Я не можу переконати розумних, чесних патріотів у тому, що є реальністю

ПАВЛО КИШКАР - народний депутат України. Глава підкомітету з питань організації роботи ВР комітету з питань регламенту і організації роботи ВР. Закінчив Полтавський обласний університет журналістики, а також військовий інститут Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проходив військову службу у військових частинах Генерального штабу ЗСУ. З 30 травня 2014 р. – командир групи інформаційної війни добровольчого батальйону "Донбас" при Нацгвардії України. Учасник АТО, одружений

Я не можу переконати розумних, чесних патріотів у тому, що є реальністю
112.ua

Наталія Влащенко

Журналіст

ПАВЛО КИШКАР - народний депутат України. Глава підкомітету з питань організації роботи ВР комітету з питань регламенту і організації роботи ВР. Закінчив Полтавський обласний університет журналістики, а також військовий інститут Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проходив військову службу у військових частинах Генерального штабу ЗСУ. З 30 травня 2014 р. – командир групи інформаційної війни добровольчого батальйону "Донбас" при Нацгвардії України. Учасник АТО, одружений

Влащенко: Сьогодні у нас у гостях народний депутат України Павло Кишкар.

Доброго вечора. Як вам живеться в коаліції?

Кишкар: Я залишаюся внутрішньою опозицією. Зараз додалося  партійних обов’язків із входженням до "Народного руху" – фактично знайомство зі структурою, пошук нових людей, реформування, залучення новітніх інструментів до партійної роботи. Буде досить цікаво, після того як ми все реформуємо.   

- Вас привів у депутатський корпус Семенченко, який був вашим командиром?

- Він має якесь відчуття людей. Ті люди, які збиралися навколо Семена, були достатньо природними.

- Він був командиром батальйону?

- Командування в добровольчих батальйонах було доволі умовним. Нічого поганого в тому, мав чи не мав військового чи офіцерського звання, немає. Головне, яке ауру створювала людина навколо себе.

- І одного разу він вам сказав: "Павло, ти хочеш стати народним депутатом?". Так було?

- Звичайно, що так не було. Ми робили те, що мусили робити як відповідальні громадяни. Я займався інформаційною політикою батальйону, і, в принципі, це логічно було, що нам політики запропонували піти в політику.

- Вимальовується така картина, що у Семенченка була своя квота від дніпровської групи.

- Рішення йти в політику було мною особисто прийнято в 2010 р. І я до цього планомірно готувався. Я не є людина не обізнана з політичним процесом. Я супроводжував певні політичні рухи, здебільшого індивідуальних кандидатів. Я супроводжував з юридичної частини і як технолог. На жаль, тоді ми програли достатньо професійному депутату Різаненку. А з Дніпропетровськом нас пов’язує єдина зустріч там – із Садовим, де були батальйони "Донбас", "Азов", де нам запропонували розглянути можливість. Ми мали доволі відверту розмову про політичне життя, про вплив політики, в тому числі й на ситуацію на фронті. Там були Маркевич, Семенченко. Надалі ми обговорювали в своєму середовищі, чи варто взагалі це робити. Бо ми не є досвідченими політиками, ми не маємо такого прямого впливу.

- Але Семенченко вас познайомив із Садовим?

- Так, і я йому вдячний за це. Те, що відбувається у мене в житті, насамперед це люди, які є батальйоном "Донбас", а по-друге – це інтуїція Семена.

- Вам не шкода, що ви не із "Самопоміччю"? Там би ви не загубилися.

- Я ні про що не шкодую в житті. Єдине, що я щиро шкодую, що хороших, якісних людей у "Самопомочі" певною мірою одурманено, або ж вони не сприймають реальності, як то особливості здійснення місцевого самоврядування на окупованих територіях Луганська і Донецька. Я не можу переконати розумних, чесних патріотів у тому, що є реальністю. А реальністю є те, що навіть після деокупації ситуація на Донбасі буде через 10-20 років надскладною. Говорити про те, що там не буде особливостей здійснення місцевого самоврядування, – це неправда. Ми змушені будемо ввести спеціальні заходи безпеки, ми мусимо інакше розглядати систему соціального забезпечення. Ми мусимо сприймати протягом 10-15 років як реальність заходи гуманітарного розмінування, і на цій території є екологічні проблеми, створені веденням бойових дій. Є низка питань, які потребують цього спеціального способу здійснення місцевого самоврядування. Єдине, що здійснено українською владою, – це ВЦА, які показали свою результативність.

