banner banner banner

Поки складно сказати, яким буде курс гривні на момент ухвалення бюджету

ОКСАНА ПРОДАН - український політик, підприємець і громадський діяч, народний депутат України. Член комітету ВР з питань податкової і митної політики. Працювала заступником директора ЗАТ "Укртранс-Чернівці". Створила всеукраїнське об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця". Заміжня, виховує двох дочок

Поки складно сказати, яким буде курс гривні на момент ухвалення бюджету
112.ua

Наталія Влащенко

Журналіст

ОКСАНА ПРОДАН - український політик, підприємець і громадський діяч, народний депутат України. Член комітету ВР з питань податкової і митної політики. Працювала заступником директора ЗАТ "Укртранс-Чернівці". Створила всеукраїнське об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця". Заміжня, виховує двох дочок

Влащенко: Сьогодні у нас в гостях Оксана Продан.

Доброго дня, Оксана. Ви бачили меморандум, який супроводжує займ МВФ?

Продан: Я читала умови позики тільки в пресі. Я думаю, що більшість депутатів його теж не бачили.

- Як ви вважаєте, перед тим, як держава робить велику позику, повинні бути оприлюднені всі умови, під які ми отримуємо ці гроші?

- Я абсолютно переконана, що уряди не мають права підписувати такі угоди від імені країни, не повідомивши про це, як мінімум, парламент. У нас парламентсько-президентська республіка. І коли потім уряд приносить якісь законопроекти в парламент, і питає: "Чому ви не хочете голосувати, ми ж взяли на себе такі зобов'язання", - для мене це питання завжди було дивним. Тому що зобов'язання країна не брала, парламент не брав. Коли якісь абсолютно неважливі речі виносять в парламент, в тому числі і кредитні договори, і парламент їх ратифікує, то це здається нормальним. Але коли угода з МВФ, яка дається на великі суми, і депутатів навіть не ставлять до відома, то це абсолютно неправильно. В принципі, це з боку будь-якого уряду підлість по відношенню до країни, тому що люди не розуміють, чому вони радіють.

- Такі ж нарікання і на бюджет 2017. Перше, що депутати його побачили за дуже короткий час, перед тим, як його почали обговорювати. Друге - бюджет розрахований на тій бюджетній базі, на тих законах, які ще не прийняті. Як ви можете прокоментувати це? Чи ставили ви ці питання Гройсману?

- Гройсман приходив разом з фінансовим блоком уряду на всі фракції, і презентував проект бюджету і законопроектів, які під бюджет внесені. Питання по бюджету ми задавали. Але я хотіла б сказати, що, по-перше, ми маємо можливість обговорювати його у вересні, і це плюс, тому що в минулому році Яценюк 15 вересня, його нібито вніс, але його ніхто не бачив, тому що 15-го він його ж і відкликав, і ніхто проекту до грудня не бачив. Тут ми його маємо, і це вже добре - ми маємо, про що говорити. Що мені подобається в проекті бюджету, чого ніколи не було - він розрахований з перспективою на три роки. Це те, про що ми давно говорили, що ми хочемо будувати якусь стратегію. Вона, в принципі, теоретично, там є. Так, бюджет розрахований на тій податковій базі, яка внесена разом з ним окремим проектом, але чого не було раніше - він дуже короткий цей проект. По податковій базі він стосується тільки ставок. Все, що стосується адміністрування, величезний план змін до Податкового кодексу, Мінфін ще не вносив. Тому він не прив'язаний до бюджету. В принципі, під бюджет там буквально кілька сторінок змін, які дають дохідну частину. Питання чи пройдуть вони? Я знаю, що сьогодні представники тих сфер, яким піднімають, а це акциз, рента, - вони досить активно чинять опір. Складно те, що хотілося б дохідну базу бачити реальною, тому що доходи, як в минулому році, так і в цьому році, багато в чому більші, ніж ті, які можна навіть навскидку, в процентному співвідношенні, взявши ВВП, який прогнозується, курс і зростання, - воно не складається.

Новини за темою

- А курс прогнозується?

- У резолюції закладали 27,2. Поки інших цифр не називали. Яка цифра буде до моменту прийняття бюджету, поки сказати складно. У нас є час, і я особисто готую поправки до тих законопроектів, які внесені під бюджет, і я знаю, що готуємо поправки і під сам бюджет.

- Чи правда, що в бюджеті доходи складаються і від доходів від приватизації?

- Звичайно.

- Але ж у світі така практика не застосовується. Це ж гроші на розвиток?

