banner banner banner

Вся нинішня опозиція - дуже сильні, харизматичні і потужні політики, які працюють у лівому популізмі

Відомий журналіст Сакен Аймурзаєв в інтерв'ю "112 Україна" розповів, що не було зроблено після Майдану, чому змінилося ставлення до Надії Савченко після звільнення і як оцінює український медіапростір

Вся нинішня опозиція - дуже сильні, харизматичні і потужні політики, які працюють у лівому популізмі
"112 Украина"

Наталія Влащенко

Журналіст

Відомий журналіст Сакен Аймурзаєв в інтерв'ю "112 Україна" розповів, що не було зроблено після Майдану, чому змінилося ставлення до Надії Савченко після звільнення і як оцінює український медіапростір

Влащенко: Сьогодні у нас у гостях відомий журналіст, власкор "Ехо Москви" Сакен Аймурзаєв.

Добрий вечір, Сакене. Як ви думаєте, чи може те, що сталося в Ізмаїлі, теоретично, бути терактом?

Аймурзаєв: Диверсія могла бути якась. Але в ситуації, коли відсутня нормальна інфраструктура, може бути все, що завгодно. Якщо офіційна влада не поспішає з оцінкою подій, то я вже тут не буду показувати на захід чи на схід.

- У нас на цьому тижні була справа Онищенка, досить голосна, та арешт Кацуби. Як ви думаєте, чи будуть доведені ці справи до кінця? Ця справа розвалить коаліцію із групами "Відродження" і "Воля народу" або, навпаки, це зацементує їхню любов?

- Ось коли це станеться, тоді ми можемо сказати, що Луценко взявся за плуг правосуддя обома руками. Поки що все це дуже фрагментарно і стихійно. Як мені здається, нападати на ці групи, стратегічно важливі для Порошенка, ніколи би генпрокурор не зміг, якби на те не було згоди. Значить, є гарантія парламентської стабільності. У мене своя версія – що означає, що Петро Олексійович починає грати на полі компромісу, який виходить далеко за межі демократичної коаліції. Мені здається - домовлятися з "Опозиційним блоком" ситуативно Порошенко вже готовий. А в цьому зв'язку можна пожертвувати декількома ритуальними абсолютно арештами, жертвами в існуючому розкладі. І потім, цілком можливо, що і Коломойський, який стоїть за цими групами, дав згоду. Ми ж пам'ятаємо, що Коломойський репутаційно пожертвував Корбаном. Для того, щоби все одно домовитися з президентом. Тому я б не розглядав це як системну історію. Це хороший тест, перевірка для генпрокурора, до якого і так вже у дуже багатьох є претензії.

Новини за темою

- І все-таки, депутати з цих груп – чужі. Чи будуть арешти або "подання" на депутатів групи БПП?

- У піарцілях можна і кимось із своїх пожертвувати. Для того, щоб все це перетворилося на боротьбу з корупцією, боротьбу зі зловживаннями недавнього минулого, - їм треба взяти і скасувати депутатську недоторканність. І тоді знайдіть гріхи у кого завгодно. Але для початку сідайте за стіл правосуддя з однією колодою. А то, коли треба, ми знімаємо недоторканність за півгодини і влаштовуємо показовий виступ у Раді, а коли не треба – люди попереджені, збирають свої речі і за дві-три години добираються до європейських міст. Щоб цього не було, треба підходити до цього системно. Тому, поки я не вірю.

- Глава АП Путіна, Іванов, сказав, що реалізація мінських угод знаходиться в глухому куті. Закликав не розглядати звільнення Савченка як зрушення в цих домовленостях. Що означає ця заява?

