Суди "освячують" гігантські крадіжки активів з неплатоспроможних банків

Заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Світлана Рекрут в ексклюзивному інтерв’ю для 112.ua розповіла про умови нової програми реструктуризації іпотечних кредитів перед неплатоспроможними банками, а також про зловживання, через які Фонд втрачає активи таких банків

Суди "освячують" гігантські крадіжки активів з неплатоспроможних банків
Світлана Рекрут 112.ua

Сергій Звиглянич

Журналіст, 112.ua

Заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Світлана Рекрут в ексклюзивному інтерв’ю для 112.ua розповіла про умови нової програми реструктуризації іпотечних кредитів перед неплатоспроможними банками, а також про зловживання, через які Фонд втрачає активи таких банків

— Фонд гарантування вкладів днями заявив про затвердження умов реструктуризації іпотечних кредитів перед неплатоспроможними банками. Що це за інструмент, на кого його розраховано та які умови пропонують позичальникам?

— Документ наразі перебуває в Мін'юсті та набуде  чинності, коли міністерство його зареєструє. Основна мета реструктуризації — дати позичальнику можливість погасити свій кредит. Ми розуміємо, що багато позичальників сьогодні не мають можливості погасити кредит одразу, ми розуміємо, що левова частка іпотеки, яку сьогодні має Фонд, — це валютна іпотека, а курс останніми роками збільшився в кілька разів. Ми прекрасно розуміємо, що позичальники бояться продажу їхнього кредиту, бо якщо такий кредит буде викуплено і покупець відсудить за борги квартиру, то вони опиняться з дітьми на вулиці.

Але при цьому всі мають пам'ятати про те, що в кожного неплатоспроможного банку є свої кредитори — вкладники, такі самі люди, які свого часу розмістили кошти на депозити понад гарантовану Фондом суму 200 тис. грн, іноді останні кошти, накопичені роками для купівлі житла чи лікування, або ж тримали кошти на рахунках банків як юридичні особи. Та й сам Фонд є кредитором на суму виплаченого вкладникам відшкодування. Фонд гарантування має ці кошти повертати, і роботу з іпотекою ми виконувати зобов'язані. Тому ми розробили програму реструктуризації, розраховану на іпотечних позичальників, які під заставу кредиту давали свої квартири або земельні ділянки. І тут немає значення, валютні кредити це чи кредити в гривні. Програма дає можливість таким позичальникам реструктуризувати свої кредити до кінця терміну ліквідації банків. Нам здається, що умови, які ми пропонуємо, є доволі привабливими. Для того щоб позичальник міг піти за програмою реструктуризації, він має внести 10% від заборгованості на дату підписання договору — на погашення тіла кредиту. Після його підписання неплатоспроможний банк нараховує процентну ставку в розмірі 0,01% річних. При цьому не застосовують штрафні санкції, не нараховують пеню. Суму боргу ділять рівними частинами для виплати на кількість місяців до кінця терміну ліквідації банку. Але такий щомісячний платіж не має перевищувати 10 тис. грн. І ці виплати теж підуть на тіло кредиту в першу чергу. Якщо ж учасник програми не встигає до кінця ліквідації банку погасити всю суму, його кредит разом з іншими діючими кредитними договорами сформують у портфель і в подальшому продаватимуть працюючому банку, і це у свою чергу автоматично зменшує ризик потрапляння до "рук" колекторів.

— Ви сказали, що штрафи і пеню не нараховують. А як бути з тими штрафами і пенею, що набігла, поки людина не платила за кредитом до участі в програмі?

— Фонд має право їх не враховувати. Сума, від якої будуть розраховувати ці 10%, які позичальник має сплатити одразу, — це тіло кредиту та відсотки, нараховані на дату підписання договору. Без урахування штрафів і пені.

— Чи будуть продавати незакриті на момент ліквідації банку кредити фірмам-колекторам, діяльність яких досі не врегульовано?

— Згідно з нашою політикою, продавати кредити, за якими йде погашення, будуть уже вкінці. Але сьогодні справді на законодавчому рівні досі не врегульоване питання, чи можна продавати діючі кредити колекторам, чи ні. Оскільки ми розуміємо, що це питання кількамісячної перспективи, бо ліквідація більшості банків завершується найближчими двома роками, то Фонд гарантування спробує унормувати це питання.

— Згідно з попередніми розрахунками, скільки ви очікуєте тих, хто хоче взяти участь у цій програмі?

