Віктор Медведчук: Прямі переговори Києва з Донецьком і Луганськом можуть докорінно змінити ситуацію з мирним врегулюванням на сході України

Віктор Медведчук: Прямі переговори Києва з Донецьком і Луганськом можуть докорінно змінити ситуацію з мирним врегулюванням на сході України
Віктор Медведчук 112.ua

Віктор Медведчук

Голова Політради партії "Опозиційна платформа – "За життя"

Ватажок так званої "ДНР" Денис Пушилін, а потім і лідер "ЛНР" Леонід Пасічник заявили, що підтримують ваш план переговорів. Нагадую, йдеться про переговори між самопроголошеними республіками на сході та офіційним Києвом. "Українська правда" пише, що Пушилін звертається до європейських лідерів, щоб вплинути на президента і щоб таку ініціативу було реалізовано. Що ви думаєте про це?

Віктор Медведчук: Я підтримую таку ініціативу. Я висловлювався, коли презентував мирний план-концепцію щодо врегулювання ситуації на Донбасі 29 січня. Це було вперше на з'їзді "Опозиційної платформи - За життя", де було проголошено основні положення цього плану, про те що в основі його повинні лежати переговори в рамках чотирикутника, як я тоді сказав, і можу повторити сьогодні. Це прямі переговори Києва з Донецьком, Луганськом та Москвою. Я дійсно так вважаю виходячи з досвіду переговорного процесу, а переговорами щодо Донбасу я займаюся з травня 14-го року. Тому, гадаю, подібне твердження, для якого маю всі підстави, може дійсно змінити ситуацію в питанні мирного врегулювання, якщо буде політична воля всіх сторін. Але з'явитися вона може, якщо це буде ефективно саме в цьому чотирикутнику, тобто через прямі переговори. Тому, звісно, те, що заявив сьогодні пан Пушилін, те, що заявив сьогодні пан Пасічник, це те, що вони готові говорити на тему мирного врегулювання, на тему реалізації мирного плану, про який я останнім часом постійно говорю і на якому наголошую.

І ще одна тема: про те, що на вас і на деяких кандидатів у президенти готують замах українські спецслужби. Російське інформагентство ТАРС опублікувало це, посилаючись на інформаційні ресурси бойовиків. Це, мабуть, найцікавіший аспект цього. Як ви сприйняли це повідомлення і, за вашою оцінкою, наскільки реальною є така загроза?

Як може нормальна людина сприймати інформацію, якою би вона не була і наскільки би її не було підтверджено, про те, що готується замах. Готується фізичне усунення або ліквідація. Ба більше, це не перше повідомлення за останній час. Я би сказав навіть простіше: це не перше повідомлення реально в публічній сфері. Вони звучали і в 16-му, і в 17-му, й у 18-му році. До подібних дій закликали публічно і депутати, окремі народні депутати України, такі як пан Левус, Висоцький, Княжицький, такі як народний депутат Ярош, такі як представник і керівник "Братства", який заявляв публічно про те, що Медведчука треба усунути. Дехто з них говорив, що це усунення повинні провести спецслужби України. Звісно, що після такої інформаційної атаки в публічній сфері протягом останніх років будь-яка подібна заява повинна сприйматися серйозно нормальними людьми. Я себе вважаю нормальною людиною і тому, звісно, сприймаю серйозно, але розумію, що це результат того, що багатьом у нас у країні, і насамперед владі, не до смаку моя політична діяльність, моя позиція, зокрема й щодо мирного врегулювання на Донбасі, щодо відновлення економічних відносин з Росією, радикальної зміни економічного курсу нашої країни. Звісно, це чинній владі не до вподоби, як і багатьом націонал-радикалам. Ба більше, після останніх заяв, які пролунали в пресі кілька днів тому (якщо бути точним, понад тиждень), народні депутати, представники "Опозиційної платформи - За життя" пан Рабінович, пан Німченко, пан Шуфрич звернулися з депутатським запитом на ім'я генерального прокурора Україна, а також керівників Державного бюро з розслідувань з приводу порушення справи, пов'язаної з інформацією щодо підготовки замаху на мене. У встановлені законом терміни зазначені особи, до яких було скеровано депутатські запити, нічого не зробили. Тоді пан Німченко звернувся до суду, для того щоб зобов'язати через суд порушити таку кримінальну справу й почати в ній розслідування. Сьогодні суд ухвалив рішення за зверненням народного депутата Німченка про те, щоб внести до реєстру кримінальне провадження, пов'язане з нібито підготовкою щодо мене замаху, спрямованого на фізичну ліквідацію, і розпочати кримінальне розслідування. Гадаю, що після цього наші правоохоронні органи повинні будуть, хоча не мають для цього ніякого бажання, як свідчать останні дні та їхня поведінка і ставлення до цього протягом останнього часу, вжити тих чи інших заходів, для того щоб розслідувати всі ці сигнали, які пов'язані з участю представників влади, участю військової розвідки, як зазначено в цих повідомленнях, участю націонал-радикальних груп, які намагаються це зробити. Або спроб залякати і здійснити ті чи інші дії. Тому подивимося, як реагуватиме зараз правоохоронна система та органи, які суд зобов'язав зайнятися розслідуванням цього питання.

