banner banner banner banner

Володимир Гройсман: У людей зараз немає грошових запасів, держава просто зобов'язана їм допомогти

Володимир Гройсман: У людей зараз немає грошових запасів, держава просто зобов'язана їм допомогти
112.ua

Володимир Гройсман

Експрем'єр-міністр України

Мага: Як ви оцінюєте анонс програми уряду? Я нагадую, що в цьому плані всього дев’ять сторінок, і в цьому документі не наведено жодного цифрового показника – лише декларативні твердження. 

Гройсман: Треба оцінювати не проект програми, а саму програму, коли її уряд затвердить. Її треба буде детально вивчити. Сьогодні ключове завдання для влади – це сформувати цілісний план дій, який буде охоплювати питання боротьби з коронавірусом, і план, з якого всі люди будуть чітко розуміти, які цілі, які завдання, як це буде відбуватися, фінансуватися, і це все має бути дуже чітко скоординоване. Кожен уряд повинен мати план дій і план щодо розвитку економіки. Зараз дуже складні часи, Україна перебуває в стані кризи. Зокрема, накладаються і світові економічні процеси, і тут потрібно дуже серйозно діяти. План повинен бути інтегрований до всіх громад, охоплювати всі сектори економіки. На жаль, Україна до цієї кризи підійшла слабшою, ніж вона була в кінці літа. За четвертий квартал 2019 року і перший квартал 2020 року Україна кожного місяця втрачала свої позиції, зокрема економічні. І це зараз дуже послаблює наші позиції. 

- А в чому ви бачили послаблення позицій?

- У жовтні це падіння надходжень до бюджету, падіння промисловості, економічний спад. Коли я залишав посаду прем’єр-міністра України, економіка була на зростанні більше як 4%. Ми мали 132 млрд грн на рахунках. На цю саму дату в 16-му році на рахунках держави було 60 млрд. Ми наростили резервів на 9 млрд дол. Ситуація була дуже стабільною, і якби її тримати в такому ж дусі, то на сьогодні ми були б набагато сильніші. Але відбулося те, що відбулося. Треба діяти сьогодні, подбати про ті всі виклики, які мають сьогодні звичайні громадяни. Зокрема й питання соціального забезпечення. Зараз в нас карантин, і це погано, але в цьому разі карантинні заходи зменшують ризик зараження всередині країни. Але люди, повертаючись із підприємств додому, запитують: за що нам жити? І я сказав ще два тижні тому, що це негайно треба вирішувати, бо фактично у людей немає сьогодні запасів. Я запропонував варіант (і бюджет міг би собі це дозволити – я порахував, що це приблизно 500 млн дол., і з 25 млрд дол. запасів це можливо), щоб люди, які не можуть працювати внаслідок коронавірусу, отримували хоча б мінімальну зарплату на той період, скільки буде тривати карантин. Це обов’язок держави – дбати про цих людей.

- Якщо в нас все відкотилося назад через кадрову політику чи через ще щось, то як зробити так, щоб це не повторилося? Соціологи кажуть, що максимум на місяць у людей вистачить запасів. Якби ви зараз залишалися прем’єр-міністром, з чого ви б почали і які були б перші декілька кроків?

- Я точно знаю, що якби я продовжував очолювати уряд України, то ми би підійшли до кризи більш підготовленими і мали б більше резерву. Ми б не допустили такого падіння, яке відбулося в четвертому кварталі. В мене є досвід в таких складних ситуаціях працювати. Я неодноразово приходив на посади в такий кризовий період. Я був міським головою Вінниці, мав честь бути мером 400-тисячного міста, у 2008–2009 роках, коли був грип, і тоді я отримав цей перший досвід. Ми теж тоді були дуже слабкими, але коли нам розповідали, що вся світова криза сконцентрована в Україні, то це було не так. Та сама Польща зростала в той час, а ми просто падали, тому що були нереформовані, слабкі, не було чіткої системи дій центральної влади. В країні була централізація. Зараз органи місцевого самоврядування діють. Держава набагато відстає від того, що роблять сьогодні на організаційній передовій органи народовладдя – там, де є справжні керівники.

112.ua

- Хто на місцях зараз найкраще справляється? Хто найбільше підготувався до цих викликів?

