У НБУ розуміли, що, швидше за все, Коломойський не виконає своїх обіцянок щодо "ПриватБанку"

У Нацбанку (НБУ) сьогодні офіційно заявили про невиконання екс-власниками "ПриватБанку" взятих до 1 липня зобов'язань щодо реструктуризації проблемної заборгованості установи. Про те, якими будуть подальші кроки регулятора щодо "ПриватБанку", чи є підстави для кримінального переслідування колишніх її власників і чому НБУ залишився незадоволеним діями аудиторів компанії PricewaterhouseCoopers, яка проводила аудит фінансової установи, в ексклюзивному інтерв'ю для 112.ua розповіла заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова

У НБУ розуміли, що, швидше за все, Коломойський не виконає своїх обіцянок щодо "ПриватБанку"
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

У Нацбанку (НБУ) сьогодні офіційно заявили про невиконання екс-власниками "ПриватБанку" взятих до 1 липня зобов'язань щодо реструктуризації проблемної заборгованості установи. Про те, якими будуть подальші кроки регулятора щодо "ПриватБанку", чи є підстави для кримінального переслідування колишніх її власників і чому НБУ залишився незадоволеним діями аудиторів компанії PricewaterhouseCoopers, яка проводила аудит фінансової установи, в ексклюзивному інтерв'ю для 112.ua розповіла заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова

- Катерино Вікторівно, для вас стало несподіванкою те, що реструктуризація заборгованості колишніми власниками "ПриватБанку" не відбулася?

- Ми два роки працювали з колишнім топ-менеджментом і з колишніми власниками саме з питання реструктуризації кредитного портфеля пов'язаним особам. Вони підписали програму, де зобов'язалися його реструктуризувати і надати застави. Там були чіткі терміни, і ці терміни спливали до 1 жовтня 2016 року. Але оскільки цього не було зроблено, то у нас були об'єктивні сумніви, що вони це зроблять до середини 2017 року. Ми розуміли, що цього, швидше за все, не відбудеться.

Наскільки знаємо, нинішні переговори щодо реструктуризації тривали до останнього моменту. Про що йшлося? Хто пропонував?

- Я не можу коментувати самі переговори, тому що Нацбанк не був стороною переговорів. Компанію, яка їх здійснювала, було найнято банком ("ПриватБанком", - ред.) за підсумками тендеру, і основним питанням було реструктуризація боргу та оформлення застави. Результату немає. І про що конкретно йшлося, дійсно, НБУ не знає, тому що у нас є конфлікт інтересів, ми не втручалися в ці переговори, ми є регулятором, нам потрібен був результат. Наразі вже офіційно Кабмін повідомив про те, що результату немає, термін вийшов. Тому наступний крок – це примусове стягнення або робота з проблемним портфелем, яку виконують всі банки, у т. ч. державні.

- Хто і які кроки робитиме для примусового стягнення?

- Це функція банку. Він сьогодні має проблемний кредитний портфель, прострочені кредити, несплачені відсотки і повинен працювати в юридичній площині щодо стягнення цих боргів.

- Яким наразі є розмір боргу? Яка сума підлягала реструктуризації?

- За підсумками річного аудиту, який було проведено компанією Ernst&Young, загальний обсяг резервів під кредитний портфель, наданий юридичним особам, становив 184 млрд грн. Тобто це майже 86% від загального кредитного портфеля, наданого юридичним особам. Це сума, про яку йдеться. Рівень її забезпечення заставою дуже низький: намагаючись реструктуризувати свої активи, влітку минулого року "ПриватБанк" прийняв на баланс певну частину основних коштів і віддав їх у фінансовий лізинг.

- Сьогодні Мінфін опублікував листа, в якому містяться взяті на себе колишніми власниками "ПриватБанку" зобов'язання. Але раніше міністр фінансів Олександр Данилюк заявляв, що ці зобов'язання не носять зобов’язального характеру. Чи матиме це значення під час судових розглядів щодо примусового стягнення?

- Напевно, краще цю ситуацію прокоментують юристи. Але ми маємо підписаного листа. З одного боку, його нотаріально не завірено, а з іншого боку, це – добровільно підписаний лист. Тому з точки зору міжнародної юридичної практики, це певне зобов'язання, якого не було виконано.

