banner banner banner

Нинішня політика влади призведе до перетворення України на колонію

Нинішня політика влади призведе до перетворення України на колонію
112.ua

Олександра Кужель

Народний депутат України VIII скликання

Мага: Добрий вечір. Є жінки, яких я боюсь, а є жінки, яких я люблю. Одна з них – Олександра Кужель. Скільки ж років ми знайомі?

Кужель: У політиці я 25 років, значить – років зо 20. Тоді ви були ще дуже молодим.

- Тоді я переїхав до Києва молодим актором. Наші актриси якщо вважають, що в них прізвище дуже вдале, то вони ніколи не переходять на прізвище чоловіка. Олександра Кужель народилася з прізвищем Долгорукова. Розкажіть нам про своє дворянське походження?

- Коли я перший раз вийшла заміж (мій чоловік - Славко Кужель, його нема вже в живих), то мій викладач сказав: "Як же ти царське прізвище змінила на хтозна-що". А коли в мене з’явився другий чоловік і народилася дитина, то я вирішила, що я залишуся на прізвищі старшого сина. Я намагалася знайти свою родословну через Донецьк. Я народилася в Костянтинівці Донецької області. Батько пройшов всю війну до Берліна як представник КДБ. На початку війни він евакуйовував заводи з Донецька. Мене батько назвав на честь свого брата, який загинув, підірвавши фашистський потяг. До мене років десять тому приїжджав польський князь і казав мені, що я є представником роду Рюриковичів. І що є вся доказова база, і мені можуть видати свідоцтво, що я князівського роду. І що це коштує 30 тис. євро. Я йому кажу: "Розумієте, і так видно, що я князівського роду". Навіть якщо б у мене і було 30 тис. євро, я би ніколи за це не платила. Для мене це нецікаво, бо князівський рід не визначається папером. Батька мого рано не стало, мама ніколи не працювала. Коли мені було три місяці, то батькові поставили умову, щоб він відмовився від рідної сестри, бо вона працювала в шпиталі лікарем під час німецької окупації. І коли я її спитала: "Як ти могла?", то вона мені відповіла: "От коли в тебе будуть діти, і на одного поставлять чобіт, а на другого приставлять автомат до голови, ти будеш навіть землю гризти".

- 400 тис. людей залишили під час німецької окупації в Києві. Німці прийшли і сказали всім влаштуватися на роботу. А тоді ті, хто їх покинув у окупації, прийшли і питали: "З ким ти працював?".

- Мій батько сказав, що ніколи не напише відмову від рідної сестри, і тому, враховуючи його нагороди під час війни, його не посадили і не розстріляли, а вислали на побудований Запорізький титаномагнієвий комбінат. І ми всією родиною туди переїхали, і там я вже закінчила і перший інститут, і там любов, і діти. Я дуже люблю це місто. От зараз на одну ніч їду в Запоріжжя, бо там буде вечір бардівської пісні – день народження мого клубу, в якому я була багато років президентом. Їду, щоб тільки всю ніч наспіватися. Це велика частина мого життя, я, може, і політиком стала, тому що йшла через бардівську пісню.

- А що там було політичного?

- Це був клуб самодіяльної пісні. Й у Радянському Союзі закрили всі клуби. Був останній московський фестиваль, нас туди приїхало десь 250 тис., і ЦК ВЛКСМ закрило цей конкурс.

- А де це могло відбуватися?

- У лісі, на землі. Я поїхала до ЦК і кажу: "Чого ви закрили фестиваль?". А мені відповідають: "Тому що у вас самі євреї". Я кажу: "Я – росіянка, Олександра Долгорукова". Мені кажуть: "У вас самі інженери". А я кажу: "А я привезла сталевара із Запоріжжя".

- А єврей-інженер – це діагноз?

- Так. Потім вони питають: "Про що ви співаєте? Що це за пісня "Придут другие времена, мой друг…" Які часи ви маєте на увазі?" Я кажу: "Це Візбор. А ось пісня Нікітіна: "Когда мы были молодими, и чушь прекрасную несли…" – "Ви паплюжите комсомольців. А що за розпусту співає Вероніка Доліна: "Когда б мы жили без затей – я нарожала бы детей от всех, кого любила, всех видов и мастей". Це так смішно.