— На сьогодні у Фонді гарантування близько 40 тис. іпотечних кредитів. Платять лише близько 2-3%. Відповідно, навіть якщо до Фонду гарантування звернуться 10% від цієї кількості, то це суттєво вплине і на якість наших активів, і на якість іпотечного портфелю. Але насправді ми не очікуємо дуже суттєвого напливу, тому що більшість кредитів, які в нас є, — це борги перед банками "Надра" і "Дельта Банк", які в простроченні вже понад 4-5 років. Ми розраховуємо на те, що найбільш зацікавленими в цьому інструменті будуть ті позичальники, банки яких пішли в процедуру ліквідації останнім часом. Тому що ті кредити ще більш-менш "живі".

— Ви сказали, що сьогодні платять лише за 2-3% іпотечних кредитів. 97% людей не платять, мабуть, через брак коштів. Цю проблему однією реструктуризацією не вирішити.

— Якщо людина має намір якось вирішити свою проблему з цією іпотекою, то запропоновані нами умови не передбачають якихось великих сум грошей на виплату. 10% від суми і до 10 тис. грн щомісячно — це доволі нормальна сума. В іншому випадку єдина для Фонду альтернатива — продаж прав вимог за цими непрацюючими іпотечними кредитами на голландських аукціонах. Причому за нашими правилами непрацюючі кредити виставляють на продаж у першу чергу. Давайте подивимося на ті умови, які наразі є на голландських аукціонах. Ми починаємо торги з їхньої балансової вартості (це "тіло" кредиту плюс проценти, тобто та сама сума, від якої рахуємо 10% для реструктуризації) та впродовж дня знижуємося максимально до рівня 20% від номінальної вартості. Будь-якої миті потенційний покупець може зупинити зниження ціни. При цьому ніхто з учасників аукціону не знає, чи стежить за цим активом ще хтось і скільки конкурент готовий віддати за цей лот. Якщо на індивідуальних торгах на рівні 20% від номінальної вартості права вимоги за кредитом не буде придбано, наступного разу їх уже продаватимуть у складі великих пулів.

Через курсову різницю – 5 грн/дол., 8 грн/дол. і 28 грн/дол. — ці 20% — це виходить майже та сама сума в гривнях, на яку було взято кредит 5-7 років тому. Свої кредити, правда, не можуть викупляти самі позичальники та їхні фінансові поручителі. Отже, маємо два варіанти. Перший варіант — реструктуризація, плавне повернення позичальником боргу з перспективою переходу на обслуговування в інший банк на 10-20 років. Або ж продаж на голландському аукціоні. Ми тримали іпотеку дуже довго, багато років її не продавали, розуміючи чутливість цього питання. Але ліквідація банку є обмеженою в часі. Також ми маємо кредиторів банків, яким повинні повертати гроші. Тому ми змушені цю іпотеку продавати або реструктурувати.  

— У якому стані кредитні портфелі неплатоспроможних банків? Яку роботу проводите з недобросовісними позичальниками?

— Насправді ситуація дуже сумна, тому що 98% усіх кредитів, які наразі є в неплатоспроможних банках, є простроченими. Вони є проблемними. Більшість позичальників припиняють обслуговувати свої кредити вже протягом першого місяця тимчасової адміністрації.

Тут, безумовно, є певний психологічний момент. На початку кризи люди вважали, якщо банк визнано неплатоспроможним, то він десь зникне разом з їхніми боргами і можна нічого не робити. Крім того, завжди є якісь радники, які кажуть: не плати — тобі спишуть. Вони насправді тільки погіршують ситуацію — для позичальника в першу чергу.

І якщо знову повернутися до іпотечних кредитів, то більшість договорів, які є в банках, структуровано таким чином, що в разі, коли передбачено прострочення боргу і коли позичальник відновлює платежі за цим боргом, ці погашення йдуть у першу чергу на покриття штрафів і пені. І якщо позичальник у зв’язку зі своєю необізнаністю не платив 3-5 місяців, а потім приходить до банку і йому починають рахувати суму до сплати, то виявляється, щоб дістатися до тіла кредиту та відсотків, він має спершу сплатити величезні суми нарахованих штрафів і пені. Тому саму програму реструктуризації, яку розробив наразі Фонд гарантування, орієнтовано на те, щоб дати можливість позичальникам зменшити основну суму кредиту та погасити відсотки.

Якщо ж позичальник перестає обслуговувати свій борг у межах програми реструктуризації, то всі умови втрачають силу. Ми повертаємося до первинної версії договору з усіма наслідками та санкціями, які буде застосовано до позичальника.