Новини за темою

- Багато хто вважає, що особливості місцевого самоврядування це фактично пропуск терористів у державну владу.

- Це не так. Це моє недоопрацювання, моє невміння доносити ту реальність, яка є. Я, можливо, не настільки оратор, не настільки переконливий у своїх речах, щоб я зміг переконати людей, що є така реальність.

- Ви хотіли б сьогодні бути із "Самопоміччю"?

- Ні. Я з великою повагою ставлюся до партії "Самопоміч" і як громадянин України зацікавлений в тому, щоб вона відбулася як українська партія. Ні для кого не таємниця, що багато людей, які керують осередками у великих містах, є керівниками обласних управлінь, – мої друзі, і, звичайно, я їм буду допомагати. Зараз всі мої думки і зусилля спрямовано на реінкарнацію Народного руху України, пошук нових лідерів на місцях.

- Ви маєте на увазі той історичний Народний рух, який очолював Чорновіл, а потім Костенко?

- На жаль, Костенко. Це дуже сумна пляма в історії НРУ. Бо є докази того, що людина брала гроші.

- А як ви думаєте, в Україні є партія, у якої немає такої "амбарний" книги?

- Маю надію, що є. Якщо це реальні видатки на рекламу і ведення компанії, то я впевнений, що і в "Самопомочі" є така книга. Напевно, певний управлінський облік існує в усіх партіях.

Новини за темою

- Ви знайомі з кимось із дніпропетровської групи?

- З Філатовим я спілкувався в парламенті. Більше ні з ким не знайомий. Питання дуже дивне, бо я бачив в ЗМІ таку тезу, що я людина Коломойського. А я його ніколи в житті не бачив. Ніякої квоти у Семенченка не було. Все було достатньо відкрито і прозоро. В обговореннях процедур, які відбувалися в перемовинах із "Самопоміччю", я вважаю, що я відіграв тоді трохи не визначальну роль. Тоді визначали і порядок взаємодії, яким чином формується список, і долучення в процесі обговорення інших партнерів. Фактично я був представником від батальйону, і жодних прихованих підтекстів чи запрошень не було.

- Чи вдалося нам побудувати армію за ці три роки?

- 3% ВВП на армію – це смішні гроші в порівнянні з тією загрозою, яку ми маємо. У нас є ціла низка вагомих проблем у формуванні системи безпеки та оборони. Я думаю, здебільшого це пов’язано з низькою кваліфікацією тих людей, які керують цим процесом. І змінити зараз, зробити різкі рухи на часі неможливо, бо нема на кого замінити цих людей. У питанні виховання кваліфікованих кадрів, які можуть вести бій, у нас є низка людей, в тому числі й молодші офіцери, які навчилися користуватися більш сучасною зброєю, які розуміються на тактиці саме того бою, який зараз використовують у російсько-українській війні. Але функціонування всієї системи безпеки та оборони – це набагато ширший комплекс питань, ніж вміння користуватися тепловізором. Система безпеки та оборони – це не тільки ЗСУ і Генштаб. Є набагато більше складових, які, наприклад, не вміють функціонувати один з одним. У нас є великий розрив між тим керівництвом, яке не здатне зараз переформуватися і перейти на нові рейки в системі управління, в тому числі й Збройними силами, і тими офіцерами, які перебувають на полі бою і керують, наприклад, бригадною ланкою. У тому числі величезний розрив у сфері довіри нижніх командирів до старшого командування і, навпаки, Верховного головнокомандувача до низової ланки управління. Я думаю, що з часом це зітреться. 

Новини за темою

- Як в армії ставляться до Порошенка?

- Дуже стримано, якщо говорити про тих командирів, з якими я маю честь спілкуватися. У суспільстві довіра до військовиків зараз на максимальному рівні. Довіра до президента достатньо низька. Відповідно, та частина суспільства, яка зі зброєю в руках здійснює ведення бойових дій з Росією, так само є частиною суспільства, яка стримано не довіряє президенту. Я багато в чому сам себе ловлю на думці, що ці недоопрацювання, які є, зокрема у сфері безпеки та оборони, є наслідком тих чи інших непорозумінь самого президента у сфері безпеки та оборони. Але на сьогодні, я думаю, що він вчиться, він спілкується і з Горбуліним, і з керівником РНБО, і ця співпраця дає необхідний результат, що в цьому перехідному періоді гарантуємо той рівень безпеки, який можливо гарантувати.  

- Але ж керівник РНБО теж людина не військова.

- Не військова, але він з можливостями управлінця справляється достатньо фахово.

- В усіх країнах витрату коштів на оборону контролює сенат. У нас ніхто не може проконтролювати, як ідуть фінансові потоки в Міністерство оборони. Чому люди, які воювали, не порушують це питання в парламенті?

- Такий контроль існує, навіть є закон, який називається  про "Цивільний контроль за військовою організацією". Відповідно до нього, народні депутати можуть ознайомитися з документами будь-яких тендерів. Я читаю всі ці документи, але афішувати ті всі речі, що крадуть в армії під час  війни, – не пристало. Краще вирішити це питання: повернути кошти і надати армії нормальний продукт за цим тендером. Коли починалася ця війна, ми були клінічно хворим суспільством, де крали всі. Це стимулювалося тим, що платили низьку зарплату. Здебільшого люди, які мали стосунок до державної служби, мали необхідність у додатковому заробітку. Коли я служив в академії, я працював і вантажником, і будь-ким, аби тільки прогодувати сім’ю. Чиновник, звичайно, в інший спосіб вирішував питання. Так, є багато нюансів. Той самий "Укроборонпром", згідно з коаліційною угодою, має бути реформовано.

- Ви можете з "Укроборонпрому" отримати будь-які документи?

- Так. Вони не можуть не надати цих документів. Я не можу винести звідти інформацію, якщо це таємно, але контролювати я їх буду до останньої копійки. І є результат з цих походів, бо були абсолютно фантастичні речі в тендерах, бо тендерну пропозицію зараз може формувати саме міністерство на власний розсуд.

- У 2015 р. у вас було задекларовано зарплату 78 тис. А подарунки, призи і виграші – 1 млн 200 грн.

- Це не подарунки. Всі знають, що я маю стосунок до грального бізнесу, в мене є можливості користуватися власною математичною системою. Вже того бізнесу в мене немає, а раніше був, коли це можливо було. У декларації за 15-й рік виграш у Національну лотерею задекларовано, з нього сплачено всі податки. Можливість виграти в лотерею дає математичний аналіз. І це достатньо складана система.

- Ви виграли в лотерею 1 млн 200 грн?

- Так. Колись на початку було декілька математичних шкіл, я також закінчував Малу академію наук за напрямом "Вища математика". 

- У вас був дохід з Гібралтару - 63 тис. євро. Це що?

- Там були цінні папери, які було куплено, звісно, ще до того, як я став народним депутатом. Вони там лежали, записані на бенефіціарну власність.

- Ви їх купили, коли були вантажником?

- Так. Я би міг їх не показувати, бо тепер від своєї чесності я страждаю, бо мушу пояснювати, що таке бенефіціарна власність. Але я не зміг особисто скористатися цими грошима, бо ці гроші ми використовували здебільшого для купівлі транспортних засобів на початку війни  для батальйону.

- Вам подобається займатися політикою?

- Так.

- Ваше запитання?

- Колись Луценко запропонував подавати не тільки декларації про доходи, а й читацькі декларації. Чи вплине це на якість політиків і добір політиків?

- Це абсолютно утопічна ідея, тому що абсолютна більшість депутатів кажуть, що давно вже нічого не читають.

Вельми дякую.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>