banner banner banner

Щоб викинути "зелених чоловічків", треба було покласти половину населення Криму

Двічі екс-міністр оборони України Олександр Кузьмук в інтерв'ю програмі "Гордон" на телеканалі "112 Україна" розповів про захоплення Криму, про шанси України вступити в НАТО і про те, чи потрібно було віддавати ядерну зброю

Щоб викинути "зелених чоловічків", треба було покласти половину населення Криму
112.ua

Дмитро Гордон

Журналіст, письменник, телеведучий, співак

Двічі екс-міністр оборони України Олександр Кузьмук в інтерв'ю програмі "Гордон" на телеканалі "112 Україна" розповів про захоплення Криму, про шанси України вступити в НАТО і про те, чи потрібно було віддавати ядерну зброю

Гордон: В ефірі програма "Гордон", і сьогодні мій гість – екс-віце-прем'єр, двічі екс-міністр оборони України Олександр Кузьмук.

Доброго вечора. 4 жовтня 2005 року ракетою "земля-повітря" на навчаннях військ ППО в Криму було збито літак, який прямував рейсом Тель-Авів – Новосибірськ. Росіяни стверджували, що літак збили українці. Вам відома інша точка зору?

Кузьмук: Це була велика людська трагедія, яка трапилася 16 років тому. Це були планові навчання ППО і ВПС України, які проводяться раз на два роки, і проводилися регулярні. Як правило, запрошували командувачів ППО і ВПС всіх суміжних держав. На завершальному етапі стрільб командувач військ ППО і ВПС Росії повідомив про трагедію, яка трапилася над Азовським морем. Надвечір з`ясувалося, що над Чорним морем. Я вимагав провести селекцію всіх пусків, які були в цей момент. За часом, за можливістю підходив тільки комплекс С-200, який теоретично міг би дістати. Але практично цей комплекс стріляв по цілях на дальність 70 км. Тому сама постановка питання, що літак було збито ракетою, є не зовсім точною. Ми порушили кримінальну справу, і Росія порушила. Однак перше порушення було за статтею "Тероризм". Немає точного місця, але частину уламків було піднято рятувальними засобами МНС РФ. На 12-13-й день міжнародний авіаційний комітет, який перебуває в Москві, вже безпосередньо звинуватив Україну. Для порівняння: три роки тому зазнав катастрофи малайзійський "Боїнг", і ще немає остаточних матеріалів розслідувань. І він – на землі. А там – на глибині 2000 м. РФ передала кримінальну справу ГПУ, і та почала дуже ретельне розслідування. І тут пішли нестиковки: жоден фрагмент зовнішньої обшивки літака не було вражено, в тому числі й носову частину літака. Однак внутрішні частини літака було вражено. МАК стверджує, що вибух стався у 18 м вище хвоста літака. Але цей тип комплексів не стріляє навздогін, він стріляє на випередження. У тілах було знайдено, на жаль, бойові елементи. Ми їх відправили на аналізи, і спектральний аналіз показав, що вони не належать бойовій частині ракет. Ми взяли проби води на місці катастрофи, і там не було ракетного палива. Жодної частини ракети в море знайдено не було. Це тривало протягом десяти років, адже загинули люди, і тут помилки слідства бути не може. Всі слідчі дійшли висновку, що доказів того, що літак було збито ракетою, немає. Судячи з усіх досліджень, літак було підірвано зсередини. І це ретельно готувалося. Час було підібрано вдалий. Ми за 20 діб попередили, що закриваємо район, що будуть проводитися ракетні стрільби. Але літак відхилився від курсу – він не повинен був там взагалі летіти.

- Якщо це був теракт, то його мета була підставити Україну?

- Я не думаю, що це так. Як супутнє – можливо. Але суть цієї трагедії перебуває серед пасажирів цього літака, на мій погляд.

- Як ви вважаєте, Україні потрібно було віддати ядерну зброю?

