Коли з нібито патріотичних мотивів спотворюється все, поступово формується народ, для якого щастя поїхати попрацювати на плантаціях у Польщі

Коли з нібито патріотичних мотивів спотворюється все, поступово формується народ, для якого щастя поїхати попрацювати на плантаціях у Польщі
112.ua

Віктор Суслов

Міністр економіки України 1997-1998 рр.

Мага: Якби до сьогоднішньої програми мені дозволили обрати саундтрек, я б обрав саундтрек із фільму "Професіонал", тому що в мене сьогодні в гостях міністр економіки Віктор Суслов.

Я уникнув слова "колишній" міністр економіки. Ви настільки професійна людина, що я хочу розпочати з компліменту: ви один із небагатьох гостей, який прийшов заздалегідь, який серйозно поставився до гриму, до одягу. Ви в усьому такий педантичний?

- Намагаюся, якщо тільки мене не застати зненацька.

- А що вас може застати "врасплох"?

- Наприклад, несподіваний дзвінок і прохання каналу терміново приїхати на ефір.

- А звідки таке ставлення до життя? Ви стандартна дитина стандартної радянської ситуації, військових, яких ганяли з місця на місце. Ви народилися в такій "тьмутаракані".

- Це селище ближче до кордону з Китаєм, на Далекому Сході. Батько служив, і після того, як він закінчив війну в складі радянської армії проти японців, він продовжив службу там.

- Але ви переїхали в Україну зовсім в маленькому віці?

- Так. Поганий клімат, я почав хворіти, зачатки туберкульозу. Що робить радянська влада? Відправляє офіцера в Україну, тому що сина потрібно лікувати. Ми переїхали до Дніпропетровська, мене - на півроку в протитуберкульозний санаторій, де успішно вилікували, абсолютно безкоштовно. І з тих пір в Україні.

- У мене в Нью-Йорку є хороший знайомий із Вознесенська, який давно там живе. Він каже: "Для мене Вознесенськ і та китайська сторона - це приклади того, як одна країна живе і як не живе інша країна". Він каже, що якщо в 70-х роках була абсолютно одна ситуація і з цього, і з того боку, то зараз з того боку зробили копію лондонського Сохо. Хмарочоси, величезне колесо огляду, бетоновані порти. Він каже: "Ми дивимося на той бік і розуміємо, що в нас все залишилося, як в 70-х роках". Чому в Китаї так, а в Вознесенську так, як і було раніше?

- Росія переживає, як і раніше, досить серйозну кризу. А комуністичний Китай - дисциплінована розвинена країна, яка має швидкі темпи зростання, постійно впроваджує нові технології. Тому Китай сьогодні виходить на передові позиції в світі з реального обсягу ВВП, випереджаючи вже і США.

- А ви вірите в те, що вони комуністичний Китай?

- Ну, при владі Компартія.

- Наскільки це формально зараз ?

- Я спеціально наголошую цей момент, тому що хочу сказати, що ось ці ідеологічні речі дуже часто помилкові. І коли в Україні проводиться кампанія з декомунізації і вважають, що це важливо, насправді це не важливо. Тому що логічно можемо сказати, що з комуністичним Китаєм ми ніколи не будемо працювати і співпрацювати, а ми ж хочемо, щоб вони сюди приходили, інвестували, щоб давали нам кредити. Ми заздримо тому, як Китай бурхливо, ефективно розвивається, тому тут не питання слів і не питання ідеології. Питання реальної політики в тих чи інших умовах. В одних ефективна одна політика, в інших ефективна інша. А Китай економічно націоналістичний. Він весь час орієнтується на свої інтереси. До чого я весь час закликаю українську владу, і мене не чують: підніміть знамено економічного націоналізму, дивлячись на Китай, на Сінгапур, південну Корею, на інші країни, які домоглися успіху. Тому що успіху досягнуто під прапором економічного націоналізму, коли ніхто не відстоює інтереси США або інших країн. Всі відстоюють свої інтереси.

112.ua

- Етнічний росіянин Суслов закликає українців бути націоналістами, але націоналістами економічними в першу чергу.

