Помічник голови Держприкордонслужби Олег Слободян в ефірі "112 Україна"
112.ua

- 17 травня було підписано Угоду про безвізовий режим між ЄС та Україною. Після цього рішення опублікують в Офіційному журналі ЄС і за 20 днів воно набере чинності. Очікується, що це відбудеться вже 11 червня. Держприкордонслужба готувалася до роботи в рамках безвізового режиму чи тільки зараз буде готуватися? Що передбачено?

- У нас цей процес розпочався тоді ж, коли він розпочався для всієї України, коли було підписано план лібералізації візового режиму. У Держприкордонслужби у зв'язку з цим було кілька, скажімо так, вагомих у масштабах всього плану пунктів. Насамперед ми повинні були оснастити всі наші пункти пропуску обладнанням для біометричного контролю. І друге (те, що стосується нашої інтеграції в європейське поле безпеки) – це підключити пункти пропуску до баз даних Інтерполу. Це ті основні завдання, які лежать на фундаментальному рівні розуміння ситуації. Ми їх виконали, і виконали вчасно і якісно. Це підтвердили всі комісії ЄС, які приїжджали, перевіряли готовність України.

На даному етапі у нас всі 157 основних пунктів пропуску технічно обладнано для біометричного контролю. Вся необхідна апаратура є як на першій, так і на другій лінії прикордонного контролю. І 127 пунктів пропуску підключено до баз даних Інтерполу. Їх менше, тому що на деяких залізничних пунктах у цьому немає необхідності.

Також були позиції щодо вдосконалення взаємодії, обміну інформацією, тобто все це – складова нашої інтеграції в європейське правове поле.

- Прикордонники, які стоять на пунктах пропуску, проходили додаткове навчання? Орієнтуються, кого пропускати, що ще вимагати крім біометричних паспортів?

- Безвіз стосується змін правил в'їзду до тієї чи іншої країни Європейського Союзу. Що стосується виїзду, то порядок виїзду з України не зміниться. Ми як перевіряли паспорти та інші встановлені для виїзду документи, так і будемо перевіряти. У нашій роботі майже нічого не зміниться. Мабуть, буде більше біометричних паспортів, можливо, більше громадян, які бажають перетнути кордон.

Хотів би звернути увагу громадян ось на що. Наприклад, буде їхати сім'я з дитиною: у батьків біометричні паспорти, а у дитини - проїзний документ. Для нас це буде підставою випустити цю сім'ю з країни. Але до країни ЄС з дитиною їм в'їхати не вдасться. Батькам можуть сказати: ви можете в'їжджати, а діти не мають такого права. Для цього потрібно мати біометричний паспорт і для дитини.

- Чи є якісь рекомендації, що людина повинна мати при собі, щоб скористатися безвізовим правом в'їзду?

- Ніяких додаткових документів, по правді кажучи, не потрібно. Але ми прекрасно розуміємо, що будь-яка країна на в'їзді так чи інакше посилює заходи контролю і фільтрації громадян. Тому дуже велика ймовірність, особливо для громадян, які їдуть до країни ЄС вперше, що їх прикордонники на кордоні ЄС можуть зупинити, щоб з ними поспілкуватися й уточнити мету візиту, уточнити, чи заброньовано у них готель, чи є зворотні квитки. Якщо вони їдуть до родичів, де ці родичі проживають, чи можуть вони з ними зв'язатися, чи є у них достатнє фінансове забезпечення. Законодавством кожної країни встановлено мінімальний рівень фінансового забезпечення іноземців для перебування в ній. У країнах Євросоюзу в середньому від 50 до 80 євро на добу на людину.

- А де ці гроші мають бути? На картці, у гаманці?

- Це може бути виписка з рахунку, готівка.

- А скільки максимально може бути готівки?

- До 10 тис. євро, якщо не помиляюся. Це запитання, на які потрібно бути готовим дати відповіді. Тобто варіант сказати прикордоннику європейської країни "так ось і так, їду, буду в друга у Варшаві" і сподіватися, що на цьому діалог закінчився, не варто. Треба буде сказати, де цей друг живе, як його звуть.

- Перебування обмежено 90 днями. Що загрожує людині, яка залишиться понад цей термін?

- Кожен - коваль свого щастя. Людина, яка порушила міграційне законодавство країн ЄС, повинна усвідомлювати, що наступного разу їй, швидше за все, перетнути кордон вже не вдасться, і цю можливість буде закрито для неї на довгі-довгі роки.

- Відберуть біометричний паспорт?

- Ні, паспорт ніхто не відбере. Але людина має розуміти, що європейська країна може внести її до своєї правоохоронної бази або ж взагалі, якщо більш серйозне правопорушення, до тієї ж бази даних Інтерполу. І всі країни на кордоні ЄС будуть бачити, що цей громадянин мав проблеми із законом, відповідно він не має права в'їжджати на територію ЄС.

- А в Україні до таких людей якісь заходи можуть застосувати?

- Якщо, припустимо, людина прострочила термін перебування, це є підставою для правоохоронних органів тієї країни, в якій вона це допустила, щоб вони застосували до неї адміністративні заходи. Людина повертається на Батьківщину, ніяких конфліктів з нашою правоохоронною системою у неї немає. Вона приїжджає, живе, і з нашого боку не може бути претензій. Але коли вона знову захоче наступного разу поїхати, їй можуть сказати: ти потрапила у поле зору правоохоронців, ти порушила законодавство і вже в'їхати не можеш.

- Механізм призупинення візового режиму. В якому випадку його може бути задіяно щодо України?

- Я не знайомий глибоко з цим механізмом. Але те, що я чув, те, що я знаю, суть полягає в тому, що якщо ми почнемо наповнювати нелегалами з України країни ЄС, то це може послужити підставою.

- А якщо, наприклад, наші будуть буянити або російські спецслужби запровадять агента і він набідокурить?

- Якщо хтось поїхав і щось порушив, він буде відповідати згідно із законодавством країни, де він порушив. Це не Україна буде порушувати правила дорожнього руху, припарковувати автомобіль у недозволеному місці. Це не Україна зробила щось не так, а конкретний громадянин, з конкретним ім'ям скоїв правопорушення. І він буде відповідати за свої вчинки як в Україні, так і на території іншої держави.

У нас дуже мирна нація. Мені ось у Португалії одна високопоставлена чиновниця сказала, що свого часу українці підняли економіку Португалії і що українці єдині, кому багаті португальці можуть залишити ключі від будинку, від квартири і їхати на кілька місяців, не хвилюючись, що щось зникне чи буде безлад. І таке ставлення до нас у більшості країн ЄС.

- Тобто колективної відповідальності не буде?

- Ні, звичайно.

- Тільки у випадку, якщо відсоток неповернень буде високим, можуть призупинити дію безвізу?

- Наскільки я знаю з досвіду Грузії, а у них економічна ситуація також далека від досконалості, відсоток неповернень критично малий.

- А люди, які будуть їхати з окупованого Криму, ОРДО і ОРЛО... Якщо у них є біометричний паспорт, до них не застосовуватимуть додаткових заходів контролю?

- Ситуація дуже проста. Що стосується видачі біометричних паспортів, то це питання міграційної служби. Що стосується виїзду громадян за кордон, то в біометричних паспортах зазначено тільки регіон видачі, а не місце прописки. І якщо паспорт дійсний, не має ознак підробки, то у нас немає підстав не випускати цю людину з України. Вони будуть їхати, проблем не буде.

- А коли стало зрозуміло, що все, безвіз нам дають, чи спостерігаєте ви пожвавлення в пунктах переходу з боку ОРДО/ОРЛО, на адміністративному кордоні з Кримом?

- Ситуація на лінії розмежування і на адмінкордоні різна. Перед травневими святами ми спостерігали збільшення, і досить-таки суттєве, трафіку на лінії розмежування, але водночас у нас значне зменшення трафіку на кримському напрямку. Я б не пов'язував там збільшення чи зменшення з перспективою безвізу. Це сезонні процеси. Ми на кримському напрямку, наприклад, щороку спостерігаємо зниження кількості людей і транспортних засобів в обидва боки. На лінії розмежування ми, навпаки, щороку спостерігаємо збільшення цього трафіку. Повторюся, це ніяк не пов'язано з безвізом.

- Чим ви пояснюєте збільшення трафіку на лінії розмежування?

- Як на мене, пояснення тільки одне: там економічна ситуація погіршується і більше людей їдуть на підконтрольну територію купити продукти або влаштуватися на роботу.

Розмовляла Олена Голубєва