Пане Вікторе, ви більше схильні трактувати це як інформаційну атаку, інформаційний тиск чи реальну загрозу?

Я не можу говорити, що це тільки інформаційний тиск. Це може бути тиск з метою залякування, для того щоб я або відмовився від своєї позиції, або взагалі покинув країну. Це може бути реальна загроза. Говорити про те, що я виключаю реальну загрозу, було би ненормальним, якщо ти чуєш про це не протягом тижня, а протягом трьох-чотирьох років, коли можуть на якомусь заході просто заявити, що Медведчука треба ліквідувати і це повинні зробити спецслужби. Після цього з'являється інформація про те, що дійсно нібито в надрах спецслужб готується такий план з фізичної ліквідації. Тому як до цього ставитися? Кожен для себе може визначити. Я ставлюся до цього серйозно, хоча, звісно, хочеться вірити і сподіватися, що це не так. Життя покаже.

На якому етапі нині справа, яку порушила ГПУ проти вас? Йдеться про ст. 110 ("Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України") та 111 ("Державна зрада") Кримінального кодексу України.

Наскільки я знаю з повідомлень, які лунали в ЗМІ, а у мене іншої інформації на сьогодні немає, справу мали передати для розслідування до СБУ – Головного слідчого управління. Передали чи ні, я не знаю, але я гадаю, що це одна з ланок одного ланцюга – політичного тиску, політичних репресій проти мене, проти "Опозиційної платформи - За життя", проти нашого кандидата в президенти, який представляє "Опозиційну платформу - За життя", Юрія Бойка, проти нашої позиції. Я вважаю це так і інакше це не розцінюю. Якими будуть дії представників СБУ на сьогодні, мені невідомо.

Є заява Курта Волкера, спецпредставника США з питань мирного врегулювання на Донбасі, що мирний переговорний процес з врегулювання призупинено з ініціативи РФ до закінчення президентської кампанії в Україні. Що вам про це відомо? І в якому форматі переговорний процес може бути відновлено? Які є обставини довкола цього?

Говорити про те, що його припинено, не можна, тому що постійно в Мінську зустрічаються представники окремих робочих груп і тристоронніх контактних груп та беруть участь представники України. І переговорний процес триває. Пан Волкер тут поплутав. Це з ним ніхто не веде переговори з відомих причин, які не просто відомі йому, а з урахуванням того, як він ставиться до переговорного процесу. Пан Волкер був уповноважений Держдепом США для переговорів з паном Сурковим, помічником президента РФ пана Путіна, для проведення мирних планів і врегулювання на Донбасі. Однак остання зустріч, яка мала місце між ними, була в січні минулого року. і далі цей процес не рухається з урахуванням особистої позиції пана Волкера, який прийняв одну сторону в переговорному процесі, її полум'яно й послідовно відстоює, і, звісно, це не сприяє нормалізації переговорного процесу і бажанню брати участь з ним у будь-яких переговорах. Тому коли він говорить про це, він шукає причини для того, щоб виправдати, чому він не бере участі в переговорному процесі. В основі будь-яких переговорів лежить політична воля тих сторін, які мають брати участь у цих переговорах. Якщо політична воля є, вони можуть тривати. А подібні висловлювання пана Волкера - це свого роду пояснення того, чому він не діє, або, якщо бути точним, чому з ним на тему мирного врегулювання в Україні не хочуть розмовляти. Інакше я його заяви, які він зробив останнім часом, ті коментарі та інтерв'ю, які він давав раніше, я не сприймаю.

Ще одна тема: зміни до Конституції України, які набули чинності сьогодні щодо євроатлантичного курсу України на ЄС і НАТО. Як гадаєте, яким має бути, буде цей курс? Як він буде реалізовуватися, що змінюється сьогодні з набуттям чинності цих норм?