- Саме так. Якщо вже продовжувати далі, то я кажу, що помилка та, що український націоналізм загнали саме в етнічну нішу, створили в країні внутрішні протиріччя. Країна бореться то за декомунізацію, то з Росією, то з російською мовою, то з російською культурою, то з літаками в Москву. Це все помилкові цілі, які розколюють країну, послаблюють її. Замість того, щоб сказати: "Хлопці, давайте подумаємо про наші можливості, ми ж багата країна, у нас же був і ще залишається величезний потенціал, ми ж можемо працювати на себе". І якщо ми всі будемо багаті, буде багата країна, то все нормально буде і з українською мовою, і з українською культурою. А ось якщо Україна буде розвалюватися, слабшати й убожіти, то ми перейдемо не на російську, а на англійську, або на якусь іншу мову. У нас же вже зараз умовою приходу до влади стає знання англійської, з тим щоб отримувати прямі інструкції із-за кордону англійською мовою.

- Який нафіґ комунізм, коли в Китаї купа мільярдерів, розвивається приватна власність. У них раз у кілька років проводиться з’їзд, і інакше владу ніхто і не бачить. І ці їхні розстріли корупціонерів, то самі китайці кажуть: "У нас розстрілюють тих, хто вже дуже сильно зажрався". Тому говорити про якусь чисто ідеологічну сторону, яка є у них, я б не хотів. А те, що говорите ви, тут у нас, напевно, воно відволікає від якихось більш важливих речей. Хоча, скажіть, ви що, зовсім повністю проти декомунізації? Вас не дратують деякі назви? По Києву купа вулиць угорських комуністів, які робили кривавий терор. Ми бачимо назви вулиць з іменами тих людей, які взагалі до України не мають ніякого відношення.

- Правильно, багато що можна і правильно поміняти. Недалеко від мене була вулиця Кутузова. В порядку декомунізації її перейменували. Але я хочу нагадати, що взагалі-то на початку 19-го століття Михайло Іларіонович Кутузов був генерал-губернатором Києва. Про що тут взагалі забули. І всі ці київські фортеці, модернізація міста, навіть вперше запроваджене газове освітлення на вулицях - це все справи Кутузова. Чому ми повинні стирати пам'ять про Кутузова, який до того ж переможець Наполеона, і тим самим і частина української історії теж. Або поруч була вулиця Суворова. Суворов, який звільнив половину території України від турків, всю південну частину, до Ізмаїла. Тобто зробив величезний внесок у створення сучасної України. Чому ми це стираємо, ще й під виглядом декомунізації? Чи був він комуністом?

Новини за темою

- Я вам скажу чому. Тому що те, що ви сказали про Кутузова, дуже мало хто знає тут. Для мене це теж стало одкровенням. Про Суворова я би посперечався, тому що при слові "Суворов" Варшава здригається дотепер. У нас Меншиков почав асоціюватися з Батурином, коли про це заговорив Віктор Андрійович Ющенко. Коли людина прийшла і просто вирізала все населення. Може, просто людям треба правду розповідати?

- Треба розбиратися. Ім'ям Меншикова, гадаю, у нас взагалі нічого не названо.

- І слава Богу. Нещодавно читав спогади Хрущова, де він розповідає про Сталіна, як він розвінчував культ особистості. Але він не розповідає про те, як він подавав ростральні списки Сталіну. І Сталін писав: "Уймись, Никита". А у нас дуже багато теж пов’язано з Хрущовим. Просто правильно сказав Ернст Неізвестний: "не сносите памятники, пишите правду об этих людях, которые там есть". А чому ви так часто повертаєтеся до тих часів? Ви бачите якісь еталонні речі в плановій економіці, яка була?

- Розумієте, дуже важливо зберегти спадкоємність історії, культури, дуже важливо зберігати справжню історію – не можна її спотворювати. Тому що народ, який починає придумувати штучну історію і стирати те, що йому не подобається в історії, дуже багато втрачає. Він перестає розуміти сам себе. Ви згадали про репресії, а вживається відома цитата письменника Довлатова: "так, Сталін - кат, але хто написав 4 мільйона доносів?" А тепер паралель у мене. У ВР починає проходити законопроект, яким обіцяють за вдалий донос на корупціонера 10% його майна або викрадених сум. Це на державному рівні стимулювання системи доносів. 