- Зараз ніхто не може сказати, з яким обсягом проблем ми стикнемося. Більш розвинені економіки теж стикнулися з цією проблемою і не були готові. Зараз треба, виходячи із ситуації, діяти швидко. Є різні моделі поведінки. Я більше схиляюся до того, що робить Швеція, бо вважаю, що ми не можемо допустити огульного закриття економіки. Карантинні заходи – це правильно, але треба подбати про підтримку економіки. Це означає, що сьогодні країну потрібно максимально наситити тестами – і робити їх десятками тисяч, повсюдно. Визначити параметри проходження тих тестів, зокрема, і в реальному секторі економіки, для того щоб мінімізувати можливість зараження. Запровадити новий стандарт роботи цих підприємств, з відповідним дотриманням соціальної дистанції, дезінфекційних засобів тощо.  Це дасть можливість підтримувати роботу економіки. Не можна економіку сьогодні покласти на лопатки. Ми розуміємо, що ці дві кризи будуть вбивчими для країни. Тому треба рухатися дуже швидко, чітко і продумано.

- А немає у вас неприйняття того, що ломбарди почали працювати, а підприємства реальної економіки просто стоять? Це ж просто хтось когось пролобіював. Щоб у нас працювала модель, як у Швеції, то і керівники на місцях мають бути такі, як у Швеції. Ті цифри, що ми маємо в Україні, – це наслідок того, що ми мало обстежуємося або у нас реально поки що все добре?

- Ми можемо дізнатися, що людина має захворювання, коли її госпіталізували або зробили їй тест. Тому я вважаю, що нарощення кількості проведення тестів – це єдиний правильний варіант. Я не хочу сьогодні засуджувати дії будь-якої місцевої влади щодо обмеження роботи громадського транспорту. Всі хвилюються і, може, навіть занадто проводять обмеження, але це виправдано. Та єдиними обмеженнями ми не пройдемо. Обмеження – це перший крок. Далі мають бути кроки з тестування людей, ізоляція людей, які перебувають у групі ризику. Всі говорять: 60+, діти – ізольовані. А коли ми говоримо про підприємства, то там треба впроваджувати новий стандарт роботи й захисту працівників. І це дасть можливість, щоб люди мали чим забезпечитися, виробляти національний продукт, зокрема для внутрішнього ринку. Підтримати людей – це обов’язок держави. Треба було ухвалювати інші рішення, а не про ломбарди. Я був настільки злий, коли побачив, що парламент провалив певну низку рішень на позачерговій сесії. Як так, що в такий відповідальний момент починаються ігри, які нікому добра не принесуть. Рішення мають бути професійними та швидкими. І цього очікують люди. Хто зараз може сказати чітко, який план дій? Його сьогодні, інтегрованого, немає. Певні заходи робить влада, і нинішньому прем’єр-міністру сьогодні не позаздриш. Він тільки прийшов – і відразу потрапив на війну. Від його дій сьогодні дуже багато залежить. Я не підтримую тих, хто зловтішається. Я підтримую тих, хто перш за все ставить питання життя, безпеки людей, стабільності в державі.

Новини за темою

- А що потрібно було зробити парламенту в межах цього всього?

- Треба було ухвалити бюджет. Але під виглядом коронавірусу можуть прийняти все, що завгодно, і те, що не потрібно. Провали в кінці 19-го і на початку 20-го року не дали можливості виконати те, що було прийнято нашим урядом. Наш уряд вніс зміни до пенсійного законодавства, які передбачали щорічну індексацію пенсій. 1 березня 2020 року мала бути індексація на 11% - це приблизно біля 280-300 гривень. Це принципове питання, яке не виконали. Все, що дають людям сьогодні, – це важливо, і я це підтримую. Але постає питання справедливості.

- Нам пишуть: "Ми працюємо на ринку, грошей нема, а нас заставляють платити оренду". Чи треба платити податки під час карантину?

