Віктор Медведчук: У перші сто днів від президента люди чекають зниження тарифів, скасування недоторканності та початку переговорів з РФ

Віктор Медведчук: У перші сто днів від президента люди чекають зниження тарифів, скасування недоторканності та початку переговорів з РФ
Віктор Медведчук 112.ua

Віктор Медведчук

Голова Політради партії "Опозиційна платформа – "За життя"

"112 Україна": Ми раді привітати нашого гостя. Це голова політради "Опозиційної платформи – За життя" Віктор Медведчук. Вітаємо Вас. Давайте одразу поговоримо про підсумки президентських виборів. Одна з особливостей цієї кампанії – це те, що лише в одному регіоні ми побачили перемогу чинного поки що президента, всі інші області проголосували за Володимира Зеленського. Чи можемо ми говорити, констатувати, що той регіональний електоральний розкол, який ми бачили під час попередніх президентських кампаній, що він вже є нівельованим в Україні?

Віктор Медведчук: Шановні телеглядачі, шановні гості, ще раз добрий вечір. Результат своєрідний і вже на 100% нам відомий. Дійсно переможцем став пан Зеленський. Однак, коли ми говоримо про те, що такий однозначний вибір, який було довірено саме йому, й отримав саме він, означає те, що інтереси всієї країни зійшлися в одному знаменнику, а це голоси пана Зеленського, я б не поспішав з однієї простої причини. По-перше, я думаю, що однозначно можна говорити і робити висновок про те, що подібне голосування на рівні 88% на сході країни, 86% на півдні країни, 72% з невеликим у центрі і 56% на заході – це насамперед означає те, що люди голосували проти чинної влади, проти чинного президента, проти того, до чого ця влада довела країну і довела рівень життя людей. Це головне, що об'єднало сьогодні людей у прагненні того, щоб дати оцінку чинній владі. Ба більше, якщо згадати соціологію за тиждень до 2-го туру, я думаю, всі звернули увагу, коли ставили питання "Ви в 2-му турі голосуватимете за пана Зеленського. Ви дійсно будете голосувати за нього чи цей голос за нього буде вашим голосом проти Порошенка?" Так ось 43% відповіли, що голосуючи за Зеленського, я фактично голосую проти Порошенка. І в цьому випадку це та палітра, та структура голосів, яка на сьогодні має місце щодо чинної влади і Порошенка. І той розгром, який стався, чинного президента, розгром всієї його команди означає однозначно, що люди повірили в людину, яка прийшла, люди повірили в нове обличчя, люди повірили в нового представника, в цьому випадку ми можемо вже говорити в нового очільника держави, який ні до державної діяльності, ні до політичної раніше не мав відношення. І якщо ви пам'ятаєте, що і рік, і два, і три тому був так званий попит на нові обличчя. Напевно, це в тому числі і нове обличчя. І сьогодні, кажучи з приводу того, що це нове обличчя належить пану Зеленському, він здобув перемогу, зараз почнуться ті очікування. А треба розуміти, що з урахуванням результату 73% і більше відсотків голосів виборців ці очікування дуже високі. Наскільки вони будуть реалізовані і як довго ті, хто голосував, і ті, хто не голосував, чекатимуть конкретних дій і результатів вже від його діяльності як нового президента.

Ви кажете про те, що голосування, фактично про це всі експерти у нашій студії говорять, було переважною мірою протестним голосуванням.

Якоюсь мірою.

Тут важко зараз виокремити, де конкретно рейтинг Зеленського.

Не треба цього робити, мені здається. Заслужена перемога, заслужений результат. І якщо ми проводимо якийсь аналіз структури цих голосів, то це в жодному разі не означає, що ми кидаємо докір або нівелюємо перемогу Зеленського. Ні. Це однозначно відбулося. Це факт.

Як колись сказав Лобановський, гра забувається, а рахунок на табло. Якщо зараз ми будемо з вами думати, чому?.. Ви зараз нам пояснили мотивацію людей, ми так само спілкуємося з величезною кількістю людей, які голосувати проти надмірних тарифів, кажуть нам люди і пишуть у "Фейсбук" сотнями ці повідомлення, голосували проти невиконаної обіцянки посадити трьох друзів, чекали 5 років на виконання цієї обіцянки. Не тільки своїх, чужих не посадили. Хоча б чужих друзів, хоча б якихось любих друзів чи не любих, чи яких завгодно. Так-от у команді Зеленського вже встигли заявити про те, що не зовсім у компетенції й у сфері відповідальності президента питання тарифів і питання саджань. Що скажете нам Ви, як юрист? І чи дійсно юридичний механізм у президента є впливати на тарифне питання? І звісно щодо саджань цікаво.

Я вам хочу сказати, що я не згоден з позицією, яку висловлює сьогодні оточення нового президента. І я б взагалі дуже критично ставився до подібних висловлювань, тому що все-таки це не Зеленський, це його оточення. Може, воно близьке, може, воно тією чи іншою мірою уповноважене паном Зеленським, але це однозначно не він. Тому тут все-таки треба чекати його конкретних заяв і конкретних дій. Тепер щодо тарифів. Категорично не згоден, тому що цю політику… або, будемо говорити так, оточення нового президента навчилося в старого президента, поки що чинного Порошенка, який чомусь на якомусь етапі почав розповідати про те, що повноваження президента дійсно дуже серйозні, але не у всьому, тому це питання уряду. Це не правда. Це не відповідає дійсності та Конституції, і найголовніше, це не відповідає фактичній обставині того, як складається це питання. Що таке тарифи сьогодні? Комунальні тарифи, які вже непосильні для людей, заборгованість становить 69,4 млрд на 1 березня, на 1 квітня ця сума збільшиться. Понад 30% населення не готові сьогодні платити. І тарифи на житлово-комунальні послуги, в тому числі і на вартість газу, яка є основою в цих тарифах, які виросли з 1 січня 2014 року по 1 січня 2019 року в середньому на 745%: 1080% газ, 1220% опалення тощо. І сьогодні ми говоримо, і наша партія "Опозиційна платформа - За життя" поставила питання, можна сказати, ребром, кілька тижнів тому, коли заявила про те, що підвищення на газ, яке збиралися запровадити з 1 травня, що передбачено постановою Кабінету міністрів № 867, до 9800 грн з 8500 грн сьогоднішніх і з 1 січня 2020 року - до 12314 грн. Ми сказали, що цю постанову треба зупинити, заблокувати і направити до Конституційного суду. Це право президента? Так, право згідно зі ст. 106. Він міг, чинний і може майбутній новообраний президент підписати указ і призупинити дію цієї постанови. І якщо цю постанову буде призупинено, то підвищення цін не буде ні 1 травня, ні 1 січня 2020 року.