- Ми вже проходили: "Здай ворога народу і забери його кімнату".

- Так, у ті часи, особливо через житло, тому що, як ми пам'ятаємо за Булгаковим: "квартирне питання зіпсувало…" До речі, цікаве питання і щодо Булгакова. Не можу зрозуміти, киянин Булгаков, чому він все-таки заперечується Україною (як український письменник) на рівні влади принаймні? Його не вивчають у школах, його багато творів в Україні заборонені. У мене це теж не уживається в голові.

- Я не думаю, що щось заборонено з літератури.

- Візьміть "Білу гвардію" - заборонено. Фільм Бортка – теж режисер українського походження – заборонений.

- Бортка постійно показують в Україні – "Собаче серце". Те, що Бортко потім наговорив, таку, вибачте, хрєнову тучу дурниць... я ніколи не розумію людей, які виїхали звідси та обов'язково продовжують розповідати на ефірах російського ТБ: "Да, тут бандеровцы, тут убивают".

- Згадаймо фільм "Тарас Бульба" Бортка. Він же теж, здається, заборонений?

- "Тарас Бульба" - дуже і дуже змінена версія, порівняно з тим, що писав Гоголь уперше. Ось у мене є два хрестоматійні випадки. У ХХ столітті – це Фадєєв, "Молода гвардія". Другий варіант, кажуть, був абсолютно не схожий з першим варіантом, тому що в ньому, як сказав Сталін, абсолютно не було керівної ролі комуністичної партії. Так само, якщо подивитися перший варіант Гоголя, то писалося зовсім не про руську душу, не про руську силу.

- Я взяв Гоголя, коли вийшов цей фільм і почалася вся ця катавасія: а чи кричав Тарас Бульба, коли його прив'язали до дерева і розвели багаття "за віру православну, за землю руську!" - у Гоголя саме такий текст. 

- У якому виданні? У тому, яке було перевидано, чи в першому виданні? Зараз є інтернет. Я дивився програму з літературознавкою, яка показала перше видання, де шматками змінено. Треба віддати належне тій системі, яка відслідковувала все дуже здорово. От ми говоримо про те, що у нас зараз порушуються права. А скільки разів заборонялася українська мова? Чому п’єса "За двома зайцями" була заборонена? Тому що це була жорстка пародія на те, як свого часу русифікувався Київ. Дуже довго пружину крутили в один бік, і вона в якийсь момент пішла в інший бік. Чи ви це бачите інакше?

- Ні. Я просто вважаю, що потрібно об'єктивно, ось як було, так і зберігати історію. Тому фільм не обов'язково забороняти. Можна дати спочатку документальне підтвердження, що тут те і те спотворене. Коли стираються цілі сторінки, стираються люди, як ніби їх ніколи не було, як Кутузова ніколи "не було" в Києві, знищуються пам'ятники, назви вулиць, знищується частина історії, попутно створюється інша історія, це обов'язково позначається на долі кожного народу. Я точно так само противник усіх пропагандистських речей, над якими теж багато думаю, які насаджувала радянська влада і які певною мірою деформували знання і свідомість нашого покоління теж. Потрібно чітко розуміти, що всі люди, які народилися і зростали, і здобували освіту за радянських часів, значною мірою отримали спотворені знання, спотворену освіту, спотворену ідеологію. І це треба виправляти. Треба говорити правду, що з одного боку, що з іншого. Не вбивати штучних клинів між народами, не вигадувати того, чого не було ніколи. Я не буду розповідати про відомих українських істориків, які пишуть книги та отримують ступені за те, що вони доводять, що, власне, з України пішла людська цивілізація. Коли чисто з нібито патріотичних мотивів спотворюється все, пробуджується неправильне розуміння і усвідомлення. А потім у що це виливається? Формується поступово народ, для якого за щастя поїхати попрацювати на плантаціях у Польщі, після того, як цей народ створював ракети, які виходили в космос, найбільші у світі літаки, як "Мрія", мав купу інших наукових досягнень. І все це теж стирається в порядку декомунізації. І знищуються ці підприємства, і ми рухаємося до якоїсь архаїчної економіки, до архаїчного способу життя, коли нація перетворюється на націю поденників. Це ж має хвилювати українців чи ні?

