Щодо нового генплану Києва потрібно радитися з громадськістю, але у нас це перетворили на політику

Що треба знати про проект нового генплану Києва, розповідає його творець - начальник КО "Інститут Генерального плану міста Києва" Сергій Броневицький

Щодо нового генплану Києва потрібно радитися з громадськістю, але у нас це перетворили на політику
112.ua

Катерина Гічан

Журналіст

Що треба знати про проект нового генплану Києва, розповідає його творець - начальник КО "Інститут Генерального плану міста Києва" Сергій Броневицький

Цього року, максимум - на початку наступного, приймуть новий генеральний план Києва, - новини з подібними заголовками виходять із завидною регулярністю з 2009 року. Документ почали розробляти при Леоніді Черновецькому, продовжили при Олександрі Попові і переробляли при Віталію Кличку. У цьому, 2015-му, році знову лунають прогнози про швидке прийняття нового генплану. Але "віз і нині там".

Чи зрушиться процес з мертвої точки; чи потрібен взагалі новий генплан і навіщо він столиці; що і коли він змінить у житті киян; чого чекати передмістю; як велася підготовка головного містобудівного документа і яку роль відіграла громадськість – все це ми обговорили з начальником КО "Інститут Генерального плану міста Києва" (КО "Київгенплан") Сергієм Броневицьким.

Момент, вибраний для розмови, може здатися дивним, адже новий генплан знаходиться поза фокусом уваги журналістів. Але саме такий момент дозволяє спокійно розібратися в темі, уникаючи спекуляцій, маніпуляцій і зайвих емоцій.

Тим більше, зовсім скоро, - коли розпочне роботу нове скликання Київради, - генплан знову повернеться у фокус загальної уваги.

Чому потрібен?

- За українським законодавством, тільки місцева рада може вирішувати, потрібно розробляти генплан та іншу містобудівну документацію чи ні; чи потрібно затверджувати її чи ні. (Градус звинувачень у тому, що новий генплан не мали права розробляти і витрачати на нього близько 20 млн грн, піднявся так високо, що Київрада звернулася за роз'ясненнями в Інститут держави і права ім. Корецького. - Ред.) Всі міста цивілізованого світу затверджують генеральні плани і кожні 5-10 років розробляються нові плани розвитку.

Чинний генплан розроблявся з 1997 року і був прийнятий в 2002 році. Абсолютно в інших соціальних і економічних умовах, абсолютно в іншій інформаційній базі, на іншій топооснові, яка кардинально змінилася за останні 20 років. Природно, за цей час відбулося безліч змін (більше тисячі), які не знайшли відображення в самому документі. У чинному генплані деградуючі промтериторії показано чинними, і значить, будувати там не можна.

За нинішнього генплану, Київ повинен був би без узгодження з областю, з місцевими радами та територіальними громадами анексувати 64 тис. га приміської землі, якою він не має права ані розпоряджатися, ані використовувати її, ані давати дозволи на забудову, ані відчужувати, ані отримувати з неї податки. Дуже важко розвивати місто, якщо генплан запланований на територію, якої у нього немає.

Новини за темою

При цьому в межах міста знаходиться 7 тис. га промислових територій, які використовуються неефективно, тобто підприємства не працюють, там немає робочих місць, вони не платять ні за оренду, ні земельний податок, ні інші податки. Тільки на одній Нижній Теличці на 204 гектарах близько 60 промпідприємств, з яких чи працюють хоча б 5. Власники і директори цих підприємств за те, щоб перепрофілювати цю територію під громадську та житлову функцію (до речі, у генплані це передбачено).

112.ua

Ще майже 3 тис. га – це території сільгосппризначення. У проекті нового генплану ми змінюємо їхнє цільове призначення під житлово-громадську функцію. Ще 2,5 тис. га – це спецтериторії, у тому числі військові частини. Зараз немає потреби в тому, щоб їх було так багато, тому деякі з них змінять своє цільове призначення, за погодженням з Міноборони.

