banner banner banner

Рік тому ми залежали від Росії тільки з точки зору газу, а тепер у нас – газ, електроенергія та вугілля

Вікторія Войцицька - народний депутат України від фракції "Самопоміч". Секретар комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Член спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації. Закінчила Київський національний торговельно-економічний університет. Активна учасниця Революції гідності. Незалежний спостерігач від громадської організації "Опора" під час президентських виборів у 2014 році

Рік тому ми залежали від Росії тільки з точки зору газу, а тепер у нас – газ, електроенергія та вугілля
"112 Украина"

Наталія Влащенко

Журналіст

Вікторія Войцицька - народний депутат України від фракції "Самопоміч". Секретар комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Член спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації. Закінчила Київський національний торговельно-економічний університет. Активна учасниця Революції гідності. Незалежний спостерігач від громадської організації "Опора" під час президентських виборів у 2014 році

Влащенко: Сьогодні у нас у гостях відомий борець з корупцією Вікторія Войцицька.

Вітаю, Вікторіє. Я хочу розпочати розмову із ситуації, в якій опинилася ваша політична сила. Відбувається системна помилка, через яку виникають якісь публічні неправильні прояви. Що ви скажете?

Войцицька: А ви можете навести приклад, коли ви кажете, що є неправильні публічні заяви або поведінка? Що ви маєте на увазі?

- Наприклад, останній конфлікт у Львові між Садовим і чиновницею управління культури, яка сказала. що у нас церква відділена від держави, і що священики в школах це, можливо, і неправильно. Садовий вибачився за неї, хоча вона нічого поганого не зробила. Це прояв сенсів  ще 2-3-річної давності, коли потрібно було йти у велику політику, і ви потребували регіональної підтримки церкви.

 - Ми маємо розділяти питання дій, заяв, які приймаються на локальному рівні і на загальноукраїнському. Важко з вами не погодитися, що концептуально держава має повністю бути розділена з церквою. Але є специфіка регіонів, і ті коментарі, які були зроблені людиною, яка висловила свою думку, яка містила, в тому числі, й зауваження щодо присутності представників церкви у школі, були, можливо, недоречними щодо такого інституту, як церква, в конкретному місті – у Львові. Але, з іншого боку,  я вважаю, що ми маємо дивитися на "Самопоміч" не тільки як на партію локальну і давати оцінки, як вона розбудовується, не тільки на рівні Львова. Ми маємо дивитися більш глобально. Під час торішньої виборчої кампанії в мене не було жодної зустрічі з представниками церкви, хоча я об’їздила всю країну. Я не бачу всередині партії вектору захисту інтересів церкви. Але у випадку окремого регіону це було чутливе питання. Я не бачу його застосування на всій іншій території України.

- "Самопоміч" формувалася як регіональна партія, і на хвилі протестного електорату вона увійшла у велику політику. Склад фракції виявився досить строкатим. Чи не стало це причиною того, що "Самопоміч" продемонструвала найбільший відсоток "тушок" у парламенті? Адже це вже не львівські проблеми з церквою.

 - Я своїх колег, які були раніше у фракції "Самопоміч", а тепер ми просто колеги в залі, не називала б "тушками". Це люди, які прийняли певне рішення. У нас розійшовся світогляд,  тому ми розійшлися. "Самопоміч" – це комбінація людей з бізнесу, громадського суспільства. У цьому є ризики, але є і величезні плюси. Подивившись на динаміку, як фракція розвивається, я можу сказати, що той рівень дискусії, яка в нас ведеться, це нам більше додає, аніж забирає. У нас є спільна робота і притирання.  

- Чи є той факт, що фракцію покинула майже третина її складу, ознакою кризи всередині фракції?

 - Абсолютно ні. Особливо з огляду на те, як ми зараз почали конструктивно співпрацювати. У нас прибрався елемент деструктиву, який був.

  - Люди, які пішли, представляли деструктив і баласт?

 -  Вони використовували, в тому числі, і свою репутацію, для того щоб "качати" фракцію. Особливо коли було прийнято фракцією рішення, ми приходимо в зал для голосування, і тут починається "качання". Є певний авторитет, людям довіряють, починається перегляд рішень.

- Хто із шістьох "качав" фракцію?

 - Ті, хто голосував інакше, вони просто не приходили на фракцію. Вони своєї думки не доносили. Це не було тільки питання щодо Конституції. Щодо Конституції це або були люди, які відразу сказали, що вони не погоджуються з позицією  фракції, або були ті, які промовчали і в залі проголосували інакше.

- "Самопоміч" ідентифікують як потужне аграрне лобі в парламенті і часто пов'язують це аграрне лобі з великим зерновим олігархом Мірошниченком. Ви можете це підтвердити або спростувати?

 - Беззастережно можу спростувати. У нас було декілька питань, які стосувалися агротеми, де йшлося і про пільговий режим оподаткування для агросектору. І фракція одностайно прийняла рішення про те, щоб не підтримувати ті концепції, які пропонувалися. У нас дуже демократичний процес, і кожен із нас може переконати фракцію своїми знаннями, своєю експертною думкою. Садовий не диктує нам, як приймати рішення. Це абсолютний нонсенс.

- Садовий з вами зустрічається періодично? Як ви оцінюєте його роль у партії?