— Якщо на момент ліквідації банку позичальник не встиг виплатити всю суму, це вважають порушенням умов реструктуризації?

— Це не буде порушенням строків, тому що коли позичальник буде підписувати графік реструктуризації, буде зазначено суму, яку він має сплачувати щомісячно. Наприклад, 10 тис. грн. Відповідно, на кінець строку дії реструктуризації буде якась певна сума, яку він не виплатив. Але водночас кредит буде діючим, відповідно, банк (кредитор) або колектори не зможуть "відібрати" квартиру в іпотеці, а Фонд гарантування зможе цей кредит продати чи передати діючому банку на подальше обслуговування. Діючі банки не зацікавлені придбавати сильно прострочені іпотечні кредити. А от на гарних позичальників живі банки, можна сказати, полюють, і я впевнена, що за портфелем реструктуризованих та фактично діючих кредитів вишукується велика черга. Це також повинно мотивувати позичальників виконувати умови програми, тому що в разі переходу на обслуговування в діючий банк про жодні умови стягнення застави чи виселення з квартири не йтиметься.

— Про штрафи, нараховані попереднім банком, також не може йтися?

— Це вже на розсуд нового кредитора, нового банку. Але, зазвичай, живі банки є дуже гнучкими, коли йдеться про застосування цих штрафів і пені, якщо вони бачать, що позичальник платить. У кожному договорі передбачено право застосування або незастосування штрафів і пені.

— У яких банках у грошовому еквіваленті найбільше таких прострочених кредитів?

— Найбільший портфель іпотеки в "Дельта Банку" і банку "Надра". Це понад половина всіх іпотечних кредитів.

— За депозит у збанкрутілому банку фізичній особі повертають максимум 200 тис. грн. А от за іпотеку позичальник мусить заплатити все до останнього. Вкладники вважають, що це не зовсім справедливо.

— Це справедливо. Я погоджуюся, що 200 тис. грн, можливо, на разі є занизькою сумою гарантування, тому що за сьогоднішніх економічних умов це набагато менше у валютному еквіваленті, ніж було 5 років тому, перед девальвацією гривні. Але водночас, коли людина або юридична особа бере кошти в борг, вона повинна розуміти, що ці кошти поверне. Так само і банк. Коли він бере гроші від вкладника, то має їх повернути. Але ми розуміємо, що кожен вкладник повинен оцінювати свої ризики. Є гарантована сума, яку відшкодовує держава. Держава не може виплачувати всю суму вкладу, так само як держава не може простити борг за кредитом. Є черга кредиторів, які розраховують на повернення своїх грошей. Це і вкладники з 200+ тисяч, це і юридичні особи, які розміщували свої кошти на депозитах у банку. Єдиним джерелом повернення цих коштів є фактично оці кредити, які було видано тим чи іншим позичальникам. Тому, якщо Фонд гарантування виплатить 200 тис. грн, це не означає, що все інше від продажу активів піде йому в прибуток або буде подаровано державі. Ці гроші підуть іншим кредиторам, які так само стоять у черзі та чекають, коли повернуть їхні кошти.

— Наприкінці року Фонд почав тестувати голландські аукціони. Наскільки вони є ефективними та які вже на цей момент отримано результати?

— Модель голландського аукціону перевершила всі очікування та наразі є дуже ефективним інструментом. Якщо за старою моделлю з одного циклу торгів ми в середньому продавали 1-2% активів, то за голландським аукціоном рівень успішності тепер становить 19%.

— А в грошовому еквіваленті?

— Можу вам сказати щодо кількості. Було виставлено 3224 лоти балансовою вартістю 50,6 млрд грн. З них продано 585 лотів, балансовою вартістю 2,4 млрд, за ціною 576,9 млн грн. Тобто середній рівень конверсії становив близько 23-24%. Ці гроші пішли на задоволення вимог кредиторів.

— Кредити — це лише одне з джерел надходження коштів до банків. Головне джерело — продаж активів банків. Що сьогодні продає Фонд гарантування вкладів?