- Це було неминуче. Так, проблеми секрету ядерної зброї для України не існує. У нас достатньо вчених. Але давайте подивимося, що у нас із стратегічних наступальних озброєнь не стояло на озброєнні, а утримувалося: це міжконтинентальні стратегічні ракети, стратегічні авіаційні комплекси з крилатими ракетами, фронтова авіація. У нас не було стратегічної ядерної зброї, її було вивезено ще до розвалу СРСР. Управління цими озброєннями йдуть з одного центру – з Москви. А тут – виконання в автоматичному режимі. Коди всі там. Коли створюється зброя, створюється і система управління.

Новини за темою

- Україні вступати до НАТО потрібно?

- Україна такі спроби робить вже давно. У 1997 році в Мадриді ми підписали хартію про особливе партнерство Україна – НАТО. А це вже пряма дорога. Навіть у тих, хто сьогодні в НАТО, наших колишніх соратників по Варшавському договору, такого привілею не було. Було записано в основах зовнішньої політики вже давно, що наша стратегічна мета – це євроатлантична інтеграція при збереженні нормальних відносин з Росією. Я вважаю, що перший етап, який повинен тривати не більш ніж два-три роки, – максимально вийти на стандарти НАТО. А що стосується НАТО, то це така далека для країни, що воює, перспектива, що давайте зосередимося сьогодні на стандартах – і  будемо дуже близько до НАТО.

- Хто був найкращим президентом України за всі роки незалежності?

- Мені довелося служити за чотирьох Верховних головнокомандувачів. Л. М. Кравчук здійснив не просто життєвий подвиг, а він здійснив неперевершений громадянський подвиг. Він практично віддав себе, ухвалюючи рішення та участь у створенні незалежної України. Він ризикував всім. Президент прогресу – це Л. Д. Кучма. І я зупинюся на ньому. Все було зрозуміло, куди ми йдемо. Його часто звинувачують у багатовекторності. А хіба в той момент для України це було зло? Бути зрозумілим для всіх сусідів, близьких і далеких, це було нормальне явище. Це було правильно до того моменту, поки країна не підніметься. Але Леонід Данилович робив все, щоб із заводської труби йшов дим, чого після нього не було.

- Хто був кращим міністром оборони за всі роки незалежності України?

- Я з великою повагою ставлюся до К. Морозова – першого міністра. Я уявляю, яку титанічну роботу він провів на старті створення ЗСУ.

- С. Пашинський сказав, що всі міністри оборони розкрадали армію. Ви теж?

- Ніякого стосунку міністри оборони не мають до тих речей, про які він заявляв. Народному депутату можна "молотити" все що завгодно, і він за це не відповідає. Так ось, міністр оборони не займається цими питаннями. В Україні досить жорстка процедура і підхід до питань управління всім, що є в Міністерстві оборони. Звісно, упродовж стількох років мого перебування на посаді скорочували деякі види озброєнь. Генеральний штаб ухвалював рішення на підставі державної програми будівництва і реформування Збройних сил, яка у нас була до 2005 року. Я очолював групу з її розроблення, і це єдина державна програма, яку виконано. У цій програмі чітко розписано, що в який рік нам слід мати.

- Як могло статися, що за президентства Януковича міністрами були близький до Росії Соломатін і громадянин Росії Лебедєв?

- Ці панове по два скликання були у ВР. Хто міг знати, що вони є громадянами Росії? Голова СБУ – громадянин Росії. Про це знало вузьке коло людей в Україні.

- Уявімо, що на момент захоплення Криму Росією ви є міністром оборони. Ваші дії?

