Я буду йти криголамом туди, куди мені потрібно

Народний депутат від "Батьківщини" Надія Савченко в інтерв'ю телеканалу "112 Україна" розповіла, як пройшла її поїздка в зону АТО, про що вона говорила з Петром Порошенком і Дмитром Ярошем, чому приходить боса в Раду і коли одягне туди плаття, а також про що розповість у ПАРЄ

Я буду йти криголамом туди, куди мені потрібно
112.ua

112.ua

Редакційний блог

Народний депутат від "Батьківщини" Надія Савченко в інтерв'ю телеканалу "112 Україна" розповіла, як пройшла її поїздка в зону АТО, про що вона говорила з Петром Порошенком і Дмитром Ярошем, чому приходить боса в Раду і коли одягне туди плаття, а також про що розповість у ПАРЄ

- Надіє, що робити з тимчасово окупованими районами Донбасу? Ваше ставлення до особливогого статусу чи особливого самоврядування?

- Мені здається, що з такою політикою скоро вже доведеться давати особливий статус Україні. Та скільки ж можна? У нас Україна – єдина, і закони для України повинні бути єдині. Якщо було узурпування влади при Януковичі і трималося воно руками олігархів, і проти цього виходив Майдан, то, значить, потрібно зробити певну децентралізацію по всій країні. Потрібно дати більше самовизначення громаді, потрібно дати більше повноважень і також бюджету на місцях, для того, щоб люди могли розпоряджатися тим, що вони заробили і принесли державі як податок. Мені здається, що політикам вже час доходити якоїсь певної згоди.

- Яким чином це зробити? Там повинні бути певні особливі умови?

- Ні, не повинні. Поки горить, то особливих умов не буде. Горіти помагає сусід. Поки сусід там – всі будь-які особливі умови на вигоду сусіду, який нам добра не бажає. Потрібно, щоб сусід пішов додому, і ми займемося нашими особливими статусами по всій Україні. Сусід підливає масла в вогонь, і воно буде горіти і горіти.

- ЄС каже, що в нас є інструкція, якої ми маємо дотримуватися, по пунктах. Що нам робити у цій ситуації?

- Іноді загоряється будинок, а пожежний наряд не може знайти воду. Тому дякуємо за поради, але давайте все ж таки думати своєю головою, що краще для нашої країни. Не те щоб можна було не дотримуватися всього, але потрібно все ж таки шукати рішення для своєї держави, відчуваючи своїм серцем, для свого народу, своєю совістю в першу чергу.

- Запорука домовленостей – щоби політики відчували власним серцем. А власним серцем можна переживати за своїх дітей. А вони не на війні.

- Сьогодні я давала інтерв’ю німецькій газеті і сказала, що до санкцій, які накладаються на Росію в цілому як на державу, було б ще бажано добавити і персональні санкції. Бо болить тільки те, що тобі болить. Тому я вважаю, що для політиків з імперським замахом, у яких немає совісті ні проти чужого народу, ні проти свого, треба добавити персональні санкції, щоби вони  могли це відчути на своїй власній шкірі. Щодо того, як відбувається війна в Україні – то у нас були "герої" Майдану, диванні, й у нас зараз є такі ж "герої" АТО, диванні, які розказують, що треба йти, воювати за Україну до перемоги. Якщо так розказуєш – піди, зроби. Кожен солдат повинен йти воювати з бажанням миру. Тому що, якщо солдат буде йти воювати з бажанням вбивати, то це буде - вбивця. Війни починаються для того, щоб їх закінчувати. Їдуть хлопці помирати за Україну для того, щоб вона перемогла. Тому давайте будемо робити, але думати про те, що це все ж таки потрібно закінчувати, тому що це виснажує нашу державу. І, да, це болить не кожному.

- Комбат батальйону ОУН Коханівський, який не є диванним бійцем, наполягає лише на військовому вирішенні конфлікту і не вірить у дипломатію.

- Я не вірю в чисту дипломатію і не вірю в чистий військовий конфлікт. Якщо є військовий конфлікт, то він повинен бути в супроводі дипломатії, і вирішуватися однозначно вони повинні разом. Не потрібно фанатично розпалювати це, тому що, якщо ми скотимося в третю світову, то Україна буде просто полем бою. Якщо розбиратися з Донбасом так, як Росія вміє розбиратися з Чечнею, Абхазією, а зараз з Дагестаном, то це просто залити Донбас кров’ю. А я не хочу, щоб Україна була такою, як Росія, і повторювала таку помилку.

- Наскільки ефективною буде поліцейська місія ОБСЄ на Донбасі, допоки ті, хто підливають бензин, будуть на Донбасі?

- Я чула, що вже двоє працівників ОБСЄ потрапили в полон. Це місія, яка спостерігає, але не захищає себе. Її потрібно захищати, і коли не має доброї волі, з одного боку, захищати, то, на жаль, відбувається те, що відбувається. Поліцейська місія буде потрібна на якийсь час, тому що дуже широкий розгул зброї, нелегальної. Точно так же, як вона перевозиться в Росію - вони там теж постійно саджають у в’язницю тих самих ополченців, які воюють у "ЛНР", "ДНР", а потім йдуть у Росію зброєю торгувати вільно. Вони звикли, що вони можуть ходити там. Тому треба дуже організовані групи тої ж самої поліцейської місії, які будуть визначати, для чого та зброя використовується, швидко брати злочинців, швидко арештовувати, швидко зачищати територію від зброї, мін, розтяжок. Певний час там потрібно працювати і військовим, і поліцейським місіям, доки там не зможуть спокійно жити люди.

- Що ви побачили в зоні АТО? Що вас вразило – приємно і неприємно?

- Приємно те, що люди все-таки говорять "Україна єдина" і "Слава Україні". Дійсно, де б не їхала, де б не зустрічала людей, по всій межі, - вони дякують за те, що залишилися не на окупованій території, і це, дійсно, дорогого варте. З неприємного вразило, що є патріоти, які готові завжди померти, стоять на першій лінії, вони не втомлюються, вони  вічні бійці, вони готові помирати за Україну, а є такі, що дуже швидко втомлюються, ниють, скиглять, просять змінити їх на ротацію, тому що вони втомилися. Тобто, люди різні, а виховання армії нашої давно було втрачено, в патріотичному і більш стійкому сенсі. Це було просто як місце заробітку, стабільної пенсії, соцпакета. Тому ми не мали довгий час цілісної армії. Зараз вона відроджується завдяки тим хлопцям, які б ніколи не пішли служити в ту армію пострадянського періоду, тому що вона була прогнивша під командуванням тих корупційних генералів. А зараз вони бачать сенс, що військо українське - не пострадянська армія, а зовсім інша річ, і вона варта того, щоб служити народу України.

- Тобто, чоловіки зверталися до вас і говорили, як їм важко?

- Зверталися, говорили, як їм важко, щоб я допомогла їх забрати звідти.

- Чому ви в в АТО їздили саме з Дмитром Ярошем?

- Якусь частину ми їздили разом. Я поїхала по своїй роботі, він там опинився по своїй роботі – він теж народний депутат і теж працював з виборцями. У певний час ми зустрілися в одному місці і вирішили, що по якійсь території ми можемо проїхати разом. Я вже давно не була, не знали обстановки, а Дмитро - той народний депутат, який встигає бути і в ВР, і захищати кордон України. Я вважаю, що це так і повинно бути – дивлячись, де ти більше необхідний. Тому він був провідником моїм у певних місцях, особливо Авдєєвка, Широкине. Ми зустрілися, конструктивно поспілкувалися, як ми бачимо Україну, як би нам хотілося її бачити і будувати далі.

- Насправді, Дмитро був у парламенті на одну добу більше, чим ви. І встиг виступити один раз з місця, натомість ви встигли виступити тричі з трибуни.

- Багато говорити – не означає багато робити. Можливо, він правий у тому плані, що він є там, де більше необхідний депутат ВР. Якщо ВР займається одними законами, і голоси не залежать від відвідуваності, якось воно так збудовано в самому регламенті, а депутату потрібно вирішувати проблему на своєму окрузі, то я вважаю, що це правильно: депутати можуть їздити туди, де вони можуть більше користі принести Україні. Чи то закордонна поїздка, яка-небудь, чи то робота з громадою, чи то війна, на даний момент.