- Я думаю, що на період карантину люди повинні бути звільнені від всіх можливих оплат, тому що в них немає доходів. З чого платити податки? Я так розумію, що це питання вже врегульовано, закон вийшов. Сьогодні багато людей мають кредити, і важливо, щоб ці кредити було відтерміновано і не було ніяких штрафних санкцій у цих питаннях. Є підприємства, які платять людям зарплату на період карантину, можливо, неповну, а люди не працюють. Вони цінують своїх робітників, і є соціальна відповідальність. Такі підприємства мають отримати доступ до кредитних ресурсів, який дасть їм можливість по ставці нуль отримати кредити на рік-півтора, які дадуть їм можливість втримати ситуацію на підприємстві, а потім відновитися швидко. І щоби держава на цьому не заробляла. Треба проаналізувати виробничі процеси, визначити соціальні дистанції, зробити дезінфекції, захисні костюми, маски і працювати. Такий стандарт має бути затверджений урядом і переданий підприємствам. У свою чергу уряд має забезпечити тестування працівників. Якщо цього не буде відбуватися, ми не будемо розуміти, як поширюється ця хвороба. І тоді ми не будемо розуміти реальної статистики і реальних потреб. Я за таку модель і вважаю її виправданою.

112.ua

- Від президента ми почули, що було знущання над медичною системою у попередні роки. Що ви робили з медичною реформою, а що, можливо, не вдалося? Або Україна просто не зрозуміла те, що мало бути зроблено на цей момент?

- Мені дуже шкода, що президент має займатися питаннями в окремо взятій лікарні або в окремо взятому районі. Це все має бути вирішено дуже швидко на рівні районної адміністрації, на рівні громади або області. Таких питань може бути сотні, і вертикаль державного управління повинна бути готова до цього. Президент сказав про єдиний протокол, який затвердив МОЗ, так-от, він був розроблений вінницькими лікарями декілька тижнів назад. Це був регіональний протокол, перший в Україні, який був затверджений для лікування хворих з коронавірусом. Але два тижні пройшло після того, як вінницький протокол затвердило міністерство. Швидше треба діяти. Я вважаю, що величезну функцію на себе повинна взяти держава – це забезпечення ШВЛ-апаратами, масками, захисними халатами, респіраторами, ліками і т. д. Коли сьогодні цим всім займаються і благодійники, і бізнес, і держава, то вони один одному заважають, роздувають ціни і фактично самі собі створюють конкуренцію. Всі благодійники, які готові допомогти, мали би скласти кошти, а держава чітко, прозоро, якісно закупити, можливо, навіть при допомозі великого бізнесу, який має свої контакти з різними країнами. Тоді була би єдина закупка, і не було би жодних проблем. Далі – розподіл, логістика по лікарнях: від гарячих регіонів до всієї країни. Але нам треба не тільки завозити готові маски, костюми, нам треба звільняти від ПДВ, податків обладнання, яке може бути привезене в Україну, і налагоджене в Україні їх виробництво. Це середньострокова стратегія, але її вже сьогодні треба робити – на завтра, бо сьогодні треба закуповувати все, що є в світі.

- А хіба це можна було робити, коли з вересня змінюється три міністри?

- Я багатьох питань у кадровій політиці не розумію. З вересня почали звільняти різнопланових людей, які працювали в системі влади, які вже мали досвід, і це був розвал системи управління. Нам вдалося побудувати систему децентралізації, співпраці з місцевими органами влади. Не було ідеально, але система була керована, і працювали люди з досвідом. А потім почалася кадрова чехарда, яка відразу впливає на якість прийняття рішень, бо кожен починає себе вважати "врємєнщіком". А що стосується медицини, то три з половиною роки назад медицина, що, була ідеальна в Україні? Але три роки тому ми затвердили план реформи охорони здоров’я. Вона нікому не подобається, бо вона не завершена. Коли вона буде завершена, як ми її запланували  - це буде хороша європейська система охорони здоров’я.

Новини за темою

- Нам пишуть: "Дрібний бізнес заплатив за різні ліцензії, наприклад, за алкоголь. А його закрили". Уряд повинен повернути гроші або продовжити дію ліцензії?

- Тільки продовжити термін дії ліцензії. Ми маємо період – 3 місяці, і по всіх питаннях треба просто змістити час плюс три місяці. Або плюс шість місяців – ще краще, бо базові, стартові позиції будуть гіршими.

- До нас телефонують і кажуть, що закрили фельдшерсько-акушерські пункти. В районні лікарні доріг немає. Чи закінчиться ця реформа, і чим вона має закінчитися, на вашу думку, бо ви її починали?