А відкат до старої ціни, до ціни, яка була до моменту ухвалення тієї самої постанови, буде чи ні?

А тут є ще одна особливість. Ми коли говоримо про те, що цю постанову повинно бути зупинено указом, і він має право це робити, то тоді зупиняється і попередня ціна. Тобто та, яка виникла з 1 листопада 2018 року. Пам'ятаєте, було підвищення на 23,5%? І виходить, що якщо зупинити цю постанову, то ціна на газ буде 6900 грн. Це хіба не зниження тарифів? Це може зробити президент? Це він зобов'язаний зробити, тому що цією постановою, і ми про це постійно говорили, порушувалися статті 46, 48, 116 Конституції, вони були неконституційними. І президент тоді і сьогодні має право зупинити цю постанову і не допускати підвищення цін, але в тому числі скасувати чинні 8500. Не те, про що повідомлялося вчора і сьогодні, коли НАК "Нафтогаз" з паном Гройсманом десь у тиші кабінету домовилися про зниження ціни на газ. Вдумайтеся, зниження на куб газу на 30 коп., а на 1000 кубів - на 300 грн. Чи не з 8500 грн до 6900 грн, як ставимо це питання ми. А з 8552 грн до 8247 грн. Це цинічне зниження, іншими словами, просто глузування над людьми, які дійсно чекають зниження тарифів. Ось що відбувається сьогодні і що намагається, вибачте на слові, "втюхати" влада сьогоднішнім людям: з панського плеча скинути ці 30 коп. на куб газу. Позиція нашої партії "Опозиційна платформа - За життя" полягає в тому, що ми можемо зменшити тарифи на газ з 8550 грн не до 6900 грн навіть, а до 3800-4000 грн. Чому? Ба більше, коли про це під час виборчої кампанії, як ви знаєте, заявляли дуже багато кандидатів у президенти, вони говорили про те, що знизять тарифи в 2-3-4 рази, деякі говорили навіть у 6. Коли про це говорили ми, ми це супроводжували певними діями, а саме ви знаєте про те, що в березні ми зустрілися і була домовлена зустріч разом з тоді кандидатом у президенти паном Бойком у Москві з головою уряду РФ Медведєвим і керівником "Газпрому". Ми домовилися на цих переговорах, перше, про те, що РФ, "Газпром" готові знизити ціну на газ на 25%, якщо будуть прямі поставки. Не тільки прямі поставки з 1 січня 2020 року, а прямі поставки можуть бути і сьогодні, тому що старий контракт з 2009 року продовжує діяти і буде діяти до кінця цього року. І вартість газу, яка сьогодні на газових хабах становить десь приблизно 227-260 грн, вона може зменшитися для України, якщо ми будемо брати газ за прямим контрактом на 25%, це 100-120 дол., це 3000 грн. Ми запропонували цей варіант чинному президенту. Ви пам'ятаєте цю навіжену, божевільну, обурену, пригнічену і кричущу реакцію, коли він кричав у Чернівцях: "Куди вони поїхали, кого вони просили, навіщо вони це робили?" Ми відповіли, що ми це робили для того, щоб поліпшити ситуацію з тарифами і вартістю газу для людей. І ми цього домоглися. Візьми і скористайся. Це ж ти повинен зробити, це ти можеш зробити. Але реакція була вкрай негативною. Ми сьогодні знову говоримо, що домовилися не тільки про це, а про можливість економічного співробітництва. Ми говорили про газотранспортну систему і транзит газу з 1 січня, який для України впаде в повному сенсі цього слова, тому що після "Північного потоку - 2" транзиту не буде, і 3 млрд дол. надходжень до бюджету з 1 січня нам чекати не доведеться. Так ось після всього цього, коли ми говоримо, що можемо знизити ціну на газ, ми говоримо: "Зробіть прямі поставки, і таке зниження обов'язково відбудеться". Ба більше, ми говоримо, що є додаткові варіанти в тому, щоб скасувати ПДВ, внести зміни в закон на газ для населення. Ми можемо це зробити? Ми зобов'язані це зробити, тому що я сказав, що вже на 1 березня 31% платників комунальних тарифів не може платити, у них немає такої можливості. Я думаю, що станом на 1 квітня (або вже збільшилася, бо зараз 23 квітня, або мається на увазі 1 травня) ця цифра збільшиться до 40-45%. До того ж є плата за використання надр, це 1400 грн і 1200-1400 грн ПДВ. Надра за КУ належать громадянам України. Чому, коли йдеться про газ для особистих потреб населення, ми не можемо внести зміни в закон і ліквідувати цю оплату? Ми можемо це зробити. Тому, коли ми говоримо конкретні шляхи, пропонуємо не тільки шляхи, а й способи за рахунок прямих поставок газу, які зменшать вартість на газ. А все інше, що робить сьогоднішня влада, поки що немає можливості, але ми подивимося, що буде робити нова влада, ми побачимо. Але коли вони говорять, що президент не впливає на тарифи, це є цинічною брехнею.

Якщо ви кажете, що це цинічна брехня, то цікаво тоді, чи це вже наступний президент буде своїм указом призупиняти постанову Кабінету міністрів, про що ви нам сказали як про реальний юридичний механізм зміни ситуації з тарифами, чи це ще зробить чинний допоки президент Петро Порошенко? Адже ми всі пам’ятаємо з прицілом на парламентські його реакцію: "Я разом зі своїм народом вимагатиму нової тарифної політики, нових тарифних підходів". Ми думали, що це якийсь жарт. Перевірили, це офіційна заява президента. Скажіть нам, будь ласка, в яких ви стосунках? Ви ж розумієте логіку дій президента Порошенка? Вам приписували чи не товариські стосунки з ним під час цієї президентської кампанії. Ви востаннє коли бачилися? Можете внести нам ясність?

