, адекватно все оцінював. Дмитро Табачник, мій товариш, "настукав" Януковичу, що я залишив від попереднього керівництва МНС першого заступника, який входив до політради "Нашої України". У нас був конфліктолог, людина, яка розв`язувала всі конфлікти, Сівкович. Він приїхав до мене і сказав: “У нас є інформація, що ти кришуєш "Нашу Україну". Ти залишив одного із заступників, який входить до політради "Нашої України"”. Я кажу: "Так, залишив і несу за нього відповідальність. Я залишив фахівця". Потім в Одеській області був страшний селевий зсув – знесло третину села. Ми ліквідували наслідки, і прилітає Янукович. Я прилетів разом із ним (я тоді був на місці ліквідації, повернувся до Києва, а потім разом з ним прилетів). Він інспектував ліквідацію наслідків, а цей бойовий генерал був начальником штабу ліквідації і доповідав ситуацію. Потім, коли я проводжав прем'єр-міністра до аеропорту, він мені каже: "Це він, той "нашоукраїнець"?".Я йому кажу: "Так, Вікторе Федоровичу". Він мені: "Правильно зробив". Він багато бачив, відчував, і працювати з ним було легко.

Новини за темою

- Янукович хороша людина чи погана?

- Зараз складно сказати однозначно, тому що те, що він вчинив у 14-му році, хорошим назвати не можна.

- Ти розумієш, що біди нашої країни безпосередньо пов'язані з його ім'ям?

- Безумовно. Ба більше, 50% всіх тих бід, трагедій, які сталися в Україні, я пов'язую з ним. Але не тому, що він євроінтегрував, а тому, що він втік.

- Як ти сьогодні до Януковича ставишся?

- Я його засуджую. Я його засуджую за зраду. Він зрадив Україну – по-чоловічому, по-людськи. Він, як президент, зрадив громадян України, він, як лідер партії, зрадив своїх однопартійців (він завжди був лідером партії). Я дізнався про розпуск ПР фактично із телебачення. Хоча реально її не розпущено, її законсервовано, але нам сказали, що ПР більше немає.

Новини за темою

- Тобі не шкода Януковича зараз? Людина втратила сина, живе на чужині, відірваний від батьківщини, від процесів, перетворився на ніщо, впав із такої вершини.

- Мені шкода Україну та українців. Мені болить за Україну та українців.

- З Путіним ти часто спілкувався?

- Жодного разу.

- Чим Путін, на твій погляд, закінчить?

- Думаю, його життя можна легко спрогнозувати. 76-80% реальної підтримки, яка сьогодні у нього є, і вона є зрозумілою. Попри всі кризи, які є в Росії, – основне населення цього на собі не відчуває. Вони захищені всілякими соціальними гарантіями від усіх цих потрясінь, вони йому вірять. Божевільна, звичайно, машина, робота на ментальність. Я думаю, що ті, хто сподіваються, що Путін закінчиться, дуже помиляються. На цьому будувати довгострокові плани не можна.

- У нас у владі агентів КДБ СРСР і ФСБ Росії багато?

- Думаю, вистачає.

- Віктор Медведчук, як і раніше, є твоїм близьким другом?

- Звісно. А у тебе якісь претензії до Медведчука?

- У мене до нього професійний інтерес. Чому в Україні Путін зробив ставку саме на Медведчука?

- Я можу говорити тільки від себе особисто і говорити про свої припущення. Путін працює з тими, кому вірить. Я думаю, окрім як Медведчуку, він більше нікому в цій країні не вірить.

- Віктор Медведчук – агент КДБ?