Особливо нічого не змінюється. Внесли зміни до Основного закону, і я, як фахівець з конституційного права, не беруся це припускати, я це стверджую, що, по-перше, це не предмет Основного закону, Конституції. І коли влада пішла таким примітивним шляхом, внесення змін, це не означає того, що влада і країна визначилася, хоча б з однієї простої причини. Ви знаєте, якою є підтримка громадян України щодо вступу до НАТО та ЄС? До НАТО, згідно з усіма останніми соціологічними дослідженнями, не перевищує 42-44% українців. До ЄС підтримка – 52-54%. Але в першому випадку 36% проти вступу до НАТО, а в другому випадку більш ніж третина громадян проти вступу до ЄС. Виникає питання: а чи мав право пан президент пропонувати подібні зміни до Конституції? І найголовніше, чи мала моральне право ВР, яка має підтримку і довіру з боку населення України в обсязі не більш ніж 5%, вносити такі зміни до Основного закону, визначаючи курс, що не підтримується більшістю населення? Якщо бути точним, то в цьому випадку потрібна не просто більшість, а фактична, конституційна більшість населення, для того щоб він дійсно був курсом держави і курсом країни. У цьому випадку я розцінюю це як звичайну піар-акцію представників влади, розраховану на тих людей, які дійсно щиро підтримують курс на НАТО і курс на ЄС. Але це частина людей, і влада, здійснюючи подібні кроки, розраховує на підтримку і довіру цих людей на виборах. Ось примітивний сенс. Однак, з іншого боку, цей примітивний сенс веде до поглиблення суспільного розколу, тобто розколу людей в питанні того, коли вносяться такі зміни, і одна частина людей отримує підтвердження, зокрема норми Основного закону, а інші залишаються ні з чим. Це цинічна образа іншої частини населення, яка не підтримує вступ до НАТО та ЄС. Ба більше, ви ж знаєте добре ставлення людей, які сьогодні живуть на неконтрольованій території, до питання вступу до НАТО. Або навіть вступу до ЄС. Це негативне ставлення більшості. Ми сьогодні говоримо, що для того щоб врегулювати ситуацію (і це входить як елемент мирного плану і база мирного плану), треба створити і гарантувати рівень безпеки для цих людей і знайти спільну мову з цими людьми для того, щоб вони повернулися в Україну, а Україна повернулася на Донбас. Як же ми з цими ідеями, які ми зводимо в ранг Основного закону, збираємося це робити? Подібні внесення змін - це мінус у питаннях мирного врегулювання і припинення бойових дій на Донбасі. Курс на НАТО, а пан Порошенко заявляє сьогодні про те, що ми можемо вступити до НАТО до кінця наступної каденції наступного обраного президента, тобто протягом 4-5 років, - це курс, який має визначити і всю політику НАТО. А хто готовий сьогодні стверджувати, що хтось із 28 країн – членів НАТО збирається купити квиток на війну з Росією? Тому що вступ України до НАТО це і є придбання квитка на війну з Росією. Є це в планах кого-небудь із членів НАТО? Звісно, ні. І якщо додати до цього, що нас у НАТО не чекають і що до вступу до НАТО ми сьогодні не готові, то подібні запевнення про вступ до НАТО через кілька років не означає нічого іншого, як піар-акцію під час виборчої кампанії - не більше і не менше. Але при цьому ця піар-акція завдає серйозної шкоди і посилює розкол у нашому суспільстві. Ще важливий елемент: гадаю, що ці зміни внесено з метою відвернути увагу людей від тарифного геноциду, від кримінального свавілля, від тієї ситуації, яка склалася сьогодні в економічній та соціальній галузях. Це ті проблеми, які реально сьогодні є і які треба вирішувати. Але подібні відволікання, зокрема й ці зміни до Конституції, які нічого не вирішують, але серйозно зумовлюють і закладають додатковий камінь у посилення громадського розколу. Тому я ставлюся до цього негативно, оскільки вважаю, що, по-перше, це не предмет Основного закону, а по-друге, крім шкоди для частини населення країни це нічого не принесе.

Нацрада призначила позачергову перевірку каналу "112 Україна". Обурили представників Нацради, представників регулятора три епізоди: програма "Хто кому Рабінович", висловлювання архієпископа Климента та інтерв’ю екс-прем’єр-міністра М. Азарова. Чи можна це розцінювати як тиск на телеканал? Як розвиватиметься ситуація?