Ви знаєте, я бачився з ним востаннє кілька тижнів тому. Але відповідаючи на ваше запитання, хочу сказати, так. Щодо дружніх відносин, дружніх відносин з президентом, про них може говорити тільки сам президент, з ким у нього дружні стосунки. Точно, якщо ви його запитаєте, він не скаже, що ці відносини дружні у нього зі мною. Тому що так багато, як він говорив в останні місяці, особливо в останні дні про мене, я думаю, у вас не виникає сумнівів, яке у нього реально ставлення до мене і тим паче, як може у мене до нього з урахуванням моєї публічної позиції з багатьох питань. Повертаючись до цього головного питання, є вимога наша, від імені партії, яку озвучував я, в тому числі публічно, до чинного президента. Чекати нового нам ще місяць, а може, навіть більше. А сьогодні чинний президент на першому етапі, як ми вимагали, повинен був зупинити дію цієї постанови для того, щоб не допустити підвищення ціни на газ вже з 1 травня. Це зараз у них такий "міжсобойчик" - давайте зменшимо на 30 коп., може, це пройде. Але я думаю, що це не пройде, тому що люди розуміють, що це нереально і смішно. Чинний президент не просто має обіцяти, а повинен це зробити сьогодні. Ба більше, коли чинний президент говорить, що він не впливає на тарифи, я хочу сказати, а хто впливає? Кабмін? А хто в Кабміні сидить? Хіба Кабмін не ручний витвір імені Порошенка? Хіба Гройсман чужа людина? Добре, Гройсман може бути нейтральним. А 70% членів Кабмін - це представники його партії. Там що, погано з партійною дисципліною? Її вже немає в БПП? Він не міг впливати і поставити питання про те, що ви повинні це зробити і ви не повинні на догоду МВФ підвищувати тарифи? Він міг це зробити? Міг. А якби вони це не зробили, то він міг раніше відкрити Конституцію, подивитися ст. 106, відповідно п. 15 і зупинити, сказати, що ви порушуєте Конституцію, йдіть доводьте до Конституційного суду впродовж 3 місяців. Але за цей час ціни на газ для населення не підвищувалися б. Ось про що ми говоримо і чого вимагаємо від чинного поки що президента.

Вікторе Володимировичу, і все ж таки уточнення щодо поки чинного президента, коли ви з ним востаннє зустрічалися? І в публічному просторі вас ледь не звинувачували у непублічній підтримці чинного президента, у грі в реванш. Будь ласка, прокоментуйте.

Ви знаєте, я вам хочу сказати, у нашій партії, головою політради якої я є, був кандидат, єдиний кандидат Юрій Бойко, якого підтримувала вся партія і я в тому числі, чи, можливо, навіть у першу чергу. Чому? Тому що наші переговори, які тривали задовго до початку кампанії, ми намагалися об'єднати всі політичні сили, які сьогодні представлені на південному сході нашої країни, представлені серед російськомовного населення. І нам вдалося це зробити майже повністю, коли ми об'єднали двох найрейтинговіших кандидатів, пана Бойка, пана Рабіновича, і ми вирішили, і пан Рабінович прийняв рішення, що єдиним кандидатом буде Бойко. Вся наша робота, в тому числі моя, була сконцентрована на тому, щоб підтримати цього кандидата в президенти. Мої відносини з президентом Порошенком всі ці роки зв'язувалися з тим, що я займався питаннями переговорів із Донецьком, Луганськом і Москвою з питання звільнення й обміну наших людей, займався питаннями мирного врегулювання. На цьому все, тому що мої погляди ніколи не збігаються з паном Порошенком. І до того ж я завжди публічно про це говорив і продовжую говорити про те, що те, що він робить, і те, що він звів у ранг державної політики антиросійську істерію і радикальну русофобію, з якої він практично не розлучається останні 2 роки, і намагається знищити все, що з цим пов'язано, в тому числі і зробити так, щоб ніяких відносин між Росією й Україною не було. Це його навмисна, цілеспрямована, принципова і послідовна позиція, яка мною не сприймалася, а якщо сприймалася, то тільки в багнети, про що я неодноразово говорив йому публічно і про що я неодноразово висловлювався і говорив, що він не правий і ця політика до добра не приведе. Але, як з'ясувалося, добра для нього якраз не вийшло. Цей результат, який він отримав, про це свідчить.

Просто щоб ми поставили крапку в обговоренні результатів виборів. Новому президенту, Володимиру Зеленському, точно так само в публічному просторі багато хто приписує зв’язок з Ігорем Коломойським. Хоча сам Коломойський і сам Зеленський це відкидають. Кажуть, що вони були бізнес-партнерами лише за телевізійним бізнесом і жодного  впливу один на одного не мають. Як ви вважаєте, чи посилиться вплив Ігоря Коломойського після президентських виборів і взагалі чи зміниться баланс сил серед фінансово-промислових груп і олігархів в Україні.

Я не можу сказати, як це буде, і з якоюсь точністю прогнозувати, що буде, тому що про відносини з Коломойським пан Зеленський вже заявив. Думаю, що з урахуванням того, що Зеленський вже президент України, йому треба бути дуже обережним і розбірливим у своїх відносинах, у своїх зв'язках. Тому що будь-яка людина, яка може кинути тінь на його репутацію якимось чином, через свої відносини з ним, вона може негативно вплинути. Я думаю, що Зеленський і його оточення це добре розуміють, і вони не будуть допускати як мінімум очевидних якихось контактів, взаємодії або того, що в кінцевому підсумку може бути розцінено як їхні партнерські відносини, якщо вони дійсно будуть мати місце або будуть, можливо, розвиватися. Складно собі сьогодні це уявити, думаю, що Зеленському це не треба - він самостійна сьогодні людина. Наскільки він самостійний, ми побачимо з його дій. Якщо говорити з приводу олігархів, банківських активів, інших фінансово-промислових груп і того, що буде відбуватися далі, то знову ж таки, це буде залежати в чомусь від президента, наскільки він зможе зі своєю командою відокремити бізнес від політики. Адже це тема дуже модна, актуальна багато часу, але вона так і не була реалізована жодним із президентів. Тому - це бич нашого суспільства, це бич влади. Це як супутній продукт влади, коли ті чи інші сьогодні власники найбільших активів в Україні можуть впливати на владу і через ЗМІ, і через фінансові потоки, і через створення робочих місць, створення інфраструктури та багато іншого. Цей процес залишиться - ми від нього нікуди не дінемося. Є завдання актуальні, і їх треба вирішувати. І ці актуальні завдання, в тому числі і перед чинним президентом, вони вже поставлені. Якщо взяти соціологію, на яку я вже посилався, про те, що чекають люди в перші сто днів, то зрозуміло, що досягти миру в перші сто днів навряд комусь вдасться. Люди наші розуміють та усвідомлюють це. Але 39% вважають, що повинні бути зменшені тарифи - раз. На другому місці - скасовано недоторканність: депутатську, суддів і президента. Третє місце: 23% - почати переговори з Росією. Четверте: 18% - покінчити з високими зарплатами топ-чиновників. Ось поки та палітра, яка намальована інтересами людей, і те, чого люди чекають від нового президента протягом 100 днів його перебування при владі. Ось про що треба думати сьогодні владі. Не про відносини з кимось, а відносини з тими і з тими, які можуть привести до позитивного результату, щодо того, що поставлено на чільне місце більшістю громадян нашої країни.