— 80% наших активів — це кредити. Це права вимоги. Нерухомість, цінні папери та основні засоби становлять менше 20%. Продаючи кредит, ви фактично продаєте право вимагати від позичальника повернення цих коштів. Яким чином оцінити вартість цього кредиту? Всі розуміють, що якщо позичальник перестав платити, то, очевидно, в нього є фінансові труднощі або ж це небажання платити. Дуже важко розраховувати на те, що він зараз прийде і поверне всю суму. Відповідно, основною цінністю або основною вартістю цього кредиту є та застава за кредитом. Якщо у забезпеченні є нерухомість або якісь основні засоби, це більш ліквідне забезпечення. Якщо під забезпеченням товари в обороті або цінні папери, то ми повинні розуміти, що це фактично кредит без забезпечення. Відповідно, ціна продажу права вимоги безпосередньо залежить від того забезпечення, яке знаходиться за кредитом. Це якщо ми говоримо про ідеальні умови. Але, на жаль, ми сьогодні живемо не в ідеальних умовах. І наші позичальники, які свідомо вирішували не платити за кредитом, чудово розуміють, що основну вартість права вимоги становить саме застава. Тому, щойно банк визнають неплатоспроможним, позичальники йдуть до судів для того, щоб визнати договори застави, а то і взагалі кредитні договори недійсними. І ми розпочинаємо з ними довготривалу та виснажливу війну за ці активи. З однієї сторони, маємо Фонд гарантування, який може діяти тільки в межах законодавства, а з іншого – позичальник, який має бажання та можливості фінансувати купівлю незаконних/недобросовісних рішень судів, викрадення застав за допомогою реєстраційних дій — за одну ніч ми втрачаємо комплекси та гектари землі. Це тривала боротьба вже протягом останніх років, і, на жаль, поки що ми не завжди виграємо.

На сьогодні нами було подано 4851 заяву до правоохоронних органів, з яких трохи більше 2000 заяв було внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування, відмовлено у внесенні до реєстру 1236 заяв, а обвинувальний вирок було ухвалено лише щодо 10.

— Фонд у себе на сайті регулярно публікує інформацію про різні схеми виведення коштів з банків. На яку суму було виведено активів з банків? У яких банках спостерігається найгірша ситуація?

— Основна схема виведення активів неплатоспроможного банку — це надання кредитів під так звані сміттєві застави. Близько третини кредитів, які є на сьогодні під нашим управлінням, — це кредити, які було використано для виведення коштів. У гривневому еквіваленті це близько 150-170 млрд грн. Це права вимоги під забезпечення цінних паперів, неіснуючих товарів в обігу чи якихось прав на неіснуюче майно. Щодо сум, наприклад, з "Дельта Банку" було виведено близько 25 млрд грн. "Імексбанк" — там майже весь кредитний портфель, як виявилося, забезпечений одним стадіоном, вартість якого було навмисно в рази завищено. Майже 3,3 млрд грн було виведено з "Єврогазбанку" шляхом кредитування структур опосередковано пов’язаних з менеджментом банку. В такий самий спосіб із банку "Хрещатик" виведено активи на суму 3,38 млрд грн.

— Нещодавно ЗМІ писали про спробу так званого "рейдерського захоплення" землі "Родовід Банку" на Оболоні. Якою є наразі ситуація з цим об’єктом?

— Крадіжка цієї землі — це найяскравіший та абсолютно безпрецедентний випадок, мабуть, за всю історію України. На 113 га землі, яка належить "Родовід Банку", СБУ було накладено арешт у межах кримінального провадження. Перед Новим роком, коли уповноважена особа Фонду гарантування після схвалення рішення про ліквідацію банку готувалася до інвентаризації активів і зайшла в реєстр нерухомого майна, вона була дуже здивована тим, що власником цієї землі стала компанія з реєстрацією в Дніпрі. Підставу відчуження цієї землі прописали одним рядком: торги ДВС. Які торги, на якій підставі, незрозуміло. Звичайно, ми одразу звернулися до правоохоронних органів та державного реєстратора зі скаргою про неправомірне відчуження цієї землі. У результаті дослідження цієї ситуації з’ясувалося, що цю землю було вкрадено шляхом підроблення документів та електронних ключів нотаріуса і реєстратора, а потім незаконно переоформлено. Згодом виявилося, що ця земля не належить навіть цій третій компанії з дніпровською реєстрацією, а її ще раз перепродали на відкритих торгах. Усе було зроблено так швидко, щоб потім було дуже важко щось довести. Якщо на балансі банку землю оцінювали в 3,7 млрд грн, то ціна реалізації на торгах становила лише 160 млн грн.

На цей момент землю було повернуто за результатами ефективних та злагоджених дій Мін’юсту та Фонду гарантування, коли Мін’юст вольовим рішенням своєї антирейдерської комісії відновив первинну реєстрацію землі за "Родовід Банком". Наразі всі описані події вивчають правоохоронні органи. Звичайно, на землю знову накладено арешт, ми її пильнуємо, але це дуже показовий випадок — наскільки важливою в державі є синхронна та продуктивна робота державних органів. Якби так само працювали суди та правоохоронні органи, я впевнена, що, як мінімум, понад половину виведених колишніми акціонерами чи позичальниками активів можна було б не втратити або ж хоча б повернути.