- Іванов - кадровий офіцер ФСБ, КДБ СРСР і, на відміну від Путіна, має чин генерала. Він реально займався розвідкою, і в перекладі з чекістської мови це означає, що головний пункт Мінська для Росії зараз – це політичні вимоги: Конституція і вибори в Донбасі. У цьому сенсі вони звичайно не згодні з тим, що Мінськ розвивається. З іншого боку, ми бачимо очевидне загострення на Сході. Воно поки що не тотальне – там немає лінії фронту, але більше відкритих зіткнень, частіше з обох сторін відкривається вогонь. Фактично, дійсно, цей процес у глухому куті. Але, на відміну від Іванова, наші політики кажуть, що це гарний процес, це шлях до якогось припинення війни. І на всі ці розмови Москва в черговий раз каже: "Зачекайте, давайте політичні питання обговоримо", щоб суперечки, запущені через Донбас, прийшли в Київ і прийшли не танками, літаками, зенітними установками. Вони хочуть привнести сюди політичні суперечки: децентралізації, сепаратизму, федералізації. Для них важливо зміна Конституції і щоб у ВР ці позиції відстоювалися. Позиції, так чи інакше, РФ. Тому з цієї точки зору вони можуть бути незадоволені Мінськом, вони хотіли би більшого і швидше. А Савченко, Солошенко, Кольченко – це все історії торгу, які Росія хоче вже скинути, щоб безпосередньо говорити про політичний процес і про свої політичні інтереси в Україні.

- Марчук сказав, що на місію ОБСЄ, яка буде патрулювати кордону під час виборів, потрібно 1 млрд доларів. Хто нам дасть ці гроші?

- А скільки зараз буде коштувати відновити й облаштувати все на східному кордоні? Мільярд доларів – це великі гроші, але при бажанні їх можна знайти і в українському бізнесі. Враховуючи обсяги амбарних книг – це не так вже й багато. Якщо Україна зможе гарантувати світовій спільноті цивілізоване проведення цих виборів і якщо Путін піде на це питання, гроші виявиться на 180-му місці.

- Американці дадуть Афганістану на розвиток армії 15 мільярдів, а нам поки що – 300 млн. Це говорить про наше місце в світовій політиці або про ставлення Заходу до тих корупційних процесів, які тут відбуваються?

- Над оборонними грошима контроль можна встановити цілком чітко. Це, звичайно, геополітичне рішення. Це – межа цивілізації, західної і російської, лінія дотику, і якщо сюди вкладати якісь серйозні гроші, то це, звичайно, негайно буде мати наслідки. Інше питання, що до завершення президентської кампанії в США про це безглуздо говорити. Нинішня адміністрація не прийматиме жодних рішень щодо постачання зброї або щодо підтримки України у військовій сфері.

- Чому наша формальна еліта не переростає в меритократичну?

- Тому що їм це не потрібно, вони цього не хочуть. По відношенню до українських діячів, багатьох, слово еліта звучить як блюзнірство. Коли виник Майдан, мені здавалося, що це буде не просто соціальний ліфт, а соціальний вертоліт. Але цього не сталося, Майдан, який міг би привести нову еліту - не спрацював. Тому тепер доводиться вести дискусію про те, чи потрібно скасовувати люстрацію.

- Половина парламенту сьогодні – це абсолютно нові люди. Може бути, нові обличчя, як написав Ігор Луценко, пішли абсолютно конформістським шляхом, використовуючи так званий грантовий лібералізм?

- Це стосується далеко не всіх. Одне "старе" обличчя варте п'ятдесяти "нових", якщо "старе" обличчя контролює весь "Київгаз" і всі облгази. У тому числі і головна, перша особа - це людина, дуже пов'язана історіями відносин зі старою елітою і сама є старою елітою. Головна проблема – це те, що Майдан ми не дочитали до кінця, покинули книгу про українську революцію на двох третинах. Хотілося справу одразу ж робити, сісти на ті ж самі потоки, сісти в ті ж самі крісла. По суті справи, це питання грошей, у першу чергу. Тому не відбулася тотальна, кардинальна, незворотна зміна еліт. У найближчі два роки після Майдану – це був шанс, це могло статися. Але цього не сталося.

