Той факт, що так багато цивільних перетинають лінію зіткнення, вказує на те, яка велика кількість людей не вірить у конфлікт на сході

Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг в інтерв’ю 112.ua розповів про проблеми на пунктах пропуску на лінії перетину на Донбасі та про нинішню ситуацію на Закарпатті

Той факт, що так багато цивільних перетинають лінію зіткнення, вказує на те, яка велика кількість людей не вірить у конфлікт на сході
Александр Хуг 112.ua

Александр Хуг

Перший заступник Голови СММ ОБСЄ в Україні

Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг в інтерв’ю 112.ua розповів про проблеми на пунктах пропуску на лінії перетину на Донбасі та про нинішню ситуацію на Закарпатті

- Антитерористична операція на папері завершилася. Як вплине на роботу СММ ОБСЄ зміна формату АТО на Операцію об’єднаних сил на Донбасі та розширення повноваження Збройних сил України?

- Наші завдання визначаються нашим мандатом, який було погоджено консенсусним рішенням усіх 57 держав учасниць ОБСЄ. Для внесення змін у мандат є необхідним інше консенсусне рішення з боку усіх 57 держав-учасниць. А отже, у рамках чинного мандата ми будемо і далі встановлювати і доповідати про факти, здійснювати моніторинг дотримання прав людини і основних свобод, а також сприяти діалогу на місцях.

Ми підтримуємо контакт з усіма, хто цього бажає. Ми розмовляємо з цивільними з обох боків лінії зіткнення, з неурядовими організаціями, представниками влади країни, яка приймає, зокрема з представниками ЗСУ, а також членами збройних формувань. Нещодавно я зустрічався, наприклад, із командувачем ООС, генерал-лейтенантом Сергієм Наєвим. Ми готові й далі виконувати наше завдання щодо сприяння діалогу, створюючи відповідну платформу для його ведення. Ми очікуємо, що ті, хто братиме участь у цьому діалозі, робитимуть це добросовісно.

- Чи не нестимуть ризики для цивільного населення нові повноваження військовиків?

- Ми будемо дуже ретельно стежити за ситуацією і повідомляти про всі зміни, що відбуватимуться на місцях. На цьому етапі важко давати якусь оцінку, і я не хочу робити припущення. На цей час у мене єдине прохання до обох сторін конфлікту: виконати взяті на себе зобов’язання згідно з мінськими угодами.

- Було б некоректно спитати, яка зі сторін не виконує їх більшою мірою? 

- Ми не займаємося пошуком винних. Навіть якщо я вам скажу, що це та чи інша сторона, що це змінить? Що це, власне, змінить? Ми здійснюємо моніторинг ситуації на місцях і у своїх щоденних звітах вказуємо на факти конкретних порушень режиму припинення вогню та інших порушень. На основі цієї інформації сторони самі можуть робити висновки. І найголовніше, вони матимуть можливість на основі наших спостережень вжити запобіжних заходів, щоб не допустити повторення таких порушень. Проте сторони досі не ухвалили рішення щодо тих, хто є відповідальним за численні порушення мінських угод, які ми зафіксували впродовж останніх чотирьох років. Однак я знаю, що це нормальне людське бажання: шукати, чия правда, хто винуватий, але це аж ніяк не зарадить ситуації.

- Політики іноді закидають про те, що спостерігачі ОБСЄ вступають у неформальні контакти, зокрема з представниками "ДНР" і "ЛНР". Як це контролюється, чи є певні правила, як далеко спостерігачі можуть заходити у таких контактах?

- Дійсно, співробітники місії регулярно спілкуються з тими, кому на цей час належить фактичний контроль у Донецьку і Луганську. Згідно з нашим мандатом, ми маємо завдання сприяти налагодженню діалогу. Єдиним шляхом для цього є спілкування з людьми, оскільки без цього діалог є неможливим, і допоки це відбувається в рамках нашого мандата, нічого осудливого у таких зв’язках немає. Ми готові вислухати всі сторони, вивчити інформацію і на цій основі розглядати кожен конкретний факт. Якщо є вказівки або припущення, що таке спілкування виходить за рамки мандата, ми просимо тих, хто робить такі заяви, представити відповідні факти, і ми їх детально розглянемо. Якщо виявимо, що хтось із наших співробітників дійсно поводився непрофесійно або неетично, у нас є механізми, як діяти у цій ситуації.

