Народний депутат Сергій Тарута у студії "112 Україна"
112.ua

Гордон: В ефірі програма "Гордон", і сьогодні мій гість – народний депутат України Сергій Тарута.

Доброго вечора, Сергію Олексійовичу. Ви вже ось скільки років у першій десятці найбагатших людей України і серед 500 найбагатших людей світу. Як стають мільярдерами?

Тарута: Перш за все потрібно відповісти на запитання, як бути людиною і для чого, взагалі, людина прийшла: для того щоб проїдати, набувати або для того, щоб творити і робити навколо себе красу. Важливим є питання: навіщо ти це робиш? Тоді вже можна сказати, чого ж ти досяг. Якщо ми говоримо про капіталізацію, то це капіталізація загалом тих компаній, які я створив практично з нуля. Ніхто в це не вірив. Спочатку я працював на "Азовсталі" і створив найкращий в Радянському Союзі завод – пробив дорогу до Європи, пробив дорогу до Америки і створив дуже хорошу команду. Команда сьогодні складається з дуже успішних людей: 70% людей з моєї команди сьогодні в усьому світі займають ключові позиції, вже і власники бізнесу. Я завжди вважав, що запорука цього – колосальна праця, правильна стратегія, вміння підбирати команду, яка працює за ідею, за ідеологію. Тоді ти можеш досягти багато чого, і компанія може коштувати великих грошей. Якщо ти ставиш завдання бути дуже багатою людиною, то ти нею рідко стаєш. Це приходить як наслідок, якщо ти не займаєшся політичною коррупцією, не крадеш у держави, а тільки своїми мізками, репутацією досягаєш своїх цілей.

- У вас, на відміну від багатьох ваших колег мільярдерів, немає за спиною бандитського минулого, немає крові й трупів.

- У мене немає ані політики, ані депутатів, ані ЗМІ. Мій успіх – це успіх репутаціі¸ яку я заробляв все життя. Репутація дозволила мені отримати величезну кількість грошей Заходу, від Світового банку. IFC – це взагалі найсуворіша фінансова інституція світу, яка дала мені 700 млн довгих і найдешевших грошей і в Україні, і в Росії. Вони бачили, що я будую, будую нові райони в містах, і зараз стоїть питання, що ж далі ми повинні робити, що ж ми повинні будувати. Це дуже важливе питання, особливо коли є колосальне розчарування в українському суспільстві і в політиці.

- Ви сказали, що внаслідок війни на Донбасі втратили практично весь свій бізнес. Ви досі мільярдер? Скільки ви сьогодні коштуєте?

- Це вартість тих активів, які були. Я завжди жив скромно, моя сім'я жила скромно – скромно щоо того, як я міг би жити. У мене не було закордонних відпусток, я будував парк, якого не було, і хотів зробити його одним з найкрасивіших в Європі. Тому коли оцінювали, то ці активи коштували мільярди, а коли сьогодні націоналізували ці активи, то вони коштують нуль. Тому все це відносно. Для життя мені вистачає, і важливо, щоб ти був багатим усередині, а не грошима

- А ви намагалися порахувати, скільки ви втратили грошей через війну на Донбасі?

- Достатньо багато. Це все залежить від того, як рахувати вартість цих активів. Думати треба не про мене, а про український народ. Ми пам'ятаємо, як піднімалася країна в 2007 році. Вартість двокімнатної квартири в Києві була близько 100 тис. Зараз це рівно в тричі-вчетверо  менше. Ось так всі українці стали біднішими. Це тільки за рахунок того, що капіталізація країни впала – ми розвиваємося не за висхідною динамікою, а, на жаль, за низхідною, знищуючи економіку і роблячи народ жебраком. Тому все це відносно.

- Ваш санаторій, ваш рідкісний парк у Партеніті, в який ви звозили з усіх країн рослини – буквально по квіточці, націоналізовано, відібрано Росією. Які відчуття у людини, у якої відібрали улюблену іграшку?

