banner banner banner banner

Обмеження для учасників фестивалю "Музика молодих" було лише одне – професіоналізм

Чим незвичайний масштабний фестиваль сучасної академічної музики "Музика молодих" і чому на нього варто сходити кожному столичному меломанові

Обмеження для учасників фестивалю "Музика молодих" було лише одне – професіоналізм
пресс-служба

Чим незвичайний масштабний фестиваль сучасної академічної музики "Музика молодих" і чому на нього варто сходити кожному столичному меломанові

З 8 по 20 квітня у Києві пройде масштабний фестиваль сучасної академічної музики "Музика молодих". Ми поспілкувалися з артистичним директором фестивалю – композитором і мистецтвознавцем Оленою Сєровою про те, кого може зацікавити цей фестиваль, як іноземні музиканти реагували на запрошення відвідати Україну і чому на сучасну академічну музику варто звернути увагу кожному меломанові, незалежно від основних вподобань.

Київ 112.ua: Розкажіть детальніше про фестиваль: коли і як виникла ідея його проведення, які цілі він ставить перед собою, чого вдалося досягти за його досить довгу історію?

Олена Сєрова: Міжнародний форум "Музика молодих" проводиться вже понад чверть століття. У 1992 р. в тоді ще молодих активістів української Спілки композиторів Ганни Гаврилець та Ігоря Щербакова виникла ідея зробити в рамках весняного фестивалю "Прем'єри сезону" акцію, присвячену музиці молодого покоління. Відтоді форум є провідною художньою платформою для виявлення та підтримки творчості нового покоління українських композиторів, що працюють у сфері сучасної академічної музики. У цьому і є його головна задача до сьогодні. На форумах 90-х років вперше прозвучала музика багатьох відомих зараз українських композиторів, які тоді ще тільки отримали дипломи консерваторій: Вікторії Польової, Святослава Луньова, Сергія Зажитька, Володимира Рунчака, Кармели Цепколенко, Сергія Пілютикова, Алли Загайкевич, Людмили Юріної та багатьох інших. Тоді ж київська публіка отримала можливість почути не тільки музику молодих українських композиторів, а й відкрити для себе нову європейську музику, для якої після падіння залізної завіси стали відкритими всі двері. У дев'яностих і на початку 2000-х, міжнародною комунікацією займався "Центр музичної інформації" при Національній спілці композиторів України. Через Центр до Києва на форум надсилали дуже багато нот нової музики молодих авторів з усього світу. І це тоді, коли ще не було швидкісного інтернету, що дозволяє швидко налагодити творчий зв'язок між композиторами різних країн! Контакти, налагоджені за всю історію форуму, дозволили українській музиці з блиском вийти на міжнародний рівень і швидко влитися у найостанніші течії в композиторському середовищі.

Київ 112.ua: Фестиваль проводиться нерегулярно – за всю 24-річну історію це буде 14-й форум. Минулого разу його проводили три роки тому. Така періодичність – це усвідомлений вибір організаторів чи вплив обставин?

Олена Сєрова: Форум спочатку замислювали як фестиваль, який проводиться раз на два роки. Такою була ідея його творців і такої ж концепції дотримувалися наступні художні керівники форуму – Сергій Пілютиков і Богдан Кривопуст. Торік через події в Україні, та, мабуть, через загальну апатію з приводу ситуації в культурному житті країни, форум не проводили. На жаль, підросло покоління композиторів, яке, цілком можливо, ніколи б і не почуло про форум, якби Спілка композиторів цьогоріч не зважилася б його відродити. Але, з іншого боку, за цю перерву в організаторів накопичилося стільки ентузіазму, що з'явилася ідея проводити форум щороку.

Київ 112.ua: Протягом минулих двох років українські промоутери стикалися з величезними труднощами при спробі привезти до країни зарубіжних виконавців. Незалежно від жанру музики, яку ті виконували. Цьогоріч, на щастя, вдалося прорвати блокаду. У тому числі й на форум "Музика молодих" приїдуть учасники з 10 країн. Як іноземці відгукувалися на запрошення відвідати Україну, Київ?

Олена Сєрова: Ой, з величезним натхненням! Наприклад, іспанський композитор і гітарист Августин Кастілья-Авілла, який відкрив для себе Україну у грудні минулого року, залюбки відгукнувся на наше запрошення приїхати ще раз, зіграти сольний авторський концерт і прочитати дві лекції про сучасне музичне мистецтво. Він везе із собою дві електрогітари, струни яких налаштовані не за стандартними звуками, а за чвертьтонами. Цей лад дозволяє грати незвичний для слухача чвертьтоновий звукоряд, в якому відстань між сусідніми звуками вужча, ніж між сусідніми ладами гітари або білою та чорною клавішами фортепіано. На своєму концерті 15 квітня він збирається познайомити київську публіку з музикою, написаною для цього ладу.

