Юрій Нікітін
112.ua

Приватизація по-новому

- Юрій Валентинович, відомо, що ФДМ розробило новий законопроект про приватизацію (№7066) розкажіть про нього детальніше...

- Дійсно, в цьому році зусиллями фахівців ФДМУ, Мінекономіки, фахівців Офісу реформ, був розроблений законопроект, який вже схвалений урядом і 4 вересня був зареєстрований у Верховній Раді. У найближчі тижні він вже буде розглядатися в комітетах. Це принципово новий закон "Про приватизацію", який об'єднав в собі положення всіх семи діючих. Головне, що він припускає – зробити однаковим для всіх принцип приватизації держмайна. У залежності від галузей, звичайно, можуть бути особливості, але вони повинні регулюватися не окремими законами, а рішеннями уряду як органу уповноваженого управляти об'єктами держмайна. Також законопроектом передбачено, що якщо на об'єкт тричі немає попиту за ринковою вартістю (визначеною незалежним оцінювачем), він виставляється на продаж за 1 гривню.

Також документом передбачаються зміни до критеріїв оцінки малих об'єктів приватизації. До таких будуть віднесені підприємства з доходом менше 200 млн грн за рік. Критерії оцінки для таких об'єктів будуть спрощені – вона буде проводитися за балансовою вартістю.

- Для чого потрібен законопроект, які проблеми хочете вирішити з його допомогою?

- Чесно сказати, я працюю в Фонді держмайна з 1995 року. Та, незважаючи на це, іноді сам починаю плутатися в законодавчих і нормативних нетрях. Зараз є сім законів і ще під них виписано безліч нормативних документів. І деякі суперечать один іншому. Тому що є законопроекти, які приймалися років десять тому, а в сучасні вносяться правки, і всі забувають, що ці норми вже є там, у старих законах. Мета нового законопроекту – з'єднати все в одному документі. Замість семи документів – виписати один. Критерії прості – єдині. Щоб приватизація, наприклад, спиртової галузі не проходила інакше, ніж, приміром, нафтопереробної.

- Документ розроблявся за дорученням прем'єр-міністра Володимира Гройсмана?

- Так. Але це доручення виросло з Меморандуму з МВФ. І МВФ і американці вже давно наполягали, що потрібно, щоб при приватизації були єдині правила, зрозумілі інвесторам. Якщо вже ми плутаємося, то їм взагалі доводиться наймати юридичні компанії, які потім приходять до нас і починають у нас питати, що і як.

- Чи правильно я розумію, що до тих пір, поки цей законопроект не буде прийнятий, приватизація в Україні активно не буде йти?

- Ні. Приватизація йде і буде йти. Просто цей законопроект вирішує глобальні питання. Підходи, варто зауважити, залишаться такими ж, як зараз – відкритість і конкурентність. Саме такий принцип ми сповідуємо. Тобто, продавати на аукціоні – відкрито і з максимальним числом учасників конкурсу.

ОПЗ і "Сумихімпром"

- Розкажіть, будь ласка, про процес приватизації Одеського припортового заводу – резонансний об'єкт...

- Чому ви вважаєте, що він резонансний? Відверто кажучи, просто Ігор Олегович Білоус (колишній голова ФДМ) взяв на нього напрямок, вибрав його як пілотний об'єкт великої приватизації. Я думаю, що в цьому була його помилка, в якійсь мірі. Тому що не можна брати один об'єкт, як пілот. Є план (приватизації), є постанова Кабміну, а там не тільки один ОПЗ. Працювати потрібно над усіма, тому що завжди є ризик... От зокрема, навколо цього заводу такі обставини, що він дуже важко буде продаватися.

- Ви маєте на увазі заборгованість підприємства?

- ...причому не стільки її розмір, скільки те, перед ким ця заборгованість: пану Фірташу та його компанії.

- А яка ситуація юридично зараз з цією заборгованістю?

- Вона є і підтверджена Стокгольмським судом.

- Апеляція можлива?

- Там немає процедури апеляції. Міжнародний суд. Ми ж їм довіряємо, він підтвердив, що вона є.

- І як це буде впливати на вартість активу при продажу?

- Так цю вартість вже вирахували, ще в минулому році. Була порахована і стартова ціна та заборгованість (250 млн дол.). У стартовій ціні вона врахована. Щоб інвестор знав, що йому не доведеться сплачувати заборгованість двічі. Але всі говорять, оскільки вона перед паном Фірташем, ми не хочемо потім платити штрафи американському уряду. А він накладе штраф на будь-яку компанію, яка буде співпрацювати з компанією, проти власника якої вони ведуть антикорупційне розслідування.

- Коли Одеський припортовий все ж буде виставлений на конкурс?