112.ua

- А як ви ставитеся до інсайдерської інформації про те, що радикальні рухи України, націоналістичні, стимулюються саме звідти, звідки не повинні були б стимулюватися?

- Я певною мірою був очевидцем цього процесу.

- Я скажу прямо: з Москви стимулюються. 

- Кілька років тому, рухаючись вулицею Грінченка, паралельно Хрещатику, де були якісь ходи, я виявив, що якась виряджена групка націоналістів щось кричить, їх російське телебачення крупно знімає і при цьому: тут енергійніше, тут кричіть ось так.

- Я мушу до "ватників" звернутися. Російськомовний Віктор Іванович Суслов зараз говорить вам, російська людина, зараз говорить вам про те, що дуже часто там, де б'ють ветеранів, або починається якась бійка, якогось хріна завжди зосереджені всі камери "дружніх" нам каналів. Враження, що це готувалося, і не один день.

- Так, знімалися великі плани, "звіриний оскал бандерівців" знімався, спеціально, видно, за окрему плату. Тому, коли я на це сам подивився, я думаю, так... Але це ж не означає, що ніяких бандерівців немає, що все це профінансовано і найнято Москвою. Це картинки. А що стосується українських націоналістів, повірте, я кілька разів намагався з їх представниками вести якісь розмови, говорити, ви ж дивіться, куди вас заганяють, в яку нішу. Чому ви не хочете поговорити про благо України з економічної точки зору? Чому ви не відстоюєте ідей економічного націоналізму, захисту ринку? Ви ж в магазині не знайдете елементарну канцелярську скріпку українського виробництва. Все імпортне, країна зовсім помилково відкрила ринки, це все профінансовано нашими конкурентами, за кордоном. У нас все відкрито, у нас неконкурентоспроможна економіка, чому ви на цьому не зосередитеся? Відповіді я не отримав, інтересу до цієї теми я абсолютно не почув. Тому у мене в частині українських націоналістів великі сумніви: чи вони дуже слабо освічені, і від відсутності цієї освіти, навіть коли вони щирі, вони не розуміють, що головне ж таки не з росіянами боротися, а головне за Україну боротися, і за її процвітання.

Новини за темою

- Словом "бандерівці" так нашугали свого часу людей. На Донбасі казали: "Прідут бандеровци і настанєт капєц". "Капєц прішол, а бандеровцев нікто так і нє відел". Коли починають розказувати, що це якісь люди, які з’явилися для того, щоб воювати з росіянами - ви самі знаєте, що це брехня. Що вони з’явилися набагато раніше, коли фронт був ще під Москвою. Треба людям правду цю розповідати.

- Мало того, треба ж знати історію самого Бандери. Велика частина його життя пройшла на окупованій поляками території. Після Брестського миру Західна Україна і Західна Білорусія відійшли спочатку німцям, а після того, як червоні війська Тухачевського зазнали поразки під Варшавою і підписали угоду з Пілсудським, Радянський Союз змушений був віддати полякам всю цю територію. А там залишилися українці, які боролися за свою незалежність. І велика частина цієї боротьби була не з німцями, і навіть не з більшовиками - вона була з поляками. І це все була справа Бандери і його організації. Він же від поляків і отримав смертний вирок.

- А у німців він посидів у концтаборі. Я побачив на російському телебаченні передачу, де цілком серйозно говорилося, що майже з особистого розпорядження Гіммлера Бандера був випущений на свободу, щоб боротися проти більшовиків, у квітні 45-го  року. І це розказує людина, яка називає себе істориком, і люди це слухають. Наскільки ми програли пропагандистську війну, в першу чергу? Чому наш народ вірить, що там добре, а тут все погано? Як би ви могли пояснити, що не все так добре в тій же самій Росії, і не все так погано у нас?