- Це не улюблена іграшка була. Моя задача завжди була – творити. Там не було парку, там просто був ліс, і я вирішив створити парк, який був би гордістю України і який би поєднував у собі дуже багато компонентів. З огляду на те, що я в житті дуже активна людина і завжди хочу провокувати цю активність цікавістю, я і робив парк, який було поділено на зони, і в різних куточках були прекрасні твори, унікальні дерева. Парк був громадським, і головне, я хотів, щоб людина приходила, очищала свою душу і прагнула краси. Те ж саме я робив в Алчевську. Коли там був зруйнований завод, він був банкрутом, а мені за чотири роки вдалося змінити, трансформувати завод, а потім ще через три роки створити один із кращих в Європі металургійних заводів. Парк сьогодні націоналізовано.

- Обрання Януковича президентом України було помилкою?

- Це була помилка українського народу. Це була частина гібридної війни, тому що Янукович, на жаль, привів країну до розколу.

- Янукович був нав'язаний Росією?

- Росія його лобіювала, давала гроші. І це був один із сценаріїв. Але, на жаль, люди його обрали – 10 млн віддали голоси за нього. І це дуже прикро, що голосують емоціями, а не розумом. Тому, на жаль, не пощастило нам з усіма президентами, і кожен новий президент гірший за попереднього.

- Тобто Кравчук був найкращий?

- Так. Але питання тепер: а що далі? А далі ми розуміємо, що нинішня система – це де повноваження президента настільки великі, що від них залежить вся країна. І тут питання: а чи потрібні такі повноваження і чи потрібен президент у такій якості нашій країні? Однозначно – не потрібен. Нам потрібно перезавантажити всю систему через політичний рух. І в цій частині дуже важливо, щоб зараз прийшли нові політичні сили, нові люди, тому що цим вже ніхто не вірить, розчарувалися – обман, популізм. Тому зараз величезний запит у суспільства на формування нових облич, нових державників, нових політиків, які б думали про країну, а не про себе.

- Сьогодні за Януковичем на Донбасі сумують?

- Ні. Там сумують за миром.

- Який відсоток серед населення Донецької області судимих ​​і таких, що притягувалися?

- Це певні стереотипи сприйняття. Там було на 1% більше, ніж по країні, щодо кількості. Якщо в країні було 7%, то в Донецькій області – 8-9%, враховуючи, що населення було 4,9 млн. Насправді це було не так критично, як сприймається. Донбас – мирний, Донбас – робочий. Треба розуміти, що це величезний індустріальний кластер, і умови роботи визначають соціальний шар. Людина йде в шахту і не знає, вийде вона звідти чи ні. Україна останні 20 років посідала перше місце в світі в плані загиблих на 1 млн тонн видобутого вугілля. Звісно, треба зробити так, щоб умови праці були людськими. Щоб ми не лопатою працювали, а інтелектом. І це сьогоднішнє завдання влади. Сьогодні всі світові тренди спираються на високотехнологічні робочі місця, а не на ручну працю.

- У 14-му році, коли Росія відібрала в України Крим, Коломойському запропонували стати губернатором Дніпропетровської області, а Ахметову запропонували стати губернатором Донецької області.

- Наскільки я знаю, Коломойський сам себе запропонував, а потім вже сказав: ну, якщо я йду, то нехай вже і всі інші. Але Ахметов, Ярославський, Пінчук відмовилися. Мене пропонували на Луганщину, але я сказав, що ніколи не був у політиці і не хочу нею займатися. На Донецьку область я погодився після того, як зрозумів, що сталася анексія Криму, починається бурління в Донецькій області і потрібно бути антикризовим менеджером, який би змінив ситуацію. Всі побачили, що, на жаль, якість життя у нас різко погіршилася, що сусід, Росія, живе краще. Сусід Львівської області – Польща – теж краще живе. Я бачив такі відцентрові сили – люди хотіли краще жити. І тоді я погодився. Для мене це був складний вибір. Я ж ніколи не хотів йти ані в державні структури, ані у владу, але я розумів, що зараз треба думати не про себе, а про країну. Я розумів, що весь мій бізнес буде відразу ж під загрозою, і життя теж. Двічі мене намагалися захопити чеченці, дві машини приїжджали, оточували. Слава Богу, вдалося втекти. Перший раз у нас було 45 сек між контактом, другий раз – 30 сек. Коли є загроза для країни, ти повинен думати не про себе. Ти повинен думати, як рятувати країну. Коли я працював на "Азовсталі" і відстоював інтереси заводу, а вони не збігалися з інтересами тих, хто приходив грабувати завод, то мені підпалювали вночі будинок, мене "замовляли" свого часу, а потім зрозуміли, що краще зі мною дружити.