- Ми плануємо, що це буде лютий 2018 року. Оцінка повинна завершитися до Нового року, але поки канікули. Раніше лютого немає сенсу...

- Є компанії, які зацікавлені в його купівлі?

- Є кілька компаній, які не працюють на ринку США. Вони цікавляться. І якщо ціна для них буде комфортною і у них буде розуміння, як постачати туди газ і за якою ціною, і все у них по собівартості складеться, тоді вони зайдуть. Якщо компанії не знайдуть відповіді на ці питання... може бути другий "Сумихіпром".

- В інтерв'ю нам пан Білоус говорив, що ОПЗ цікавляться компанії з Близького Сходу, ми про ці компанії зараз говоримо?

- ...Є наші (українські) компанії, хоча юридично, вони, звичайно, не наші. Але власники там українці. Не олігархи. Молоді підприємці. Цікавляться, поки. ОПЗ – не єдине підприємство, яке ми готуємо до приватизації.

- Які підприємства тоді ще готуєте?

- "Центренерго". Ви знаєте, вже обраний радник (компанія Ernst&Young). Він починає працювати. Зараз радник проведе всі процедури – аудит, зробить оцінку. Попередньо, ми розраховуємо виручити щонайменше 4,5 млрд грн за держпакет підприємства.

За договором з радником, який вже підписаний, оцінка і переговори з інвесторами повинні завершитися до березня 2018 року. І після цього вже є сенс виставляти об'єкт на конкурс. Орієнтовно, на підготовку до нього піде близько місяця і ще півтора-два буде проходити конкурс. Так виходить, що ми виходимо на червень 2018 року, коли цей об'єкт може бути проданий.

- Ви згадали про "Сумихімпром", як здалося, в негативному контексті. Це настільки проблемний об'єкт?

- Він проблемний. Підприємство 10 років перебуває в процедурі банкрутства. Основний кредитор теж компанія Фірташа. Заборгованість "Сумихіпром" менше, звичайно, ніж на ОПЗ. Але, там сформований комітет кредиторів план санації. І вони працюють. Тобто ми прекрасно розуміємо, що той державний пакет акцій (контрольний), який ми хочемо продати, він нічого не коштує. Адже керує підприємством комітет кредиторів. І поки це так, навіть маючи у власності пакет цінних паперів, акцій, інвестор не буде мати права вирішального голосу. У будь-якому випадку, оцінили державний пакет "Сумихімпром" 200 млн грн, будемо пробувати його продати.

- Це за 100% акцій?

- Практично.

Одеський НПЗ

- Нещодавно стало відомо про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу Одеського НПЗ, який, як кажуть контролювався структурами Сергія Курченка. Розкажіть, як ФДМУ буде працювати з цим об'єктом?

- Ми приймаємо Одеський НПЗ в управління, згідно з рішенням Кабміну. Разом з компанією "Укртрансгаз", яка зберігала цей об'єкт, згідно з розпорядженням Кабміну, ми (Фонд) повинні провести спільну інвентаризацію майна і потім за актом прийому-передачі приймемо його в управління. Потім будемо проводити корпоратизацію (створювати акціонерне товариство), а після цього держава буде приймати рішення, керувати далі цим активом або виставити його приватизацію. Тому що на сьогоднішній день це зробити неможливо. Ще з 2006 року в Україні діє мораторій на приватизацію об'єктів паливно-енергетичного сектора. І це так, проблема. У нас же ще бовтаються 25% акцій (держпакет) НПК "Галичина" - 10 років, "Нафтохімік Прикарпаття" приблизно стільки ж не працює. Але є мораторій і пакети цих підприємств ми навіть не можемо виставити на конкурс.

- Повертаючись до Одеського НПЗ, які у нього є перспективи?

- Коли буде створено акціонерне товариство, буде призначений директор.

- До речі, зараз підприємство працює?

- Працює. При заводі є котельня, яка опалює цілий район в Одесі. Її зараз потрібно буде запускати. Ми над цим працюємо.

- Я маю на увазі за профілем завод може працювати?

- Ви повинні розуміти, Одеський НПЗ ніколи не отримував основну сировину (нафту) по морю. Ніколи. Завжди на нього нафта поставлялася з Росії, по Придніпровському нафтопроводу. Може якісь маленькі партії там і були... Але він розрахований на переробку російської, не Каспійської нафти. Я це дуже добре знаю, тому що один раз ми цей завод вже продавали.

- І все це обладнання там досі є?