Аби досягти тих цілей, які поставлено громадянами нашої країни як пріоритетні, потрібно діяти через кадровий інструментарій. А ми поки не побачили, не почули…

Кадри вирішують усе?

Ну вирішують же. Або не вирішують, як нам пощастить.

Тоді не ті кадри.

Не ті кадри, так. Висновки маємо робити ми всі. І тут питання щодо кадрів за президентською квотою. Клімкіна ж ви, певно, бачили? Він, аби бути у тренді, привітав, звісно, Зеленського з перемогою і запостив у соцмережах фрагмент з мультфільму "Жил-был пес". Я зараз російською мовою процитую: "Ну, ты это, заходи, если что". Це на що натякав Клімкін? Чи нам дійсно можна ще не прощатися зі старими - старі обличчя можуть оновлюватися, із зеленими краватками: Клімкін, Полторак.

З приводу кадрів нам нічого не відомо. Те що пишуть у ЗМІ - це моментально спростовується. З приводу Клімкіна - це називається пропозиція до танцю або пропозицію своїх послуг. Я готовий - якщо що, заходь, і ми можемо про щось домовитися. Я думаю, може, я помиляюся, але все-таки, виходячи зі свого професійного досвіду, я в цій ситуації не помиляюся, що і пан Гройсман, і пан Клімкін, і вся решта ось ця команда, яку дуже часто і заслужено називають зграєю, яка довела країну і людей до того жаху, в якому ми сьогодні живемо - вона піде у відставку. Причому не після парламентських виборів, а зараз. Якщо новий президент залишить цю команду, то тоді точно його нічого хорошого навіть у тому, чого від нього чекають у найближчі 100 днів після вступу на посаду, точно не чекає. Тому що ця команда скомпрометувала себе до такої міри, що далі нікуди. З приводу Клімкіна я скажу, що це взагалі непорозуміння на цій посаді, і я маю право про це говорити, як людина, яка розуміє щось у зовнішній політиці. У тій політиці, яку повинен проводити і реалізовувати Клімкін за дорученням очільника держави, як людина, яка очолює зовнішню політику. Те, що робив пан Клімкін, ніколи нічим рішуче не закінчувалося для України, для інтересів нашої країни. Тому він один з перших повинен покинути не тільки кабінет свій і уряд, але я не думаю, що йому знайдеться місце і в тій будці, куди він запрошував пана Зеленського.

Ви згадали, що новий президент має  відправити уряд в відставку і призначити новий уряд, але без голосів у парламенті невідомо, чи вдасться йому це зробити. Й активно обговорюється сценарій дострокових парламентських виборів. Сьогодні Ірина Луценко, представниця чинного президента Петра Порошенка, в парламенті заявила, що 50 на 50 – або Рада доживе до осені, або її будуть розпускати. Наскільки вірогідним є сценарій дострокових парламентських виборів і які юридичні механізми є для того в нового президента, аби розпустити чинну ВР? Який дедлайн?

Механізми є, і я не думаю, що пані Луценко права в своєму прогнозі. Я думаю, що дострокових парламентських виборів не буде. Але все може бути. Які механізми? Відсутність коаліції протягом 30 днів після встановлення такого факту. Коаліції у нас немає років три. А дедлайн не настав, тому що треба встановити факт відсутності. Тобто треба сьогодні оголосити, що немає коаліції, і дати місяць на формування нової коаліції. І якщо вона не буде сформована, то тоді на 31-й день президент має право, відповідно до Конституції, підписати указ про розпуск парламенту. Давайте почнемо рахувати, і ми зрозуміємо, що гра не варта свічок. Новий президент прийде в кінці травня, 30 днів встановити - кінець червня. Якщо призначити вибори, це буде вже вересень. А у нас чергові вибори 27 жовтня. Якщо це пов'язувати з тим, про що ми почали говорити, то в цьому випадку це не спроможний аргумент і не спроможна дія, бо ось уряд - а голосів немає. Тому треба обрати новий парламент. Ну оберемо новий парламент. Він прийде у вересні. Поки організовується - буде жовтень. Ні, Зеленському треба робити радикально. Він повинен поставити питання руба перед цим урядом. Вони повинні піти у відставку, тому що їхня діяльність, результати їхньої діяльності, їхня програма не відповідає йому, його програмі, цілям і завданням, з якими він виграв вибори з результатом 73% і хоче проводити нову політику, спрямовану на поліпшення життя, що, на жаль, не вийшло у чинного Кабміну. Розмови про те, що "ви нас зніміть, знайдіть 226 голосів", вони звичайно можуть бути. Але у Зеленського рівень підтримки 73%, і він може звернутися до українського народу. Він скаже: "Дивіться, ці всі люди завтра побіжать у списки партій, у мажоритарку обиратися знову в парламент. Сьогодні вони мені ставлять палки в колеса, а я міг це зробити. Тому, я вважаю, що вони повинні піти у відставку". І як ви вважаєте, ось цей уряд, який завтра буде шукати місце, але вже депутатське, в парламенті, він піде на таке протистояння з людиною, при такому високому рівні довіри людей - 73%? Думаю, що це не відбудеться. Тому в цьому і повинен бути радикалізм Зеленського, який відповідає законам, Конституції, але вимога того, що ці люди повинні піти - вони скомпрометували себе. А якщо вони цього не зроблять, і пошук голосів теж може привести ні до чого, значить, йому треба заблокувати діяльність Кабміну. Як юрист я відповідаю: він може це зробити. Як це зробити? Нехай звернеться до розумних людей - вони йому підкажуть.

Запрошення до діалогу?