- Я чув, що ви ховалися в будинку у Р. Ахметова, коли вам погрожували.

- Це історія вже була, коли мій будинок захопили, готель захопили, коли нікуди було йти, тобто ти губернатор і бігаєш містом, а всі говорять: "Ні, тільки не ти, тільки не до мене". Було дуже "веселе" життя.

- Ви тоді виступали за введення воєнного стану в країні?

- Так, я вважаю, що це було б дуже правильно, якби ми ввели тоді воєнний стан, якщо б швидко відреагували. І тоді ми б могли ситуацію переламати. Ба більше, я пропонував і ті рішення, які привели б до швидкої нейтралізації. Губернатор у той час не мав ніяких повноважень, ніяких важелів управління – тільки керівництво економікою. Я знав рецепти, як локалізувати, але, на жаль, ані воєнний стан, ані ті рекомендації, які я давав, не знайшли відображення у керівництва країни.

- Блокада Донбасу, на ваш погляд, потрібна?

- Блокада Донбасу – це частина російського сценарію, як зруйнувати країну, як її розколоти, як її економічно вбити.

- "Самопоміч" працює з Росією, виходить?

- У даному випадку ... Аваков також про це сказав, що це збігається з інтересами Росії.

- С. Семенченко працює з Росією?

- Я думаю, що шість років незрозуміло де людина, без місця роботи і прописки, то, звісно, що можна сказати? Напевно, його було завербовано спецслужбами, сюди перекинуто. Я можу тільки припускати. У нас зараз багато людей з незрозумілою біографією. Але, на жаль, турбулентність є завжди, революції висувають не найбільш гідних – це те, що піднімається піною і, на жаль, піною не найкращих.

Новини за темою: Між Семенченком і поліцейськими на блокпосту в Бахмуті стався конфлікт через зброю

- Чи правда, що українська армія займалася пограбуваннями та мародерством?

- На будь-якій війні, на жаль, дуже багато несправедливості і мародерства. Наша нічим не відрізняється.

- Мені кажуть про те, що "Нова пошта" працює так, що надсилають до інших областей України пральні машини, з яких ще вода ллється.

- Початок війни – цього справді було дуже багато. Потім я дав команду, щоб перевіряли "Нову пошту", і це припинилося. Але практика світових воєн, на жаль, супроводжується мародерством, а коли війна затяжна, то і контрабандою, і корупцією. Чим швидше ми закінчимо, тим менше цього негативу буде.

- Які сьогодні переважають настрої на окупованій частині Донбасу? Люди хочуть назад, в Україну?

- Люди хочуть миру. За останньою соціологією, 82% – тільки в складі України. У селі, де народилася моя матуся, традиції були українські, пісні українські. Коли ми переїхали до Маріуполя, я ходив до школи у вишиванці. Тому це міф, що там інші люди. Коли освоювали Донбас, туди приїхало 30% із Західної України. Тому, звичайно, хочуть миру, хочуть майбутнього і хочуть до складу України.

- На Донбасі сьогодні Росію не чекають?

- Там Росія вже є. Там є російські інструктори, російські солдати. А хто хотів виїхати до Росії, то вже поїхав. Основна частина виїхала в Україну. Але Україна наних теж не чекає. 1,5 млн у нас переміщених осіб, і, на жаль, їм ніхто не допомагає. На них клеймо, що вони такі... Це все є. Завдання правильної держави – допомагати кожному, завдання держави – щоб політика будувалася навколо головної цінності – людини. А у нас, на жаль, людина не є головною цінністю. Головне завдання, яке я поставив перед собою і перед своїми друзями, –  перезавантаження цієї влади, створення нового політичного, ідеологічного проекту. І щоб його ідеологія будувалася навколо головної цінності – людини.

- Наскільки правильним є переконання, що якщо російські військові частини, "військторг" російський, забереться з Донбасу, він одразу ж стане українським?