- Я вважаю, що ці гроші повинні йти виключно на розвиток. Але, на жаль, у нас в країні все, що було приватизовано, було завжди проїдене. І завдання, як я розумію, буде в приватизації - говорити відразу, куди ці гроші повинні йти. І якщо знижувати початкову ціну, як це зараз відбувається, то говорити про те, що ми, наприклад, умовно кажучи, планували 100 млрд витратити на такі-то цілі, але в зв'язку з тим, що ми знижуємо первісну вартість, ми не можемо це профінансувати . Тоді це було б реально і зрозуміло, що це було не просто зниження, а відмова у розвитку тієї чи іншої сфери.

- Тоді, може бути, краще не закладати гроші від приватизації в доходи при обговоренні бюджету?

- Правильно було б і багато інших цифр не закладати в витрати і не допускати дефіциту бюджету.

- Який дефіцит бюджету?

- Вони закладають 3 з хвостиком, але за тими даними, що Пинзеник рахував, то не менше 4 виходить.

- З якої причини збільшена видаткова частина?

- Найбільшу з всього видаткову частину збільшили для безпеки, оборони, поліції. Це основна частина витрат, яка збільшена в проекті. Ми розуміємо, як формується бюджет, на жаль, і на даний момент теж. Ми рахуємо витрати, потім підтягуємо під ці витрати ті доходи, які необхідні. Ми вперше будемо мати кілька місяців для того, щоб реально обговорити. І дуже важливо в цій частині - ми будемо зменшувати дохідну частину, або, навпаки, збільшувати видаткову, тому що зараз кожен депутат буде пропонувати ту чи іншу статтю витрат збільшити, як мінімум, по своєму округу мажоритарники. Я це вже чую. І паралельно треба забезпечити баланс. Це, звичайно, дуже складна річ. Але якщо згадувати, чисто з точки зору податкової, то, як у нас сьогодні працюють лотереї, митна служба - це гроші, які просто не потрапляють до державного бюджету.

- Ще одна проблема - донорська економіка. Донорські гроші проїдаються і частково розкрадаються.

- Є ще один негатив. Це коли економіка перестає сама собою займатися, коли бізнесмени, активні люди перестають шукати гроші, тому що вони отримують їх при правильному оформленні документів. Це як м'язи - як тільки вони перестають працювати, вони атрофуються. І потім ті люди, які вже присіли на ці донорські гроші, вони навіть коли хочуть працювати вже не можуть. І знову необхідний буде час, щоб відновилися можливості у людей, які ще вчора могли заробляти ці гроші.

- Всі ці гранти, транші - чим це може закінчитися для нас, якщо ми це не припинимо протягом трьох-п'яти років?

- Величезна надія на те, що ми це припинимо.

- Ми могли б обійтися без цих позик, якби ми прикрили корупцію на кордонах, контрабанду, чорне рефінансування банків і т.д.?

- На жаль, історія не має умовного способу. Ось це "якби" точно б дало можливість економіці працювати, людям отримувати гідні зарплати, оновити виробництво на всіх старих виробництвах, які були багато років тому приватизовані. І їх ніхто не оновлював. Але ми маємо те, що маємо. І на даний момент важливо, щоб ті активні люди, які є в Україні, які ще не втекли, щоб вони крок за кроком йшли до самовираження. Але не за рахунок грантів. У частині громадських рухів у підприємницькій сфері ще два роки тому всі просто шукали можливості отримати гранти - здавалося, що це найкраще, що може бути. Сьогодні я бачу, що вже є процес такий, нехай він не активний, нехай він не такий швидкий, як хотілося б, але процес того, що треба не тільки грантами цікавитися, а й займатися розвитком самого бізнес середовища. Він існує, він відновлюється, і мене це дуже тішить. Ще два роки тому лідери підприємницьких рухів, в різних регіонах, шукали можливості отримати гранти - для них це була задача № 1. Сьогодні вони повернулися до тих підприємців, які повинні платити членські внески. І це дуже важливо. Ці членські внески, навіть найменші, - це запорука того, що і громадські організації, і політичні партії в майбутньому будуть працювати на людей, які ці членські внески платять. Тому що, коли я копієчку дала, то я маю право запитати.

Новини за темою

- Чи можна сказати, що українська економіка на даному етапі схожа на діряве відро, куди йде не тільки те, що заробляє українська економіка, а й позики?

- Однозначно, воно все йде. На одному із пленарних тижнів нам роздавали прекрасні книжки: "Десять заповідей депутату". Але це ж шалені гроші платників податків інших країн. Мені щиро шкода цих грошей. Це видала міжнародна організація, яка представлена ​​в Україні, яка приймає рішення, на що направляти гроші цих платників податків. Гранти це не є погано. Їх можна було б направляти в ті сфери, де, дійсно, держава не робить нічого. Але громадська діяльність, я впевнена, повинна сама розвиватися. Є речі, яким навчити не можна - це дається від бога.