- Також є інформація, що крім цього листа є лист, скерований колишніми власниками саме НБУ. Які його основні елементи?

- Є такий лист. Його писалося раніше (листи Мінфіну, - ред.). У листі, який отримав Нацбанк, було більш детально описано умови реструктуризації, а саме: всі кредити, які сьогодні є на балансі банку і які не мають реального забезпечення, і позичальників, фінансовий стан яких у принципі не відповідає здоровому глузду та регуляторним вимогам, має бути переведено на компанії, які мають реальну виручку, ведуть реальну виробничу діяльність, мають реальні виробничі потужності. І джерела ведення цієї діяльності повинні стати джерелами для погашення цих кредитів. І знову-таки, вони повинні надати тверді застави.

- Але нічого не було виконано?

- Ні, на жаль.

- Дійсно був ще аудит PricewaterhouseCoopers?

- PricewaterhouseCoopers - це компанія, яка здійснювала офіційно щорічний аудит "ПриватБанку". Остання звітність, яку вона підтверджувала, це була звітність за підсумками 2015 року.

- Дійсно є велика різниця між даними аудиту PricewaterhouseCoopers і Ernst&Young?

- Звичайно. PricewaterhouseCoopers підтвердив розмір капіталу банку на рівні 27 млрд грн. Ernst&Young підтвердив капітал банку на рівні майже мінус 1 млрд. Це вже після того, як у капітал було внесено 116,8 млрд грн (державою, - ред.).

- Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що НБУ незадоволений цим аудитом і вирішив більше не залучати PricewaterhouseCoopers до аудиту банків у зв'язку з цією ситуацією. Це дійсно так?

- Завдання аудитора, коли він підтверджує фінансову звітність, полягає у підтвердженні, що в ній все адекватно відбито, що показники банку такі, як він дає, і вони відповідають дійсності. І це важливо не тільки для регулятора, але й для клієнтів банку. Тому, коли ми подивимося, що рівень капіталу має від'ємне значення, знову-таки вже після того, як банк було докапіталізовано на 116,8 млрд грн державою і на 29 млрд грн за рахунок конвертації зобов'язань у капітал, і все одно після цього капітал залишався від'ємним, і на дані PricewaterhouseCoopers, які показували 27 млрд грн капіталу, то така різниця не може пояснюватися виключно різним трактуванням міжнародних стандартів фінансової звітності.

Така різниця, з нашої точки зору, говорить про недостатню якість аудиту. Тому ясно, що ми незадоволені. Але не тільки ми: всі потенційні користувачі будь-якої аудиторської звітності повинні вимагати від аудиторів пильного вивчення, це відповідальність аудитора. Ця звітність підтверджується насамперед для користувачів. Що ми маємо з цим звітом? По суті, приховування реального фінансового стану "ПриватБанку". При тому, що у нього немає капіталу, він є неплатоспроможним, аудитор підтверджує достатність капіталу. І це, зрозуміло, не може задовольнити ані регулятора, ані будь-яку нормальну людину, який працює з фінансовим засобом: клієнт, вкладник, позичальник.

- І це означає, що ви не будете більше залучати PricewaterhouseCoopers до аудиту банків?

- Аудиторські компанії залучено самими банками. Нацбанк має рекомендації до того, якими ці компанії повинні бути. Це перше. І друге, НБУ сьогодні веде реєстр аудиторських компаній, які мають право здійснювати аудит саме в банках, тому що тут є своя специфіка і дуже велика відповідальність. Тому Нацбанк ініціюватиме внесення змін до реєстру щодо виключення PricewaterhouseCoopers з реєстру компаній, які можуть здійснювати аудит комерційних банків.

112.ua

- Ситуація з відсутністю реструктуризації в "ПриватБанку" може якось вплинути на стабільність банківського сектора? Які взагалі можуть бути наслідки для економіки?