Крім того, була допущена маса стратегічних прорахунків: за кількістю населення (у генплані передбачалося 2,6 млн до 2020 року, а вже зараз, у 2015-му, більше 3 млн), транспорту (на 2020-й рік передбачалося 750 тис. автомобілів, а зараз вже 1,2 млн – тільки за офіційними даними автоінспекції). Звичайно, все це призводить до зміни розрахункових показників, до зміни навантажень на міські мережі, на транспорт, на школи, садочки. Перелік можна продовжувати.

Тому в 2008 році, коли стало очевидно, що розвивати місто за чинним генпланом не можна, Київрада прийняла рішення про розробку нового.

Коли і за скільки реалізують генпланівські плани?

- Генплан не відповідає на питання "коли?" Він відповідає на запитання: "що потрібно?" й "у скільки це обійдеться". Тобто, наприклад, що можна будувати, де прокладати дорогу або інженерні мережі, які обмеження на забудову в центрі і т. п. Плюс – розраховується орієнтовна вартість.

Відповідь на питання "коли?" залежить від поповнення бюджету, від загальної економічної ситуації в країні, від можливості залучати інвестиції (нагадаємо, у жовтні Київ оголосив технічний дефолт, - ред.).

Але треба розуміти, що заплановане буде реалізовуватися протягом 20 років. Причому не тільки за бюджетні гроші.

Якщо ми говоримо про житло, то воно, в основному, будується за гроші інвесторів. Якщо ми говоримо про інженерні споруди, то вони теж будуються за рахунок грошей інвесторів, за рахунок внесків на розвиток інфраструктури. Якщо ми говоримо про такі об'єкти, як, наприклад, Бортницька станція аерації, то це теж інвестиційний об'єкт.

Тому будуть і інвестиційні гроші, і гроші міського бюджету, і гроші державного бюджету.

Києву зобов'язані виділяти фінансування з держбюджету для виконання столичних функцій – так, як це було всі попередні роки. Тому що столиця завжди у всіх країнах світу фінансується за рахунок держбюджету, у тому числі.

Новини за темою

Насамперед, необхідно виділити фінансування на будівництво Подільського мостового переходу – його потрібно завершити в найближчі роки. На будівництво четвертої гілки метро (на Троєщину). На великі транспортні розв'язки: біля метро "Шулявська", на Ленінградській площі, продовження кільцевої дороги до Оболонського проспекту від вулиці Кондратюка. Всі ці об'єкти можуть будуватися комбіновано, тобто за кошти міського та державного бюджетів.

На реалізацію заходів, запропонованих новим генпланом, буде потрібно близько 500 млрд грн (у цінах 2013, перерахунку поки не було).

Як складуться стосунки з областю?

- Межі міста були визначені ще в радянський час відповідною постановою Ради міністрів – територія міста становить 84 тис. га. На сьогодні проект межі міста чекає затвердження. Він узгоджений з областю в загальних рисах, але є низка неточностей на деяких відрізках.

Коли я кажу про неточності, то не маю на увазі Біличанський ліс. Тут місто займає жорстку позицію: це ландшафтно-рекреаційна територія Києва, це заповідник.

Я маю на увазі деякі ділянки у Вишгородському та Бориспільському районах. Але це уточнення кордону ніяк не впливає на загальний баланс територій.

Чим агломерація краща мегаполісу?

- Провідні європейські столиці – Париж, Берлін, Лондон – не йдуть шляхом юридичного розширення кордонів, оскільки у світовій практиці це позавчорашній день. Вони створюють органи спільного управління між містом і приміськими територіями.

Нам теж треба йти цим шляхом, і в генплані є розділ "Приміська зона". У Києва є маса інтересів на території області: загальний транспортний каркас, загальний розвиток транспорту, загальний природний каркас, перспективи винесення промислових підприємств за межі Києва і т. д.

Але від того, що ми включимо в територію Києва, наприклад, Бровари, броварчанину до Хрещатика ближче їхати не стане. А для Києва – це додаткове навантаження на бюджет, оскільки ми зобов'язані будемо "тягнути" туди інженерні мережі, будувати там школи і садочки, розвивати транспортну інфраструктуру. Все це – навантаження на бюджет.