- Одна з умов траншу МВФ - це повернення можливості торгівлі лісом-кругляком.

- Я абсолютно впевнена, що нам не можна повертати ні експорт лісу, ні експорт металобрухту, який ми обмежили. Ми на даний момент повинні максимально акумулювати всі ті ресурси, які в Україні є, для того, щоб завтра вони працювали.

- Що ви думаєте з приводу заяви Світового банку про те, що необхідно розширити базу оподаткування в Україні та реформувати пенсійну систему. До чого це приведе українську економіку і бізнес?

- Податкова база - це не підвищення ставок. Говорити в Україні про підвищення ставок все ще не можна. Ми можемо говорити все ще тільки про зниження ставок, тому що розрахунки і заяви про те, що зниження ставки ЄСВ нібито не виправдало себе, не зовсім правдиві. У нас в комітеті є розрахунки, які показують, що, в принципі, зниження ЄСВ себе виправдало. Поки немає того росту, який ми хочемо, але і падіння немає. А під фразу про реформу пенсійного забезпечення ми зобов'язані завести справедливе нарахування пенсій. Кожна людина повинна бачити на сайті Пенсійного фонду, Мінфіну, свій розрахунок пенсії, і розуміти, яку пенсію вона буде мати, якщо вона заплатила той чи інший ЄСВ. Повинна бути прозорість. В Україні сотні тисяч людей, які отримують пенсію нижче мінімальної, прожиткової, тому що ті люди, які були свого часу на фіксованому податку, як підприємці, - у них не було обов'язку сплачувати. Держава брала у них єдиний податок, і саме держава повинна була його перерозподіляти. Держава податок брала, але потім людині цього не зараховувала пенсійний стаж. Сьогодні люди, які самі себе забезпечували бізнесом, платили найманим працівникам зарплату, отримують пенсію нижчу, ніж ті люди, які були у них на роботі. Я вважаю, що зміни щодо цих людей ми зобов'язані зробити саме у виконанні саме цієї частини вимог МВФ. У всьому треба шукати позитивні моменти.

- А ви можете пояснити, з чого складається тариф на газ? Що робити, коли вам пропонують заплатити певну суму, а ви не розумієте, з чого вона складається?

- У минулому році були проголосовані закони, які, за фактом, дадуть можливість навіть забирати квартири, якщо по них не будуть проплачені якісь комунальні платежі. Це був блок законопроектів, які були внесені урядом Яценюка, під один з траншів - "як останній крок з порятунку країни", як аргументував Яценюк. Тоді проголосували кілька законів - і проект з порятунку "Нафтогазу", і щодо ОСББ, і щодо керуючих компаній. Люди, які все читали, розуміють, що, насправді, платити доведеться. І це найстрашніше, коли людині з пенсією в 949 гривень нараховують тариф в 600 гривень. І як ця людина повинна жити, нікому не цікаво. З тих пір, як закінчилася Революція гідності, ми говоримо, що необхідно зробити ревізію "Нафтогазу", показати складову тарифів. В тариф входить висока зарплата керівництва однієї компанії, другої компанії.

- Чому досі не знімуть корупційну складову у вигляді плати за РРО фірмам Арбузова? Вони отримують по одній гривні з кожного платежу через касовий апарат.

- Це вже треба і можна зробити. У парламенті є зареєстрований законопроект, співавторами якого є практично всі депутати податкового комітету, який дає можливість замість касових апаратів використовувати звичайні гаджети, телефони. Але цей проект не вноситься в зал. Є питання вартості, кому належать всі бази даних, тому що я знаю, що вони далеко не в державній власності перебувають, а у тих фірм, які обслуговують ці процедури. І, крім того, питання звітності, яке до сих пір таке ж складне. Більш того, за акцизами сьогодні звітність кілометрова, в той час, коли податкова отримує всю цю інформацію автоматом.

Новини за темою

- Є у нас сьогодні можливість для відновлення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку?

- Можливості є, однозначно. Питання в тому, як їх будуть робити. Свого часу були зони, які працювали реально на виробництво. Якщо буде реальне бажання завести економіку в тому чи іншому регіоні, і, відповідно, у всій Україні, то така можливість звичайно ж є.

- У вас є питання?

- Що ви робите для того, щоб любити життя і робити його кращим?

- Мені дуже допомагає особисте життя. Якщо у тебе за спиною є щось, що ти дуже любиш, все стає на свої місця і у людини відкривається величезний ресурс.

- Любов - це найголовніше в житті.

- Так. Вельми дякую.

Новини за темою

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>