- Що означає непрофесійно і неетично?

- Наприклад, якби зараз під час нашого інтерв’ю я почав звинувачувати якусь зі сторін або висловлював оціночні судження, це було б непрофесійно.

- Наприклад, якби йшлося про випадки спільного вживання алкоголю з представниками сторін, це можна було б віднести до категорії "неетично" та "непрофесійно"?

- Це знову ж таки залежить від кожної конкретної ситуації. Тому на це запитання можу дати лише узагальнену відповідь.

- Поговоримо про перетин лінії розмежування. Чи є актуальним ще відкриття КПВВ "Золоте"?

- Так, безумовно. Це питання стосується реальних людей, їхніх щоденних потреб і реального життя, в якому вони стикаються з реальними проблемами. Через невирішеність цих проблем вони реально потерпають. По обидва боки лінії зіткнення мешкають українці, які мають потребу перетинати її. І це не тільки політичне питання.

- Крім "Золотого", є потреба в більшій кількості пунктів для перетину?

- Дозвольте мені пояснити. Ми завжди з розумінням ставилися до того, що українській владі необхідно перевіряти і фіксувати, хто перетинає лінію зіткнення і що через неї перевозять. Проте у процесі таких перевірок не має бути невиправданих обмежень щодо вільного пересування пересічних громадян. На цей час на лінії зіткнення функціонує лише п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду. Водночас з обох боків лінії зіткнення проживають сотні тисяч людей. Вони хочуть та мають потребу більш-менш регулярно перетинати лінію зіткнення. Щодня тільки через ті, що є, пункти пропуску лінію зіткнення перетинають близько 40 тис. осіб. Це призводить до неймовірно довгих очікувань. Люди вимушені стояти в чергах годинами, якщо не днями. До того ж прилеглі до лінії зіткнення райони залишаються небезпечними. Бойові дії поблизу КПВВ тривають, і, перетинаючи їх сьогодні, цивільне населення ризикує своїм життям. Не говорячи вже про те, що райони навколо пунктів пропуску досі всіяні мінами і невибухлими боєприпасами.

Що слід робити в цій ситуації? Потрібно відкривати більше пунктів пропуску, а ті, що вже є, мають працювати цілодобово. Саму процедуру перетину має бути організовано таким чином, щоб перетин і різноманітні перевірки забирали якомога менше часу. Навколо КПВВ необхідно створити зони безпеки: військові позиції слід прибрати, а райони навколо пунктів пропуску — розмінувати. Усі пункти пропуску має бути обладнано укриттями, туалетами та іншою необхідною інфраструктурою для людей.

- Зараз ці умови є неналежними?

- Ні. Ті умови, які є наразі, я б не назвав задовільними, оскільки є небезпека. Процес перетину забирає надто багато часу. Щоб дістатися пунктів пропуску, цивільне населення має долати великі відстані, витрачаючи гроші на автобус або таксі. І це, власне, у багатьох взагалі відбиває бажання перетинати лінію зіткнення. І тут-таки я хотів би прояснити одну річ: слід радіти тому факту, що так багато людей перетинає лінію зіткнення. Це великий плюс, оскільки показує, що люди не вірять у лінію зіткнення як у щось природнє. У розумінні людей лінія зіткнення — це щось чужорідне. Так само, як і конфлікт.

- Побутові умови на пунктах перетину також не є достатньо задовільними?

- Вони також потребують покращення. Я відвідував усі пункти пропуску і на багатьох проходив повз туалети. Той сморід неможливо витримати. Це негуманно.

- Як на Чонгарі?

- На Чонгарі принаймні немає бойових дій.