Навряд чи хтось може сказати або стверджувати зворотне, ніж те, що прозвучало у вашому запитанні. Те, що ви вже загартовані бійці протягом п'яти років, це загальновідомий факт, як, втім, і ваші колеги, телеканал "Ньюзван". Те, що проти вас воює влада, це навіть не відверто, а цинічно відверто. І це з однієї простої причини: мабуть, ваша редакційна політика і те, що ви намагаєтеся донести правду і заслухати ті чи інші сторони щодо тих чи інших подій і викласти баланс думок, коментар щодо тих чи інших подій, це не до вподоби владі. Це звісно. Мені здається, влада в цій ситуації зайшла дуже далеко. Це й постанова ВР, яку було ухвалено 4 жовтня 18-го року з приводу фактично закриття двох каналів, вашого і "Ньюзван". З приводу тієї дії і тієї реакції, яка пішла від войовничо налаштованих представників так званої коаліції у ВР – БПП і НФ, які робили все для того, щоб закрити вам можливість висловлювати об'єктивну позицію, об'єктивну оцінку того, що відбувається в Україні, і зробити вас слухняними. Мабуть, на сьогодні це не вдалося, і ця політика продовжує діяти. Я знаю, що на ваших каналах є ряд питань, які не дозволено Нацрадою, вони продовжують сьогодні цю атаку на вас. Коли ви перелічили питання, з приводу яких призначено перевірку, я можу сказати, що якщо говорити про програму "Хто кому Рабінович", то це дійсно скалка для влади. Вадим Зіновійович – людина радикально налаштована і з гострим почуттям справедливості. Людина, яка бореться за об'єктивність, за справедливість і за об'єктивну оцінку того, що відбувається у нас у країні. Але ми ж повинні виходити із загальних принципів побудови правового поля в Україні. І ми повинні виходити з того, що саме сьогодні порушується і які норми закону. Це стосується і пана Азарова, до якого я ставлюся переважно критично, але й інтерв'ю Азарова, і програма "Хто кому Рабінович" - це висловлення свободи переконань і свободи слова, тобто своєї думки з приводу тих чи інших подій. Чомусь ВР, яка має підтримку 5% населення, може собі дозволити посилити розкол у суспільстві, коли ухвалює норми, які близькі до розуміння тільки частиною цього суспільства. Як, власне, і вся політика держави і сьогоднішньої київської влади, яка спрямована на те, щоб ідентичність однієї частини населення поширити на все населення. Це в країні в центрі Європи, яка розмовляє різними мовами, сповідує по-різному історичні факти, ходить до різних церков! Ці спроби інакше як злочинними назвати не можна. І повертаючись до свободи слова і переконань, які були висловлені паном Рабіновичем і паном Азаровим, можу сказати, що в цій ситуації треба виходити, по-перше, з норм чинного законодавства, а по-друге, з міжнародних нормативних актів. Наприклад, таких як декларація прав людини, в якій у статті 19, як, утім, і в статті 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, сказано, що кожна людина, незалежно від кордонів, має право на своє переконання, на висловлювання цих переконань, на свободу слова і на докази і представлення свого погляду з усіх питань. А чи є обмеження для реалізації цих прав? Так, є.

Але ці обмеження має бути викладено законом. Тому якщо Національна рада з питань радіо і телебачення покаже вам закон, якого, я вас запевняю, не існує, який би забороняв робити те, що роблять пан Рабінович або пан Азаров, тоді, звісно, може йтися про те, що допущено якісь порушення. Хоча якщо в першому випадку йдеться про авторську програму, то в другому випадку це ваш гість. Я можу з цим гостем у багатьох питаннях не погоджуватися, зокрема й з тими поглядами, які він висловлював, однак він має право на свої переконання. І якщо ці права, відповідно до норм міжнародного права, не обмежено законом. Я наведу приклад. Наприклад, у нас заборонено заперечення Голодомору. Дійсно, трагічний факт, що мав місце в історії України. Його заперечення тягне за собою відповідальність, зокрема й кримінальну. Ось якщо буде передбачено певну відповідальність за заперечення будь-яких фактів або буде пряма заборона на озвучування і подання в публічній сфері подібного погляду, тоді можна висувати вам претензії. А в іншому випадку це не що інше, як тиск на вас, для того щоб ви змінили редакційну політику, для того щоб ви були більш прихильні до влади. Але я думаю, що останні кроки, а я це бачу як на вашому каналі, так і на каналі "Ньюзван", а саме утворення міжнародної редакційної ради, до якої увійшли представники Європарламенту, будуть позитивною підмогою вашій діяльності. Для того щоб не тільки "розумники" від сьогоднішньої київської влади намагалися аналізувати і давати оцінки вашій діяльності, але нехай і в Європарламенті, в європейських структурах, на які сьогодні так орієнтується київська влада, для того щоб знати, як там оцінюють подібні дії, подібний тиск, зокрема й на ваш канал.

Дякую.  

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>