Ні, в жодному разі. У нього оточення зовні дуже розумне. Я думаю, там є достатньо розумних людей, які йому порадять.

А ви б готові були дати поради такі?

Ні, я поради пану Зеленському давати не готовий. У мене є бачення з різних питань, я можу його повідомляти, а з того віку, коли дають поради, я вже давно вийшов. У черзі радників або консультантів мені стояти пізно. Та й не до лиця. У мене є посада в партії, у нас є політична сила "Опозиційна платформа - За життя", яка представляє свої бачення щодо тих чи інших питань і говорить про те, що потрібно зробити для вирішення тих чи інших проблем. Припустимо, мирний план щодо Донбасу. Я ж не просто є автором цього плану-концепції. Це ж не просто план написав Медведчук, використовуючи свій досвід у переговорному процесі з 2014-го року, і сказав: "Ось мирний план мій, будемо домовлятися". Не так! Для того, щоб його написати, я проводив переговори з керівниками Донецька, Луганська, з керівником РФ, і я шукав варіанти, які могли б влаштувати всіх. Варіанти, які дійсно могли б принести мир на Донбас і припинити бойові дії. І те, що написано в цьому плані-концепції, який передбачає повернення людей, а не територій (а потім уже територій), гарантії безпеки, надання автономного статусу - це все попередньо вже погоджено. Саме тому пан Пушилін Денис Володимирович, керівник невизнаної "ДНР", пан Пасічник, керівник невизнаної "ЛНР", пан Гризлов від імені РФ, коли він робив заяву, що ми підтримуємо план Медведчука, він же знав, про що йдеться. Як і Пушилін Денис Володимирович і Пасічник. Вони кажуть: "Ми готові сідати за стіл переговорів, брати цей план і за цим планом ухвалювати рішення". Це ж не гасла, не девізи або результат політичної балаканини. Це конкретна пропозиція. Що, мені з цим планом треба до когось бігати? Пан Порошенко про це знав. А йому це навіщо? Він що, хотів повернути людей Донбасу? Ні. А навіщо вони йому? Вони б за нього ніколи не голосували. А ось за Зеленського представники Донецької області і Луганської голосували. І в Луганській області за нього проголосувало 90% виборців. І тому йому треба сьогодні задуматися і не чекати порад від нашої партії, від Медведчука, а є цей план, є досягнуті попередні домовленості, бери за основу - проводь прямі переговори Київ-Донецьк-Луганськ-Москва, вирішуй питання миру і припинення бойових дій. Це конкретика, яка є не просто в наших ідеях, а в конкретному плані.

Так чи інакше ці прямі переговори відбуваються в Мінську, в рамках мінської контактної групи.

Не зовсім так.

Ну там є представник невизнаних "ЛНР", "ДНР".

Не зовсім так. У Мінську засідає контактна тристороння група: представники ОБСЄ, Росії та України, і є робочі групи: гуманітарна, політична, оборонна й економічна. Там немає керівників з Донецька і Луганська. Там немає керівництва РФ. Те, чим я займався ці роки, до травня минулого року, коли я відмовився їздити до Мінська і публічно заявив пану Порошенку, що я туди їздити не буду, тому що не вважаю правильною поведінку пана Порошенка, який відмовився від обмінів після того, як був останній обмін у грудні 17-го року, і я домовився тоді з Путіним, який звернувся до керівників Луганська і Донецька піти назустріч і на поступки українській стороні, щоб обмін 306 на 74 здійснити з урахуванням не тих осіб, яких хотіли отримати Луганськ і Донецьк, а тільки обмеженої кількості. Тому що вони хотіли отримати й інших, але їх притягнуто за особливо тяжкі злочини. Й Україна обрала позицію - ми не будемо їх віддавати. Так ось, потрібна була допомога Путіна, який втрутився і підтримав мої дії, його святість патріарх Кирило, разом попросили, і вони пішли на це. Але за умови, що я тоді від імені України дав зобов'язання, що буде другий етап - у січні-лютому 18-го року, коли будуть повернуті додому, в сім'ї всі встановлені на всі встановлені. І ось з січня Порошенко обрав позицію - давайте будемо проводити обмін: 10 на 25, 15 на 35. Я кажу: "Ні, всіх встановлених на всіх встановлених. Сьогодні це 62 на 185". Він відмовився виконувати це. І тоді я сказав, що сьогодні під сумнівом мій авторитет і моє слово, яке я давав у Москві, Донецьку і Луганську, посилаючись й отримавши добро від вас, пане президенте. Тому я цим більше займатися не буду, їздити в Мінськ не збираюся, і вся провина в тому, що ці люди не повернулися додому вже більш, ніж рік, лежить на панові Порошенку. Це я йому висловив публічно тоді і потім, коли він почав звинувачувати нібито в неефективності Медведчука в питаннях обміну. А в Мінську робочі групи - там триває підготовка. Там не приймаються рішення і щодо обмінів теж. Там готують списки, індивідуальна підготовка, місце перебування, звіряння дат, індивідуальні особливості. Там не наважувався жоден порушити питання з приводу переговорів. А я організовував переговори і домагався звільнення 485 осіб наших громадян за ці роки, з грудня 14-го року. Це все вирішувалося в інших місцях: у Донецьку, Луганську, в Москві. Тому в Мінську - це не ті прямі переговори. Прямі переговори - це Київ-Донецьк-Луганськ-Москва, з питань стратегічних. Де ті, хто бере участь, мають право ухвалювати рішення. А там рішення не ухвалюються.

Я просто чому це питаю – можливо, ви чули заяву новообраного президента Володимира Зеленського, що він збирається перезавантажити, по-перше, мінський процес, і по-друге, оновити команду переговірників. Це можу зсунути з мертвої точки той процес і підштовхнути до того напрямку, про який ви кажете?

Напевно, може. Поживемо - побачимо, наскільки пан Зеленський розуміє, що собою становить мінський процес, наскільки він розуміє, що означає реалізація мінських угод з метою встановлення миру, хоча у мене є щодо цього величезні сумніви. Тому що це вже не оточення, а особисто пан Зеленський заявив за два дні до виборів у інтерв'ю "РБК", коли йому поставили запитання "Ось особливий статус - ви підтримуєте особливий статус Донбасу? Це записано в мінських угодах. Україна повинна внести зміни щодо особливого статусу в Конституцію. Є закон про особливий статус, який прийнято, але заблоковано ВР і президентом". Так ось він сказав: "Ні". – "Амністію ви підпишете тим громадянам України, які перебувають на територіях "ОРДЛО"? – "Ні, не підпишу". Я роблю висновок: це означає одне, якщо у нього ця позиція збережеться, то питання миру відкладається на незрозумілу за часом відстань. Друге: це означає, що він розуміє, яким чином можна досягти миру. І точно я знаю, що ця позиція не влаштує Донецьк, Луганськ, і думаю, що в цьому питанні його не підтримає в тому числі Москва. Ось моя точка зору з цього приводу.