- Щоразу після пошкодження Донецької фільтрувальної станції читаємо в новинах: "Запасів води в Авдіївці залишилось на чотири... три дні". Чи реально забезпечити безперебійну подачу води населенню, яка б не залежала від роботи станції?

- Відповідальність за постачання води, безперешкодне функціонування Донецької фільтрувальної станції, а також за безпеку її працівників повністю лежить на сторонах конфлікту.

Якщо сторони будуть дотримуватись зобов’язань, узятих згідно з мінськими угодами, то не буде жодних загроз для нормального функціонування об’єктів інфраструктури, до яких так само належить Донецька фільтрувальна станція. Проте якщо не розведуть сили і засоби, а важке озброєння і надалі не буде відведено, небезпечні ситуації будуть повторюватись знову й знову. СММ сприяла, особливо протягом останніх тижнів, створенню так званих локальних вікон тиші, але сторони все одно не дотримувались режиму припинення вогню. Ці "вікна тиші", моніторинг яких СММ за допомогою дзеркального патрулювання уважно здійснювала з обох боків лінії зіткнення, дозволили працівникам повернутися на станцію, але це питання часу, коли небезпека знову повернеться. Станція забезпечує питною водою понад 300 тис. осіб з обох боків лінії зіткнення. То ж замість того, щоб шукати альтернативні джерела забезпечення водою, сторонам просто слід дотримуватись взятих на себе зобов’язань.

Сторони мають підтримувати людей, яких вони, за їхніми словами, захищають. Вони знають, де розташована станція, знають, скільки людей залежать від її роботи, вони знають, що велика частина працівників станції — це жінки, знають, якими вразливими є об’єкти інфраструктури, їм відомо, які заходи слід вжити для захисту Донецької фільтрувальної станції. Отже, їм просто слід вжити цих заходів. Для цього потрібна лише воля сторін, і якщо вона буде, ситуація стабілізується. А якщо ні — ситуація знову повторюватиметься, і забезпечення населення водою знову буде під загрозою.

- Ви говорили про те, що "будь-яка дорога, що проходить через лінію зіткнення, має бути відкритою. Будь-яка, і до Щастя також. У жодних домовленостях немає положення, що дороги має бути закрито. Це місцеві прояви". Ви можете пояснити, що це означає? Тобто місцеве населення має право переходити лінію розмежування у будь-якому місці?

- Цивільне населення має право на свободу пересування. Але це право не абсолютне. Воно може обмежуватись, але такі обмеження мають бути обґрунтованими та пропорційними. Наприклад, змушувати людей чекати на перетин майже добу, коли вони перебувають у небезпечній зоні, це є непропорційним. Як я вже зазначав, необхідно відкрити більше пунктів пропуску на лінії зіткнення, і вони мають бути безпечними та не вимагати значних зусиль для перетину.

- Змінимо географію і перенесемося на Закарпаття. СММ працювала у цьому регіоні. Чи дійсно там спостерігається "напруженість", про яку говорять в угорському уряді, на рівні звичайних громадян, а не в політичній площині?

- Як вам відомо, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не може давати коментарі оціночного характеру, проте ми спостерігаємо за подіями і все, що фіксуємо, викладаємо у наших щоденних звітах на сайті ОБСЄ трьома мовами (англійською, українською, російською). Читачі самі роблять висновки на основі цієї інформації. Місія посилила патрулювання в Закарпатській області, і все, що вдалося зафіксувати, було опубліковано. Провідну роль у цій роботі відігравала команда СММ з Івано-Франківська. Згідно з інформацією, яку ми отримали від цієї команди, ситуація у регіоні загалом є спокійною. Якщо ситуація на Закарпатті зміниться, ми, звісно ж, повідомимо про це.

- Тобто занепокоєння у вас наразі немає?

- Як я вже зазначив, загалом ми бачимо, що ситуація в регіоні спокійна. Ми не робимо жодних висновків, але якщо ситуація зміниться і ми встановимо факти, які викликатимуть занепокоєння, ми про них повідомимо. Я хотів би підкреслити, що наше завдання — звітувати про те, що ми бачимо, а не повідомляти про те, що ми думаємо. Пліток та спекуляцій довкола ситуації на Закарпатті і так достатньо, і ми не хочемо додатково цьому сприяти. Ми не робимо припущень, а встановлюємо факти і повідомляємо про них.