- Все, що стосується мережі лікувальних закладів, визначають на місцях. Вони формують госпітальні округи з доступністю для людей. Моя логіка була проста: всі області або райони мають бути покриті професійними лікарнями другого рівня, і там мають бути якісні медичні послуги, нормальні умови. Які закривати, а які відкривати, ми так питання не ставили. На 16-й рік охорона здоров’я була в занепаді. Ми зробили стратегію, як її вивести на рівень середньоєвропейської нормальної якості, і цей шлях може зайняти п’ять років. Іноді країни це роблять і 10-15 років. Ми почали з сімейних лікарів. Вони отримали вдвічі-втричі підвищення зарплат. Ми запустили підготовку до другого базового рівня. НСЗУ була нами утворена як прототип страхової медицини майбутнього, а вона сьогодні вже якісно працює. Нащо було звільняти прекрасного фахівця Олега Петренка, який побудував НСЗУ? Це повна дурниця, яку роблять люди, які нічого не розуміють у державному управлінні. Він був відібраний на публічному конкурсі. Зараз має бути запущено другий рівень – зміна системи фінансування та забезпечення лікарень.

Ми запустили систему "Доступні ліки", вона сьогодні працює. І найголовніше, що два уряди, які були після нас, говорять, що вони будуть продовжувати реформу, яку ми започаткували, тому що вона, як план дій, є доброю. Ми не дали повний результат, тому що нам не дали її завершити. Якби ми її завершили, ситуація була би зовсім інша, в тому числі в лікарнях. Але я обіцяв, що ми побудуємо Охматдит, – ми побудували. Ми запустили майже під 40 кардіоцентрів по країні. У нас почала зменшуватися кількість смертних випадків від серцево-судинних захворювань. Це наші кроки, які ми робили. Тисячі людей, яким врятували життя, це розуміють, а мільйони поки що ні. Україна має далі йти і реформуватися, і все буде добре. На другому етапі ми хотіли підвищити зарплати лікарям другого рівня. І це треба робити.

- Дзвінок від глядача: чому ніде не порушується тема про виплати переселенцям? Під час карантину, коли люди втратили роботу, про переселенців взагалі ніхто не говорить.

- Людина, яка втратила роботу, має отримувати підтримку держави на весь період карантину, незалежно від того, є вона переселенцем чи ні. Зараз має бути єдиний поділ: людина працює або не працює. Якщо не працює, держава має їй допомогти. Я вважаю, що питання економічної політики зараз має бути дуже акцентованим – повна підтримка людей. Людям нема за що реально жити. Весь побут, послуги – по домівках. Мало того, що людям у квартирах не так просто, так ще і нема за що жити. Я маю надію, що в бюджеті, який буде  внесений урядом і ухвалений, це буде передбачено. Я вважаю, що добре і правильне рішення – призначення міністра фінансів Сергія Марченка. Людина достатньо компетентна, має відповідний досвід роботи, але один у полі не воїн. Він має отримати серйозну підтримку і уряду, і прем’єр-міністра, президента, для того щоб приймати правильні, чіткі, збалансовані рішення.

- Депутати вночі ухвалили законопроект про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення. 