— Днями було опубліковано відкритого листа Фонду до керівників діючих банків, з якого можна зробити висновок, що Фонд втратив контроль, як мінімум, над двома банками. Як це сталося і що там за ситуація?

— Ми звернулися з відкритим листом щодо банків "Укрінбанк" та "Златобанк", тому що це найбільш кричущі випадки. "Укрінбанк" було визнано неплатоспроможним, туди було запроваджено тимчасову адміністрацію і розпочато ліквідацію банку. Сума виплат Фондом гарантування становила 1,8 млрд грн. Після того як Фонд гарантування завершив виплати вкладникам, з’являється рішення суду, яким оскаржено визнання банку неплатоспроможним і запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації. Крім того, за рішенням суду всі активи "Укрінбанку" постановлено перевести на зберігання в компанію "Укрінком", а зобов’язання (борги) — залишити за "Укрінбанком". Тобто активи перейшли на так зване зберігання іншій особі, а борги тепер у банку. Ці активи, які нібито мають бути на зберіганні в "Укрінкомі", згідно з інформацією з ринку, активно розпродають колишні власники. Деякі банки до нас зверталися з питанням законності такої покупки. Ми наголошуємо: Фонд все одно через суди відновить справедливість, контроль над цими банками, і всі подібні угоди купівлі-продажу ми будемо визнавати в судах нікчемними. І доведемо, що це все є незаконним. Ситуація з цими банками, по суті, ставить під загрозу і саму систему гарантування вкладів, і взагалі захист прав кредиторів.

Ми зверталися неодноразово до НАБУ, до ГПУ, до СБУ. Тепер от звернулися з відкритим листом, звертаємо увагу правоохоронців, надаємо факти, але поки що жодних дій з їхнього боку не було.

— Можливо, потрібно вносити зміни до законодавства, щоб зробити цю ситуацію інакшою?

— У Верховній Раді наразі лежить наша законодавча ініціатива, покликана врегулювати таку ситуацію, але вже тепер, у поточній версії закону, в нас записано, що суди не мають права схвалювати рішення щодо обтяження майна банку, який перебуває в ліквідації. Однак ми бачимо такі рішення судів майже щодня. Ми дійшли вже до дисциплінарної комісії Верховного суду, і вперше в історії України було схвалено рішення на користь Фонду гарантування проти суддів, які ухвалювали такі зухвалі рішення. Ми також сподіваємося, що після реформи новий склад суддів буде відповідальніше підходити до цієї проблеми, усвідомлюючи наслідки своїх рішень, а не тільки комерційну складову.

Я можу навести кілька останніх прикладів такого беззаконня. Ми продали кредити "Великої кишені". Цей рітейлер не платив жодному з трьох банків, у яких брав кредити. Викупила його компанія — професійний учасник ринку проблемних активів. Не встигли вони навіть договір підписати і гроші заплатити, як уже з’явилася ухвала суду про заборону вчиняти будь-які дії з активами. І ми не можемо завершити угоду. І це тому, що "Велика кишеня" по боргах платити не хоче, а коли їх викупила третя особа і є розуміння, що повертати борги все ж таки доведеться, позичальник йде до суду, купує рішення – як результат, уже відчужувати цей кредит не можна. І ми спостерігаємо ситуацію, коли кредиторам гроші не повертають, а боржнику й добре.

Є ще ситуація з автозаправними станціями WOG. Мало того, що за рішенням суду нам заборонено виставляти на продаж ці кредити, та ще й за рішенням суду вони розстрочили свій борг, який наразі становить 1,6 млрд грн, на 5 років, притому що ліквідація банку закінчується через рік, а сума щомісячного платежу 700 тис. грн. І вони щомісяця чемно платять 700 тис. грн. А основну суму боргу вони залишили на кінець, на ті строки, коли навіть вже банк не має діяти згідно із законом. Очевидно, вони розраховують, що їхні борги буде списано. Однак вони глибоко помиляються. У будь-якому випадку Фонд гарантування вкладів оскаржує і буде оскаржувати такі рішення судів і в результаті виставить кредити автозаправної станції WOG на аукціон та виручить чималу суму коштів.

- Дякую за інтерв’ю.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>