- Я у нього підписки точно не брав. Але те, що мінський процес відбувся завдяки Медведчуку, –  це 100%. Реально "Мінськ" мав відбутися 1 липня 2014 року. А 30 червня Порошенко ухвалив рішення в односторонньому порядку вийти з режиму перемир'я, яке було. Ми тоді з Віктором 12 разів були на Донбасі, організували першу зустріч ОБСЄ – Росія – Україна з представниками "ЛНР", "ДНР". Захарченко тоді був військовим комендантом Донецька і відповідав за безпеку представників ОБСЄ і нашу з Медведчуком і Кучмою. Коли Штайнмаєр кричав, щоб негайно припинили рух українських військ і повернулися за стіл переговорів, о 22:30 мені зателефонував Кучма і запитав: "Що ми робимо? Що сказав Порошенко? ". Я йому відповів, що це він представляє Порошенка, і ми не розуміємо, як Порошенко, переговоривши з усіма президентами, після того як міністри закордонних справ погодили поїздку, нашу зустріч в Донецьку 1 липня... Якби ми тоді витримали наш план, вже в жовтні конфлікт було б розв`язано. Так, вони вимагали врегулювати відносини між Києвом, Донецьком і Луганськом, але це все було в рамках чинної Конституції. І вони не вимагали нічого такого, що хотіли б вимагати Львів, Київ чи Івано-Франківськ. Коли це сталося, Медведчук придумав зустріч у Мінську 1 липня. Але Порошенко настільки хотів воювати і настільки хотів завершити цю бліц-операцію, яка вилилася нам у десятки тисяч загиблих, в шестиразове зубожіння людей. Тільки ціна на газ піднялася за цей час вдесятеро, ціна на електроенергію – в5,5 рази. Люди за реальними доходами стали втричі біднішими..

- Чому ти пішов у партію "За життя" до Мураєва і Рабиновича?

- По-перше, ми були однією командою від самого початку. У 14-му році... До речі, в цьому теж є заслуга Віктора і твого сьогоднішнього гостя, що взагалі "Опоблок" відбувся. Напередодні з'їзду "Опоблоку" регіонали групи Льовочкіна-Фірташа дуже посварилися. Ми навіть не прийшли на з'їзд. Але треба віддати належне, Сергій стримав емоції, вони висунули всіх нас. Я вже тоді розгорнув штаб в Ізмаїлі. Але потім Фірташ вступив активно в переговори, відбулася розмова між Фірташем, Медведчуком й Ахметовим, і "Опозиційний блок" було відновлено. Я фактично вже повернув людей з округу.

- Мураєв і Рабинович – люди Медведчука?

- Вадим Рабинович – це людина Рабиновича.

- Мураєв і Рабинович – агенти Москви?

- Це все одно, що сказали, що Саакашвілі – агент Путіна.

- Керівники українських націонал-патріотів – агенти Росії?

- Ти мені такі питання ставиш, ніби я кадровий працівник КДБ.

- Але ти ж знав, кому Клюєв гроші передавав?

- Ось чого не знав, того не знав. Чув, але не знав. І видача грошей Клюєвим ще не ознака приналежності до ФСБ.

- У тебе троє синів, а в грудні 2016 року народилася ще й дочка. Як її назвали і хто її мама?

- Марія. Її мама Катерина – твоя колега з Харкова. Доньку назвали на честь моєї мами. У нас всі імена прив'язані до членів сім'ї.

- На скільки років дружина молодша за тебе?

- На 20.

- Сьогодні інцидент з твоїм сином, який збив пішохода, вже вичерпано?

- У цьому випадку я вчинив так, як міг і повинен був. Слава Богу, Олексій відновлюється. Потрібен  ще час, але його життю нічого не загрожує. Якби не сміливе рішення українських лікарів провести операцію в той спосіб, який був їм доступний, то, можливо, наслідки були б більш трагічними. На жаль, були наслідки інфекційного характеру, і з цим вже допомогли боротися ізраїльські лікарі. Зараз Олексій вже вдома.

- Чому в ефірі програми "Шустер live" ти побився з тодішнім міністром МВС України Юрієм Луценком?

- Це було особисте.

- Чому ти вдарив Сергія Льовочкіна кулаком в обличчя?

- Не менш приватне. За якісь адміністративні питання, за внутрішньопартійні речі по пиці не б'ють. Жовтень 14-го року – це був іспит для всіх. Ми розуміли, що треба відкласти в бік всі розбіжності, в тому числі й особисті, і відклали.