- Я вважаю, що в такому вигляді цей закон не мав бути прийнятий. Я вважаю, що перемовини з МВФ можна було провести більш якісно і більш ефективно. Зрозуміло, що уникнути ринку землі не вдасться. Але який має бути ринок – отут питання.  Обмежили 100 га в одні руки, але з 24-го року відкривають ринок з концентрацією 10000 га в одні руки, в тому числі для юридичних осіб. Ті, хто за цим стоїть, розуміють, що декілька років буде криза, і у великого капіталу не буде капіталу, щоби купити цю землю. А по 100 га ніхто не буде купляти і продавати, і фермерам це не цікаво. Треба визначити, що землю можуть купляти тільки фізичні особи – українці. Тільки для них має бути створено окремий державний фонд. І ми говорили з міжнародними партнерами, що вони цей фонд можуть наситити коштами. Наприклад, законодавець прийме рішення, що фермер може купити 200-500 га землі. Він йде в цей державний фонд, отримує кредит на 25 років під умовно процент інфляції 5-7% у гривні та працює на цій землі. Тоді у нас є український інтерес, тоді люди починають виробляти і переробляти українську продукцію, створюють робочі місця, і це має логіку. Не може бути самоціллю продати землю. Самоціль повинна бути єдина – запустити обіг земель, для того щоб в Україні повстав фермерський клас. Ми сьогодні з переробкою виробляємо 18% ВВП країни – це АПК. Якщо, не дай Боже, продадуть землю великим компаніям, вони сконцентрують мільйони га земель в одних руках, запустять один комбайн, який буде їздити по навігації з космосу, і люди не будуть мати роботу на селі. Така модель знищує село як таке. А ми закладали зовсім іншу логіку. З одного боку, децентралізація, об’єднані громади, які мають гроші, а з іншого - розвинений фермерський клас. Вони разом будуть настільки міцними і сильними, що це буде серйозною основою для розвитку національної економіки. В такому варіанті закон не потрібно було приймати. І я би все зробив для того, щоб перемовини з МВФ провести більш системно і глибоко. Переконаний, що МВФ не вимагав такої моделі ринку. То є великий банк – МВФ, і він дає гроші, коли вони потрібні, але покажіть, що всі активи держави якісно і публічно працюють. І держава мала запропонувати їм варіант.

- А МВФ не вимагав? Ми не зобов’язані були це робити?

-  Зобов’язання щодо ринку землі було взято ще в 2008 році. Це були зобов’язання держави,  і вона мала би їх виконати, і це очевидно. Але виконати це треба в інтересах українців, і МВФ не ставить питання, що ви маєте продати землю великим латифундіям. Вони говорять про те, що запустіть ефективний ринок, а моделей ринку землі понад 50 по всьому світу. І вони не говорять зробити так або інакше. Вони говорять: зробіть, щоб цей актив працював на економку держави. І далі держава пропонує. Наприклад, коли ми мали перемовини, було зобов’язання до нас – введення в дію пенсійного віку 63 роки. Ми увійшли з ними в переговорний процес – дуже професійно. Працювали 5-6 місяців з ними, але знайшли такий формат, який дозволив нам не підвищувати пенсійний вік, і вони з нами погодилися. Вони сказали: 60 років залишається, але ви корегуйте справедливо робочий стаж. Це була величезна перемога – нам вдалося. І тут потрібно було виходити з інтересів України та українців. Якщо, не дай Боже, буде продана в одна руки земля – сотні тисяч га, то про наше село, про Україну як про житницю, про те, що ми можемо створювати додаткову собівартість продукції всередині, що ми можемо з пшениці робити муку, з муки – хліб – це відпадає. Ми будемо просто виробляти завжди пшеницю – ніколи великі латифундії не будуть тут нічого виробляти. 

- Сировинний придаток.

- Виходить, так. Фермер ніколи не дасть нам стати сировинним придатком. Фермер – патріот своєї землі, якій на ній народився, на ній працює, на ній працює його родина. Так, це не буде ефект за п’ять хвилин -  на це може піти 10 років. Але за 10 років ми будемо такими сильними в аграрному комплексі, що нам будуть заздрити багато країн світу. Тим паче потенціал у нас є. За це рішення додала голосів і так звана опозиція, отже, вони мали теж в цьому якусь свою зацікавленість, на превеликий жаль. Треба було говорити з МВФ, вибудовувати нову модель, і ця модель могла бути абсолютно прийнятною.  Свого часу за 15-30 дол. острів Манхеттен придбали голландці в індіанців. Я не хочу, щоб з українцями вчинили так само. Я вважаю,  що до 2024 року є ще час цю норму змінити. Довкола цієї ідеї має формуватися сьогодні велика суспільна коаліція, яка буде боротися за те, щоб норму в 10 тис. га юридичним особам знівелювати, запустити ринок, провести переговори з МВФ і знайти спільне, правильне рішення. Я не бачу в цьому жодних проблем.

112.ua

- Нам пишуть: ваша думка з приводу введення надзвичайного стану? Чи є необхідність?

- Я не бачу необхідності запроваджувати надзвичайний стан. Наразі запроваджено ЧС і, в принципі, достатньо нормативної бази для того, щоб організовувати карантинні заходи.

- У контексті децентралізації як громади мають об’єднуватися, щоб місцеві вибори відбулися?