- У той час, коли я був міністром оборони, це було неможливо. І подивитися в бік України косо ніхто не міг, тому що Збройні сили були досить потужними. Так, їх серйозно недофінасовували. Однак дух, навченість, стан техніки не давали можливості на успіх країні, яка хотіла б стати агресором. А до того ж й економіка країни була іншою, адже армія одна не в змозі воювати. Я 3 березня був у Криму, причому ув формі. Рейсовим літаком, з одним помічником. Щодня, починаючи з першої появи "зелених чоловічків", я телефонував кожному командиру частини. Вони мене добре знають та поважають і говорили мені, що у них відбувається. Я запропонував ВР, щоб було негайно виїзне засідання Кабміну і ВР у Сімферополі. На жаль, не відгукнулися ані ВР, ані Кабмін. Щоправда, згодом, у березні, була спроба з боку першого віце-прем'єра В. Яреми, який запросив мене. Але ми доїхали тільки до Борисполя, а вже у Бельбеку і на будь-який інший аеродром нас просто не прийняли. Ще Тенюх з нами був. А 3 березня я безперешкодно проїхав з аеропорту Сімферополя до Перевального, де було зосереджено нашу основну наземну силу (бригаду морської оборони), де до мого прильоту зібралися самі всі командири частин Криму. Я зупинив машину, вийшов. Кільце "зелених чоловічків" зі зброєю, снайпери, далі щільне кільце козаків з російськими прапорами, а далі – місцеві жителі ще більш щільним кільцем до нашої військової частини. Тобто місцевими жителями і козаками було прикрито війська, які прийшли. Їх було небагато – ця бригада б їх розтерзала.

Новини за темою

- Що говорили вам командири частин?

- Я зустрівся не лише з командирами частин і солдатами, а й з місцевими жителями і з козаками. Моє перше запитання було: які завдання вони отримували? - "Тримайтеся". Ось вони і "трималися". Те, що вони трималися понад три тижні, дало нам можливість розпочати часткову мобілізацію. Вони сковували російські війська. У цей час ми почали розгортатися. Що стосується готовності військ тоді, то вся бригада, близько 2000 тис. осіб, стояла на плацу, співала гімн України. Ця бригада більшою своєю частиною перейшла на бік РФ. Але в той момент вона співала гімн України.

- Воювати було ніким?

- Дуже тонку спецоперацію було проведено РФ. У мізки не тільки кримчан, але й наших військовослужбовців було вкинуто, що Україна їх кинула. Друге: була велика помилка керівництва Міноборони, що війська на 80% було укомплектовано кримцями. Це зіграло роль. Адже окупація Криму почалася не в лютому. Вона за кілька років почалася. "Причесати" всю СБУ, міліцію – філія Єнакієвого – повністю. "Причесати" і військові частини. Готувалося все це заздалегідь, а в січні вже приїхали козаки "відпочивати", байкери. А після того як закінчилася Олімпіада в Сочі 40 тис. Спецназівців, які стояли на перевалах і забезпечували безпеку Олімпіади, були перекинуті на підготовлену вже базу в Крим. Але підступність навіть не в цьому, а в тому, що вони це зробили, коли Україна була в дуже тяжкому внутрішньополітичному і економічному становищі.

- Ви б викинули "зелених чоловічків" і козаків з Криму, якщо б були міністром оборони?

- Війна далека від уособлення слави. Це організоване вбивство, грабіж і жорстокість, від яких страждають насамперед люди похилого віку, жінки та діти. Це сказав британський генерал Гордон. Щоб викинути "зелених чоловічків", треба було покласти половину населення Криму. Військові люди не в змозі цього зробити. Я б цього не допустив. Це інший момент.

- Чи потрібно було в 2014 році вводити в Україні воєнний стан?

- 17.06.2014 я, як народний депутат України, подав листа зі своїми думками президенту України, де чітко виклав ситуацію. Я пропонував змінити закон про боротьбу з тероризмом, де покласти управління операцією на оперативний штаб, і щоб це була військова операція. За місяць я звернувся письмово до глави ВР О. Турчинова. Тоді вже загинуло багато наших військовослужбовців, які сподівалися, що кордон ніхто не порушить. Я звернувся з пропозицією внести питання до ВР щодо введення воєнного стану на всій території України. Після цього було закрите засідання ВР, і ВР за це проголосувала з одним застереженням: "за умови явного загострення обстановки". Після цього у нас був Іловайськ.

- Хто збив малайзійський "Боїнг" над Донбасом?

- Ракетний комплекс Бук-М1, який належить РФ.

Новини за темою

- Чи може Росія влаштувати зараз повномасштабне вторгнення на територію України?