- Збільшення числа спостерігачів на Закарпатті не планується?

- Команда наших спостерігачів перебуває в Івано-Франківську, звідки вони здійснюють патрулювання на Закарпатті. На цьому етапі ми не бачимо необхідності у збільшенні кількості спостерігачів в івано-франківській команді.

- ОБСЄ нещодавно заявила, що не збирається відкривати офіс в Ужгороді. Чи можна стверджувати, що офіса в Івано-Франківську достатньо, щоб мати повну картину того, що відбувається на Закарпатті?  

- Те, як ми працюємо, як виконуємо свою роботу, зазначено в нашому мандаті. 57 держав –  учасниць ОБСЄ консенсусним рішенням ухвалили цей мандат. До цих держав належить Україна, усі країни, що її оточують, та багато інших держав. Згідно з цим мандатом, офіси місії ОБСЄ базуються в Києві, Одесі, Львові, Херсоні, Івано-Франківську, Харкові, Донецьку, Дніпрі, Чернівцях та Луганську. На цей час від команди СММ в Івано-Франківську ми отримуємо інформацію щодо ситуації на Закарпатті. Ця модель роботи довела свою ефективність.

- Поясніть будь-ласка, який механізм введення в певний регіон місії для її роботи на постійній основі?

- Для того щоб розгорнути польову місію, якою, власне, і є СММ в Україні, необхідним є консенсусне рішення Постійної ради ОБСЄ, до складу якої входять представники усіх 57 держав-учасниць. Це рішення ухвалюється на пленарному засіданні ради у Відні. 57 держав-учасниць проводять регулярні консультації, під час яких делегації держав-учасниць можуть порушувати будь-які питання. Так само було і з питанням щодо моніторингової місії. Україна звернулася до Постійної ради ОБСЄ з проханням відрядити до країни польову місію — Спеціальну моніторингову місію в Україні — з метою зниження напруженості та забезпечення миру, стабільності й безпеки, а також моніторингу та підтримки виконання всіх узятих у рамках ОБСЄ принципів і зобов’язань. 21 березня 2014 року Постійна рада ОБСЄ ухвалила таке рішення. І коли таке рішення ухвалюється, воно є політично обов’язковим до виконання всіма 57 державами-учасницями.

- Чому роботу місії було поширено на Закарпаття, адже, як я розумію, спостерігачі почали працювати в країні саме через конфлікт на сході?

- Відповідно до мандата Місії, офіси СММ розміщено у десятьох містах, які я називав раніше. Таким чином, це відбувалося ще до початку збройного конфлікту. Багато хто зараз забуває про це, але це важливо. І це хороше запитання. Хочу підкреслити, що районом нашої діяльності є вся територія України, а не тільки окремі області. Патрулювання в Закарпатській області регулярно проводилися від самого початку роботи місії. Залежно від ситуації їх могло бути більше чи менше, і так само буде надалі.

- На рівні фактів на Закарпатті ви фіксували конфліктні ситуації між українським населенням та угорцями?

- Як я вже зазначив раніше, ситуація загалом є спокійною. Якщо ми помітимо якісь зміни у цій ситуації, ми відіб`ємо це у наших звітах на офіційному веб-сайті.

- Представники СММ ОБСЄ спілкуються з громадянами Угорщини щодо нинішньої ситуації? Що вони насправді хочуть від Києва? На які проблеми вказують?

- Звісно, нашим завданням є спілкування з усім населенням на місцях. Згідно з нашим мандатом і з метою виконання наших завдань СММ налагоджує регулярні контакти з представниками місцевої влади, громадянського суспільства, журналістами і місцевими жителями як на Закарпатті, так і в інших регіонах. Факти, які ми встановлюємо, ми відбиваємо у своїх звітах. Як я вже казав, у Закарпатській області наразі спостерігаємо загалом спокійну ситуацію.

Бесіду вела Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...