- Ви будете відвідувати всі сесійні тижні?

- Перші тижні я намагалася відвідувати повністю всі – мені треба було вчитися. Мені пояснили, що неможливо, одна людина не може прочитати всі закони, тому що на це не вистачить ніякого часу, тобто 450 депутатів пишуть, а кожна людина повинна прочитати з цих 450. Це дійсно нереально, тому для цього є командна робота, для цього потрібно довіряти своїй команді, з якою ти працюєш. Є якісь моменти виїзду за кордон, наприклад, де ти можеш принести більше користі від своєї фракції або від України в цілому. Тому, думаю, я навчуся якось поєднувати – я не планую прогулювати заради прогулів. Працюю там або там – але працюю в любому випадку.

- В Україні колись зможуть з’явитися "блакитні каски"?

- Хотілося б, якщо вони з’являться, то на дуже короткий час. Хотілося б, щоб суспільство саме змогло швидко справитися з ситуацією посттравматичного синдрому після війни. Їх поява в Україні – такий варіант теж можливий. Це все буде залежати від того, наскільки світове суспільство, так само як і Україна, захоче припинити цей конфлікт саме в межах, де він зараз знаходиться. Одна Україна буде це робити довше, ніж би ми це зробили світом. Тому я буду їхати в Європу, буду їхати будь-де і буду, перше, дякувати, за визволення своє, і буду просити за визволення хлопців, які залишилися в полоні, і також буду говорити про те, що потрібно все-таки спільними зусиллями. Тому що демократія – це не пусті слова, і якщо зараз не зупинити агресора, то завтра Росію будуть бачити своїм прямим сусідом Польща, Литва, потім Германія, Франція і т.д. Навряд чи їм сподобається такий добрий сусід збоку.

- Чи погоджуєтесь ви з думкою, що якщо б ви не стали депутатом ВР, не стали представником України в ПАРЄ, то процес вашого визволення міг бути швидшим?

- Я не можу про це говорити, бо це, як гадати на картах. Що саме подіяло – я не знаю, але думаю, що загалом все. Не можна зліпити з гівна кулю. Якби я не була б такою, з мене не можна було б зробити щось, що було б чогось варте. З другого боку – один у полі не воїн. Була я б одна – я б не виграла. Зі мною була Україна.

Я розумію висловлювання і побоювання різних політиків стосовно того, як я буду говорити, як я себе буду поводити. Просто мало хто з тих, хто так говорить, пройшов цей шлях: полону, викрадення в Росію, тримання там у в’язниці в заручниках. Я просто знаю, чого там варта кожна секунда. Матерям, дружинам, дітям, так як і моїм родичам, - їм абсолютно байдужий мій політичний імідж або взагалі політики з їхніми пересторогами, манією несіння себе. Їм потрібна їхня дитина жива, вдома. Я – народний депутат. Народ вибирає депутатів для того, щоб вони працювали на їх користь. Якщо комусь хочеться, щоб депутат допоміг йому стати вдалим бізнесменом або дав гроші на машину, з чим до мене звертаються, а іншому потрібно просто врятувати дитину – то я обираю той пріоритет, що перше - це цінність людського життя. Я не являюся настільки гордою, я буду вести себе досить обережно, щоб не нашкодити своєю політичною популярністю хлопцям, які сидять, не збільшити їх ціну. Так моя ціна теж росла, і врешті-решт вона виросла просто до невигідної ціни – мене віддали. Треба думати, діяти, сидіти просто я не збираюся, я ніколи не зупинюся це робити тільки через те, що це нашкодить мені або моїй популярності. Мені байдуже, скільки понавикручували мої слова.

- Ви говорили з президентом про це?