- Абсолютно, я в цьому впевнений. За два-три місяці багато хто з тих, хто воював, втечуть. Сказали, що Захарченко в Абхазії побудував будинок, Плотницький поблизу Ростова побудував будинок... Вони всі вже приготували собі місця. Вони ж "т. в. о." – вони приходять грабувати. "Самопоміч" якщо б поїхала туди і побачила на власні очі, то я думаю, що основна і розумна частина ніколи б не пішла на поводі цієї російської операції. Там вирізають все живе – вони зароблять гроші і втечуть. Тільки-но ми закриємо кордон, тільки-но там не буде зброї, частина швидко втече, частина – розсмокчеться по норах, і відновиться нормальна частина. Примирення і все інше, перезомбування мізків, особливо молоді, – це ж жахлива історія.

- Україна може теоретично розпастися?

- Ми маємо зараз величезний ризик. Це найгірший сценарій. Я присвячую зараз свою роботу і частину свого життя тому, щоб цей сценарій не реалізувався. Це частина російського сценарію, починаючи від Януковича. На жаль, наш президент теж не клеїть країну, а далі її розколює, тому що підтримав блокаду. Зараз потрібні ті, хто, розуміючи цей ризик, візьме на себе відповідальність все-таки склеювати країну, змінювати економічні тренди, тому що найбільша небезпека – це соціальний вибух і невдоволення населення, пов'язане з тим, що війну використовують для утримання влади. Тому якщо ми не дамо майбутнє нашим українцям, то відбуватиметься те, що зараз: величезна еміграція перетвориться на евакуацію. Їдуть люди, тому що не бачать надії. І наше завдання – зупинити це чітким сигналом, яким може бути майбутнє.

- У вас завжди були досить близькі стосунки з Р. Ахметовим. Які вони зараз?

- Це неправда, що досить близькі відносини. Я з Маріуполя, він – із Донецька. Я до Донецька приїхав уже в досить зрілому віці, коли мене запросили очолити ІСД. Ми були з Ринатом конкурентами в житті. Це один сектор, сегмент – металургія, і ми в одному секторі гідно конкурували. Зрозуміло, що в нього була можливість використовувати політичний ресурс, для того щоб отримати сировину, тому що був Янукович, була політична сила. У мене цього не було, тому мені доводилося модернізувати підприємство. Слава Богу, у мене була довіра на Заході – мені там давали гроші, купувалися підприємства на Заході, і таким чином я міг складати конкуренцію. Динаміка розвитку у мене була набагато кращою, ніж у його компанії.

- Що Рінат Ахметов за людина? Чим він відрізняється від інших олігархів?

- Він – стратег. Всі олігархи – не дуже позитивна історія в нашій країні. Я хотів би, щоб ми її закреслили і припинили, і, щоб змінюючи систему, ми зробили так, щоб ніколи олігархів не було – ані старих, ані нових.

- Ахметов дійсно був всемогутнім, як говорили?

- Це були ще 90-ті роки. А коли була ситуація, пов'язана з агресією, економічний вплив був дійсно колосальним. Але не було тієї армії, яка могла б перемогти російську армію.

- У Ахметова сьогодні все "віджали", на Донбасі?

- Напевно.

- Кілька голів СБУ говорили мені, що всі українські олігархи є завербованими Росією. Ви теж?

- Якщо б я був завербованимй, то я ніколи не пішов би в губернатори, ніколи не ризикував би життям. Звичайно, ні.

- З Путіним ви знайомі особисто?

- Ні, не знайомий.

- Цікаво було б з ним поговорити за життя?

- Ні.

- Сьогодні вам потрібна політика?

- Я ставлю собі питання: хтось може змінити цю країну? Ні. Які подальші дії? Або ти повинен виїхати з країни, або ти повинен цим займатися. Я дуже багато зробив для того, щоб врятувати Маріуполь. Якщо б не було мене і моєї команди, то на 97% Маріуполя б не було. Не було б Маріуполя – ми б уже думали, як рятувати Одеську область, Херсонську і Миколаївську.

- Тобто Маріуполь реально врятували ви?