- Я цього не виключаю. Спочатку ми мали справу з бандформуваннями. Але за три роки, які ми, взагалі-то, надали тій стороні, РФ, найнявши місцевих людей, створила 1-й і 2-й армійські корпуси. Ці армійські корпуси укомплектовано як типові корпуси, озброєні та забезпечені. Вони організаційно входять до 8-ої загальновійськової гвардійської армії Південного військового округу. На тактичному рівні всі командири – росіяни. За три роки хлопці з Донбасу поїхали навчатися до вищих навчальних військових закладів РФ. І вже повертаються офіцерами, досить серйозно підготовленими. Сержанти, солдати проходять навчання в навчальних центрах РФ. І плюс ті, хто раніше служив. Недооцінювати і говорити, що це неорганізовані, не можна. Так, там ходять банди. З 10 відомих приватних військових компаній гуляє Донбасом сім. Вони до атомів (з космосу, з повітря, із землі) вивчили нашу всю оборону. Всі обстріли є результативними. Вони стріляють у глибину, а ми маємо справу лише з переднім краєм. Тому недооцінювати не можна.

- Російська армія – сильна армія?

- Вище політичне керівництво Росії зробило висновки з російсько-грузинської війни 2008 року. Безпрецедентне фінансування армії, безпрецедентне переведення оборонно-промислового комплексу на замкнутий цикл виробництва. Відбулася реформа і зміна керівництва збройними силами і міноборони – на вищі посади був ретельний відбір. Як наслідок, сьогодні – 58% новітньої техніки. Це авіація насамперед, ядерна тріада, ВМФ. Укомплектованість збройних сил РФ сьогодні становить 93%. Відтворено 1-шу танкову армію в Підмосков'ї (її не було, вона була в групі радянських військ у Німеччині у 80-му році), розгорнуто 20-ту у Воронежі, відтворено 8-му гвардійську в Південному окрузі. У Білорусі – щороку навчання. Побити нас можна, але перемогти – ніколи. Війна – це завжди втрати. Але нації повинні спрямовувати свої дії до їх мінімізації. Це сказав Наполеон. 500 літаків підготовлено навколо нашого кордону на аеродромах базування. Вся територія України прострілюється засобами РФ, не порушуючи кордонів. У нас 2 млн внутрішніх переселенців, а якщо почнеться широкомасштабна війна, то, за моїми підрахунками, 6-8 млн поїде до найближчих країн ЄС.

- Сьогодні українська армія є боєготовною?

- Ще багато працювати, щоб стати боєготовною, і не тільки армії, а й усій країні.

- В українській армії зрадників багато сьогодні?

- Я цього не виключаю.

- Корупція в українській армії велика?

- Це мені невідомо. Але вірю, що заходів вживають жорстких.

- Крим і Донбас до складу України повернуться?

- Вірю. Але для цього Україні треба бути прикладом для Криму і Донбасу.

- Чи вдається знаходити спільну мову з вашими друзями в РФ, з якими ви служили?

- Ні. У мене були друзі, з якими я був пов'язаний кров'ю, з якими воював, навчався, служив. І вони всі на досить високому рівні. 28 лютого був останній мій дзвінок до них, а 3 березня було звернення просто з Криму, з Перевального до Шойгу і Герасимова. Понад три роки у мене жодного телефонного дзвінка немає і бути не може. Деяких я дуже цінував і поважав.

- Які книги, мемуари справили на вас найглибше враження?

- Є мемуари, а є теоретичні розробки. Наприклад, наш Сагайдачний, його листування. Дивовижний полководець. Але найбільше враження – книга підполковника де Голля 1934 року.

- Жуков великим був?

- Безумовно.

- Чим є для вас День перемоги і коли ви його відзначаєте?

- Для мене це святий день. Мої батьки пройшли всю війну. І дід мій служив солдатом. Тому ніхто мене ні в чому не переконає. 9 травня – на все життя. Почитайте шеститомник Черчілля "Друга світова війна". Він дає оцінку Радянському Союзу, Червоній армії, ролі радянського солдата в той час, у великій перемозі.

- Я дякую вам.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>