- Ані для сектора, ані для клієнтів, ані для "ПриватБанку" відсутність реструктуризації вже не буде мати ніяких наслідків, тому що банк був повністю докапіталізовано за рахунок держави. І сьогодні в банку капітал вже позитивний, остання докапіталізація зараз відбудеться, позаяк Кабмін схвалив виділення 38,5 млрд грн. Із них 22,5 млрд грн ось вже найближчими днями надійдуть. Тому банк ("ПриватБанк", - ред.) докапіталізовано, він є ліквідним і працює в нормальному режимі. Він зараз визначається зі своєю бізнес-стратегією, найближчими планами на розвиток. Тому це ніяк не вплине на фінансову систему. Однак питання не стає менш актуальним, бо ті борги, які на себе взяла держава, фактично компенсувавши банку втрати в розмірі 116,8 плюс 38 – це майже 155 млрд грн (було інвестовано в докапіталізацію, - ред.), їх потрібно повертати. І це завдання вже лежить в іншій площині. Це питання повернення боргів.

- Представник Нацбанку нещодавно повідомив у блозі, що кожен українець повинен заплатити умовно 3,5 тис. грн за борги колишніх власників "ПриватБанку". Що це за цифра?

- Якщо писав представник Нацбанку, то він, швидше за все, робив розрахунки, виходячи або із загальної кількості населення, яке проживає в Україні, або з кількості працездатного населення. Але це ілюстрація для наочності, тому що ми з вами знаємо рівень мінімальної заробітної плати, знаємо багато інших напрямів у державі, які потребують фінансування. Держава витратила неймовірну суму на те, щоб врятувати банк, і ці гроші треба повертати.

- Була інформація в пресі, що рішення Олександра Шлапака подати у відставку було пов'язано з тим, що він розумів: реструктуризації вже не відбудеться, і держава готова перейти в наступ на колишніх власників "ПриватБанку" в юридичній площині. Він, мовляв, не хотів у цьому брати участі. Мав місце такий мотив?

- Слід сказати, що Олександр Віталійович очолив банк у найскладніший період, відразу після націоналізації, коли це було певним шоком для всіх: і для клієнтів, і для населення. Він своє завдання зі стабілізації виконав на "відмінно". А завдання було непросте, потрібно було, щоб банк стабільно працював й обслуговував клієнтів. Це більш ніж половина транзакцій нашої банківської системи. Завдання стабілізації було виконано. Сьогодні інші завдання стоять перед банком: потрібно якомога швидше визначатися з бізнес-планом, з бізнес-стратегією на найближчі роки. Друге - це, звичайно ж, повернення боргів, робота з проблемними активами. Мабуть, на ці завдання потрібно шукати людину, професіонала в цих напрямах. Тому я не думаю, що рішення про відставку має підводні течії, приховані причини.

- А як обиратимуть нового голову правління? Були версії, що НБУ вже визначився щодо того, що це повинен бути експат.

- Ні (сміється). Компетенція обирати главу правління повністю належить наглядовій раді "ПриватБанку". Вони можуть оголосити всеукраїнський конкурс або внутрішній. Це їхня справа. Зрозуміло, що не треба з цим зволікати, а робити якнайшвидше. Тому вони повинні оголосити конкурс, визначитися з кандидатурами і призначити нового главу. А після того як це відбудеться, він повинен буде пройти співбесіду в Нацбанку. Такі наші внутрішні правила. І ми будемо з ним спілкуватися, і я сподіваюся, познайомимося найближчим часом.

- Які вимоги пред'являтиме Нацбанк до кандидатури голови правління "ПриватБанку"?

- У нас є, по-перше, перелік стандартних вимог. Претендент повинен розуміти, як функціонує банківський ринок, і конкретну банківську установу, він повинен мати широкі знання, в тому числі й в такій області, як стягнення проблемної заборгованості. Потрібно мати досвід у розробленні стратегічних планів, фінансових планів, тому що це є важливим для "ПриватБанку". Знову-таки, наше банківське середовище відновлюється, конкуренція потроху відновлюється. Потрібно вміти утримувати конкурентні переваги цього банку. Тому завдання перед новим главою дуже і дуже великі. Таким чином, насамперед – досвід і, звичайно ж, ділова репутація.

- Раніше в. о. голови НБУ Яків Смолій заявляв, що одним із завдань нового голови буде очищення "ПриватБанку" від токсичних активів. Про які активи йдеться?

- Ми говорили про той самий кредитний портфель, який було надано юридичним особам, пов'язаним з колишніми власниками. Цей портфель має проблеми в обслуговуванні, він не має застав. Під нього стовідсотково сформовано резерви, але цей портфель на балансі банку є. І з ним треба щось робити. І єдине, що можна робити, - це починати роботу з повернення боргів. Таким чином, повертаючи частину коштів, зменшувати цей проблемний обсяг токсичних активів на балансі банку.

- Майданчик CETAM анонсував підписання угоди з "ПриватБанком" з реалізації активів, зокрема таких великих, як стадіон "Дніпро-Арена", курорт "Буковель". Ситуація з реструктуризацією вплине на терміни укладання договору або там вже питання вирішено?

- Я не бачу прямого зв'язку, це трохи різні речі. Дійсно, торік частка основних засобів, у т. ч. цілісні майнові комплекси, перейшла на баланс "ПриватБанку". Ясно, що це не банківська діяльність управляти стадіоном, наприклад. Тому з цими активами потрібно щось робити. Два варіанти: або віддати в управління, або продати, тому що банку потрібні живі кошти. Але перед тим,як виставляти активи на продаж або на торги з передачі в управління, потрібно провести їх оцінку. Тому що основне питання, одне з основних, яке залишилося у звіті незалежного аудитора (E&Y, - ред.), про те, що оцінка всіх цих активів не є підтвердженою. Тому перше завдання, яке стоїть перед банком сьогодні, - провести інвентаризацію цих активів, перевірити документи, які є в наявності (що вони відповідають вимогам законодавства), і зробити нову оцінку. І тільки після цього можна робити наступні кроки, як, зокрема, виставлення на торги.

- Тобто основна мета - позбавити банк непритаманних йому функцій?

- Так, ці активи на сьогодні не генерують грошового потоку. Ось вони мають на балансі стадіон. І що? Стадіоном можна розрахуватися з вкладниками, які мають у тебе депозити, і ти повинен виплачувати їм відсотки? Тобто банк повинен отримати живі гроші.

- А вже відомо, яку суму може виручити "ПриватБанк" від продажу всіх цих активів?

- Тільки після того як оцінювачі дадуть їм коректну оцінку, можна буде визначатися, як саме відбуватиметься продаж і яку суму може виручити банк.

- А якщо дійде до продажу, наскільки їхні нові власники зможуть бути впевненими в юридичній чистоті активів і в тому, що колишні власники "ПриватБанку" не стануть заперечувати їхні права власності?

- Ми сьогодні бачимо, що колишні власники ("ПриватБанку", - ред.) розгорнули широким фронтом оскарження фактично всіх державних рішень і ведуть таку юридичну і в ЗМІ кампанію проти рішень держави. Тому я не можу нічого говорити, що робитимуть з цього приводу колишні власники, але юридичну експертизу документів має бути зроблено. Документи, я сподіваюся, всі оформлено коректно, відповідно до законодавства, і нові власники, я впевнена, будуть сумлінними вигодонабувачами.

- За даними E&Y, близько 9 млрд грн становить сума, на яку подано позови до "ПриватБанку" колишніми власниками. Така сума дійсно фігурує?

- Це позови не тільки колишніх власників, але й осіб, які були пов'язані з колишніми власниками. Ці позови стосуються насамперед процедури обміну необтяжених зобов'язань на акції банки.

- Відомо, що залучено міжнародну компанію Kroll, яка повинна підготувати звіт, на підставі якого має розпочатися кримінальне переслідування колишніх власників "ПриватБанку". Коли він може бути готовий?

- Попередньо ми говорили, що роботу із завершення аналізу має бути завершено до кінця вересня - початку жовтня. Завдання компанії Kroll є більш масштабне. Вона повинна промоніторити діяльність банку протягом досить довгого періоду часу і дати відповіді на основні запитання: які суми грошей, в який період і куди було скеровано, хто це робив і в інтересах кого. Тому це – масштабна робота. Ясно, що сьогодні ми вже бачимо окремі елементи цього пазлу, так би мовити, і для того, щоб починати роботу зі стягнення, щоб вчиняти дії, спрямовані на повернення державі втрачених коштів, не потрібно чекати вересня. Це вже можна робити сьогодні. Просто наприкінці року або в четвертому кварталі ми вже отримаємо більш комплексний звіт, який більш чітко покаже, з чого все почалося. А чим скінчилося, ми з вами бачимо.

- А цей звіт буде передано правоохоронним органам?

- Неодмінно.

- Можливо, що переслідування колишніх власників "ПриватБанку" буде розпочато ще до отримання цього звіту?

- Оскільки окремі елементи вже сьогодні видно, і "ПриватБанк", як і будь-який інший комерційний банк, а тим більше державний, зобов'язаний починати роботу зі стягнення боргів. Тому він повинен починати її просто зараз, і я впевнена, буде починати. Друге, щодо переслідування. У нас є закон, і він однаковий для всіх. На наше переконання, і, знову-таки, дивлячись на цифри, які ми бачимо у звіті незалежного аудитора, ми розуміємо, що причина неплатоспроможності "ПриватБанку" – це його кредитний портфель, який надавався юридичним особам, які так чи інакше були пов'язані з колишніми власниками.

- Якісь попередні матеріали ви передавали правоохоронним органам?

- Знову-таки, це завдання банку сьогодні. Національний банк як у "ПриватБанку", так і у будь-якого іншого банку може вимагати план роботи з проблемною заборгованістю. Банк повинен цей план розробити і реалізовувати. Це завдання, що стоїть перед ним. Ми ж, як регулятор, будемо контролювати, як це виконується, і дійсно, єдине, що будемо вимагати, щоб усе було за законом і не було затримок.

- Але "ПриватБанк" таки передавав правоохоронним органам матеріали?

- Можу тільки сказати, що банк працює в цьому напрямі.

112.ua

- Була інформація, що капітал колишніми власниками особливо активно виводився саме в останній період часу перед націоналізацією. Це так?

- Не зовсім так. Ми вважаємо, що виведення коштів відбувалося набагато раніше 2014-2015 років. Кошти, ймовірно, спрямовувалися на придбання активів за межами України. А в останні дні перед націоналізацією дійсно відбувалися певні, на наше переконання, незаконні дії. "ПриватБанк" мав власні кореспондентські рахунки у банках Латвії та на Кіпрі. Так от, кошти з цих рахунків за одну ніч зникли, а замість них з'явилася дебіторська заборгованість. Йдеться про приблизно 12 млрд грн. Це сталося в останні дні перед націоналізацією. В останні дні кошти, які перебували на рахунках пов'язаних з банком осіб, також було виведено з банку. Але це точно не основна сума. Тому що ми з вами говорили про 184 млрд грн знеціненого портфеля, і ці 12 млрд також є їх частиною.

- Скільки часу, за вашими прогнозами, займе реструктуризація "ПриватБанку" тепер, коли вже ясно, що вона піде за судовим сценарієм?

- Це дуже складно прогнозувати. Ясно, що це дуже масштабний обсяг зниклих активів. І якщо дивитися на інші країни, де відбувалося подібне, але в менших обсягах, то це займає 3-5 років, це не так швидко. Але банк буде розвиватися своїм шляхом, буде покращувати свої результати, а робота з активами буде вестися паралельно.

- Повідомлялося про намір в майбутньому запропонувати "ПриватБанк" міжнародним інвесторам. Можливо, вже відомо, хто ним цікавиться?

- Поки що ніяких конкретних переговорів не було. Ми розуміємо, що якщо на сьогодні банк правильно реструктуризувати, він може бути цікавим у перспективі. Знову ж таки, ця перспектива не сьогодні, не завтра. Можливо, три-п'ять років, коли банк вже позбудеться всього зайвого. Коли вже не буде ані токсичних активів, ані якихось основних засобів, ані якихось стадіонів. Коли це буде банківська модель, яка здатна генерувати прибуток, тоді вона стане цікавою для потенційним інвесторів.

- Є ще ситуації з банками в Україні, в яких також може бути проведено націоналізацію?

- Ні. Законом визначено, що націоналізація може бути, якщо банк є системно важливим. У нас три таких банки, і всі три вже державні. Тому нам вже нікого націоналізувати. І друге, ми сподіваємося на те, що система вже відроджується. Націоналізація "ПриватБанку"... Власне, чому вона сталася? Це було пов'язано виключно з необхідністю утримати фінансову стабільність. "ПриватБанк" – це 20 млн клієнтів, 35% депозитного портфеля фізичних осіб, 54% транзакцій всієї банківської системи. Якби не було ухвалено рішення щодо націоналізації, враховуючи, що банк був неплатоспроможним, його потрібно було передати у Фонд гарантування. І слід розуміти, що всі ці транзакції б припинилися. Так, вкладники отримали 200 тис. грн. Але беручи до уваги кількість та обсяг, все це могло дестабілізувати фінансову систему.

Хотілося б відзначити, що інші в Україні банки, які діють, також відновлюють свою роботу. Ми вже завершуємо діагностику невеликих банків. Непогані результати, тому що багато з них мають непогану якість активів. Але треба сказати, що загрози немає. Зокрема, два банки нещодавно ухвалили рішення щодо самоліквідації, і ринок цього навіть не помітив. Тому що вплив їх є мінімальним.

- Чи плануються зміни в роботі Фонду гарантування вкладів?

- Оскільки основні обсяги державних гарантій було виплачено, то сьогодні головне завдання фонду – реалізація активів (проблемних банків, - ред.) і далі скерування виручених коштів на задоволення інших кредиторів, тому що вони залишилися. Зрештою фонд повинен компенсувати втрати держави, тому що 87 млрд грн – це фактично державні кошти. Тому його основне завдання сьогодні – це реалізація активів. Це не так легко. Сьогодні у фонді змінилася структура, підходи, процедура. Всі зміни, які відбулися, спрямовано на оптимізацію процедури реалізації активів. Сьогодні фонд повністю змінив підхід до оцінок. Ми зараз говоримо про те, щоб виставляти за тією ціною, що є, щоб прискорити процес реалізації та потенційного повернення коштів.

Але ще одне питання, яке є нині важливим і для фонду, і для НБУ. Ви знаєте, є перелік банків, щодо яких судом не ухвалено неправомірних рішень, які заблокували процес ліквідації, і фонд нічого не може робити.

- Про які банки йдеться?

- Наприклад, "Фінансова ініціатива", банк "Юнісон", "Київська Русь", "Преміум", "Укрінбанк". Ось щодо "Укрінбанку" взагалі безпрецедентна ситуація: фонд виплатив вкладникам 1,8 млрд грн, суди заблокували ліквідацію, і все. У чому тут ризик? Поки фонд не може розпочати процес ліквідації, губляться активи. Їх переоформлюють, і ми всі знаємо, як це робиться. Фонд втрачає потенційну можливість повернути кошти як вкладникам, так і державі.

- Щодо банку "Михайлівський" також є проблеми?

- Звичайно, і їх не вирішено. Портфель, який було продано всупереч усім заборонам третьої компанії, і сьогодні суди між нею і фондом тривають. Але рішення не на користь фонду. І, власне, кредитний портфель, який є робочим і погашення від якого могло бути джерелом для компенсації збитків і виплати коштів іншим вкладникам по черзі, заблоковано.

- Щодо російських банків яка ситуація? Наскільки я знаю, "ВТБ" так і не може знайти покупця на українську дочку?

- Ситуація, з точки зору покупців, непроста в усіх трьох російських банках. Тому що банки великі, і покупець повинен бути таким міцним, стабільним, щоб у разі придбання ефективно управляти цими установами. Справа в тому, що у них дійсно велика кількість активів та кредитів, з якими потрібно працювати. Загальноекономічна ситуація, ситуація навколо російських банків, зокрема, призвела до того, що деякі позичальники перестали платити їм кредити, тому що це – "вороги". Але я хочу сказати, що в цих банках лежать депозити наших співвітчизників. І тому джерелом повернення цих депозитів може стати почасти повернення кредитів. І тому, коли позичальники кажуть, що ми не будемо платити російським банкам, вони не хочуть сприяти поверненню депозитів власним співвітчизникам. Але самі банки працюють у цьому напрямі, десь реалізують заставне майно. Вони істотно від початку року зменшили обсяг своїх зобов'язань.

- Наскільки саме?