Новини за темою

- Можливо, нові обличчя української політики повинні почати з усвідомлення проблем: що у нас колосальна корупція, що Захід не зобов'язаний нас підтримувати і ми повинні вирішувати свої проблеми самі, і нас ніхто не примушував підписувати мінські домовленості. Навіщо ми їх підписали?

- Ми їх підписали під дулом російського танка, приставленого до спини, тому складно сказати, що це була вільна воля. Що стосується Заходу, то Мустафа Найєм написав, що ми відмовилися від ядерної зброї, і це досі не проговорений казус. Саме тому він пише, що підтримка Заходу могла би бути більш відчутною. Якщо говорити про відсутність підтримки реформ, то я вважаю, що в деяких питаннях і в деяких сферах політичного життя українського Захід міг би наполягати на більш явній власній присутності. Тут дуже складно зберегти баланс і не перейти до формулювання "зовнішнє управління", яке так любить російська пропаганда. Наприклад, те, що пропонував Бендукідзе – "зробіть останньою інстанцією у суперечках Лондонський арбітраж". Зробіть його офіційно останньою інстанцією українського правосуддя, яке все наскрізь трухляве за ці 25 років. Великі бізнесмени всього світу вважають за краще судитися там, у тому числі і з України. А це повинно було би бути для всіх. А в нагляді і в боротьбі з корупцією Захід міг не просто допомогти, а міг за ці два роки нам допомогти підготувати кваліфікованих фахівців, допоміг би створити нам не 250 установ по боротьбі з корупцією і люстрацією, а один орган, у який можна було би покликати іноземних експертів, і на основі світового досвіду розгребти корупційне стійло, у якому ми продовжуємо жити, задихаючись, від цих міазмів, якими вони продовжують займатися. І скільки б нам Юрій Луценко не розповідав про те, що він буде заарештовувати – і будуть продовжувати займатися.

- Ідея лібералізму, людської свободи: економічної, політичної, зазнала краху. Чомусь пострадянська людина не відчуває потреби в ліберальній ідеї.

- Суспільство, за природою своєю, консервативне. Треба пройти шлях, тому що, наприклад, національно-патріотичний рух нічого спільного з лібералізмом не має. І це величезне завдання для українських політиків. Якщо би все було добре і не доводилося б думати про крадіжки: як вкрасти або боротися з тими, хто краде, тоді можна було би підняти це питання на серйозному рівні. Лібералізм в економіці – це коли треба забути про трясіння платіжками, чим займається зараз Тимошенко. Вона займається зараз чистим соціалізмом. Вона зараз – популіст-соціаліст, так само, як Олег Ляшко. Виходить, що вся нинішня опозиція, дуже сильні, харизматичні і потужні політики, - вони всі працюють у лівому популізмі. Вони комунікують з дуже великим бізнесом, з олігархатом, а Тимошенко до політичного свого життя сама була олігархом. Тому, коли ці люди говорять про соціальну справедливість і соціальні блага – якось ти їм трішки не віриш.

- Як ви поясните відставання медійних процесів в Україні від світових глобальних процесів?

- Вся причина в низькому рівні свідомості людської, громадської і громадянської, власників українських ЗМІ. Єдина проблема українських ЗМІ – їхні власники. Якщо б люди, які платять гроші своїм медіахолдингам, дійсно розуміли, що таке медіа, колективи жили би по-іншому. Якщо б вони розуміли, що журналіст, який працює за своїми правилами, зробить більше і краще та принесе тобі гроші, якщо ти не будеш просто лізти туди, то виникло б і середовище, виросли би свої зірки. Зірки не з'являються, тому що у людини немає можливості прийти на канал і зрозуміти, що це його люди, вона буде з ними працювати і з ними постаріє. Так роблять на BBC та "Сі-Ен-Ен" – наші колеги приходять туди 20-річними і до 70-ти років працюють кореспондентами. А у нас немає ні стабільності, ні впевненості, ні школи. І ще одна класична причина пострадянських країн, які орієнтувалися в медіа на Росію – це велика кількість російських зірок, які зараз вже йдуть.