На найближчі 20 років нам вистачає своїх проблем і місця для будівництва.

Якщо передмістя не захочуть допомогти місту?

- У контексті відносин Києва та області часто піднімається питання Українки (передмістя в Обухівському районі – ред.) – там планується побудувати очисні споруди для Києва.

Ми не зможемо там нічого побудувати без жителів Українки, без дозволу місцевої ради, а вона має право висувати Києву умови і вимагати компенсацій для жителів. Якщо область або якась територіальна громада дозволяє місту розмістити очисні споруди або цвинтар під потреби цього міста, то це робиться тільки за прямими договорами з територіальними громадами.

112.ua

Місцевій раді доведеться зважити рівень користі і шкоди. Може, виділена їм компенсація дозволить побудувати школи, садочки, оновити інженерну інфраструктуру. Тоді користь перевищить потенційний шкоду. Хоча сучасні методи очищення подібних підприємств дозволяють розміщувати їх без шкоди для екології.

Як зміниться історичний вигляд?

- Для того, щоб у нас не було ніяких питань з істориками, ми спеціально взяли на субпідряд Інститут пам'яткоохоронних досліджень при Міністерстві культури. Ми не втручалися в роботу істориків, хоча й висловлювали свої пропозиції, оскільки це наше право, як генпідрядників.

Коли інститут у 2011 році видав нам роботу, ми сказали "добре". Потім, вже в 2014 році, Мінкульт призупинив дію відповідного наказу від 2011 року, щоб переглянути історико-архітектурний опорний план. У 2014 році нам знову видали роботу, і ми знову сказали "добре". Але в тому ж 2014-му році нам знову сказали, що робота погана. Ми сказали "зробіть так, як вважаєте за потрібне, узгодьте в Міністерстві і віддайте нам".

Тому коли звучать претензії до "Київгенплану" з приводу історичного вигляду міста (причому, часто вони звучать від істориків), то ми переадресовуємо їх самим історикам. Адже роботу в цьому напрямі виконують фахівці при Мінкульті, і науково-методична рада, що затверджує цей розділ, теж знаходиться при Мінкульті.

Новини за темою

  • 04.08.2014

Новини за темою

Зараз, наскільки я знаю, робота з історико-архітектурного опорного плану вже виконана у 100%-ному обсязі та її розглянуть у найближчі тижні.

У самому плані збільшено кількість історичних ареалів: з 4-х до 16-ти. Межі буферних зон (де діють обмеження на будівництво) розширені в 1,5 рази щодо діючого генплану. Жорстко обмежується яка б то не була висотна забудова, чого немає в чинному генплані. Моя думка – десь це навіть перебір. Але керівництво міста усвідомлено не втручається, щоб історики самі один з одним розібралися.

Як бути з дисонансом?

- Як це робиться в Німеччині – у найбагатшій країні Європи. У Берліні в радянський час теж побудували багато чого, що потім назвали дисонансною забудовою (так називаються будівлі, які не вписуються в єдиний вигляд). Ці будівлі викуповувалися за бюджетні гроші, а потім зносилися, і на їхньому місці будували нові.

Бюджет Берліна становить 30 млрд євро плюс 30 млрд євро йому виділяє федеральний бюджет. Всього – 60 млрд євро. Для порівняння: бюджет Києва – менше 1 млрд євро. Так чи є у Києва можливість впровадити берлінський досвід? Звичайно, немає.

Тому нам доведеться змиритися з тим, що вже побудовано, але ми можемо спробувати згладити цей дисонанс. Зносити поверхи – це найпростіший метод, але він дуже витратний, тому що все це – чиясь власність, яку не можна відбирати. Ще один метод – це використовувати архітектурну підсвітку або згладжувати за рахунок нових будівель.

112.ua

У Києві є близько 10 дисонансних об'єктів. Найяскравіший приклад знаходиться за адресою Кловський узвіз, 7а (подивитися можна тут, - авт.). Такий будинок на 48 поверхів не можна було зводити.

Чим допоможе генплан, зонінг і... криза?

- З іншого боку, на сьогодні заборона ніяк не регламентована. Якщо інвестор, купуючи землю, прийде до головного проектувальника території і скаже, що хоче будувати 25-поверховий будинок, то йому заперечать: "Ні, не можна – це занадто багато поверхів". Але інвестор поставить резонне питання "Де написано, що не можна?"

У чинному генплані є ефемерна норма про 27 метрів, але вона прописана в розділі "Перспективи організації територій"; а коли настануть ці перспективи – у 2020 або в 2030 році? – не прописано. Раз немає законодавчої заборони, то і видають дозволи на багатоповерхівки у центрі. Тільки економічна криза рятує нас від того, що будують не так багато, як могли б.

У новому генплані та у підготовлюваному зонінгу забудова чітко регламентована. У зонінгу територія Києва розбита на квартали, і в кожному кварталі визначена гранична щільність забудови; відсоток забудови; чисельність населення, що перебуває в цьому кварталі постійно; висотність; функціональне призначення та ін.

Купуючи землю, інвестор буде заздалегідь знати, якої поверховості та призначення може бути будівля в цьому конкретному місці, й адміністрація, видаючи дозвіл, буде керуватися зонінгом. Тому погодити об'єкти, подібно до 48-поверхівки на Кловському, було б неможливо, якби був прийнятий генплан та зонінг.

Крім того, відповідно до закону України "Про містобудівну діяльність", якщо немає зонінгу та детальних планів територій (ДПТ), то місто де-юре не має права відводити землю, проводити земельні аукціони, інвестиційні конкурси і давати умови на проектування. Міський бюджет недоотримує сотні мільйонів гривень, а будівництво триває, оскільки потрібні рішення просто продавлюються.

Що не регламентують генплан і зонінг?

(Питання виникло тому, що коли мова заходить про генплан, то спливають всі теми, що стосуються життя міста: скандальних будівництв, занепаду старовинних будинків, інфраструктури, транспорту, фінансування, строків будівництва і багато чого ще. Тому було важливо відокремити ті аспекти, які мають відношення до генплану, від тих, які не мають, - прим. авт.).

- У генплані відображається функціональне призначення територій – воно показане тим чи іншим кольором, напрямок магістральних вулиць (внутрішньодворові не показуються), напрямок магістральних інженерних мереж, будинки показані точками (10-тисячний масштаб, у якому розробляється генплан, не дозволяє побачити більше). Тут немає ні поверховості, ні нового будівництва, ми взагалі не наносимо нове будівництво на генплан, ми показуємо, що, наприклад, тут можна розмістити житловий будинок, а ось тут – буде забудова суспільної функції.

Новини за темою

Тому, коли зауваження йдуть на рівні "додайте дитячий майданчик у цьому дворі", ми не можемо відповісти на них – до такого дрібного масштабу ми просто не розглядаємо.

Або зауваження з приводу занепаду знакових будинків (яскравий приклад знаходиться у центрі Києва – це так званий "Замок Барона" навпроти Золотих Воріт; будинок занепадає, його безуспішно намагалися відсудити у нинішнього власника - Олександра Лойфенфельда, - прим. авт.). Однак ні зонінг, ні генплан на такі зауваження відповісти не можуть, тому що у містобудуванні не розглядаються питання власності.

З Гостиним двором потрібно щось робити. Під ним проходить лінія метро, і страшно уявити, що станеться, якщо будівля завалиться, а громадськість, наскільки я знаю, не підпускає забудовника. Громадські діячі та активісти кажуть, що потрібно виділити 2 млрд грн на облаштування там музею. Може місто виділити такі гроші? Якщо не вистачає шкіл та садочків, якщо каналізаційний колектор в аварійному стані, гостро стоїть проблема транспорту, не закінчений Подільський мостовий перехід, і цей список можна довго продовжувати. Музей – це теж потрібно, але вимагати грошей на нього можна було б у багатій європейській столиці, а не у нас.

Як працювати з критикою?

- Ми проводили слухання з приводу генплану більше року, замість трьох місяців, як це належить. Тодішня адміністрація (на чолі з Олександром Поповим, – ред.вирішила, що потрібно розглянути всі пропозиції киян. Більше того, ми досі приймаємо пропозиції: як від фізичних, так і юридичних осіб, і зобов'язані на них відповідати. Це триватиме аж до моменту затвердження генплану.

