Навчання в приватних школах у перспективі може стати доступним для більшості українців

Навчання в приватних школах у перспективі може стати доступним для більшості українців
Лев Парцхаладзе 112.ua

Лев Парцхаладзе

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ

За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Україні бракує майже третина навчальних місць у школах. У густонаселених районах боротьба  серед дітей за парту — найзапекліша. Для того щоб розв`язати цю проблему, у відомстві висунули ідею будівництва початкових шкіл вбудованого типу безпосередньо в житлових будинках.

Левову частку державних шкіл побудовано ще за часів СРСР. Водночас темпи будівництва житлових будинків збільшуються щороку. За словами заступника міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Лева Парцхаладзе, розрив між нинішньою соціальною та житловою інфраструктурою — колосальний. Наприклад, згідно з офіційною статистикою, в періоди 2014-2017 і 2005-2008 рр. було побудовано приблизно однакову кількість житлових квадратних метрів — трохи більш ніж 37 млн. Зате за останній час кількість побудованих навчальних місць знизилася майже вчетверо: близько 12 тис. за 2014-2017 проти 45 тис. за 2005-2008 рр.

Масова житлова забудова обласних центрів не залишає достатньо вільного місця для будівництва шкіл та садочків. У центрі столиці взагалі нема де яблуку впасти, а для окремої будівлі середньостатистичної загальноосвітньої школи за нормами потрібна окрема ділянка розміром 14 тис. кв. м.

У зв'язку з цим у кабінетах Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ народилася ідея будівництва вбудованих у житлові будинки початкових шкіл, які розміщуватимуться на перших поверхах. Державні будівельні норми (ДБН) перебувають на стадії опрацювання, а затвердити їх збираються до кінця цього року. Схожу ідею міністерство узаконило: з 1 жовтня з'явилися ДБН щодо дошкільних навчальних закладів вбудованого типу.

Лев Парцхаладзе в інтерв'ю 112.ua розповів, на чиїй совісті лежить дефіцит навчальних місць у школах і садочках і як міністерство планує розв`язати цю нелегку задачу.

* * *

Леве Ревазовичу, наскільки серйозними є проблеми з будівництвом шкіл і кількістю навчальних місць у містах?

Кількість навчальних місць не встигає рости услід за будівництвом нової житлової площі. Особливо це стосується обласних центрів і столиці. Ми провели аналіз, згідно з яким, наприклад, у Києві реалізація містобудівної документації в сегменті житлової нерухомості становить 81%, у сегменті дитячих садків — 45%, шкіл — 59%. Щоб місто розвивалося гармонійно, таких перекосів не має бути, відсотки мають приблизно збігатися.

Хочу нагадати щодо деяких норм соціального забезпечення населення, щоб стало зрозуміло, про що я кажу. По-перше, школа має функціонувати в радіусі кожних 750 м. По-друге, на тисячу жителів має припадати 135 навчальних місць. Крім того, за нинішніми нормами, земельна ділянка під будівництво школи має бути розміром 1,4 га. Я беру середньостатистичну школу I-III ступенів, розраховану приблизно на 300 учнів. Приміром, у центрі Києва таких ділянок зовсім не залишилося: будинок до будинку приліплено. При цьому щільність забудови збільшується, і потреба в школах тільки зростає.

Є ще одна проблема, яку ми не враховуємо. Київ – це столиця, сюди люди приїжджають з області, з інших регіонів. Вони створюють сім'ї і теж хочуть, щоб їхні діти ходили в місцеві садочки та школи. Відповідно, відсоток розриву між кількістю жителів і кількістю учнівських місць, які мають бути за нормами, виростає ще більше.

- У вересні ви повідомили про ідею "вбудовувати" школи в житлові будинки і почали опрацювання нових державних будівельних норм. Розкажіть про це, будь ласка, детальніше.

З 1 жовтня набрали чинності ДБН щодо проектування дитячих садків, якими, зокрема, дозволено розміщувати в житлових будинках вбудовані та вбудовано-прибудовані дошкільні навчальні заклади. Що стосується шкіл, то для них з 1 вересня теж було визначено нові норми, які стосуються енергоефективності, створення відкритого простору в школах, безбар'єрності. Але на сьогодні ані законодавством у галузі містобудівної діяльності, ані державними будівельними нормами ще не передбачено розміщення навчальних закладів у багатоквартирних житлових будинках. Ми нині тільки починаємо розглядати цю ідею.

Проблема нестачі навчальних місць є, тому ідеологічно для себе такий проект з можливістю розміщення початкових шкіл вбудованого типу (1-4 класи) при новому будівництві житлових будинків ми ухвалили. У виняткових випадках, там, де вже немає можливості будувати окремі школи в традиційному розумінні. Будувати за нормами ДБН. Але таку ідею обов'язково треба ще обговорювати й узгоджувати з Міністерством освіти і науки та Міністерством охорони здоров'я.

