banner banner banner

У нас був потенціал стати великим музеєм, але ми не стали в силу історичних подій

ЮЛІЯ ЛИТВИНЕЦЬ - головний зберігач фондів Національного художнього музею України. Закінчила академію образотворчого мистецтва і архітектури. Виконавчий секретар українського комітету міжнародної ради музеїв. Куратор багатьох виставок

У нас був потенціал стати великим музеєм, але ми не стали в силу історичних подій
112.ua

Наталія Влащенко

Журналіст

ЮЛІЯ ЛИТВИНЕЦЬ - головний зберігач фондів Національного художнього музею України. Закінчила академію образотворчого мистецтва і архітектури. Виконавчий секретар українського комітету міжнародної ради музеїв. Куратор багатьох виставок

Влащенко: Сьогодні у нас в гостях виконувач обов'язків голови Національного українського художнього музею, головний зберігач музею Юлія Литвинець.

Доброго дня. У чому полягають ваші обов'язки як головного зберігача?

Литвинець: Насправді, це дуже важка робота. Ми не публічні люди, нас мало хто знає, мало  хто нас бачить. Наша робота починається з того, що потрібно привести в порядок об’єкт, який тобі принесли, почистити від пилу і дослідити. Весь цей ланцюжок лежить на зберігачеві. 

- Скільки об'єктів на балансі національного музею?

- На обліку понад 40 тис. об’єктів. Колись наш музей був набагато більшим, і до 36-го року в нас була колекція в 1,5 млн. Але на той момент ця колекція була й історичного музею, і художнього, і декоративно-прикладного, і збірка творів Шевченка. Потім нас розділили на окремі музеї. За радянських часів у нас фактично був потенціал стати великим музеєм, але ми ним не стали в силу історичних подій. 

-  В Україні триває пострадянське існування музеїв: повна тиша, відсутність людей і ніяких культурних подій. Чи можливо умовах сьогодення провести реформування музейної діяльності в країні?

- Давати поради легше, ніж їх виконувати. Музей фактично є юридичною одиницею, яка підпорядковується тому ж законодавству, що й інші підприємства. Ми є неприбутковими організаціями, якщо прибуток за минулий рік не перевищував мільйон гривень. Якщо більше – знімається статус неприбуткової організації, і ви маєте платити податок. Я б зняла цю норму, цей статус прибутковості, з усіх музеїв. Другий момент. Я б все ж таки дала можливість музеям вільно розпоряджатися коштами, які ми заробили, тому що всі наші рахунки – і благодійні, і спецрахунки – перебувають у казначействі. Для того щоб витратити ці кошти, треба просити дозвіл у Міністерства культури, потім йти з цим дозволом до казначейства і тільки потім вже витрачати ці кошти. Ця процедура достатньо довга, а інколи потрібно гасити пожежу сьогодні й зараз. Воно б сильно розв’язало руки дуже багатьом музеям.   

- Що ще потрібно музеям, щоб провести реформу?

-  Всі дуже часто звертають увагу, що ми працюємо за застарілими інструкціями обліку – ще радянських часів. Але облік музеїв ніяк не вплине на популярність або непопулярність музеїв. Можливо, треба уважно вивчити наші штатні розклади. Ми працюємо за певною схемою, але, можливо, треба більше уваги звертати на піар-відділи. Дуже часто ми стикаємося з такою ситуацією: ми можемо дослідити об’єкт, ми знаємо про нього багато цікавої інформації, але ми не вміємо її подати.

- А чи має значення те, що потрібно зробити музеї такими, в яких людина може пробути досить довго, випити чашку кави?

- Ми дуже багато років мріємо про те, щоб у нас було невеличке кафе. Але ми є пам’яткою архітектури національного значення. У нас немає приміщення, яке ми могли б виділити під кафе. Це неможливо.

- Яким є ваш рівень інтегрованості в міжнародне життя – у виставки, акції?

- Дуже хочеться привозити до нас гарні виставки, гарних художників. Але це все питання браку коштів. Наразі наш музей створив у виставкових приміщеннях майже ідеальні умови, але це маленькі приміщення. Ми маємо покривати страховку, виплачувати гонорар куратору.  А ще піар і заходи, які мають бути проведені в рамках цієї виставки. Що стосується виставок за кордоном – все те ж саме. Зараз при Міністерстві культури створено великий відділ – департамент культурної дипломатії. І я сподіваюся, що ми будемо використовувати їхній ресурс, давати можливість використовувати наш ресурс, для того щоб проводити такі виставки.

- Річний бюджет Національного музею?

- Наш річний бюджет – те, що покриває нам держава, – складається із заробітної платні, видатків на охорону (на жаль, вони не завжди покриваються в повному обсязі), видатки на комунальні платежі. Все інше ми маємо заробляти самі – починаючи від придбання туалетного паперу і закінчуючи придбанням творів. У зв’язку з критичною ситуацією в країні є така   постанова 65, яка забороняє нам купувати більш серйозні речі. Наприклад, якщо зламався комп’ютер, то ви не можете купити новий, бо ця постанова забороняє придбання таких речей довгострокового використання. Але вже багато років у нас в музеї є коло друзів, які нам допомагають. Це коло друзів згуртувала Стелла Бельямінова. Це колекціонери, небайдужі до нашого музею люди. Допомагає нам і компанія JTI. Завдяки їм ми торік відреставрували, привели до ладу фондосховища. 