- Це різні країни, і треба дивитися на те, що в Росії погано, і що в Росії добре. Росія - імперія. Вона була імперією і нею ж залишається: однією з останніх імперій. І треба розуміти менталітет імперії. На жаль, Україна, яка отримала колосальний потенціал від Радянського Союзу, науковий, промисловий, оборонний, не змогла цим потенціалом скористатися. А не змогла тому, що ідеологеми були нав'язані кимсь, ззовні, зовсім інші. Не було теорії та ідеології економічного націоналізму, не було тези про те, що давайте розвивати, спираючись на наші можливості, нашу економіку.

- Віддали людям колгосп, з технікою, чи завод, сказали: "Робіть". Люди обирають продати на металобрухт все, здати землю латифундистам в користування, і тоді розказувати, як вони ненавидять буржуїв. Вам не здається, що колись, дуже давно, господаря вирубали на корені на цій землі: голодом, ідеологічними речами, залякуванням. У того ж самого Хрущова не можна було теплицю тримати - могли розбити. 

- Не можна жити весь час минулим, жити треба майбутнім і сьогоденням.

- Я розумію. Але ж вони знищили якесь відчуття господаря.

- І виправдовувати, що ось справжніх господарів знищили, тому ми приречені бути жебраками, нездатні працювати - це помилкова ідеологія. Ідеологія повинна бути інша. Перш ніж роздавати ось ці паї, по 2-4 га, при цьому знаючи, що роздаються вони бідним людям, які не мають капіталу, не мають доступу до кредитів, які не створять там виробництва... Але зробили це, тому що, знову таки, більше інспіровано з Заходу: вони продавлювали ці ідеї приватизації весь час, розуміючи, що люди ці все одно свої паї продадуть.

- А чому саме з Заходу? Може це популістичний крок внутрішній?

- Ви побачите через рік-другий після роботи нашої нової влади, що велика частина земель виявиться в руках транснаціональних корпорацій, тому що земля та інші природні ресурси це останнє, що представляє цінність в Україні. Інший потенціал руйнується, або вже зруйнований. Тому треба розуміти, що завжди є більш розумні люди. Так вийшло, що з кінця 91 року, коли я приєднався до виборчої кампанії Леоніда Кравчука, я почав зустрічатися із західними експертами, і у них вже була програма ось цієї приватизації, сертифікації, приватизації земель. Мені тоді було ясно, що Захід здобув перемогу в холодній війні з Радянським Союзом і думає, що зробити з колишніх країн Радянського Союзу, в тому числі і з Україною. Так, Україна була пущена по шляху деіндустріалізації, тому що вона не проявила всередині власної політичної волі, щоб цьому протистояти. І ми рухаємося по цій програмі: ми будемо аграрною державою, слаборозвиненою. Ті розумні люди, які у нас є, майже поїхали, а хто не поїхав, досить швидко поїде. Ось цей рух по шляху так званих ринкових реформ перетворює Україну в пересічну, відсталу, слаборозвинену країну, залежну від зовнішнього світу.

- А чому би не зібрати п'ятьох розумних очкариків, технократів, які думають так, як ви. І не спробувати підтягнути під все це діло інвестиції, і на прикладі хоч одного підприємства почати щось відновлювати.

- На одному підприємстві тут нічого не зміниш. Я, наприклад, припускав, і до сих пір не можу зрозуміти, чому я помилився, що українські олігархи, наші найбільші магнати, які захопили підприємства, що працювали, які нажили мільярди, що вони захочуть бути господарями України, в стилі захисту національної економіки, економічного націоналізму. У них ці ідеї теж не знаходять підтримки. У цій країні виходить, що це нікому не потрібно. У нас немає таких партій, немає таких політичних рухів. Кілька років тому був на "Мотор Січі", привіз до них делегацію з Бразилії, яка хотіла створити з ними спільне підприємство в Бразилії. А потім з делегацією з "Мотор Січі" туди з'їздив. Успішно рухалися переговори. У Бразилії третє місце в світі за кількістю вироблених літаків. Але двигуни там американські. Чим закінчилося? Бразильці сказали: "Вибачте, але США на високому політичному рівні сказали, що ми не дозволяємо Бразилії мати власне виробництво двигунів. Це ринок для американських кампаній". І вони сказали Україні: "До побачення". Зараз, коли "Мотор Січ" те ж саме, і більш успішно, робить з Китаєм, приїжджає радник президента США з національної безпеки. Для початку під його приїзд США зупиняють військову допомогу Україні, і радник пояснює всьому українському керівництву, чому таке СП не може бути створено, чому продаж акцій китайцям неприпустимий. Дуже просто: зміцнення потенціалу Китаю проти інтересів США. Тому ті міфи і теорії, якими весь час забивали голови: про ринкову економіку, лібералізм, лібертаріанство, свободу, насправді все підпорядковано конкретним імперіалістичним інтересам найбільших країн. А сила Росії в тому, що вона розуміє ці інтереси. Росія різко починає збільшувати свій ядерний потенціал, що не має ніякого відношення до ринкової економіки. Створює якісь нові ракети і змушує з собою вести переговори, тих же американців. І завдяки цьому вони можуть встояти. А ми не здатні захистити свої інтереси і використовувати свій потенціал. Ми встояти не можемо.