- Так, з президентом я говорила сьогодні на цю тему. Президент дотримується тої лінії, яку зараз озвучує СБУ – що вони є терористами, вони вбивали наших людей і що обговорювати в такому контексті, як я хочу, можна тільки звільнення заручників. У принципі я тільки це і збиралася обговорювати. Коли мене запитали на радіо "Ера", чи повинен президент говорити з Захарченком і Плотницьким, то я сказала, що це не рівень президента. А Донецька і Луганська області - така сама Україна. Але я як людина, як народний депутат, бо народний депутат для мене більше обов’язок, ніж якась винагорода, тому якщо вони будуть йти від якоїсь частини народу – розмова зовсім не про те, що ми готові провести їх у ВР. Розмова про те – готові ми говорити чи не готові? Готові ми міняти всіх на всіх чи не готові? Про що ми будемо говорити далі – буде видно від першого кроку, і чи треба буде взагалі про щось говорити.

- Чому ж всі сприйняли ваші висловлювання, що ви готові вже визнати Захарченка ледь не переговорною стороною? Ви ж це не мали на увазі?

- Ні, я це не мала на увазі. Я не знаю, чому люди так сприймають, не дослухавши. Колись хтось сказав з великих, що "дайте мені ЗМІ і я з людей зроблю свиней". У вас велика сила, і ви дуже часто умієте викрутити, і дуже часто журналісти ображаються, що я на них агресивно реагую, але я реагую на них не як на журналістів, як на професію, а на особисту індивідуальність людини. Якщо я бачу, що це зрозуміло поставлені запитання, то я на них готова відповідати. Якщо я бачу, що це просто можливість пропіаритися на мені, витягнути неясно звідки брудну новину, то я так само реагую на людину. Я все життя так і жила. У мене, можливо, не було такої популярності, але в межах тої популярності, яка була, я отак і жила. Тому я не буду зважати і розмінюватися на дрібниці, я буду йти криголамом туди, куди мені потрібно. Моя мета – це Україна. Мирна, вільна, незалежна, цілісна. І живі мої хлопці.

- Ви відчули підтримку президента руху до вашої мети?

- Я відчула навчання і повчання в деяких моментах. Я це приймаю, тому що я тільки вчусь. Я отримала підтримку в тому, що президент, безумовно, готовий працювати так само, на витягнення хлопців, і він, дійсно, працює на вищому щаблі. Це – політв’язні, включаючи тих хлопців, які зараз у полоні після боїв. Президент, напевно, робить все від нього залежне. Хочеться вірити.

- Петро Олексійович розмовляє з вами офіційною мовою?

- Розмовляє таким тоном, який задаю я. Я не можу сказати, що тон дуже офіційний або дуже свавільний. Такий, як з вами – діловий, звичайний тон. Людяний.

- Якщо це не таємниця, про що ви ще говорили з президентом сьогодні?

- Говорили про поїздку в ПАРЄ, зустрічі, графіки, обговорення. Про роботу, яка має там відбуватися.

- Далі в нас будуть запитання, які наша глядачі ставлятьу "Фейсбуці". Що ви скажете в ПАРЄ? Ви вже написали собі тези?

- Я ніколи не пишу собі тез. Я чую багато голосів – голос народу, голос політиків. Я все це зводжу, поєдную і в своїй душі вибираю одне. Я завжди готова говорити прямо, без будь-яких листочків. Про те, що я буду говорити – не знаю. Це буде від душі, правда.

- Багато у вас вже радників у контексті того, що говорити світу?

- Багато радників у всьому – починаючи від моєї мами, яка мені кожного разу говорить, що я зробила щось не так, і закінчуючи політиками, які мене чомусь там вчать, людьми, народом. Радників багато – але в мене є своя голова.

- Глядач Олександр Шейченко питає, чи зустрічалися ви з Віктором Медведчуком? І яке ваше ставлення до цієї особистості і його ролі в українській політиці?

