Не треба об'єднуватися навколо Зеленського або Порошенка, треба об'єднатися навколо України. Беріть лопату і "копайте землю"

Не треба об'єднуватися навколо Зеленського або Порошенка, треба об'єднатися навколо України. Беріть лопату і "копайте землю"
112.ua

Леонід Кравчук

Президент України 1991-1994 рр.

Бацман: Доброго вечора. В ефірі програма "Бацман".

Леоніде Макаровичу, доброго вечора. Якщо би через декілька днів не Володимир Зеленський, а ви заходили на Банкову, які би ваші перші кроки були? Що в першу чергу зараз треба робити для того, щоб в Україні було все добре?

- Вийти і сказати людям всю правду. Чому в нас корупція і хто в цій корупції сидить. Сказати, що є така ситуація, і ми цієї корупції маємо позбутися. Рузвельт, коли прийшов до влади, подивився у вікно, підійшов до радіо і сказав: "Я бачу бідних і нещасних людей у США. Я бачу їх голодними і неодягненими. І я бачу своє найвище і найважливіше завдання – дати людям інше життя". Треба починати з цього.

- Віру повернути, надію повернути.

- Віру, честь,  совість, відповідальність – для влади. Щоб були поєднані дух і розум людини. Не треба високих слів, що ми війну протягом двох тижнів закінчимо, що ми Крим повернемо. Усі ж знають, що це брехня. Я також хочу, щоб це повернули, але ж треба бути реалістом. А от сказати, що почнеться період "ми з народом, ми будемо жити так, щоб не було соромно перед народом, і будемо робити все, що потрібно для народу", от якщо з цього розпочати, і команда це вся зрозуміє, і головне, щоб народ це відчув. Ми п’ять років чуємо: "Давайте об’єднаємося". А чим далі, тим більше роз’єднують. Ось ті вибори, другий тур, це що, об’єднання? Ненависть, агресія настільки глибока, що люди втомилися від цього. Люди чекають якогось людяного ставлення: до проблем, до життя, до України. Позиція нашої чинної влади така, що влада є сакральною. Влада оточила себе бізнес-партнерами, хтось там кум, хтось там сват. І хто управляє країною? Тільки під час другого туру президент Порошенко сказав, що ми пройшли тяжкий шлях, були помилки. А під час першого туру він такого не говорив.  

- Якщо Володимир Зеленський, як стане президентом, покличе вас до себе у радники, ви погодитеся?

- Я не думаю, що нам треба застосовувати принцип радника. Враховуючи те, що в нас є три президенти - Кучма, Ющенко, Кравчук, є люди, які розуміються в історії питання боротьби за незалежність і самої незалежності, то було б непогано мати раду, яка могла б говорити президентові відверто все, що йому треба почути, а не те, що він хоче почути.

- А чого досі в Україні не сформовано цього інституту президентів, дуже важливого, котрий як клуб, до котрого приходили б усі нові: і президенти, і прем’єр-міністри, які могли би зайти і спитати реальну пораду, реальне бачення тих, хто має досвід, має мудрість і може реально допомогти?

- Я особисто не раз пропонував створити таку раду. В нас цікава ситуація. Кравчук – перший президент. Приходить Кучма і каже, що все, що робилося при Кравчукові, робилося не так, тепер буде краще. І так кожен президент вважає, що він все починає з чистого листочка. От і тепер, Порошенко говорить, що ми, влада, впродовж чотирьох років зробили набагато більше, ніж протягом всіх років незалежності. А що ж ви зробили більше? Тому в таких умовах створити раду неможливо.

- Коли ж це все закінчиться і нарешті прийде хтось реально мудрий, хто створить?

- Тоді, коли в нас політична культура не буде нижчою за ватерлінію.

112.ua

- Скажіть мені вашу думку, як Володимир Зеленський буде вибудовувати відносини з Росією? І що б ви йому порадили сказати Путіну, якого ви особисто добре знаєте?