- У вас нормальні відносини зараз?

- Робочі.

- Ти дуже заможна людина?

- Був заможнішим. Але не бідна, безумовно.

- Ти сказав, що для тебе було шоком, коли Віталій Кличко в останній момент поступився Петру Порошенку у балотуванні на посаду президента України. Тобто Віталій Кличко мав балотуватися на пост президента?

- У моєму розумінні – так. Фірташ на суді у Відні озвучив, що саме він посприяв ухваленню рішення Кличка балотуватися в мери, а Порошенка – в президенти. Я не знаю, наскільки там є роль Фірташа (я в цьому сумніваюся), але те, що Порошенко зміг переконати Віталія не балотуватися, я вважаю, що це було трагічною помилкою. Віталій на посаді президента точно не допустив би цієї трагедії.

- Ти вважаєш, що Віталій Кличко на посаді президента був би кращим, ніж Петро Порошенко?

- Та не краще, їх навіть порівнювати не можна. Я навіть зараз не хочу апелювати до того, як зараз розвивається Київ. Дороги, допомога вчителям і лікарям за рахунок місцевого бюджету – це те, що не можна не оцінити в роботі Віталія. Він показав, що він людина, яка може зібрати команду. У ніч проти 26 травня, коли Порошенко вже виграв у першому турі, Шустер запитав у мене: "Ти добре знаєш Порошенка. Чого ти чекаєш від його президентства?". Я сказав: "Дійсно, наші компанії були партнерами, ми були в одній партії, в політбюро СДПУ(о). Зараз Петро має унікальну можливість". Тоді я був упевнений, що питання миру буде розв`язано. Тобто коли Порошенко сказав: "Я йду, щоб принести мир", я йому теж повірив. Навіть незважаючи на те, що у мене з ним був глибокий бізнес-конфлікт (між нашими підприємствами), я готовий був йому допомагати. Загиблих на момент його обрання було близько 30 осіб. На момент ухвалення ним рішення про вихід з режиму перемир'я і припинення вогню загиблих було 74. Ось це був трагічний для мене день – 30 червня 2014 року. Я був впевнений, що Порошенко реалізує можливості, про які він знав, тому що Турчинов вже передав йому можливості і домовленості, які було досягнуто Медведчуком у рамках повноважень, які нам дав Турчинов. Турчинов реально міг забезпечити мир на Донбасі, якби ще побув в. о. місяць або два. Порошенко кардинально поміняв політику, і це для нас було несподівано. Але фраза, яку він тоді сказав, що АТО має закінчитися за тиждень, мене насторожила. А наступного дня підняли військову авіацію і почали більш агресивно вести військові дії. Коли виконувачем обов`язків президента був Турчинов, не піднімали жодного бойового літака. 20 червня змушені були піти на перемир'я, і ​​це перемир'я було реальною перспективою і надією на врегулювання цього конфлікту. Гелетей, який займався раніше зовнішнім супроводом Ющенка, або хтось із військових генералів переконали його, що цей конфлікт можна врегулювати швидкою військовою операцією... Я не говоритиму зараз про Гіркіна, який 56 км йшов відкритим степом. У моєму міністерстві, МНС, було 66 тис. військовиків, 27 генералів у моєму підпорядкуванні. Я – напіввійськова людина, але я теж розумів, що одна ланка штурмовиків знищила б це угруповання. Вони йдуть зі Слов'янська, туди прибігає Гелетей з прапорцями, а в цей час 7 тис. осіб оточують наші позиції під Ізвариним. Це був перший котел. Потім був Іловайськ, потім Маріуполь, потім втрутилася Меркель і переконала Путіна все це зупинити, і потім був "Мінськ-1". Я тоді сказав, що у Порошенка є унікальний шанс: або він увійде в історію і буде президентом 10 років (або скільки захоче), або він "вляпається" в історію як бізнесмен, який використовує владу для збільшення свого капіталу.