- Я не пам’ятаю себе дуже активною в українській політиці, коли Медведчук був при Кучмі. Я не виходила на акції "Україна проти Кучми" - я тоді ще була дуже молодою. Зараз я цю людину не знаю, я ніколи його не зустрічала. Я бачила тільки російське телебачення, щось там не говорили особливо про політику. Зараз в мене просто не має часу дивитися телебачення, тому я теж не знаю, що відбувається. Віра говорила, що вона з ним контактувала для визволення мене. І вона, так як і я, думає, що буде говорити з самим чортом тільки для того, щоб визволити мене, а я хлопців. Також я чула, що президент говорив на прес-конференції, що Медведчук був задіяний у певних моментах. Я цю людину не знаю, з нею не говорила і не можу прокоментувати, яка його роль і участь в Україні. Якщо, скажімо, це допомагає Україні – чому б ні?

- Але Медведчук дуже переймається вашими адвокатами, про що дуже обурюється Фейгін.

- Нема в мене зараз часу заглянути, про що зараз говорять наші адвокати. Ми з ними спілкувалися тільки в слідчих кабінетах – я чула, про що вони говорять. Зараз я, на жаль, втратила дуже багато зв’язків. У мене немає часу, щоб написати людям, які писали мені у в’язницю. Дуже хочеться відновити ці зв’язки, але в мене дуже завантажений графік.

- Ваше ставлення до можливого відновлення закупівлі російського газу?

- Що, більше нема де купувати? Це економічне запитання, на жаль, у цій сфері я недостатньо підкована, я не маю економічної освіти. Але я думаю, що можна знайти інші шляхи. У політичному вимірі.

- Чи будете ви вносити зміни до так званого "закону Савченко"?

- Можливо, хіба що тільки одну, і то вагаюся. Цей закон повинен стати новою системою, яка буде збудована і буде правильною. Можливо, просто дати слідчим на роботу один рік, і він буде рахуватися в СІЗО як рік за рік. А якщо слідчі тримають людину без суду 4-8  років, то там, звичайно, буде йти рік за два. Поки що цей закон вже майже закінчив свою діяльність для тих, для кого він повинен був зробити якісь зрушення. І що з ним буде далі, буде залежати від того, яка в нас буде судова система.

- У нас "Фейсбук" зараз просто вибухне – про цей закон багато хто запитує. Говорять про негативні аспекти і моменти – виходять на волю злочинці і продовжують вбивати.

- Я вважаю, що ті, хто "виїхав", то той і назад заїде, якщо це є його місце, його хата – в’язниця. Я хочу цим законом захистити тих, кого можна ще не покалічити і не зробити постійним мешканцем в’язниці назавжди. Пострадянська судова система абсолютно неідеальна, і дуже часто це просто нав’язування людям під тортурами, щоб вони взяли на себе вину. Я хочу виправити цю систему. Так, вийде певна кількість дійсно винних людей, але я сподіваюсь, що вони так само завдяки цьому закону просто виправляться.

- У "Фейсбуці" просять вас, щоб ви запропонували відмовитися від 300 тис. зарплати нашим суддям.

- Судді – відмовтеся. У Росії є така практика – вона не працює. Я була проти цього закону, тому що він був сирий, і саме через це – теж. Я не вважаю, що щоб любити Україну, вам повинні так багато платити, для того, щоб ви її не зраджували. Робіть свою роботу так чесно, щоб народ не повинен був віддавати вам такі великі гроші.

- Ви не голосували за зміни до Конституції, але рішення все одно було прийняте. Ви не відчуваєте певного свого безсилля в цьому питанні?

- У мене в житті були дуже часто такі моменти, коли я розуміла, що сил не вистачає. Але потім вони звідкись бралися. Врешті-решт ми не витримаємо, щось переломиться, і в нас буде така сила, що дітись буде нікуди з "Титаніку".

- Закінчить, будь ласка, речення: "Вибори на окупованому Донбасі можливі за умови…"

- …"коли він буде не окупований". У ніякому іншому випадку вони, на жаль, неможливі. Мешканці Донбасу, які там залишилися, будуть мати право безпечно проголосувати. Мешканці, які виїхали, не можуть зараз повернутися зараз в свої домівки, тому що вони розкрадені, вони не можуть повернутися, тому що їх відразу схватять і посадять у в’язниці. Всі люди, які там колись жили – мають право вибирати. Тому давайте зробимо так, щоб всім людям було безпечно повернутися на свою територію і потім тільки вибирати. Ні Росія, ні "ДНР", "ЛНР", не можуть забезпечити повернення людей, наприклад, з Лисичанська,  Слов‘янська, Краматорська. Люди мені про це говорять – вони бояться, вони не повернуться туди. Але вони теж мають право голосувати.