Вікторе Володимировичу, далі про Москву, адже ви цікаве інтерв’ю дали агентству Reuters, ми його перечитали. Ну насправді не тільки ми, величезний резонанс, заради справедливості згадаю просто, ваше інтерв’ю викликало, поправте мене, якщо я неправду кажу, біля 100 видань світових його передрукували.

Європи, США, Японії, Австралії, всюди

Провідні видання насправді, так.

Це саме тієї частини, яка стосувалася мирного плану і можливих домовленостей між Росією та Україною, акцентую увагу. Саме це цитувалося.

Абсолютно точно, ці цитати пішли по світу й обговорювалися в різних телевізійних студіях, не тільки в Україні. Сьогодні Курт Волкер так само – я не знаю, можливо, він перечитав ваше це інтерв’ю – він заявив про те, що вести прямі переговори…

Ми з-за рогу один за одним постійно спостерігаємо, тому що я досить критично висловлююся з приводу його функцій і дуже різко його критикую за його позицію, тому не виключено, що він цікавиться.

Ну, ймовірно, якщо тут причинно-наслідкові зараз пошукаємо зв’язки в тому, що він сказав, і в тому, що ви сказали, – ну тут є збіги. Дивіться, бажання Зеленського вести прямі переговори з Путіним він назвав хорошим, він сказав, що це позитивний сигнал, і тут єдине цікавить тепер, що думають у Москві, що думає Зеленський, адже їм один з одним говорити. Ви сказали в цьому інтерв’ю, що Путін хотів би більше дізнатися про Зеленського, що в них немає ніяких очікувань, адже вони хочуть подивитись, хто буде в команді, хто буде навколо…

І що він буде робити, найголовніше.

Поки Росія навіть не привітала Зеленського, до речі, з перемогою. Так це відсутність цього привітання, Лукашенко привітав, до речі, дуже швидко, Путін тягне.

Те, що стосується пана Путіна і Лукашенка. Потім з приводу Лукашенка я скажу вперше, я обіцяв розкрити одну таємницю, і я її розкрию. Причому в прямому ефірі вперше. А зараз з приводу пана Путіна. Коли я зустрічався, остання зустріч 4 квітня, з паном Путіним, ми обговорювали цю тему, і, природно, Путін повторив те, що і сказав, про те, що "ми будемо поважати вибір українських громадян, яким би він не був", це перше. Той, хто прийде, якщо це прийде не чинний президент, якого вони добре знають і, напевно, занадто добре, і ми здогадуємося, як вони його знають. Природно, що необхідно пізнати людину і її дії. І ви абсолютно правильно сказали, що пан Путін і його прес-служба, пан Пєсков буквально вчора прокоментували з приводу того, що вони вважають передчасним - посилання на Кремль, пана Пєскова, - привітання пана Зеленського, як і передчасним - ось тут у цій фразі такий наголос, - говорити про спільні дії. При цьому ще раз наголошено, що поважають вибір українських громадян, але конкретні справи пана Зеленського і його команди будуть аналізуватися, і після цього можна робити або говорити якісь висновки. А з приводу пана Лукашенка, з яким я зустрічався на початку квітня, я тоді заявив в інтерв'ю, що він єдиний, хто ще, вдумайтеся, десь першого березня заявив про те, що до другого туру вийде Порошенко і Зеленський. Я хочу вам сказати, що якщо ви згадаєте 1 березня і підніміте пресу, ніхто з політиків, політологів й експертів не міг передбачити, що це буде так, він це сказав з упевненістю, і я, до речі, про це потім заявив. І ось коли ми з ним зустрічалися, а я пожартував, тому що прес-служба потім дала це інтерв'ю, до речі, ваш канал давав, з приводу цієї зустрічі, коли я сказав: "Я зараз зустрічаюся з Олександром Григоровичем, я перший громадянин України, який дізнається, хто буде президентом в Україні, тому що Олександр Григорович точно знає". Так ось він мені тоді сказав, що це буде Зеленський, але, природно, він попросив, щоб я цього не говорив. І журналісти білоруські мене питали і в Україні, я відмовився говорити, але сьогодні я можу сказати, що тоді, на цій зустрічі 4 квітня він сказав, що президентом буде Зеленський.

Здається, з паном Лукашенком необхідно домовлятися про політичні прогнози, щоб він озвучував в ефірі нашого телеканалу... Тепер маріонетка... хто кого призначав. Зараз почнуть "білоруський світ" шукати, ви розумієте.

До речі, в Білорусі дивляться "112" канал. І до речі, я знаю, що у вас відкрився... А пан Лукашенко і на прес-конференцію запрошував, на велику прес-конференцію, де він говорив про Україну, про мирний план. Тому що я зустрічався з ним щодо питання миру, я хочу перетягнути його на свій бік, і він згоден з цим, щоб він брав участь у тому числі як посередник, як сила, яка могла б допомогти Україні і Росії вирішити багато проблем і, головне, допомогти Україні встановити мир і припинити бойові дії на Донбасі.

Дивіться, дуже хочеться дізнатися вашу думку з приводу перспектив повернення українських моряків додому, тому що коли ви приїздили до Москви, спілкувалися з паном Медведєвим зокрема, тоді в ЗМІ багато критики було, чому ви розмовляєте про газ, а не про звільнення українців, які перебувають у російських в’язницях. І ось тут, знову ж таки, багато експертів у нашій студії говорили, що обміни і повернення українців додому стали на паузу саме через президентські вибори. Ну добре, президентські вибори минули. Чи є шанс і перспектива того, що українські моряки найближчим часом повернуться додому, і що Росія хоче за це? Які умови Москви?