- Я завжди підтримував органи місцевого самоврядування, а через них і громади. Звідти в них з’явилися нормальні фінансові ресурси, проекти і все інше. Центральна влада має підтримувати місцеве самоврядування, а не йти хибним шляхом, намагаючись централізувати. Ті пропозиції, які були в бюджеті: відібрати в них ресурси, я вважаю, що це як позбавити їх кисню, і вони просто не будуть здатні виконувати те, що вони наразі виконують. Нині, наприклад, я вийшов спільно з мером Вінниці Сергієм Моргуновим з ініціативою створити загальну платформу "Стоп вірус". Десятки підприємств, підприємців об’єдналися сформували фонд, і нині ми разом забезпечуємо лікарні, лікарів всім, чим можемо дістати, але робимо це разом. Тому місцеве самоврядування треба підтримувати, не забирати в них кошти. Подивіться на досвід Бразилії. В умовах кризи Бразилія не забирає кошти у місцевих громад, а додає їм кошти, щоб вони більш ефективно працювали в боротьбі з епідемією. Ба більше, їх треба залучити до процесу боротьби за відродження національної економіки в період кризи. Ідеологія,  коли я запускав децентралізацію, полягала в тому, щоб запустити місцеві влади, заохотити їх працювати над розвитком економіки. Створювати нові підприємства, нові робочі місця, щоб із податків цих підприємств місцеві бюджети наповнювали свою скарбницю. Із цієї скарбниці щоб вони ремонтували дороги, школи тощо. Це формує нову якість життя. На це потрібен час. Ми за ці декілька років пройшли хороший шлях. І могли зростати. Я хочу, щоб у влади все вийшло, бо ми всі в одному човні. Щоб вийшло зробити Україну сильною, провести через випробування достойно, з мінімальними втратами, але для цього треба серйозно, системно ухвалювати рішення, працювати. Коли я залишав посаду, то я думав, що коли в них повна більшість у парламенті… Я, як скажений, бігав, збирав ці 226! Вони ж багато законів у турборежимі понаухвалювали – тих, які вносив наш уряд. Ми ж залишили план, я щоквартально публічно виходив на засідання уряду й у цифрах звітував про виконання плану. Я думав, що в них буде більше можливостей це зробити. Але, на превеликий жаль, щось пішло не так.

Новини за темою

-  Спілка українських підприємців проводила опитування. Вони вважають, що половина українських підприємців протримається на карантині не більш ніж місяць. Кожен четвертий бізнес може витримати 2-3 місяці. Майже 60% продовжують діяльність під час обмежень. Це переважно великий і середній бізнес. 29% припинили роботу, переважно мікробізнес, 6% повністю закрили власний бізнес. Вже ніхто не згадуватиме, що обіцяли 40% зростання та все інше?

- Це він сказав не подумавши про 40% зростання. Те, що ви щойно перелічили, це приблизно порядок денний, порядок завдань для уряду. Якщо люди вимушено перебувають вдома, на карантині, то треба взяти 500 млн дол. і видати цим людям на період карантину мінімальну зарплатув Україні. Тільки це рішення треба ухвалити не післязавтра, а позавчора. Треба визначити потреби України (я про них ще не чув), скільки нам потрібно масок, костюмів, ШВЛ-апаратів, хто їх виробить або який план постачання, щоб усі це розуміли, тоді кожен працюватиме на єдину ціль. А коли ніхто нічого не розуміє, то й виходить так, що щось десь є, а чогось немає. Так не має бути. Потрібен план дій.

- Побажайте щось нашій країні.

- Хочу побажати, щоб ми здоровими пройшли цей важкий час. Щоб було знайдено правильні рішення, щоб мінімізувати будь-які наші втрати. Хочу побажати, щоб ми залишалися оптимістами, щоб ми допомагали і підтримували один одного. Щоб ми обов’язково дотримувалися тих рекомендацій, які сьогодні є. Хочу побажати мудрості всім, від кого залежить ухвалення рішень, для того щоб вони були здатні не тільки ухвалювати правильні рішення, а й були здатні їх реалізовувати. Вболіваймо за Україну, і в нас все буде добре. Будуть непрості часи, але ми вчергове маємо їх пройти при міцному здоров’ї. Особливо хочу подякувати лікарям.

- Я вам дуже дякую.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>