На нашу думку, це сприятиме розвитку об'єктів соціальної інфраструктури, зменшенню необхідної площі забудови в населених пунктах при будівництві об'єктів різного призначення у складі житлових будинків та багатофункціональних комплексів. Крім того, це буде зручно для майбутніх мешканців таких будинків з малюками, коли в будинку є не тільки магазин, кафе, аптека, а й садок, і школа.

- Який вигляд матимуть такі школи? Чим принципово відрізняються ДБН щодо вбудованих дитячих садків та початкових шкіл?

По-перше, дитячі садки вбудованого типу, якщо можна їх так назвати, були вже давно. Забудовники здавали комерційні приміщення на перших поверхах, а такі "садки" мали назву, наприклад, "центру психологічного розвитку дитини", до них не застосовувалися відповідні норми будівництва або, можливо, санітарні норми як для садочків. Тому ми вирішили створити такі норми для дитячих садків вбудованого типу, узаконивши поняття.

По-друге, точно говорити про те, які вимоги висуватимуться до проектування початкових шкіл вбудованого типу, поки рано, тому що це поки що наша ідея, яка перебуває ще на стадії обговорення. Ми враховували досвід будівництва шкіл вбудованого типу в Швеції, Данії, Нідерландах, Німеччині. До нового року проект редакції, я сподіваюся, ми винесемо на погодження до центральних органів влади.

У таких школах має бути спортзал, з'являться додаткові вимоги до приміщень та їх площі. Початкова школа вбудованого типу має займати щонайменше 700 кв. м. Наприклад, у спортивному залі висота стелі має бути щонайменше 6 м, мають бути обов'язкові вимоги до вентиляції, шумової ізоляції, пожежної безпеки, висоті стель, інсоляції тощо. Вже за чинними нормами (з 1 вересня), як я говорив, має бути спроектовано відкритий простір для навчання, більш просторий – 3 кв. м на дитину, а не 2 кв. м, як було раніше, де навчання може організовуватися і на пуфиках, і на диванчиках, і з облаштуванням кругових парт. Ми відходимо від радянського підходу, де всі сиділи фронтально, обличчям до дошки. Обов'язково має бути організовано інклюзивний простір для дітей з інвалідністю.

- Наскільки я розумію, забудовнику дешевше буде побудувати початкову школу на перших поверхах житлового будинку, ніж будувати школу в окремому будинку?

Це неправильне сприйняття, що забудовник зобов'язаний будувати школи чи садки. Це місцеві органи влади зобов'язані видавати містобудівні умови, згідно з якими школа має бути розташована там чи там. Місцеві органи влади отримують дохід і дотації, і вони зобов'язані будувати, робити так, щоб такі об'єкти соціальної інфраструктури будувалися своєчасно.

Якщо забудовник вирішить спроектувати нижні поверхи для школи вбудованого типу, то, звісно, йому не доведеться займатися підведенням окремих інженерних мереж та благоустроєм окремої території, тому частково таке будівництво буде дешевше, ніж у випадку будівництва окремої будівлі. Але важливо розуміти, що тут йдеться не про те, скільки коштує побудувати квадратний метр у школі, а те, за скільки його можна потім продати. Забудовники керуються насамперед цим фактором.

Лев Парцхаладзе 112.ua

- Тобто ці школи, найпевніше, будуть приватними?

Не обов'язково. Забудовник може побудувати таке приміщення і зробити його комерційним. А може передати на баланс міста. Наприклад, на моїй пам'яті забудовник ЖК "Чайка" передав приміщення школи в комунальну власність області.

- Я уявляю собі, якою буде вартість навчання в приватних школах…

Святе місце порожнім не буває. Згадайте, років 10 тому в Києві було кілька спортзалів - таких, як "Спортлайф". Абонемент там на рік коштував кілька тисяч доларів, і заняття там були привілеєм дуже багатих людей. А сьогодні абонемент на рік у тому самому  "Спортлайфі" можна купити навіть за 200 дол. Причому сьогодні такі приватні мережі тренажерних залів замінили всі державні спортивні бази з потрохами вздовж і впоперек. Я хочу сказати, що якщо з'явиться багато приватних шкіл, конкуренція дуже зросте, вибір збільшиться і вартість навчання там впаде. Тому бізнес може випереджати будівництво якісних шкіл у приватній формі. І років через 5-10 це буде кардинально інша ситуація.