Ви знаєте, я вже неодноразово зустрічався з паном Путіним, де обговорювалося питання звільнення 22 моряків і 2 співробітників СБУ, і ці переговори тривають. Мова не про обмін, а про звільнення. Ніяких вимог російська сторона не висуває. Говорити зараз про нюанси переговорного процесу я не можу і не маю права, бо це те, що стосується переговорів двох сторін, з одного боку - це я, з іншого - керівництво РФ. І я хочу вам сказати, і я вже неодноразово відповідав на це питання: якщо б не було шансу їх повернути, я б цим питанням не займався. З огляду на те, що я бачу можливість того, що ми можемо їх повернути, навіть не кажучи коли - не йдеться ж про якісь роки. Про те, що вони можуть бути повернуті, вони можуть бути звільнені і повернутися на батьківщину. Я цим питанням займаюся і хочу підкреслити, що я це роблю не на прохання або доручення пана Порошенка і тим паче пана Зеленського, я це роблю, тому що я можу це зробити, і такою в цьому випадку є позиція нашої партії "Опозиційна платформа - За життя". Треба цим займатися, якщо ми можемо це робити. Ми будемо це робити, і ми сподіваємося на успіх у цьому питанні.

Я думаю, вся Україна сподівається на успіх у цьому питанні. Ми всі чекаємо додому наших громадян.

І ще, я прошу вибачення, щодо паузи: ні, питання паузи і виборчої кампанії ніколи не були пов'язані, я про це говорив неодноразово в інтерв'ю і в лютому, і в березні, я про це говорив на з'їзді нашої партії. Якби сьогодні - вчора і навіть сьогодні, і навіть завтра пан Порошенко проявив політичну волю і сказав: "Треба організувати обмін 62 наших хлопців, які знаходяться в Донецьку і Луганську, звільнити їх і віддати 185, які знаходяться в Україні, які встановлені з другої сторони і підтверджені СБУ та відповідними спецслужбами Донецька і Луганська", ми могли б це зробити за 3-5 днів, і вибори тут ні до чого. Політична воля однієї людини. У Донецьку і Луганську і Москві згодні - згода потрібна президента України, або чинного, або майбутнього. Але повторюю, якби це було в березні, ми зробили б це в березні, якби це було в квітні, ми зробили б це в квітні, і вибори тут ні до чого. Тобто не потрібні політичні спекуляції. Коли Порошенко говорив про неефективність Медведчука, він забув сказати, що це його політична воля, яка свідчить про те, що він не хоче і не хотів, щоб ці люди повернулися додому. І в цьому його не просто дорікав, я в цьому його звинувачував публічно і тоді, і звинувачую сьогодні. Тому будь-які розмови, що Путін сказав, що під час виборів не буде, так, політичні спекуляції були, ось зараз Медведчук поїде або звільнить, і це будуть дивіденди кандидату в президенти, якого підтримує Медведчук, тобто Бойку, або це будуть дивіденди партії. Та ні, коли йдеться про обмін, рішення приймається ким? Керівництвом Донецька і Луганська та в Києві Порошенком, не Медведчуком. Медведчук може домовитися, Медведчук може організувати, але не прийняти рішення, тут обмін, і він робиться тільки при політичній волі керівників А ось коли мова про звільнення, це одностороння дія, це я якщо домовлюся, якщо мені підуть назустріч, то ми можемо повернути тих чи інших людей. Ось у такому ракурсі ведуться переговори щодо українських моряків.

Ми просто, знаєте… От ви, Вікторе Володимировичу, кажете, що це не про вибори, це про політичну волю, а ми сподіваємося, що, принаймні перед виборами ця політична воля має з’являтися.

Ви маєте на увазі ці чи наступні? Будь-які?

Знаєте, ми під час кожних сподіваємося на політичну волю, особливо сім'ї як сподіваються.

Ви знаєте, от я критично до цього ставлюся, тому що я сам у минулому адвокат. Коли адвокати починають переводити з площини того, що вони повинні сприяти праву на захист і захищати відповідно до закону, виконуючи свій професійний обов'язок, а вони кажуть: "Та ні, тут ці питання не вирішаться, тут, напевно, будуть терміни, будуть покарання, ну потім у порядку обміну можна зробити". Адвокатам треба займатися тим, що вони повинні здійснювати функції і реалізовувати право на захист, і не розповідати з приводу того, що хтось там звільнить, бо є версія "та ні, ну зараз не звільнили - ага, ну перед парламентськими виборами обов'язково зроблять ласку і звільнять". Не треба це говорити, тому що коли це говорять, це налаштовує одну й іншу сторони. Я зараз це зроблю, ми це зробимо, ми на це погодимося, а нам скажуть, що це зроблено під вибори. Тоді не будемо робити, тоді будемо чекати, поки всі вибори минуть. Це правильно? Ні. Тому ось переговорний процес, коли ви запитали про моряків, він повинен відбуватися в тиші. Не можна повідомляти подробиці і нюанси. Коли ухвалено рішення і коли ми знаємо про те, що це вже відбудеться завтра або відбулося сьогодні, тоді треба про це говорити, а все інше - воно обертається ось цими політичними спекуляціями, а головне завдання - ви правильно сказали - треба повернути людей додому, в сім'ї, до рідних. У цьому питанні - тільки результат.

Мені пригадуються ще дві людини, тісно зв’язані з подіями щодо обміну полоненими. Одна з них була у в’язниці, Надія Савченко, а Володимир Рубан свого часу якраз і займався, був також посередником щодо переговорів про обмін полоненими. Й останній рік вони провели в українському СІЗО. Перед президентськими виборами їх все-таки випустили, і, до речі, обидва вже заявляють про свої плани брати участь у парламентських виборах. Перше: ваша характеристика тієї справи, яку проти них було відкрито Генеральною прокуратурою. І друге: чи готові ви налагодити з ними політичну співпрацю?