Новини за темою

- Якщо подивитися, куди заходили американці, навіть зберігаючи свої інтереси, все одно ті країни в більшості своїй починали розвиватися. Дивимося навіть на перші три республіки, які відкололися від Радянського Союзу, – Балтія. 

- Я там був, зокрема й цьогоріч. Країни, що втратили третину населення, втратили промисловий потенціал. Країни викликають велике співчуття.

- Стільки скільки виїжджає з Росії до тих самих США… Давайте говорити правду. А скільки стоїть у черзі на те, щоб виїхати, – давайте теж говорити правду. Просто не мають можливості, бо стільки Америка не приймає, скільки би хотіло туди виїхати.  Вони принаймні щось намагаються нав’язати з економічного погляду. Ви же знаєте, скільки протягом каденції Путіна зайшло нафтодоларів до Росії. Говорять, десь приблизно про 4 трлн. А в цих місцях, де добувають нафту й газ, навіть села не газифіковано. Але всім говорять, що навкруги живуть чурки вузькоглазі, молдавани тупі, гейропа, хохли, бульбаши, хачі. Вони дають всім ідіотські титули, і чітко працює лише пропагандистська машина. Вони запевнили людей, що всюди погано, крім як у нас. І в цьому ми програємо їм дуже сильно. Ми навіть не вміємо похвалитися тим, що в нас щось є, тому що зразу кажуть, що це популізм або розкручування своєї теми. Є те, що викликає у вас надію в Україні?

- Візьмемо ВВП на душу населення в Росії і в Україні. У Росії вчетверози вище.

- Я знаю, що два з чимось.

- Вчетверо. Тому і люди в Росії в середньому живуть трохи краще. Хірург в обласному центрі отримує 1000 доларів на місяць.

- А ціни є порівнянними?

- Порівнянні. А ми втрачаємо охорону здоров'я, і ця галузь є корумпованою вся. Тому що ми ж лікарям не платимо.

- Українське село і російське село – тут я вам скажу. Середнє західно-українське село, яким так лякали всіх з того боку, це Лас-Вегас в порівнянні з російським селом.

- Я не буду сперечатися. Я не захищаю жодним чином Росію і її не пропагую. Я просто говорю, що величезний потенціал, яким могла би користуватися Україна, не реалізується. Ми говоримо, що Росія видобуває газ – звідси у неї гроші. Я нагадую, що в 70-ті роки Україна, добуваючи газ, ще й Москву опалювала: 60-70 млрд кубів добували ми на рік. А нині оцінки розвіданих родовищ – у трильйон. А потрібно нам докуповувати за імпортом 10 млрд. Тобто умовно кажучи, ми маємо розвідані запаси на 100 років за умови таких обсягів споживання, і можна було би не імпортувати. Але ми туди не інвестуємо, а Росія інвестує, і вона має дохід.

- Але Америка точно не притримує наше видобування. Ми закупаємо газ зовсім в іншій стороні.

- Я ж не про Америку. Я про те, що якщо ми би використовували власні можливості, то ми б і від Росії не залежали в цих справах. Але ми ж не використовуємо ці можливості, як і багато інших.

112.ua

- Чому?