- На 9 млрд грн. Тому ситуація є контрольованою.

- ЗМІ сьогодні повідомляли про надходження пропозиції на придбання "Сбербанку" від громадянина Кіпру і Білорусі Віктора Прокопені. Ви підтверджуєте?

- Дійсно, такий пакет 30 червня до нас зайшов. Але ми його ще не вивчали.

- Це означає, що консорціум інвесторів (на чолі NorvikBank, - ред.) вирішив відмовитися від угоди?

- У нас сьогодні на розгляді є пакети пропозицій (щодо купівлі) стосовно "Сбербанку" та "Промінвестбанку". Ми з ним ще працюємо. Зайшов новий пакет, ми подивимося, що там написано. Тоді зможемо коментувати.

- Поки що жоден пакет не отримав схвалення НБУ?

- Ні, ще немає.

- Коли можна очікувати схвалення?

- Мені складно сказати. Пакети дуже великі. Зараз подивимося, що в новому пакеті, і чи означає це, що старий ("Сбербанку") буде відкликано. Тоді я зможу прокоментувати. Якщо це абсолютно новий пакет, то ми починаємо спочатку всю роботу, і це не менш ніж ще півмісяця.

- Було поглинання "Таскомерцбанком" проблемного банку "Діамант". Там все пройшло без проблем чи власники "Діаманта" також вивели кошти?

- Є така форма врегулювання (її передбачено законом) – часткова передача активів і пасивів з неплатоспроможного банку на банк, який працює. 1 млрд грн – це сума, яку ФГВФО повинен був відшкодувати відповідно до закону (вкладникам, які вклали до 200 тис. грн). На цю суму "Діамантбанком" було обрано активи (нерухомість) і просто передано з балансу одного банку на інший. Частина його, що залишилася, залишилася в ліквідації. Нацбанк вже підписав відповідне рішення, і банк ліквідується. "Таскомерцбанк" забрав на себе клієнтську базу і ще активи, частина яких може бути йому потрібна, а частину ще буде ним реалізовано для компенсації виплат вкладникам. ФГВФО в підсумку заощадив мільярд гривень.

112.ua

- Є підстави для появи нових банківських установ в Україні?

- Відверто кажучи, ми таких не бачимо, тому що банківська система не існує сама по собі. Вона є частиною економіки. І сьогодні її завдання - підштовхнути розвиток економіки шляхом кредитування, але розумного кредитування, а потім вже визначати, чи потрібні ще банки. Економічних підстав для появи нових банків зараз немає. Створення нових банків було б економічно необґрунтовано.

- А чи є підстави для переходу в приватну власність державних банків?

- Є стратегія, яку ще в лютому 2016 року було затверджено Кабміном. Вона передбачає, що держава поступово вийде з банків, і це абсолютно правильний крок. Згідно зі стратегією, першим претендентом, щоб стати комерційним банком, може бути "Укргазбанк". Він і невеликий за розміром, і він спочатку був більш комерційно орієнтованим. Тому керівництво цього банку, спостережна рада, Мінфін - усі працюють над тим, щоб заплановані в стратегії кроки було реалізовано.

- Компанії можете назвати, які, можливо, цікавляться цим банком?

- Поки що не можу.

- Зараз Яків Смолій є виконувачем обов'язків голови НБУ. Що змінилося з його приходом на посаду?

- Якщо дивитися на команду, яка зараз працює в НБУ, то Яків Смолій прийшов першим. З його приходом зміни почалися ще з кінця 2014 року. Він дуже професійна людина. Особисто я знаю його багато років. Тому ані цілі, ані завдання нашої команди не змінилися. Ми працюємо в тому напрямі, який було визначено раніше. Наша місія та завдання не змінилися.

- Є розуміння, чи повернеться до НБУ Валерія Гонтарева?

- Валерія Олексіївна подала у відставку. Тому це рішення є остаточним.

- А чи відомо вже, коли голову НБУ може бути призначено на постійній основі?

- Це компетенція президента і Верховної Ради.

- Була інформація про те, що ймовірний кандидат - Олександр Шлапак. Можете підтвердити?

- Не можу. Як я говорила, подає кандидатуру пан президент, це його виключне право.

Розмовляла Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>