- Скільки держава виділяє вам на закупівлю творів мистецтва?

- Востаннє за кошти держави ми змогли придбати твори в 2004 р. Весь час ми співпрацюємо з колекціонерами, з художниками, просто з власниками. І фактично це тільки подарунки. Ми розуміємо, чого не вистачає нашій колекції, і ми знаємо, де взяти цей твір, але ми не можемо його придбати. 

- Чим відрізняється Національний художній музей України від Лувру, Ермітажу? Що є у вас, чого немає в інших музеях?

- У нас найбільша збірка українського образотворчого мистецтва. У нас одна з найкращих збірок іконопису. Ми – найстаріший публічний музей Києва.

- Чи є у вас зв'язок з міжнародним музейним співтовариством?

- Однозначно. Крім того, що я головний зберігач фондів Національного музею, я веду ще частину громадської роботи: я є виконавчим секретарем українського Національного комітету міжнародної Ради музеїв. Ми постійно спілкуємося з Метрополітен-музеєм, є колеги, з якими ми можемо спілкуватися, ставити їм запитання. Ми тісно співпрацюємо з українським музеєм у Нью-Йорку, у нас була прекрасна співпраця з колегами з Амстердаму. Насправді, ця сітка покриває весь світ.

- Який відсоток наших музейних втрат у зв'язку з війною?

- Це серйозні втрати, особливо в тому, що стосується Криму. Після Другої світової війни наш музей, який був базовим, передав до різних музеїв України понад 2000 пам’яток. Я робила аналітику щодо предметів, які ми передавали в Донецьк, Луганськ, Крим. І тільки за цими предметами це дуже серйозні втрати.

- А де зараз знаменита скіфська колекція?

- Зараз, наскільки мені відомо, предмети, які належали Музею історичних коштовностей, туди й повернулися. Предмети з кримських музеїв перебувають на території Голландії, в Амстердамі. Голландці це затримують, поки це все не буде вирішено в судовому порядку. Предмети зараз у них на тимчасовому збереженні.

- Де наразі цінності з Межигір'я і колекція Пшонки?

- 516 предметів з Межигір’я зараз у нашому музеї. На момент, коли ми прийшли працювати в Межигір’я, більшість предметів складали музейну цінність. А з предметами з маєтку Пшонки ситуація складніша. Вона полягає в тому, що ми, співробітники музею, фактично змогли потрапити до тих приміщень, коли там вже нічого не було. Це був березень 2014 р.

- Була така традиція, ще радянська, передавати частину картин для оформлення не музейних приміщень. Що малося на увазі?

- Ця традиція, на жаль, продовжується дотепер. Після гучних скандалів меншою мірою воно стосується нашого музею. У 2001 р. Кабмін взяв у нас картини Глущенка на тимчасове збереження. Потім дві картини було знайдено в приміщеннях Кабміну, а двох інших так і не віднайдено. На даний момент три твори з нашого музею перебувають у Кабміні і 37 творів –    в АП. Це ще з тих часів. Ми щороку вимагаємо наші твори назад, звертаємося з листами, що сплив термін тимчасових експонувань. Музей не просто так віддає ці предмети. Все оформлюється документально, і ми маємо не тільки договори, де прописано всі умови збереження, не тільки гарантійні листи, а є ще й накази Міністерства культури.  

- Чи можете ви пред'являти якісь позови судового характеру, якщо вам не повертають цінності? Адже це прокат, а він повинен бути оплачений.

- Є наказ Міністерства культури про те, що предмети до АП,  Кабміну і ВР можуть передаватися на безоплатній основі.

- Який зараз рівень експертів та кураторів?

- Тут потрібно повернутися до викладання історії мистецтв, до рівня освіти мистецтвознавців та експертів. Були роки, коли було відчуття, що цю мистецтвознавчу школу ми можемо втратити. А зараз на нашому просторі є дуже багато кураторів, мистецтвознавців, арт-критиків. Ми трансформуємося, і трансформується суспільство, мистецьке коло, особливо протягом останніх п’яти років. Ми вільно ставимося до того, що можна запросити людей ззовні, ми вільно ставимося до критики самих себе.

- Чи багато на ринку контрафакту і чи багато сьогодні копій, які видаються за оригінали в наших музеях?

- Можу сказати, що це дуже великий міф. Було декілька гучних справ, і це стосується і нашого музею, і Кабміну. Але ті справи були за межами музею, коли картини було видано на тимчасове збереження. Дійсно, предмети можуть потребувати реставрації, додаткового дослідження, але немає цього масового характеру підробок. Це я кажу зі 100% відповідальністю.

- Чому у нас немає авторитетних аукціонів?

- Немає ринку насправді.

- Ваше запитання?

- Ви викладали історію образотворчого мистецтва. Я також викладала, але витримала рік. Ваш досвід викладача був позитивним? Чи змогли вони надалі стати мистецтвознавцями, кураторами?

- Я викладала тоді, коли я сама навіть програму розписала для педагогічного університету. На той час мені це було дуже цікаво, але єдине, що я винесла з цього викладання, - люди охоче слухають, але неохоче працюють потім самі з тим, що вони чують. І насправді жорстокість мистецтва в тому, що їм можуть займатися тільки дуже обдаровані люди.

Вельми дякую, Юліє. 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>