- Так, воно є. Але за ті 10 років, які пройшли, з 2005 року... П'ять років НПЗ використовувався активно і ще п'ять років – неактивно. Будь-яке обладнання за такий довгий термін, безумовно, зношується. І сьогоднішні технології, які використовуються в галузі, дозволяють отримувати світлі нафтопродукти більш високих стандартів. Тому, на мій погляд, для цього підприємства потрібно буде шукати якісь варіанти... Можливо, приватизувати. А може, можлива його синергія з іншим підприємством. Одеський НПЗ міг би працювати в парі з "Оріаною" - це Калуський виробник хімічної продукції. І якщо така синергія спрацює, то підприємства можна продавати разом.

- "Оріана" - державне підприємство?

- Там є і приватні, і державні власники.

- Підприємство працює?

- Так, трохи, наскільки я знаю. Це просто один з можливих варіантів. Просто потрібно розуміти головне – Одеський НПЗ можна в перспективі виставити на приватизацію і продати, але він реально потрібен тільки того, у кого є сировина для його роботи. Без сировини це підприємство придатне тільки на металобрухт.

- Теоретично по морю на підприємство можна постачати нафту?

- Можна. Я не думаю, що це такі непосильні витрати, щоб створити на заводі відповідну інфраструктуру. Але потрібно думати про те, що і на морі цю інфраструктуру потрібно створити. Я не думаю що та ж "Нафтогавань" (за даними учасників ринку, підконтрольна бізнесменові Ігорю Коломойському. - Ред) забезпечить їм 3 млн т нафти – а НПЗ розрахований саме на цей обсяг переробки в рік (2,8 млн т).

- А яким повинне бути максимальне завантаження підприємства, щоб воно працювало рентабельно?

- Ну, от коли Одеський НПЗ реально працював, мінімум 2 млн т нафти в рік він переробляв. Тобто, завантаженість в середньому 60% (і це влаштовувало власників. - Ред). Ми можемо говорити, що мінімальна потреба в нафті цього підприємства 2 млн т. І при такому завантаженні, він більш-менш стабільно працює.

- На підприємстві вироблявся тільки бензин?

- Весь спектр – і бензини, і дизпаливо.

Обленерго і RAB-тариф

- Коли можна очікувати продажу держпакетів обленерго?

- Ми зараз готуємо проект відповідного розпорядження уряду, погоджуємо з міністерствами. Як і до продажу "Центренерго", в їхньому випадку, плануємо залучити радника. Але це витрати (на послуги радника), і не малі. Справа в тому, що вартість послуг радника розраховується виходячи з потенційної вартості компанії. Чим вища вартість, тим нижче відсоток радник отримує. У випадку з "Центренерго", до речі, це 1-1,5% від стартової ціни. І це нормальний відсоток. Тим більше, що згідно з договором, радник тільки половину суми отримає гарантовано, решта тільки після продажу.

В цілому, продаж держпакетів акцій обленерго ми запланували на наступний рік (2018) – десь серпень-жовтень. Це план, який ми вже написали. До речі, на прохання Мінфіну, який просив нас знайти кошти. Ми порахували, що якщо шість обленерго продамо в наступному році і "Центренерго", за умови, що таки будуть введені RAB-тарифи, зможемо отримати від їх приватизації десь 20-22 млрд грн.

- А є ймовірність, що RAB-тарифи будуть прийняті?

- Методологію вже прийнято, залишилося лише вирішити, коли їх вводити. Чи о з 1 листопада нинішнього року, чи то з 1 січня або 1 квітня наступного року або коли. Але ми вже рахуємо вартість пакетів обленерго, з умовою, що будуть діяти RAB-тарифи. Якщо їх вартість (держпакетів обленерго) в минулому році оцінювалася десь 4,5 млрд грн, то введення RAB-тарифів дає підвищення ціни в 3-3,5 разу.

- Що думаєте про приватизацію "Укрспирту"?

- Я неодноразово відверто говорив – я не розумію, навіщо державі держмонополія на спирт, якщо ми з вами (споживачі) спирт не п'ємо. Споживач п'є кінцевий продукт – горілку. Так що треба приватизувати, тим більше показники в галузі погіршуються без модернізації, сучасних підходів. Ми у Фонді всі напрацювали для прозорої приватизації.

- А що заважає зрушити процес приватизації держмонополії з мертвої точки, чому досі немає реальних кроків?

- По-моєму відповідь очевидна. Багато сидять на... (грошових потоках. - Ред). Ось, зокрема Мінагрополітики за останні вісім місяців нам жодного підприємства не передало на приватизацію. І це при тому, що уряд, не ми, а Кабмін, який по деяким підприємствам приймає рішення. Так ось вони прийняли рішення щодо приватизації 10 підприємств і згідно закону Міністерство протягом восьми місяців повинно було їх нам передати у Фонд... Поки нічого не передали.

Розмовляла Олена Голубєва