- Тому що з'ясовується, що гроші, призначені для цих цілей, простіше вкрасти, привласнити. Якщо говорити про газ, гадаю, коли-небудь спливе інформація щодо того, як ми закуповували газ в Європі, російський, з якими надбавками, через які "прокладки", і ви побачите, скільки ми переплатили і комусь у кишеню поклали. За п'ять років півтора мільярда доларів українських грошей. Ось чому. Тому що корупція, тому що невигідно напружуватися і займатися розробленням власних родовищ. І це стосується не тільки газу. Я хочу нагадати, що ми одна з найбагатших країн у плані й аграрного потенціалу, і щодо інших корисних копалин, і за наявністю унікальних підприємств.

- Люди, які прийшли до влади нині, здатні змінити цю ситуацію в тому, що ви бачите? Чи є бажання її змінити?

- Я дуже уважно дивлюся. Я вважаю себе патріотом України і весь час думаю: а раптом я чогось не розумію, і ці люди є патріотичними. Раптом вони готові діяти в інтересах України. А приходимо до того, що сьогодні ніхто в Україні не знає їхньої реальної програми. Цілей не опубліковано, щодо шляхів досягнення цих цілей – невідомо. Купа абстрактних ідей. Кажуть, що нам потрібно зростання щонайменше 7% на рік. За рахунок чого ви збираєтеся відновити ці темпи і швидко рости? Багаторазово лунають заяви нашого президента. У принципі, непогані. Інвестиційний форум у Маріуполі: у Польщі запрошує всіх, прибалтів запрошує. Приїжджайте в жовтні до Маріуполя, везіть інвестиції, інвестуйте. Я от думаю, а як інвестувати під перехресним артвогнем? Ви ж спочатку закінчіть з Донбасом. Докладіть якихось реальних зусиль для того, щоб війну було закінчено. Ніхто вам нічого під обстрілами інвестувати не буде. Та й в країні не буде, поки весь час нагнітається ця обстановка. За Порошенка це було виражено: заяви, що Путін ось-ось на нас нападе. Я спілкувався з іноземними інвесторами. Вони кажуть: поясніть своїм керівникам, які щотижня чекають нападу, атаки з боку Росії, що ніхто не прийде, ніхто не буде інвестувати. На рівні президента, секретаря РНБО, міністра оборони постійно звучать заяви, що війна йде, ось-ось вона стане повномасштабною. Ви або хочете інвестицій і тоді владнайте ці конфлікти і кажіть, що у нас все гаразд, у нас можна інвестувати, або ви не хочете інвестицій, їх відлякуєте. Визначтеся з цим. А весь час говорити про війну, яка триває, і говорити: несіть нам свої грошики... Люди розводять руками і кажуть: це ж поле чудес у країні дурнів. Ми будемо дурнями, якщо ми туди теж прийдемо.

- Я хотів би знати, хто буде на якій посаді, і я хотів би бачити їхні програми. Як можна обирати Кабмін, коли ти не знаєш, хто приходить на ту чи іншу посаду і що він збирається робити?

- Нам потрібно визначитися. Або ми вважаємо, що олігархів має бути знищено, а це власники найбільших підприємств, що приносять значну частину доходів бюджету, і ми повинні знати, що ми збираємося робити з підприємствами (націоналізувати, відбирати?), або ми повинні цим олігархам знайти все-таки місце в політичній, зокрема, системі України і побачити їхню позитивну роль, яку вони можуть відігравати. Так ось, краще йти другим шляхом.

- Вона є позитивною ця роль?

- Одним словом не відповіси. Там є велика позитивна роль у тому плані, що їхні підприємства працюють і платять податки. Часто не всі платять податки.

- Ви теж були заробітчанином. Ви працювали в Мозамбіку, викладали економічні дисципліни мозамбікським студентам, робили це португальською мовою. Побажай            те щось українським людям португальською мовою.

- Щасливі будьте (говорить португальською). А для того щоб бути щасливим, треба почуватися таким. Треба вірити у свою країну і треба докладати все ж зусиль, для того щоб цю країну розвивати.

- Будьте щасливі. А у нас сьогодні був усміхнений і розумний Віктор Суслов. Дякую вам.

- Дякую.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>