112.ua

- Це зараз смішно. А тоді сиділи спеціально навчені люди, яким платилися гроші за це.

- Вони були так надресировані. Сьогодні я розмовляла з хлопцем, який був запрошений на другий тур розмови "Слуги народу" в учбовому центрі в дорогому готелі. Він сказав, що звідти втік, бо там: "Це все вам сплатив Сорос, завдяки Соросу ви стали депутатами, ви повинні бути свідомі і свідомо голосувати за ринок землі". На що ми розраховуємо – що ці хлопці проснуться?

- Наскільки наші люди не знають і не розуміють, що відбувається навколо?

- На 90%. Газет зараз практично нема. Є п’ять-шість людей, які диктують нам політику на телеканалах, і тому дуже тяжко донести інформацію. ВР – 80% людей самі не розуміють, не можуть приїхати в округ щось розповісти. Політики не можуть зараз зупинити цю ситуацію. Можуть тільки люди.

- А це не якийсь диявольський план роками втюхувати людям якихось невігласів, що призвело до того, що, кого не запитаєш, кажуть: "Ми не голосували за цю команду, ми голосували проти тих, хто був".

- У помаранчеву революцію я була проти Ющенка. І якщо б таке знову сталося, я б нікого не просила його підтримати, бо я з ним працювала. І все, що я сказала, так і сталося. Я тоді 10 років не палила, а коли обрали Ющенка – я запалила, бо для мене це була катастрофа. Я знала, що він лінива людина, не має відповідальності – він любить себе більше.

Новини за темою

- Нині, порівнюючи, ми розуміємо, що це був не найгірший варіант.

- Найгірший, тому що там довіра страшенна була перший раз у людей. Її зруйнували перший раз, другий раз її зруйнували хлопці, що прийшли після Майдану, і зараз найстрашніше для мене, що люди нікому не вірять.

- Я не можу бути об’єктивним до Ющенка, бо Віктор Андрійович мій близький друг.

- Я знаю. Я йому не пробачу, що він отримав гроші від Януковича, і це підтверджує "амбарна книга", я її бачила в СБУ. Настільки в нього була велика ненависть до Юлі – щоб тільки вона не пройшла.

- Це в них було взаємне.

- Якщо б це в них було взаємне, він би ніколи не став президентом. Якщо б Юля поворухнула пальцем на Майдані, то її би занесли.

112.ua

- Коли він став президентом, то на нього вже в кабінеті чекали з пропозицією, щоб не вона стала прем’єр-міністром.

- Це Порошенко, я знаю. Ви, Петре, не знаєте нічого, тому що ви друг. Я теж була його другом 10 років і прибігала до нього на кожну допомогу. Можете запитати в нього, хто його зробив вдруге головою Нацбанку. Кужель з Ващук. Питання не в тому, що я боролася з Ющенком як з людиною. Я боролося з людиною, яка нездатна була бути державницькою. Він любить Україну, але він не може працювати. Приклад на собі: йде перша зустріч його з підприємцями. Я виступила, хоча весь зал зі мною вже не привітався, бо всі ж прийшли до переможця, до нового президента. А Ющенко поважав мене за мою позицію, за багато років співпраці, я дуже йому допомагала як голові Нацбанку, як перший заступник голови економічного комітету другого скликання. Він вислухав мій виступ і каже: "Ви можете мені через три дні все це принести указами?". Через три дні я здала Зінченку всі укази, він мені зателефонував і каже: "Я йому сказав, що ти принесла. Воно йому не потрібно". І в цьому є трагедія.

- У мене була така ж сама розмова щодо нафти й газу: людина розказала йому про велику купу помилок, яку в цьому плані зроблено. І він її попросив пояснити, де він помиляється. Я впевнений, що ви не встигли піти, як вже поруч з ним були ці, які йому розказали, на кого працює Кужель.