- Багато запитань у "Фейсбуці" про те, як склалися ваші стосунки з лідером "Батьківщини" - Тимошенко?

- Абсолютно конструктивні, робочі стосунки. Ми не п’ємо каву – у нас на це не має часу, у нас дуже зайняті графіки. Скільки ми перетинаємося – це цілком адекватна робота. Я бачу, що таке партія, вона все-таки партійний лідер з великим досвідом. Я щось розумію, щось мені здається, що я б так не робила. Я не йду в чужий монастир зі своїм уставом, але не дозволяю щось нав’язувати собі. Але мені, чесно кажучи, ніхто і не нав’язує. У мене є своя думка, і якщо я не вважаю потрібним, наприклад, носити значки або символіку, то мене ніхто не змушує.

- Вам хтось рекомендував вийти з фракції?Інші депутати, активісти.

- Та ні, начебто. Люди мені говорили: "Нема кому вірити, створюйте свою партію". За тиждень я ще не навчилися, практично, нічому. Дайте повчитися – побачимо, що потрібно народу, що хоче Україна. Можливо, в нас народиться та влада, яка перестане, врешті-решт, чіплятися за крісла чи битися одна з одною, і ми станемо, взагалі, єдиною фракцією. Це було б чудово.

- Дуже багато питань у "Фейсбуці" – чи не плануєте ви свою власну політсилу?

- Про це мене запитують у кожному селі – коли я стану президентом, і все решта. У мене немає амбіцій заради амбіцій. Я не хочу влади заради влади. Треба буде – буду робити. Що ж ви так хочете почути наперед мої дії? Щоб ворог не дозволив мені зробити те, що я хочу?

- Президент у вас не запитував сьогодні – коли ви плануєте стати президентом?

- Ні, не запитував.

- Вас звинувачують, що ви порушуєте певні правила – є світлина, де ви без взуття в Раді.

- Мене дуже дивує ця прискіпливість. Я жива людина і завжди порушувала правила. Я людям завжди здавалася дивною, тому що я люблю лазити по дахах, стрибати з мостів, і це не означає, що я перестану це робити, тому що я стала депутатом. Я не люблю гламурно одягатися, фарбуватися. Я вважаю, що люди повинні жити справжнім життям. Якщо в людини не заповнене життя – вона оцими дрібницями заповнює свої проміжки. У мене життя  настільки повне, настільки активне, що я вважаю – не потрібно втрачати час мого життя на такі дрібниці.

- Український політик може жити справжнім життям?

- Може. Якщо він справжня людина – то він може жити справжнім життям.

- Що має статися, щоб ви прийшли до ВР у сукні.

- Прийду, якщо буде настрій, якщо сукня буде гарна, якщо літо буде спекотне.

- Ще питання з "Фейсбуку": люди питають, як примирити людей після двох років війни?

- Відправити агресора, Росію, додому. Почати говорити, коли Росії вже не буде, українцям з українцями. Посміхнутися. Всі чекали від мене якихось дій. Одні чекали від мене, що я почну стріляти і вбивати, як тільки я вийду, і буду дуже агресивна. Цього дуже боялися. Другі говорять, що я така біла, пушиста, добра, а нам воювати треба. Не кидайтеся з крайності в крайність. Давайте залишимо посмішку, як три крапки, для того, щоб ми вибрали, як ми будемо посміхатися і через який приціл. Якщо потрібно. Давайте ми залишимо собі оцей вибір. Ми не хочемо війни – ми хочемо миру. Але, на жаль, за мир треба воювати. Я вирішу в потрібний час так, як потрібно. Просто влада повинна мати таку довіру в народу, що народ скаже: "Так, веди". Поки народ не скаже це, то влада народ нікуди не заведе. Він по-любому розколеться в два боки. Поки в мене не має такої довіри, я не ризикую ні на що, крім посмішки.

- Дякуємо за цікаву розмову.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>