- Ви за два місяці покинули два медійні майданчики? Чому?

- З радіо "Вести" я пішов з тієї причини, що редакційні процеси існували виключно паралельно від моїх поглядів і уявлень, від мого вміння робити радіо. Всі важливі доленосні рішення приймав не я. Вони приймалися без моєї участі. Є дві моделі управління редакціями – тоталітарна і більш-менш демократична. Я завжди був прихильником колективного управління, створення редколегії, коли кращі фахівці, кращі уми редакції збираються разом і разом думають, що робити. Радіо "Вести" вибудовувалося як колективний редакційний організм. Але круглий стіл перестав існувати, і я вийшов з-за столу та з редакції. Якщо говорити про Шустера, то я провів важкий місяць квітень у редакції, коли на нього були наїзди і все було важко, і це був хороший для мене досвід. Але сталося непорозуміння, людське і професійне, з керуючим партнером Савіка, і за ці два місяці я просто не побачив Савіка. Тому я вирішив піти без жодного скандалу.

- Як ви вважаєте, чи є проблеми у російських журналістів, і чому ви особисто хочете отримати українське громадянство?

- Я не звертався з проханнями про громадянство. Я тут себе чудово почуваю, почуваю себе тут як вдома. Євген Кисельов дійсно відчуває небезпеку, й у нього в Москві не все гаразд, але головне, що могла би зробити Україна – це надати роботу. Дуже багатьом фахівцям і професіоналам, які готові були би виїхати звідти – їм потрібна робота.

Новини за темою

- Чому, коли такі люди, як Надя Савченко, не згорають на вогнищах, а залишаються живими, суспільство починає ставитися до них по-іншому?

- Це дуже давня жага суспільства бачити мертвого героя. Це дуже розуміє, до речі, Надя. Це бажання абсолютного міфу.

- Мені казали, що ви любите коней.

- Люблю і розумію. У Казахстані, де я виріс – їдять коней. Кінь за добу починає це відчувати.

- Чому у людини такий низький поріг самозбереження?

- Тому що злі.

- Як ви оцінюєте ефективність люстрації в сучасному українському контексті?

- Нуль.

- Скільки ще жити телебаченню в сьогоднішньому його вигляді?

- Довго буде жити.

- Чи загине авторська журналістика в надрах інтернету?

- Не загине, посилиться і принесе нові імена.

- Що важливіше в дружбі – моральна сторона, харизматичність або психологічна сумісність?

- Будь-яке.

- Остання прочитана вами книга?

- Лоуренс "Агресія".

- Чому люди зраджують свою юність?

- Забувають, напевно.

- Чи доводилося вам працювати не за зарплату, а за джинсу?

- Ні.

- Хто з українських топполітиків вам здається справжнім державником?

- Їх кілька, але я боюся називати, щоб не наврочити.

- Ви були вчора на концерті "Океану Ельзи"?

- Так, зайшов у самому кінці, вже на "біси", які тривали цілу годину. Це, до речі, герой.

- У які моменти життя ви відчуваєте себе щасливим?

- Коли щастя є. Коли радісно, тоді щастя.

- Які медійні проекти ви би реалізовували, якщо б у вас було достатньо часу і достатній фінансовий ресурс?

- Справа не в часі, а тільки в грошах. Якщо б вони були, то я б зробив київську міську радіостанцію, зробив би мережу міських радіостанцій і, напевно, зайнявся б журналом карикатур.

- Три причини, які змушують вас залишатися в Україні і не поїхати працювати в якесь спокійне щасливе місце?

- Не хочу, не кличуть, і мені тут добре.

- Дякую, Сакене.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>