По ходу прийняття пропозиції функції територій можуть змінюватися. Тому дивно, коли нас критикують за те, що проект, який був у 2008 році, відрізняється від того, що був у 2011, і тим більше, у 2015-му. За останні 1,5 року проект генплану кардинально змінено: зменшено кількість прогнозного житла – з 28 млн кв. м на період 20 років - до 22 млн. Збільшено кількість зелених зон загального користування. Ми кардинально переглянули транспортну модель – спільно з Світовим банком.

До того ж ми отримуємо нові статистичні дані щодо розвитку Києва, нові дані щодо населення, наприклад, у липні 2015 Київрада ухвалила рішення щодо будівництва житла для учасників АТО. Проектувальники можуть змінювати містобудівну документацію в процесі роботи. Є зауваження замовника, є побажання інвесторів, місцевих жителів. З 2011 року скільки нових об'єктів з'явилося! Озвучені нові інвестиційні наміри, не можемо ж ми застигнути в 2011-му році. У Києві житлова норма забезпеченості на одного жителя – близько 20 метрів, а в містах Європи – це 40-60 метрів.

Коли нам ставлять у приклад європейський досвід та роль громадськості, то в Європі громадськість не приймає генплан. Там проводяться громадські обговорення (і ми їх проводили, причому в 4 рази довше покладеного терміну), місцеві жителі можуть вносити свої пропозиції. Однак технічну документацію розглядають тільки фахівці: архітектори, містобудівники, інженери і т. д. Точно так само і в нас має бути. Чому не спеціалісти радять фахівцям?

Ми провели громадські обговорення. Ми порадилися з Спілкою архітекторів України, вона провела експертизу, дала свої рекомендації, ми їх врахували, і Союз рекомендував генплан до затвердження. Що ще потрібно? Державну експертизу ми пройшли. Узгодження міністерств і відомств ми пройшли. Я не знаю, з ким ще можна порадитися. Було 7 засідань архітектурно-містобудівної ради.

112.ua

З громадськістю потрібно радитися, але, на жаль, у нас ухвалення генплану заполітизували. Ціла низка політичних партій вважає своїм обов'язком, не розбираючи суті документа, не розуміючи взагалі, що це за документ і що він регламентує, вимагати, щоб його не приймали, тому що він поганий. Ну от вони вирішили, значить, так.

Нам кажуть, що ми (КО "Київгенплан", - ред.) не маємо права розробляти генплан. Ну, а хто крім місцевої ради має право це вирішувати?

У Франції, у Німеччині, Великобританії, Росії – у столицях є комунальні проектні структури, які працюють над генеральними планами міст. Таким чином міста захищають себе від вузькокорпоративних інтересів певної групи розробників. Навіть у Києві приватна структура ніколи не розробляла генплан (просто, коли готували генплан від 2002 року, то тоді "Київпроект" був муніципальним, а зараз він належить акціонерам).

Коли приймуть?

- Генплан розроблений, пройшов комплексну державну експертизу, погодження містобудівної ради, всіх державних служб, отримав рекомендацію від Спілки архітекторів.

Новини за темою

Залишилося затвердити наказом Мінкульту історико-архітектурний опорний план, розроблений у складі генплану, і отримати наказ "Про затвердження меж і режимів використання історичних територій".

На сьогодні генплан вже переданий у Київраду і чекає свого розгляду та затвердження уже нової каденції Київради.

Я думаю, що його приймуть на початку наступного року.

Також ведеться підготовка зонінгу – цей документ конкретизує генплан, визначає параметри забудови: граничну висотність, щільність, відсоток зелених насаджень тощо. Скоро він з'явиться у відкритому доступі, і почнеться його громадське обговорення. За законом, ми зможемо затвердити зонінг тільки тоді, коли буде затверджено генплан.

Розмовляла Катерина Гичан

Ознайомитися з повним проектом нового генплану Києва можна тут.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>