Новини за темою

- Що ти думаєш про Порошенка?

- Він повинен піти.

- Хто був кращим українським президентом за 26 років незалежності?

- Я змушений назвати Кучму. Головний мінус – це те, що за його президентства зародилася олігархія.

- Його головний мінус – Янукович, який незрозуміло як висунувся тоді. А так, спасибі Леоніду Даниловичу за наші стабільні 10 років.

Що ти думаєш про Саакашвілі?

- Унікальний штиб. Я вважаю, що при ньому Грузія була поліцейською державою. 1 000 дол. зарплати у поліцейських, тоді як 100-200 дол. зарплати у медиків та вчителів. Коли Саакашвілі тільки приїхав в Україну, я критикував Порошенка зі страшною силою. Коли ще одеситам це "щастя" привалило, це був взагалі фініш. Але одесити це пережили. Це твій друг, ви разом вчилися, ти його запросив, подарував йому громадянство України – зрештою, ти маєш на це право. Я говорив тоді, що це божевілля. Але коли він позбавив його громадянства, тут вже я сів на стілець. Як таке може бути? Він же, врешті-решт, не цар: взяв-забрав. Є Конституція. Це твоє конституційне право – надати громадянство, але ось спосіб, яким його забрали... У мене в голові це не вкладається.

- Чисто по-чоловічому ти не відчуваєш, що Саакашвілі в чомусь на тебе схожий? Що ви однакові в чомусь?

- Добре, що він на мене, а не я на нього. Дякую, що ти так сказав. Коли ми з ним були на одному з каналів, я запитав у нього про маневр на даху. Він сказав, що цей маневр було заздалегідь прораховано, і коли вибирали квартиру для винаймання, то спочатку вихід на дах прорахували. А що "прораховувала" тоді наша СБУ? Те, що сталося із Саакашвілі, – це ганьба для країни. Як би він не виглядав в очах всередині України, зовні це виглядає просто непристойно.

Новини за темою

- Дострокові парламентські і президентські вибори в Україні можливі?

- Можливі, і ба більше, вони потрібні. Але тут є один цікавий момент: хто кого раніше пожене на вибори. Можливі два варіанти: або в лютому всі домовляться, підуть великі гроші, куплять реальну опозицію, яка погодиться рік почекати. Але я сумніваюся, що це буде можливо. Принаймні той тиск, який провокує сьогодні майданчик Саакашвілі під ВР, може дати старт будь-якому руху. Депутати можуть швидко вирішити, що "краще відправимо на вибори одного Порошенко, ніж підемо ми самі, кохані".

- Мені, як виборцю, як людині, сьогодні ненависні абсолютно всі – і твої товариші з "Опоблоку", і БЮТ, і БПП й інші. Є з 10-15 людей, які мені просто подобаються як люди. Всі інші мені просто ненависні, і я дуже не хочу, щоб майбутнього президента України вибирали з них. Хто може бути наступним президентом України?

- Ніхто. Ми повинні зробити так, щоб прийти і сказати: "Досить". Досить експериментів про перспективи нового життя. Зараз люди дуже добре живуть "по-новому". Я не думаю, що ми маємо дати їм можливість жити ще "новіше". Я впевнений, що ми повинні повернутися до хороших козацьких традицій, провести конституційну реформу, реалізувати справжню парламентську республіку, де відповідальність нестиме прем'єр-міністр. І люди вибиратимуть прем'єр-міністра як президента і знатимуть, що він за все відповідає. І не буде поруч з президентом когось іншого, хто завжди винен. А буде одна людина, буде одна команда, буде конкретна коаліція, яку знатиме вся країна. Ми сьогодні не знаємо, хто входить до коаліції. І тоді люди будуть розуміти, кому вони довірилися і з кого питати, тому що в цьому хаосі люди правильно розібралися – винні всі. І вони тут абсолютно праві.

- Несторе, я вдячний за гарне, щире чоловіче інтерв'ю.

- Дякую, Дмитре.

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>