- Йому не треба нічого розповідати. Він мене знав краще за всіх. Коли він лежав на операції, він дозволяв приходити до нього тільки двом особам: своєму брату і мені. Ще Петро Мірошник приходив. Він мене знав, і знав, що мені все одно, яка влада, бо я піднімала питання малого і середнього бізнесу, які є основою демократії. Для мене це було страшне розчарування. Бо коли я лежала в лікарні, він зателефонував мені і сказав, що Кучма йому запропонував бути прем’єром. Я сказала: "Погоджуйся. Ми зараз зберемо молодий уряд, зробимо гарні реформи". По 8 годин йшли засідання уряду - ні про що. Він не читав документи, не готувався. Я бачила, що робиться, коли йому розповідали, що до його першого віце-прем’єра щоб щось вирішити, треба прийти і заплатити гроші. Тоді думали, що він приїде з Москви і його розірве, але все залишилося. Я ж не кажу, що за людина Ющенко, я кажу, що з нього не вийшло державного діяча. Краще б він залишився в Нацбанку - це було його.

- А ось капсула, в яку "нужники", "нужні" люди, закривають будь-якого президента, хіба воно не має вирішального значення? Тільки-но "противна" Кужель іде, то з’являються 10 людей, які кажуть: "Ти – геній, ти – бог".

- А ти дозволиш із собою так зробити?

- Я – ні.

- От і все.

 - Я виходжу на сцену, мені вручають квіти після вистави, вислуховую всіх, хто говорить, що це було геніально, а потім запитую тих двох людей, чия думка мені дійсно цікава, і запитую, що мені треба виправити.

- Я запитую у свого прес-секретаря й у свого чоловіка. І якщо в коментарях з’являється "стерва", "стара бабка", я знаю, що я улучила саме в точку. Питання не в тому. Думаєш, Кучмі не діставалося від мене? Скільки на мене йому скаржилися: він завжди мене підтримував, бо він знав, що я служу Україні. І коли я пішла, то мені один депутат сказав: "Кужель, ти якась дивна. Ти так відпрацювала на Кучму, він став другий раз президентом. Чому ти нічого в нього не попросила: ні землі, ні заводика?"

- А багато людей просило?

- Так, напевно, я одна не просила, бо в мене запитали. А я відповіла, що мені це навіть на думку не спадало Я все життя вдячна Кучмі, що дав мені право служити людям.

- Я дуже сильно поважаю одну людину: Валентина Олександровича Зайчука.

- Я теж. Його і його брата.

Новини за темою

- Так. Два хлопчики з села, які з сільських вчителів стали міністрами.

- Навіть не міністрами - вони глибоко державні та інтелігентні люди.

- Мені здається, що кожен наш політик, коли він відійде від справ, щоб до нього так ставилися.

- Мене перший і другий раз знімали з Держпідприємництва перед Великоднем, то я вважаю, що мені Господь допомагав. Перший раз Кучмі підсунув наказ про моє звільнення Марчук, і його три дні не оголошували, а Кучма потім вимагав: "Поверніть мені Шуру". Але тут Кінах підметушився і призначив. Мені тоді один з політиків сказав, що саме тяжке, коли ти йдеш з посади перший раз, це те, що в тебе затихне телефон. Петро, в мене цього ніколи не було. В мене телефон не змінюється вже 20 років. І я його не змінюю тільки тому, що я боюся, що хоч одна людина кинеться, а їй потрібен мій телефон. У мене був дуже цікавий випадок, коли я була депутатом Криму. Я сиджу в готелі, мені дзвонять і кажуть, що до мене жінка з торбами паперів. Коли вона зайшла, то я відверто пожалкувала. Я сказала їй, щоб вона мені сказала без паперів, що в неї трапилося. І коли вона мені розповіла, то я була здивована, що вона прийшла з паперами: вона повинна була прийти з автоматом. На той час їй було 68 років, вона працювала, жила в гуртожитку, який знесли, потім  знімала квартиру. Їй 8 років не призначали пенсію, тому що в неї нема місця постійної прописки. Я приїхала до ВР Криму, там сидів міністр соціальної політики, і я сказала йому: "Якщо ти не знаєш, як їй нарахувати пенсію, то завтра ти працювати не будеш". І мене підтримав Джарти. Її можна було прописати де завгодно, а над нею 8 років знущалися чиновники. І ніхто не захотів жодного разу її почути. І тому я завжди говорю молодим політикам: "Не йдіть в політику, якщо ви не готові слухати неприємні речі. Вас ніхто не повинен любити, хвалити, і мене теж. Мене повинен любити мій чоловік, мої діти, онуки. Я не намагаюсь, щоб мене любили люди, я хочу, щоб мені було не соромно з ними зустрітися".