 -  Дуже рідко. Якщо говорити про роботу фракції у ВР, то Андрій Іванович на неї не впливає. Він не приїжджає до нас, щоб сказати, що ми маємо проголосувати так, а не інакше. У нас відсутній такий вплив. Садовий створив партію, і він формує зі своєю командою сенси, цінності, бачення щодо розвитку самої партії.

- Чому кандидатом в мери Києва було обрано ресторатора Гусовського?

 -  Це питання не до мене, а до з’їзду партії "Самопоміч". Він – лідер "Самопомочі" в Києві, в Київраді. У нього є реалізовані проекти в приватному бізнесі, є конкретні результати роботи в Київраді.   

- Чому для боротьби з олігархами, з монополіями ви вибрали саме Коломойського?

 - Ідентифікація людини не є об’єктом для боротьби. За ідентифікацію обрано проблему і проблематику, яку треба було вирішити. Коломойський – це "Укранафта", і там насправді  питання і досі не закрито. Щодо Григоришина я зі своїми колегами продовжую боротися з  його "чудовим" тендером на 2 млрд грн на трансформатори. І ця тема ще не закрита. Працюємо над поверненням в державну власність газових мереж Фірташа, які належали державі і які він забрав просто за безцінок. Коло величезне, і питання саме про те, щоб визнати проблематику і нею займатися. Коломойський був першим, тому що була необхідність наповнити бюджет, і тут історія "Укрнафти", де міноритарний акціонер диктує правила і не виплачує державі дивіденди в розмірі 2 млрд. Про це знали всі, але чомусь ніхто за це не брався. Тому спочатку на рівні коаліційної угоди була прописана ця норма, потім зареєстрований відповідний законопроект, потім була робота з Кабміном, і потім вже втілення його на рівні імплементації на виконавчому рівні. Сьогодні держава вже отримала понад 600 млн грн саме від "Укрнафти", від дивідендів. Я не кажу про Коломойського, я кажу про проблематику конкретної компанії.

- У нас є частина системоутворюючих підприємств ("Енергоатом", "Укрспирт" тощо), які належать державі, але насправді вони не належать державі, а належать конкретним людям. Кажуть, що зараз основне фінансування партій іде саме через ці канали. Вони годують і фракції, і телеканали, які їм належать. Що з цим робити?

 - Зараз я всі свої зусилля спрямовую на Одеський припортовий завод і на Центренерго. За результатами мого депутатського запиту виявилося, що Центренерго закуповувало вугілля у компанії, яка розташована в зоні АТО та ще й офіційно фінансує фактично терористів. Зараз я веду дискусію з Демчишиним, чекаю на його відповідь, як же так сталося, якщо він каже, що перевіряє всіх постачальників, а тут виявляється, що одне з основних державних підприємств купує вугілля у терористів. І ми через Центренерго фактично оплачуємо терористів, коли платимо за світло, тепло. Одеський припортовий завод взагалі шикарний приклад. На моє запитання щодо закупівлі газу, який вони мали проводити на відкритих засадах, звідки з’явився посередник, і чому вони закупили газ дорожче, ніж на ринку, вони дали відповідь, що, по-перше, вони не можуть надати всіх документів, тому треба їхати до них в офіс і дивитися, а по-друге, вони просять мене щось їм запропонувати. Тому я хочу звернутися до всіх на ринку: викласти свої пропозиції щодо Одеського припортового заводу із зазначенням своїх цінових пропозицій. А те, що ви зараз описуєте, це називається менеджерська приватизація. Це те, що зробив Коломойський з "Укртранснафтою". Це 100% державна компанія, яка володіє нафтогоном, і він повністю контролював через свій менеджмент всі потоки – як самої нафти, так і грошей.

- Чому наші енергокомпанії купують електроенергію в Росії і далі продають її до Криму? Чому в цьому намагаються брати участь офшори Григоришина та ін. Називалися прізвища Григоришина, Демчишина, Кононенка. Чи можете ви підтвердити, що ці люди беруть участь у виведенні грошей з державних підприємств?

 - Щодо контракту електроенергії з Росії в Україну і постачання її до Криму – це є два контракти, які було укладено у нас ще наприкінці минулого року. З пояснень Демчишина – тоді були проблеми: фактичний шантаж з боку групи ДТЕК щодо постачання необхідного об’єму електроенергії для українського ринку, тому що насправді у нас є декілька джерел генерації електроенергії. Атомна є стабільною, а інші – такими, що балансують. Вони шантажували віяльними відключеннями, бо вимагали перегляду тарифів. А ми, коли говоримо про електроенергію, все ще зв’язані з Росією. Ми могли би все розірвати і стати незалежними, але ми 24 роки цим не займалися, тому що ми не розглядали ніколи Росію як країну агресора. 

- Скільки нам часу потрібно на це?

 - Ресурс в нас обмежений, тому що одним із джерел генерації є антрацитове вугілля, яке видобувається на окупованій території Донбасу. Рік тому ми залежали від Росії тільки з точки зору газу, і ми зменшили імпорт газу з 20 млрд куб. м до 5 млрд, а тепер у нас – газ, електроенергія і вугілля. 

- У вас є запитання?

 - Ви можете дати оцінку людині, яка веде з вами розмову, коли вона каже правду, а коли вона обманює?Що ви відчуваєте в той момент, коли ви бачите, що вас обманюють?

- Це завжди видно. Я відчуваю сором за людину, яка бреше, тому що це завжди принизливо.

Вельми дякую за бесіду

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>