- Я перебував у Маріуполі, очолював всю координацію. Був на фронті в найнебезпечніший мо-мент. Зрозуміло, що дуже багато для захисту я зробив не один, але я повністю консолідував і розумів, що розраховувати на Київ точно не можна. Треба розраховувати тільки на себе. З Києва деяхто мені активно допомагав. Ми захистили Маріуполь, незважаючи на те, що було 2000 – спецвійська, 100 танків. Я 1,5 року консолідував бізнес, хотів всіх об'єднати і сказати, що так жити не можна. Через те що вони сьогодні намагаються вибудувати відносини з президентом, а країна – банкрут, ви ж не будете багатшими. Так, я не хочу їхати з країни, мої діти тут, моє коріння тут. Я розумію, що потрібно далі боротися за те, щоб країну змінити. Ми все-таки створили партію, зареєстрували, і я бачу свою місію в тому, щоб консолідувати розумну частину. Щоб це була ідеологічна республіканська партія навколо самостійної людини з її культурними та історичними цінностями. І головне – щоб ми змогли розвинути економіку, тому що якщо людина бідна – все інше відходить на задній план. Республіканська ідеологія найбільше підходить для України, особливо в даний момент часу, тому що вона базується на підвищеній обороноздатності, на збільшенні витрат на поліцію, дає можливість носити зброю, особливо зараз, коли дуже небезпечно. Але найголовніше, вона розрахована на те, щоб дати можливість людині реалізувати себе, щоб розвивати середній клас через ліберальну податкову політику, через створення ринкових умов. Щоб прибрати монополію, прибрати олігархів, щоб думати про головну цінність – людину, її освіту і її культуру. Щоб людський капітал перетворювати на високотехнологічні виробництва. Щоб людина була не рабом робочої праці, а інтелектуальним – як я це робив в Алчевську.

Новини за темою: Рік без АТО: Чим зараз дихає мирний Маріуполь

- Сьогодні в Києві серед керівництва нашої країни, депутатів багато зрадників?

- Досить багато, напевно, тих, хто співпрацюють з агресором. Але тут важливо інше: наскільки він є ефективним і прийшов вибудовувати систему. Одна людина сьогодні не грає ролі. Потрібно міняти систему, тому що наша система не дозволяє нам сьогодні розвиватися. Вона всередині є заточеною на корупцію – приходять у владу для того, щоб її використовувати для власного збагачення. У чиновника сьогодні величезна кількість можливостей: він управляє ресурсами, він призначає на посади, і це все величезна корупція. Тому ми в своїй програмі хочемо, щоб чиновник був сервісом, щоб це все було в електронному режимі.

- Ви сказали, що наша ворог не тільки Росія, а й українська влада. Що ви мали на увазі?

- Посол Пайєтт сказав, що корупція та неефективна влада ще більше зброя, ніж російські танки. Це роз'їдає зсередини. І тому коли сьогоднішня влада нічого не робить, а навпаки, блокадою руйнує цю країну, це так само частина російського сценарію.

- Які у вас стосунки з президентом?

- Ніяких немає відносин. Ба більше, я його, м'яко кажучи, не хвалю. На жаль, президент сьогодні займається торгівлею "Рошен" і торгівлею країни, і не робить те, що від нього вимагається. Він – гарант, і від нього залежить дуже багато чого. Є десять головних пунктів, які він обіцяв, але головне, він обіцяв мир. А миру до сьогоднішнього дня немає, навпаки, тільки більше розкол сьогодні нашої країни. Він не виконав своєї місії. Чим швидше він піде, тим більше шансів ми будемо мати для перезавантаження. Нам не потрібен президент з такими функціями. Нам потрібно, щоб у нас була парламентська республіка. Тоді ми приберемо ці протиріччя, коли виконавча влада у прем'єра, а губернатори підкоряються президенту.

- Сергію Олексійовичу, чи будуть восени вибори?

- Так, на 95%. Повинні пройти за новим виборчим законом: мажоритарку прибрати, і щоб з'явилися нові партії. Не виключено, що будуть вибори і президента.

- Хто буде наступним президентом України?

- Вибере український народ. Думаю, щоб наступного разу він не припустився помилки. Нам важливо, щоб функцій у президента не було, а щоб президент був моральним лідером.

- Я вам вдячний за прекрасне інтерв'ю.