Ви знаєте, я хочу сказати, перше: з приводу тієї справи, за якою вони притягаються до відповідальності і продовжують залучатися. Ви ж знаєте, що це пов'язано, як вказували ЗМІ, з певними процесуальними процедурами, які вчасно не було виконано з боку звинувачення, і тому суд прийняв рішення і звільнив їх з-під варти, не продовживши тримання під вартою. Я не знаю матеріалів цієї кримінальної справи, і як юрист я, природно, не можу висловлюватися на користь одного або іншого. Так, як це виглядало тоді, коли це звинувачення було у вигляді шоу і в парламенті, і в інших інстанціях, і як про це говорив пан президент, пан генеральний прокурор і багато інших, викликало низку сумнівів у мене, в тому числі як у професіонала і фахівця. Але ці сумніви мої внутрішні, я не маю на них права, бо немає доказів або аргументів того, є докази чи ні. Ці люди, наскільки нам відомо, вину свою не визнали. Те, що сталося напередодні президентських виборів - воно свого роду, знаєте, як якийсь збіг, випадковий чи ні - ну хочеться вірити, що випадковий, а може, і невипадковий, але в будь-якому випадку люди на волі. І люди заслужені, тому що Савченко - я добре знаю не її особисто, тому що досі з нею не знайомий, але я зробив все для того, щоб її звільнили. Я запропонував колись президенту РФ варіант того, як її можна звільнити, після того тиску, який був в усьому світі, міжнародного шантажу, погроз на адресу Росії, які були контрпродуктивними. І коли запропонували схему і я провів переговори з потерпілими, тими, хто постраждав унаслідок того, в чому звинувачували Савченко, у вбивстві двох журналістів, ви знаєте, ваших колег, і визнали винною Савченко рішенням суду, коли я звернувся до сестри одного з них і до дружини іншого і провів кілька раундів переговорів, я попросив: "Зверніться до президента РФ з проханням помилувати". Я знав, що якщо таке прохання буде, пан Путін розгляне його. Й ось вони це зробили, і 25 травня 16 року її помилували. І в результаті відбувся обмін, коли на 2 громадян Росії ми її обміняли і звільнили. Вона - герой України, вона - заслужена людина, врешті-решт, вона - народний депутат сьогодні. Говорити про те, що вона винна, виходячи з презумпції невинуватості, не можна, вироку, який вступив у законну силу, немає, тому на сьогодні вона не винна. Щодо пана Рубана - я довгий час не знав, хто це такий, потім я читав про те, що він брав участь в обмінах, а потім ми навіть спільно, десь це було, напевно, в 16-му році, проводили деякі дії щодо обміну. Теж заслужена людина, яка звільнила багатьох людей, і в цьому плані я думаю, що він заслуговує на позитивну оцінку. Знову ж таки, немає вироку, який набрав чинності, говорити, що він винний - ні. Тому їхнє політичне майбутнє сьогодні - воно є, воно реальне, ми не знаємо, які будуть дії подальші процесуальні під час судового розгляду, але вони можуть сьогодні брати участь у політичній боротьбі. З приводу їхніх поглядів - вони мені поки невідомі, тому говорити про співпрацю з урахуванням ідеології тієї, прихильником якої є я і наша партія "Опозиційна платформа - За життя", і вони, я не знаю, але в будь-якому випадку може статися те, що може статися. Поки це питання не стояло, поки ми його не вивчали, поки ніхто до нас з цього приводу не звертався, але у них є політична доля і політичні можливості.

Дуже важлива тема ще відносно майбутнього парламенту. Не секрет, що ваша політична сила, згідно з соцопитуваннями КМІС, зараз посідає 2 місце в рейтингах парламентських, і якби вибори найближчим часом відбулися, то, за даними КМІС, до парламенту могли б потрапити: "Слуга народу"; "Опозиційна платформа - За життя"; "Блок Петра Порошенка"; "Батьківщина"; "Громадянська позиція"; "Сила і честь". Плюс на межі проходження в парламент були б Радикальна партія і "Свобода". З ким із них ви були б готові формувати коаліцію - це перше питання, і друге питання - з "Опозиційним блоком" ви готові далі вести переговори про об'єднання і єдину командну гру на парламентських виборах?

Поки зі списку першого вашого блоку можу сказати, що ми не розглядали це питання про можливі коаліції, на сьогодні це питання не стоїть, і воно для нас не актуальне. Тому що якщо говорити про ідеологію "Опозиційної платформи - За життя" та тих, кого ви перерахували, то це сьогодні якщо не небо і земля, то це все-таки віддалене - те, що хочемо ми, те, що можемо ми, і те, що ми принципово... Коли ви говорите, мабуть, про "Опозиційний блок - Партію миру", який очолюється Вілкулом, Колесніковим, Новинським та іншими, я вам хочу сказати, я вже починав про це говорити, у нас були переговори восени минулого року, коли ми намагалися об'єднати всіх, у тому числі і їх, і ці переговори з їхньою участю тривали понад 3 місяці. В результаті ми об'єднали зусилля Бойка, партії "За життя" Рабіновича, ми створили опозиційну платформу, а ці, про яких ви зараз мене питаєте, люди, і ці народні депутати, керівники цієї партії, вони відмовилися від об'єднання. І якби вони не відмовилися, а вони б пішли з нами в одній політичній силі, то, як ви бачите, сьогодні в першому турі друге місце посів би не Порошенко, а Бойко, тому що Бойко набрав 12%, Вілкул - 4. Тут навіть не питання арифметичного додавання, а питання енергії, тому що у нас навіть було фонування "Опозиційного блоку - Партії миру" й "Опозиційної платформи - За життя". Ба більше, були різні провокації щодо нас з приводу листівок, нібито закликів Рабіновича не голосувати за Бойка та багато іншого. Але якби ми йшли одним загоном, то ця політична сила була б точно другою, її кандидат був би другим, і тоді в фіналі зустрічалися б Зеленський і Бойко. Завдання цих людей було не пустити Бойка до другого туру і підтримати Порошенка, їм це, на жаль, вдалося.

Зараз ви готові вести з ними переговори про можливе об'єднання?

Ось з урахуванням того останнього, що я сказав, спробуйте відповісти на це питання. Я відповідаю так: це питання не актуальне, і сьогодні воно поставлене бути не може саме через ті причини, які я перерахував.

У нас залишається на підсумок хвилина, навіть менше.

Я хочу буквально кілька слів сказати з приводу того, що "Опозиційна платформа - За життя", яку я тут, шановні друзі, представляю, - вона займає принципову і послідовну позицію, і вона йде на вибори парламентські (як це було і з кандидатом Юрієм Бойком, який йшов від нашої "Опозиційної платформи - За життя") з тим, щоб принести мир у країну, покінчити з тарифним геноцидом, покінчити з кримінальним свавіллям, ліквідувати все те, що сьогодні є соціальною несправедливістю, кардинально і радикально змінити економічний курс у країні, зробити так, щоб рівень доходу наших людей зріс, а країна наша, Батьківщина наша, Україна стала успішною.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>