Крім Августина, до нас заїдуть ще й музиканти з Фінляндії: піаніст Антті Вахтола і кларнетист Мікко Раасакка. Останній особливо відомий своїм захопленням сучасною академічною музикою: активна співпраця кларнетиста з композиторами вилилася у більш ніж 30 прем'єр нових музичних творів, багато з яких було спеціально написано для музиканта. Він також є автором видання, присвяченого новим технічним і виразним можливостям гри на кларнеті.

Київ 112.ua: У Києві зараз спостерігається підйом фестивального руху. У тому числі організовують безліч музичних подій – від фестивалів вуличних музикантів до великих заходів стадіонного формату з участю провідних міжнародних зірок. Якою ви бачите роль фестивалів академічної музики в цьому русі? Чи помічаєте ви зростання інтересу слухачів до цього жанру?

Олена Сєрова: Союз композиторів протягом тривалого часу був своєрідним "монополістом" на нову музику в Україні. Але за останні кілька років виникло дуже багато альтернативних фестивальних майданчиків, грамотний рекламний менеджмент яких створив попит на нову академічну музику не тільки у самих музикантів, але й у молодих людей найрізноманітніших професій – від студентів-дизайнерів до кандидатів наук з теоретичної фізики. І цей попит завдяки періодичним проектам того ж концертного агентства "Вухо" постійно зростає. Водночас активізувався інтерес до нової музики й у самих музикантів-виконавців. Наприклад, якщо на початку 2000-х у Києві був лише один ансамбль "Рикошет", який вузько спеціалізується на виконанні лише сучасної академічної музики, то на сьогодні подібних колективів вже щонайменше 6: крім "Рикошету", це Ensemble Nostri Temporis, Sed Contra Ensemble, Armonia Ludus, "Гольфстрім", "Вухо-ансамбль". І продовжують з'являтися нові ініціативи.

Київ 112.ua: Враховуючи досить серйозний масштаб форуму, неважко здогадатися, що його організація вимагає чималих фінансових вкладень. А чи можна в сучасній Україні заробити на концертах і фестивалях академічної музики?

Олена Сєрова: На жаль, у сучасній Україні, якщо порівнювати із західно-європейським культурним простором, практично всі ті, хто займається фестивалями і проектами, подібними нашому, – волонтери.

Київ 112.ua: Цього року родзинкою програми форуму стане програма "Етносучасність". Загалом тема звернення до витоків, до народної культури зараз переживає черговий підйом в Україні. Що нового ви плануєте привнести в цей дискурс в рамках даної програми? Чого чекати від неї слухачам?

Олена Сєрова: Сам по собі формат нашої "Етносучасності" вже є унікальним. Це не просто ретроспективне звернення до народної культури. Це синтез через взаємодію з давніми зразками народної культури і сучасності. З'єднання двох світів, діалектична пара. Це свого роду прочитання сучасною мовою стародавніх текстів. Професійний підхід у цьому всьому відіграє важливу роль. "Етносучасність" – це по-справжньому захоплива подорож у глибини самих себе, в якій фольклор – свого роду елемент генетичного коду, що є складовою частиною сучасної людини з її нагальними питаннями.

Київ 112.ua: Крім етніки, учасники фестивалю також звернуться до теми електронної музики. Цей жанр сміливо можна назвати експериментальним. Яку публіку може привабити і зацікавити така музика? Приміром, чи зацікавить дана програма пересічну молоду людину, яка зайшла з вулиці, просто побачивши на афіші знайомий напис "електронна музика"?

Олена Сєрова: Форуму запропонувала проект "Електроакустика" чудовий композитор Алла Загайкевич, головний ідеолог і постійний куратор цього міжнародного проекту. "Електроакустика" існує в нашій країні з 2003 р., вона з'явилася на хвилі загального інтересу композиторів до інформаційних технологій, активної роботи молодих українських композиторів в області електроакустичної музики та медіа-арту, зародження видавничої діяльності українських лейблів експериментальної музики. Цей проект, на мою думку, найбільш відкритий до слухача абсолютно різних музичних стильових уподобань. І оскільки сучасна українська молодь багато в чому відкрита до всього нового і незвіданого, постійно жадає зміни вражень й оновлення слухового досвіду, пересічна молода людина може прийти, навіть мигцем побачивши чийсь репост на цю тему в соцмережі.

Київ 112.ua: Багато творів, які буде представлено на фестивалі, написано спеціально для виконання в рамках "Музики молодих". Чи була у вас єдина концепція при доборі авторів і створенні творів? Чи все ж ідея полікультурності, полістилістичності та поліжанровості, закладена в основу форуму, не передбачає яких-небудь рамок для творчості?

Олена Сєрова: Концепцію диктували багато в чому самі тематичні ідеї проектів. Приміром, на проект "Бароковий постмодерн" ми не відібрали багато творів, в яких автори забували про те, що на сцені замість рояля буде клавесин, і на цьому інструменті неможливо зіграти те, що написано для фортепіано. Але переважно "рамка" була лише одна – професійна, якісна і потенційно цікава слухачеві сучасна академічна музика.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>