- Я скажу не свою думку, а думку, яка сформулювалася в мене під час читання програми Зеленського. Я не знайшов в цій програмі навіть жодного натяку про те, що має змінитися політичний курс, як лякають нас, при Зеленському. Має змінитися ставлення до Росії, що ми підемо в рабство до Росії. Що війну закінчити, але здатися Росії. Тобто всі ті надумані формулювання – це для того, щоб обдурити людей. Хай прочитають програму Зеленського і побачать – жодного натяку, що Зеленський може змінити політичний курс або віддати комусь Україну, в програмі немає. А Путіну я б поставив запитання: "Ви знаєте, скільки людей  залишило Донбас? – 1 млн 700 тис. А ви знаєте, скільки серед них етнічних росіян? – 500 тис. Якщо ви вважаєте, що захист "руського миру" полягає в тому, щоб ці люди також страждали, як і українці, то це політика чи щось інше? Якщо ви хочете захистити росіян і всіх інших, то давайте домовимося встановити мир". Не треба говорити про дружбу – мир, злагода і нормальні відносини. Ми живемо, будуємо свою державу, ви – свою, і не заважаємо один одному. Не нав’язуємо один одному. Їм не подобається президент Порошенко. Але обрав його український народ. Тепер їм вже не подобається ймовірний президент Зеленський. То що, ми будемо радитися з Кремлем, кого нам обирати в президенти? Це не політика, а нагадує дитячу хворобу. Тому я би сказав дуже відверто: "Настав час вирішувати. Жах, кров, смерть треба припинити". І якщо ми цього не зробимо, то за нас ніхто не зробить. Тим паче світ також хоче, щоб ми припинили цю безглузду війну. 

- А за столом при цій розмові хто має сидіти? Президент Росії, президент України  -  зрозуміло. А ще інші президенти, інших країн, чи мають бути присутні? Або це розмова один з одним?

- Спочатку треба провести перемовини один з одним. Прямі перемовини.

- Де це може бути?

- Треба знайти місце. Може, в цій самій Білорусі, Польщі. От коли будуть напрацьовані перші плани, покроково, тоді вже можна сісти за широке обговорення. Тоді можуть і мусять долучитися ті країни, які вершать світову політику.

- Чи зможе Володимир Зеленський достроково розпустити парламент? Щоб парламентські вибори були всередині літа. 

- У законі є багато нюансів, які вимагають великого часу. По-перше, місяць треба для того, щоб сказати, є більшість чи немає більшості. Сьогодні ми знаємо, що її списку немає. Голова ВР, пан Парубій, не може нікому показати список більшості. Отже, його немає. Але, коли ми кажемо, що немає, дається місяць на нове формування. Вибори в жовтні, а за шість місяців до виборів не можна розпускати ВР. Тобто є дуже серйозні формально-правові моменти, які будуть перешкоджати це зробити. Але якщо Зеленський перемагає, а парламент з рівнем довіри в 4% заважає президенту, не ухвалює законів про імпічмент, про зняття недоторканності, то він може звернутися до прямої демократії. Його програма і відрізняється тим, що там роблять акценти на пряму демократію.

- Як було, коли ви скористалися саме результатами референдуму для того, щоби Україна здобула незалежність. 

- Якби цього не було, було би важко мені відстоювати позицію українську. А так я спирався на референдум, на волю народу. Тобто якщо станеться таке, що парламент почне заважати, тоді президенту доведеться діяти рішуче. Я думаю, що найвище завдання ВР,  людей від влади, які ще не втратили честь, гідність, відповідальність, - згуртуватися і разом будувати Україну. Не треба об’єднуватися навколо Зеленського чи Порошенка, треба об’єднатися навколо України. Треба щоб кожен, хто може взяти лопату, почав копати землю. Треба разом працювати. Забути про ненависть, про образи. Зупинитися і працювати на Україну всім. 

112.ua

- Ви давно підтримуєте Юлію Тимошенко, і ці вибори не стали виключенням. В якому вона зараз настрої?

- Я вже з нею зустрічався після виборів. Я був ініціатором такої зустрічі. В неї поки що час роздумів. Я їй сказав: "У нас парламентсько-президентська держава. Якщо брати формально і неформально, конституційно, то жовтневі вибори будуть важливішими, ніж вибори президентські. Президент без парламенту не може нічого вирішувати. Треба зараз думати про Україну і забути про свої особисті проблеми. Я 12 разів виставляв себе на вибори перед людьми. 2 з 12 я програв. Якщо взяти мою особисту історію, і я би весь час думав про програш… Закінчилося, і я буду жити в тій ситуації, яка склалася. А той президент, який прийшов до влади, має працювати. Я не буду йому заважати. Але якщо він буде робити дурниці, я буду їх критикувати".

- Чому вона не увійшла до другого туру? Фальсифікації були? І чи був у неї шанс потрапити?

- Були. Я їздив по Україні, був у багатьох областях, сам бачив фальсифікації. Наприклад, стоять намети в одній з областей, і я туди зайшов. У наметі Порошенка мені одразу запропонували анкету, щоб я заповнив її, і якщо я заповню, мені дадуть 1000 гривень.  

- Петро Порошенко скликав позачергове засідання РНБО з приводу того, що суд виніс рішення про незаконну націоналізацію "ПриваБанку". А хіба на українські суди вже впливає Володимир Зеленський, а не Петро Порошенко?

- Питання, яке вони обговорювали, є гострим питанням. Але РНБО не може відмінити рішення суду. Треба негайно звернутися до Апеляційного суду - тільки він може відмінити рішення суду першої інстанції. Зеленський тут ні до чого. Якби не було 21 квітня виборів, ніколи б не скликали засідання РНБО. Це треба показати, що не суд, а "ми" захищаємо інтереси України. Інтереси України і українців треба захистити, але по закону, в правовому полі, і не звинувачуючи в цьому людей, які до цього не мають ніякого відношення. Це вже переходить всякі межі. Для чого будоражити суспільство? Треба спокійно діяти всім, кому належить: Кабміну, РНБО, але в правовому полі. І вирішувати ті питання, які входять в компетенцію РНБО.

- Що робити з Кримом? Вже кілька років ситуація заморожена, і складається таке враження, що всіх вона влаштовує. Всі змирилися. Але приходить новий президент. Що, все так  хай і залишається? Чи можна, все-таки, щось зробити і повернути Крим додому, в Україну?

- Мабуть, це треба розбити на декілька кроків. Перший етап - це загальний перманентний етап: ми ніколи не визнаємо Крим російським. Він був і є українським. Це принципове питання, тому що в перспективі (коли ця перспектива стане реальністю, мені зараз сказати дуже важко) Крим повернеться до України. У мене нема в цьому сумнівів. Друге: всіма можливими кроками, через ЗМІ, через спілкування з людьми, через впливи і західні можливі канали діяти на Крим, переконуючи людей, що Крим це Україна. І не тільки переконувати, а і давати людям якісь шанси. Скажімо, питання води - це гостре питання для Криму. Ми маємо визначитися, як буде вирішуватися це питання. Є чимало людей, з якими я спілкуюся і які живуть в Криму. Вони кажуть, що вже перестали саджати рослини у власних городах, тому що немає води для поливу. Якщо Україна це питання вирішить розумно, я не думаю, що Україна буде безплатно віддавати Криму воду, бо це коштувало дуже дорого, більше 100 млрд дол. Все треба порахувати.

- Тобто ви за те, щоб нині Росія зі своєї кишені купувала в України воду?

- Ми ж купуємо газ у Росії.

- Але не відрізати?

- Відрізати воду, це вже, мабуть, ми за червону лінію перейдемо. Тут треба спокійно. Обіцяти знову людям, що ми зможемо зробити це дуже швидко - повернути Крим до України, це перебільшення будь-яких можливостей будь-кого. Процес складний, Крим вони включили в систему російської влади, в систему РФ, і щоб його вилучити звідти, це  не так легко. Але миритися з тим, що анексували Крим, ми не можемо і не будемо. Зараз треба спланувати ті кроки, які допоможуть людям в Криму зрозуміти, що Україна не поводить себе, як слон в посудній лавці. Що вона враховує їх інтереси і рахується з ними.

Новини за темою

- Що робити новому президенту з тим, щоб масову втечу людей з України зупинити?

- Тільки один шлях: дати роботу в Україні і дати їм можливість більше заробляти. Якщо ми цього не зробимо, то залишаться тільки заклики. Відкриті кордони. Вони незабаром відбиратимуть кращих, талановитіших. 

- А чого вони це розуміють, а ми втрачаємо?

- Ми, замість того щоб займатися з самого початку розвитком економіки, залучати інвестиції, не маючи точної ясної програми залучення і захисту, головне, цих інвестицій в Україні, призвели до того, що інвестиції зменшуються. І поки ми не зробимо кроки, щоб йшли не кредити, а інвестиції, ми не зможемо підняти швидко економіку. Зростання економіки 2-2,5% на рік – це не прорив. Для того, щоб вирватися з тих лабет, в які ми потрапили, потрібно хоч би 7%.

- Зараз найбільші інвестиції, які приходять в Україну в іноземній валюті, - це гроші від заробітчан, які поїхали шукати кращої долі.

- 10 млрд, кажуть, надходять від людей. Вони інвестують і підтримують курс гривні. Поки не будуть виписані точні кроки, як, скажімо, повернути гроші з офшорів… Потрібно тим, хто має там гроші, дати шанс, щоб вони ці гроші використали в Україні, і не відбулося націоналізації цих грошей. Якщо принцип "ви вкрали, а тепер віддайте", то ми вже це проходили. От тоді, коли держава гарантує, а людина не повертає, от тоді можна з нею про щось говорити. В мене є цифра, не знаю, наскільки вона точна – в Європі в нас 130 млрд дол. в офшорах. Уявіть собі, що ці гроші, навіть половина, прийдуть в Україну, і люди, які їх мають, інвестують ці гроші в економіку.

- А вони мали би сплачувати якийсь відсоток державі?

- Вони вкладають в економіку, економіка розвивається, вони платять податки. Головне в тому, що людина, яка поверне гроші і зголоситься інвестувати в Україні, щоб вона була гарантована, що це не буде від неї ніким забрано.

- Але ж перша особа має зробити так, щоби всі повірили і почали це робити.

- Наскільки нам відомо, гроші є в офшорах і в першої особи. Тому, можливо, розпочати потрібно і з першої особи. Я думаю, що це має бути прийнятий закон ВР, який гарантує всім, у тому числі і першій особі, захист повернених грошей. Якщо ці гроші повернені з метою інвестування в економіку.

- Доволі часто ви виходите на російське телебачення через скайп і у ворожій атмосфері відстоюєте там українську точку зору, українську правду доносите, українську позицію. Скажіть, наскільки це важливо робити і чи дійсно провалено нині державну інформаційну політику України?

- Я спілкуюся практично з усіма каналами там. Вони всі звертаються до мене і кажуть: "Ви єдиний в Україні сьогодні з такого рангу людей, який спілкується з нашими каналами". Я їм кажу правду. Я їм кажу: "Переконайте Путіна, що він не правий, не кажіть нам умови. Ми не будемо розглядати будь-які умови. Ми будемо розглядати будь-яке питання, якщо не будуть обговорюватися умови територіальної цілісності, недоторканність кордонів не обговорюється й інші питання, які є свята святих для України. Питання економічних стосунків ми можемо обговорювати. Це ж не значить, що ми їх приймаємо". І вони погоджуються з тим. Я хочу доносити до них правду, тому що дуже багато брехні, дуже багато надуманого. Вони затуркані цими каналами.

- А важливо це? Щось у головах проясниться в них? Треба це робити?

- Обов’язково це треба робити. Є в них така програма "60 хвилин". Вони дуже агресивні. Але коли я говорю речі відкрито, відверто, то ті, хто сидить у залі, аплодують. Слухають, значить. А якщо нас не будуть слухати, то…

- А чому "Мінстець" це не робить, взагалі не займається тим, щоб контрпропаганду робити і якось їх перевербовувати, ті їхні мізки російські, які вже повністю в пропаганді заплили?

- Не треба робити ситуацію геройською для України. А влада хоче зробити її геройською: "Геть від Росії. Прощай, нємитая". Є Росія, а є Кремль. Ми ж маємо якось розрізняти це. Є політики, а є Росія. Я не кажу, що маємо завтра обніматися і цілуватися з Росією. Ми повинні навчитися жити з Росією. В нас більше 2000 км кордонів з Росією. Як можна мати такого озброєного до зубів сусіда, який має другу армію в світі, не налагоджуючи з ним елементарних стосунків? Не можна. Якщо ми цього не зробимо, ми будемо весь час працювати на оборону, на захист від агресії. Ми повинні зміцнювати військо своє, будувати нове, думати про європейські стандарти, але не забувати про те, що стосунки повинні поступово переходити в площину не братства, не дружби, а нормальних відносин: припинення війни і відносин нормальних, перш за все економічних стосунків. До речі, вони і зараз є. Я спілкуюся не з російськими каналами, а я використовую російські канали для того, щоб доносити українську точку зору.

- Ви людина, яка дала Україні її незалежність. Здобувала для України її незалежність. Якщо би ми з вами уявили ще 5 років тому, коли для України був дуже критичний момент і вона могла втратити і незалежність, і державність, якщо би тоді до влади прийшов не Петро Порошенко, а знову Леонід Кравчук, якою би зараз була Україна, через п’ять років?

- Якби можна було б застосувати принцип умовності до політики, то можна було би відповідати на це запитання. Зараз я скажу одне. Я спробував би, і думаю, у мене би це вийшло – не допустити війни. Тому що коли я був президентом, були лінії настільки гарячі. Я пам’ятаю, мені телефонує начальник штабу війська: "Леоніде Макаровичу, в Криму приїхав на склад російський корабель і вантажить наше майно. Що робити?" Я кажу: "Виганяйте їх. Стріляйте, якщо вони будуть стріляти". Це рішення, яке потрібно прийняти. І вони так і зробили. Вони їх вигнали, і ті зрозуміли, що так нічого не буде – ми будемо показувати зуби. А коли в 2014 році анексували Крим – ми там зубів, до речі, не показали. Я не вивчав це питання настільки широко, але зубів ми не показали. Ба більше, ми на багатьох телеканалах наголошували, робили героями навіть, відзначали тих, хто не стріляв, коли їм плювали в обличчя. Так не можна, ми повинні були показати зуби. Одні кажуть, були можливості, інші кажуть – не були. Думаю, колись буде поставлено крапку, названо прізвища. А сьогодні ми маємо набратися терпіння, чекати, працювати. У нас нема зараз такої військової потуги, щоб ми силою… Тільки політично-дипломатичний шлях. Силою відібрати Крим назад ми не можемо – так, як не можемо зупинити, вигнавши з території Донбасу сепаратистів і росіян, які прийшли на нашу землю з танками й озброєнням, на жаль. Є реалії. Тому треба працювати, чекати, зміцнювати оборону, зміцнювати силу духу нашого. Як писав Франко, "дух, що сили рве до бою".   

- Минуло 5 років президентства Петра Порошенка. Вже можна підбивати підсумки. Розберімо, які результати він приніс Україні?

- Підсумок буде 21 квітня. Я дуже прошу, щоб народ прийшов і кинув в урну бюлетені, бо якщо хтось не вкине, то це може бути використано проти нього, проти України. Я з досвіду знаю, як можна маніпулювати тими прізвищами, які не прийдуть голосувати. Мої підсумки такі: не треба все малювати чорними фарбами. Порошенко працював п’ять років, йому вдалося, як кожній людині, зробити певні кроки в тому, щоб Україна залишилася українською державою. Але є речі, які народ не сприймає ті п’ять років. Найбідніша країна Європи. Корупція. Коли людей запитали, що потрібно було одразу зробити новому президенту, то вони сказали: завершити корупційні схеми. Корупція на вищих ешелонах влади йде. Народ хоче, щоб було покарано тих, хто завдав шкоди Україні. Я думаю, що новий президент повинен одразу провести міжнародний аудит, щоб дізнатися, скільки власності або активів виведено з держави, скільки постраждало від цього, яких втрат зазнали. Це потрібно знати, для того щоб підвести риску і на цьому етапі до цього не повертатися. Я не знаю, кого оберуть, але це завдання нового президента. А питання війни, миру? Люди вмирають, гинуть за захист нашої країни. Потрібно знаходити шляхи. Я ж хочу донести на російських каналах, що не можна далі це терпіти, не можна вбивати людей тільки тому, що вони або ходять не до тієї церкви, або говорять іншою мовою. Треба домовлятися. Але в нас не всі це, на жаль, розуміють.  

- Якщо би ви були на місці Володимира Зеленського на дебатах, що б ви насамперед сказали Петру Олексійовичу?

- Я би сказав таке: я жив всі ці 5 років в Україні, я спостерігав, як живе народ. Я виступав у великих залах, відчував настрій людей. Я жив з людьми і знаю, що цим людям в Україні дуже важко живеться. І ви, на жаль, не доклали всіх зусиль, для того щоб змінити цю ситуацію на краще. Я спостерігаю ці корупційні речі, і чомусь саме журналісти їх викривають, а не правоохоронні органи. Чому це так? Чому ви оточили себе бізнес-партнерами і родичами? Хто управляє країною? Може, ви поясните людям? Є багато речей у вашій особистій поведінці. Ви перебираєте дуже багато, щоб показати свою власну роль. Ви весь час диктуєте мені, що мені робити. Кожен кандидат у президенти веде виборчу кампанію так, як він вважає за потрібне, а не так, як йому нав’язує старший кандидат. Ви весь час відчуваєте себе президентом, а ви – кандидат. Я роблю те, що вважаю за потрібне. А суддею буде в нас 21 квітня український народ.

112.ua

- Розкажіть історію про ваші президентські дебати з Леонідом Кучмою.

- Це були перші дебати в Україні. У нас були гострі виборчі процеси. Але коли вони закінчилися і ми підійшли до дебатів, я зателефонував Леоніду Даниловичу, і ми прийшли. Я готувався до дебатів дуже серйозно. Зачіску зробив, надягнув новий костюм. А Леонід Данилович не давав цьому такого значення. Коли закінчилися дебати, то мені мої прибічники сказали: "Ви перемогли. Яке може бути порівняння!". Зранку мені інформація, як реагують інші. Донбас, металурги – зовсім інша реакція: цей прийшов (на мене) одягнений, підстрижений, а цей такий, як ми. Він – наш. Коли йдеться про дебати, все має бути природно. Це не шоу. Мають світитися очі, а вони світяться, коли ти думаєш. Кожен має показати культуру президента, а не просто кандидата в президенти. 

- Я хочу не зовсім політичну тему зачепити – поговорити про президентські хобі. У Леоніда Даниловича Кучми – спортзал, полювання.

- Ні, він полювання не любить, я більше люблю.

- У вас хобі – лазня, вареники?

-  Більше – вареники, лазню я вже трішки відсунув, не ходжу часто. А відмовитися від  вареників я не можу.

- У Віктора Андрійовича Ющенка хобі – бджолярство, збирання українських реліквій. У Віктора Януковича – полювання…

- Зброя, автомобілі. У теніс грав, по пеньках ходив.

- Яке хобі у Петра Порошенка?

- У нього, мабуть, нема хобі. Я думаю, що у Петра Порошенка найважливіше хобі – влада. 

- Яке хобі ваше президентське коло найбільше об’єднувало чи збирало?

- Тільки-но поставало якесь дуже гостре питання, наприклад Томос, ми зібралися, підписали документ, зустрілися з журналістами, визначили свою позицію, підтримавши Томос. Ми тоді сказали, що це не почалося сьогодні й не розпочалося з роботи Петра Порошенка. Воно йшло ще з 90-го року. Найбільше зробила для Томосу одна єдина людина – патріарх Філарет. Він ще з 90-х років боровся щоденно, і завдяки його зусиллям це стало реальним. Не Порошенка, не ВР, а самого Філарета.

- Не так давно ви святкували свій ювілей, вам було 85 років. Який подарунок був для вас найцінніший, найприємніший? Від кого?

- Я одержав книжку: "Промови, які змінили світ". І ця книжка відкривається промовою Ісуса Христа. Вона лягла в основу всіх книг Святого писання. І вона змінила світ докорінно. Таку книжку я всім рекомендую. Я навіть виписав: "Горе вам, багаті, так як ви вже одержали своє задоволення". І в Корані є дуже важливий запис: "Щасливий робить добру роботу, нещасливий і нещасний – погану". Я хочу, щоб ми всі після виборів зрозуміли, що ми всі хочемо бути щасливими. Хочемо, будемо і можемо разом робити добру роботу, а погану роботу просто відкинемо від свого розуміння.

- Пане президенте, я вам дуже дякую за цю дійсно важливу і дійсно цікаву розмову.

- І вам дякую.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>