- Я кажу, що жінка-політик це вже не зовсім жінка. Як вас сім’я терпить стільки років?

- Я живу в любові. Мене не терплять - мене люблять. І вони знають, що я їх дуже люблю. І кожен день працюю для них. З любов’ю зі мною можна домовитися про все. Якщо я бачу брехню, корупцію, жадібність, відсутність душі - я ніколи з тою людиною поряд не буду. Я зараз така щаслива, що я можу собі дозволити не втрачати час на виродків.

- Навіть у тій команді, в якій ви зараз є, хіба там мало виродків? Мало тих, хто використовує службове становище?

- Є дуже багато людей, які мене не сприймають, а я – їх. У кожній команді є люди, яким я би ніколи не подала руки. І в кожній політичній партії є люди, з якими я буду цьоматися, обніматися і протягувати руку. Я не розрізняю людей за політичним "окрасом". Людина повинна бути порядною, професійною, чистоплотною.

- Як би не помінялася історія, всі запам’ятають Олександру Кужель як людину, яка запровадила систему спрощеного оподаткування.

- У нас було 60% малого і середнього бізнесу, як в Європі. Це давало можливість розвитку.

- Корумповано, не корумповано, але воно йшло вперед.

- Спочатку середній бізнес почав виходити з ринків, викуповувати перші поверхи. Я їздила дивилася, як вони починають робити разом з мерами покращення міст. Вони почали їздити за кордон.

- Чому щойно в нас починає щось працювати, з’являється якийсь упир, який обов’язково це поламає?

- Тому що це МВФ, той же Сорос.

- Тобто успішна, розвинена, квітуча Україна нікому на світі не потрібна?

- Крім нас. Нам вона потрібна.

- Ми можемо відмовитися від них?

- Можемо. Корея ж відмовилася. Всіє країною скинулися, закрили борги, і як живе зараз! Вони зараз створили такі прориви в інтернеті, в музиці, в кіно. Вони вкладають гроші в розвиток. Це цивілізована, дуже цікава країна. Можемо, якщо ти любиш людей. Політика, яку зараз ведуть, це політика, яка йде на створення колонії. Я знаю, чим це все закінчиться. Я впевнена, що зараз може бути тільки сигнал людей, які підтримали пана Зеленського, про те, що він не відповідає їхнім надіям.

- Кожне покоління політиків, які приходять, – повне враження, що гірші за попередніх.

-  Уявляєте, що переживає Юлія Тимошенко і люди, які поділяють з нею оці переживання, - такі, як я. Ми реально можемо це за 100 днів змінити, ми кожен день прорахували.

- Чому вона не змінювала тоді, коли була прем’єр-міністром, за 100 днів?

- Це питання, яке не має підґрунтя. Вона запросила мене, людину, яка ніколи не була з нею в гарних стосунках. Кужель – противна з усіма. Я нормальна, якщо можна з командою щось робити. І вона звернулася до Тигіпка: дай мені Кужель, бо криза. Я прийшла і сказала: "Тільки одна умова: якщо все, що я буду готувати, ви будете викидати в кошик, то я піду". Вона сказала: "Ні, тобі дається повна свобода". Я піднімала руку на уряді, вона давала мені слово, і вона знала, що якщо я піднімаю руку, то там є корупція в якомусь документі. І зараз, коли я не захотіла йти до ВР, вона запропонувала мені залишитися головою експертної ради. Я спитала: "А кому це потрібно?". Вона каже: "Мені. Мені потрібна чесна правда, твоя, що там у законах: де корупція, де позитив, де лобізм". І так ми з нею і йдемо. Іноді їй не подобається, що я говорю, але вона дякує за це. Ми з нею тоді зберегли дуже сильно малий і середній бізнес. Ми підготували закон, і якщо би не Ющенко, то в нас не було би отих злиднів щодо ошуканих вкладників. Тоді ж долар стрибнув, і ми підготували законопроект, який розділив всі збитки на Нацбанк, на банк-позичальник і на людину, яка брала кредит. А Ющенко: "Ні".  

- Тоді половина країни називала цю річ "Юлиною аферою", а друга половина дуже сильно вірила, що Юля з цим упорається.

- Як канали належали олігархам, так і належать. Так і продавали інформацію. Вона сиділа на уряді й казала: "Я зустрічаюся з послами і вони розповідають, як ви, міністри, берете хабарі. Що ж ви робите?". В уряді Юлиних людей було аж три людини. Всі решта були від Ющенка. Вони сиділи і посміхалися, коли ми ловили їхні постанови щодо вирубування лісів на схилах, варену ковбасу купували за ціною копченої, вони посміхалися, бо знали, що вони люди президента. Я сказала Гройсману, коли він став прем’єром за Порошенка: "Ти зараз відчуєш, як було Тимошенко". І він мені через деякий час сказав: "Я зрозумів, що ти мала на увазі".

112.ua

- Ющенко мені сказав, що людина, яка витирала йому піну з рота, коли йому було гірше за все на світі, в цей момент переоформляла на себе його офіс. Коли хтось іде робити справу, а поруч з ним ціла купа людей, які свого часу сіли на потоки і там і залишаються, то ми це бачимо, хто з політики зробив свій власний бізнес.

- Покажи, де цей офіс Ющенка. Це брехня. Партія має єдиний офіс, який їй подарував Хмельницький, коли був членом партії. А от що Ющенко придбав за цей час – є, що показати. Їх розсудить Бог. Всі будуть відповідати перед Богом – не ви, так ваші діти.

- Ви могли бути перед Богом на суді набагато раніше. Ви не сприймали цю аварію як знак з неба, що, може, треба зупинитися, треба більше уваги приділити сім’ї?

- Мене колись у програмі "П’ятий кут" запитали: ви ніколи не хотіли би бути слабкою жінкою? Я сказала: мені цього ніхто не пропонував. Я рано залишилися без батька, і коли я вперше вийшла заміж, то нам іноді не було чого їсти. Я співала на танцях, на весіллях. Платили за це 10 рублів. І я ніколи за все життя не очікувала, що хтось мені щось дасть. Я дякую Богові: він так зробив, що просто в руки мені нічого не йшло. Мені треба дуже багато попрацювати, щоб щось отримати. І я ціную це.

- Я дуже рідко зустрічав у нашій політиці таких молодих людей, як ви. Я бачу тату у вас.

- Це драйв. Я є вільна людина і ніколи не роблю непродуманих кроків.

- А як до цього чоловік ставиться?

- Коли я прийшла з ієрогліфом щастя, він сказав: "До нас додому прийшло щастя". Йому тяжко з такою жінкою все життя, але він просто подарував все життя мені. Бо він є моя половина. І ми доповнюємо один одного: він дуже спокійний, дуже виважений, мудрий, має дві вищі освіти. Але він сказав своєму другу: "Я на все життя залишився чоловіком Олександри Кужель".

- Це говорить про те, що він мудрий і що він вас любить.

- Складно любити так багато років, і ми стараємося це підтримувати. Ми подорожуємо, ходимо разом на бальні танці… У нас дуже активне життя. Маємо собаку, двох кішок. Маємо онуків, дітей, багато друзів.

- Я хочу, щоб ваш ієрогліф щастя давав вам відчуття того, що воно присутнє у вас ще дуже багато-багато років.

- Я кажу: Боженька, зроби мене щасливою і не пропусти закон про землю. Мені не потрібно ані пластичних операцій, ані яхт, я дуже хочу, щоб ми з Тобою зберегли країну, і прошу всіх: не дайте депутатам проголосувати за цей жах.

Я хочу сказати вам, як старший друг: ніколи не думайте, що про вас говорять. Колись Пасхавер мені сказав: "Шурочко, якщо ви прокидаєтеся, а про вас не говорять ніякої гидоти, зверніть увагу, що в цьому життя ви нічого не варті". Тільки та людина, яка йде всупереч, викликає різні емоції, – вона існує. Ви не повинні нікому подобатися, якщо ви йдете в гармонії із собою, з вірою, з власною родиною. Значить, ви робите Божу справу. І не можна всім подобатися. Я боюся людей, які всім подобаються. Значить, вони не щирі. Я вам зичу успіхів.  

- Дякую.

 

 

 

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>