Ми маємо йти назустріч бізнесу, щоб він інвестував у будівництво об'єктів соціальної інфраструктури. З'явиться альтернатива. Інакше буде дисбаланс, який ми бачимо сьогодні: брак шкіл та садочків майже вдвічі. Що внаслідок цього відбувається? Мої діти ходять до державної школи, і я за дитину офіційно плачу у фонд школи. Крім того, треба окремо платити за харчування, за форму, за підручники... Сума набігає чимала. Можливо, це дешевше, ніж у приватній школі, але рівень взаємовідносин з дітьми також сильно різниться.

- Як так вийшло, що завдання будівництва об'єктів соціальної інфраструктури нині лягає на плечі забудовників?

В обов'язки забудовника не входить будівництво шкіл чи садочків. Це має робити місто за рахунок грошей платників податків, пайової участі та інших коштів. Але зараз йдеться не про гроші, які мають іти на будівництво, а про значне перекривляння в кількості населення і його забезпеченні соціальною інфраструктурою через недобросовісність чиновників і забудовників. Справа в тому, що в містах та обласних центрах нині катастрофічно бракує шкіл і дитячих садків. У Києві, наприклад, навчальних місць менше майже вдвічі, ніж потрібно.  А от у селах - навпаки: там їх більше, ніж потрібно, приблизно на 30%.

При цьому потрібно розуміти, що місто від міста різниться, все залежить від представників органів місцевої влади і того, як вони розпоряджаються своїми повноваженнями. Спершу розробляється генеральний план, де враховано зонінг території та розроблено детальний план забудови з урахуванням тих норм, про які я говорив. Іншими словами, генеральний план має враховувати, що на 1000 жителів має припадати 135 навчальних місць, і таким чином встановлювати визначені ділянки для будівництва шкіл. У генеральному плані все це має бути промальовано в рамках майбутніх можливостей, і тільки у відповідності з цим планом забудовнику видаються або не видаються дозволи на проведення будівельних робіт. Ніхто не має права побудувати житловий будинок там, де, згідно з генеральним планом, має бути школа. А сьогодні місцеві органи влади можуть бути недобросовісними і не дотримуватися цієї норми. Як наслідок, спостерігаємо перекривляння, вакуум, який ми збираємося подолати, залучаючи самих забудовників.

- До речі, про пайовий внесок: його забудовники продовжують платити саме для розвитку соціальної інфраструктури міста, зокрема для будівництва шкіл та садочків.

Пайова участь має окремий спецрахунок, на який надходять гроші. Для нежитлових забудов розмір пайового внеску не має перевищувати 10% від кошторисної вартості будівництва. Для житлових – 4%. Але цих грошей недостатньо: питома вага коштів від пайової участі забудовників у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів не досягає й 1%. На жаль, за період з 2014 по 2017 рік ці гроші брали участь (тільки брали участь!) у ремонті та будівництві шкіл всього в трьох областях: Вінницькій області – 1, Івано-Франківській – 3, Полтавській – 1.

Грубо кажучи, пайова участь у тому вигляді, заради якої її було придумано, себе вичерпала. А її було придумано для двох цілей: щоб підводити інженерні комунікації і будувати об'єкти соціальної інфраструктури. Комунікації взагалі ніхто не має наміру підводити, тому що вони всі стали приватною власністю. Тобто сьогодні забудовники часто будують і проводять інженерні комунікації самі. 

- Такі забудовники, які передають об'єкти соціальної інфраструктури на баланс міста, можуть звільнятися від пайового внеску?

Ні, це не зовсім пов'язані речі. На етапі проектування, як правило, забудовник вже знає, робитиме він об'єкти соціальної інфраструктури приватними чи державними. Якщо він робить школу приватного типу, то його не буде звільнено від сплати пайового внеску. А якщо він передає її місту, місцеві органи влади можуть зарахувати її як частину від сплати пайового внеску. Але тільки частину: норма про сплату пайового внеску все одно залишається. Повністю уникнути пайового внеску при будівництві школи або дитячого садка не можна.  

- Що в такому разі має мотивувати забудовників будувати дитячі садки та школи?

Дуже просто. Організація хоче побудувати певний житловий комплекс у центрі міста, де немає шкіл і дитячих садків у достатній кількості. Містобудівні умови не відповідають, і йому не видають дозволу на будівництво. Але якщо забудовник готовий взяти на себе зобов'язання, що на перших поверхах він це зробить, - тоді будь ласка. Бізнес дивиться насамперед на свого споживача: яка сім'я захоче купувати квартиру в тому місці, де немає ані школи, ані садочка? Зростає інвестиційна привабливість. Крім того, забудовнику не треба будувати окрему будівлю для школи і підводити туди комунікації, якщо йдеться про навчальний заклад вбудованого типу.

Розмовляла Ксенія Цивірко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів