Наталія Королевська: Ми зобов'язані говорити з Росією щодо прагматичного партнерства - задля досягнення миру і відновлення економіки

Наталія Королевська: Ми зобов'язані говорити з Росією щодо прагматичного партнерства - задля досягнення миру і відновлення економіки
Наталія Королевська 112.ua

Наталія Королевська

Народний депутат України

Кужеєв: Сьогодні у великому інтерв’ю народний депутат України Наталія Королевська.

Вітаю вас, пані Наталю. Прогнози і результат на табло збіглися з вашими щодо кандидата Бойка?

Королевська: Результат показав очікування людей, старання команди. Звісно, ми би хотіли бачити замість Порошенка Бойка в другому турі. Це та мета, яка перед нами стояла. Але, на жаль, технічна роль Вілкула, як показав час, як кандидата від Порошенка, який відібрав 4% від нас, сьогодні заблокувала проходження Бойка до другого туру. З одного боку, це, звісно, прикро. З іншого боку, ми побачили, що і без людей, які не змогли проголосувати на неконтрольованій частині Донбасу, і без людей, які не змогли проголосувати сьогодні в Криму, що за умови об'єднання опозиції результат міг бути щонайменше 20%. Це дає нам всі шанси, дає оптимізм готуватися максимально до парламентської кампанії. І, звісно, ми зараз дуже вдячні і всім 17 млн ​​людей, які прийшли на вибори, адже це одна з найвищих явок під час президентської кампанії, і 2 млн 200 тис. дюдей, які віддали голоси за нашого кандидата. Це великий кредит довіри. І величезна подяка цим людям.

- Вибори президента для вас – це жахливий сон чи цікава прогулянка?

- Це важка робота всієї команди на чолі з лідером. Всі працювали, як за себе, - єдиною командою. Лідер ґарував від першого до останнього дня. Я підтримала Бойка й далі залишаюся членом його команди з тієї причини, що я вірю, що це єдиний сьогодні кандидат, здатний шляхом переговорів, шляхом дипломатії повернути мир в Україну. Більше я не бачу нікого, хто би сьогодні реально сміливо заявив про готовність іти на прямі переговори, і не тільки на словах. Вони разом з Віктором Медведчуком поїхали до Росії на переговори. Ми бачили після цього нападки радикалів на будинок Медведчука і відкриття кримінальних справ, і переслідування. Це лідер, який діє. А сьогодні це найважливіше. Бойко і вся наша команда сьогодні чітко сказали, що ми за мир шляхом відкритих переговорів.

- Перше місце в першому турі Володимира Зеленського, на вашу думку, це іронія долі чи передбачуваний результат?

- Володимир Зеленський готувався до цього три роки, і не треба тішитися ілюзіями, що це було емоційне явище. Також частина людей, які підтримали би нас, якби пан Вілкул свої амбіції заспокоїв, а не побіг розколювати опозицію, то, в принципі, була би інша картинка. І в Зеленського було би менше, і в Бойка було би набагато більше. Ми бачили абсолютно іншу конфігурацію другого туру. Ми отримали перші місця в Луганській і в Донецькій областях. У шести областях – Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Херсонській, Миколаївській – отримали друге місце. Вісім областей сказали, що так, ми хочемо бачити Бойка в другому турі. Ми би бачили конфігурацію другого туру абсолютно іншу. Ми б уже розпрощалися з Порошенком, залишили би його в минулому. Тому прикро, що амбіції і підпільні ігри зіграли не зовсім красиву гру, а з іншого боку, немає нічого таємного, що не стає явним. Ці вибори ще більше викристалізували наші цінності. П'ять років тому було дуже важко, страшно, боляче, коли почалася війна. Війна почалася на моїй малій батьківщині, коли перші жертви, коли ніхто не розумів, що відбувається і що буде далі. Це п'ять років випробувань як для команди, так і для людей, які нас підтримували. Безумовно, хтось злякався, хтось поїхав, хтось здався, хтось зламався. Але понад 2 млн 200 тис. людей чітко розуміли, що мир, віра – об'єднання всієї країни. Влада нас п'ять років розколювала. То вони НАТО вписали до Конституції, то закон про мову мусолять, то з вірою, на мій погляд, по-блюзнірськи почали чинити. А що творили з історією, коли Велику вітчизняну війну почали нівелювати, намагалися переписувати історію, переформатовувати цінності. Вони рвалися до перемоги, і їм потрібно було це роз'єднання, щоб на цьому роз'єднанні, залякавши одних і піднявши інших, вийти і закріпитися у владі. Підсумки першого туру показали, що вони в цьому програли. Що не спрацювало їхнє гасло глобального розколу. Що українці, наші виборці, набагато мудріші від багатьох політичних лідерів.

- Багато хто з кандидатів у президенти ледь не все своє життя присвятив тому, щоб потрапити у вищу лігу політики, там закріпитися. Мета – посада президента, булава глави держави, і тут – раз – і Зеленський. Люди все життя в політиці, а тут людина без політичного досвіду здобуває, принаймні в першому турі, ось такий результат. 

- Приходять нові технології, приходить новий час, і ті, хто не можуть змінюватися, живуть старими стереотипами, адже багато хто будував свої кампанії виключно на обіцянках за  відсутності будь-яких реальних дій. Такий хороший результат має Бойко, бо він не тільки обіцяв, а ризикнув, взяв на себе колосальну відповідальність і поїхав на переговори ще до завершення першого туру. Він показав, що готовий іти і діяти. Зеленський фільм знімав – теж діяв, людина працювала. Порошенко теж діяв. Лідерами перегонів стали ті, хто діяв. А ті, хто розвішував білборди і знімав ролики, все-таки стали аутсайдерами в цій кампанії.

- Ви взагалі бачите, що хтось звертає увагу на програму фіналістів – Зеленського та Порошенка? Адже багато в чому вони спільні. У чому ідеологічна різниця? Вони декларують прозахідні позиції, обидва підтримують в. о. міністра охорони здоров’я пані Супрун, обидва хочуть повернення окупованих територій і не визнають анексії Криму. У чому тоді різниця?

- Наша команда не підтримала на політичному рівні жодного з кандидатів. У принципі, це політично некоректно нав'язувати людям свої погляди. Ми могли агітувати за себе і відповідати за ті програми, пропозиції, які ми знали, як реалізувати. Сьогодні я абсолютно впевнена, що ані Порошенко, ані Зеленський не годні повернути мир шляхом переговорів, дипломатичним шляхом. А це для мене було головним мотивом того, чому я в команді Бойка. Тому агітувати за одного або другого, які завтра незрозуміло як діятимуть у питаннях повернення миру, ми не маємо морального права. Друге – це соціально-економічне питання. Сьогодні в країні глибока духовна криза – починаючи з еміграційної, демографічної, соціальної. Накоїли багато помилок з цими реформами. Я вважаю, що нині ми зобов'язані відправити у відставку Гройсмана разом із В'ятровичем, Коболєвим, Супрун і всіма іншими, тому що це чисті шкідники сьогодні для нашої країни. Нині закликати людей голосувати за цих кандидатів, які відрізняються від нашої команди ідеологічно, морально, професійно, ми не маємо морального права. Я піду голосувати в другому турі, але це буде мій особистий вибір. А політична команда наша не підтримає ані одного, ані другого кандидата.

- На сайті президента України висить п’ять петицій про законне проведення дебатів. Відповіді на які ключові запитання ви хочете почути під час дебатів від Порошенка і Зеленського?

- Ми вже три місяці живемо в реаліті-шоу. До цього нам п'ять років згодовували шоу страшне – на крові, на війні, з бізнесом на крові, зі страшними рішеннями, за які нинішні правителі відповідатимуть перед законом у різних судах. Нині – продовження цього шоу, яке хочуть побачити як дебати. З одного боку, це дуже добре на ситий шлунок. А коли сьогодні у людей порожній холодильник, а шоу триває, то мені все це нагадує: цирк поїхав, а клоуни сьогодні продовжують це кіно. Сьогодні час ухвалення рішень. Адже ми маємо коаліцію в парламенті, є пропрезидентська фракція...

- Справді є коаліція?

- Ну, як вони стверджують. Є уряд. Вони нині мають інструменти влади. І найкращі дебати, які вони могли би провести сьогодні, - ухвалити під час робочого тижня в парламенті закони, які би показували готовність діяти. Перше: треба послухати Гройсмана з його звітом. Він три роки уникає парламенту, уряд України перейменувався на "уряд Гройсмана". Мене, наприклад, це коробить. Вони це рекламують, витрачають на це бюджетні гроші. Треба почути його звіт і дати йому мандат далі очолювати уряд. Ми хочемо почути про результати реформ, які він провів. Я три місяці провела в лікарнях, школах, зустрічалася з пенсіонерами, з багатодітними сім'ями. І ми зустрічаємо від людей страшну ненависть до цих реформ. Це шкідництво, і ми вимагаємо перегляду цих реформ. А що стосується реформи охорони здоров'я, то скасування цієї реформи. Перегляд пенсійної реформи, реформи освіти. І це було би найкращою участю в дебатах з боку Порошенка. Не в шоу, а в парламенті, конкретними рішеннями. Я бачила, що команда Зеленського теж пакет законопроектів висунула, які вони вважають, що було би добре парламенту розглянути. Там є декілька цікавих законопроектів. Я вважаю, що дебати сьогодні – це технологія, щоб відволікти увагу людей від того, що з 1 травня у нас підвищення тарифів і що 22 квітня, незалежно від того, хто з них стане президентом, у людей холодильники не поповняться.

- Вже ці вибори не стануть лебединою піснею Юлії Тимошенко. Ви свого часу працювали з нею в одній фракції парламенту. На вашу думку, яке в неї політичне майбутнє після цих президентських виборів? Після третього місця чи не зарано дехто зібрався її проводжати на політичну пенсію?

- Це сильна жінка, і вона зараз працюватиме над помилками і формуванням команди до парламентської кампанії.

- Багато хто називає парламентські вибори третім туром президентських. Що головніше в нашій ситуації - президентські чи парламентські?

- Наша проблема, що у нас спотворено абсолютно уявлення про владу в країні. Тому що згідно з Конституцією у нас парламентсько-президентська республіка. У нас парламент повинен бути головним законодавцем державної політики. Але в зв'язку з тим, що Порошенко вибудував дуже сильну свою вертикаль, то сказати сьогодні, що парламент має у нас великий вплив... У парламенті партії, які майже не мають сьогодні електоральної підтримки, і тому в нас й умовна коаліція, і технологічна влада. Тому в нас є шанс увійти в конституційне поле і роль парламенту повернути до першочергових завдань. Я вважаю, що парламентська кампанія буде важливішою, могутнішою, жорсткішою, ніж президентська кампанія. Всі прекрасно розуміють, що буде реальна боротьба за парламентсько-президентську республіку. Ми зараз вийшли з ініціативою ухвалити в другому читанні кодекс про вибори. Його розглянули в першому читанні, і він зник, бо не хочуть у нас відмовлятися від цієї корупційної мажоритарної системи. Бояться у нас відкритих списків. І після ухвалення кодексу ми спокійно можемо відразу ж іти на парламентські вибори. Навіщо нам чекати ще шість місяців? За ці шість місяців утримання парламенту коштуватиме мільярд гривень для країни. Парламент не професійний, не відповідає підтримці людей абсолютно, не здатний згенерувати правильне рішення, провести роботу над помилками. За цей час у нас ще 600 тис. виїде з країни, ще на 100 тис. скоротиться населення і кілька мільйонів людей стануть біднішими. Тому ми вважаємо, що прекрасне рішення - закінчили президентські вибори, ухвалили кодекс про вибори і пішли на парламентські вибори. Не потрібно нам втрачати сьогодні півроку. Адже виплати закінчаться, які роздавали: монетизація субсидій, доплати до пенсій. Курс експерти прогнозують 30-31, тобто проблем більше, ніж достатньо. І їх сьогодні треба вирішувати стратегічно. Буде обрано нового президента, сформовано новий парламент, нову коаліцію, новий уряд. Сформували команди і чітко визначили подальші кроки та дії. Цей парламент зараз же перетвориться на повний "неадекват". Кожен буде на собі рвати сорочку, корчити з себе патріота найпатріотичнішого, або щоб його взяли в список, або щоб його на окрузі помітили.

- А наскільки серйозним може бути втілення цієї теорії про виборчий кодекс і дострокові парламентські вибори?

- Я вважаю, що сьогодні дуже багато політиків і партій розуміють, що штаби перебувають у мобілізаційному стані, комісії сформовано, низку технічних робіт, які повинні були провести перед виборами, проведено. Тому для нормальних партій, а їх у нас 5-6, які отримали більш-менш знакові результати, і для виборців це зараз прийнятно. Всі розуміють, хто з чим ішов, які цінності, які завдання, які програми. Адже лідерські програми, президентські, вони не набагато трансформуються на парламентську кампанію. Тому сьогодні це найправильніше оптимальне рішення.

- Невже "Народному фронту" зараз потрібен такий розклад, який ви намалювали?

- Я такої партії вже не знаю і думаю, що виборці вже теж не пам'ятають.

- Вона присутня в парламенті, і цей парламент буде вирішувати, яким має бути виборчий кодекс, у які терміни його мають ухвалити. Якщо буде схвалено. Тому тут треба говорити всередині ВР.

- Все залежатиме від прізвища наступного президента. Тому що коаліція, переваги, перехід із влади в опозицію відбуваються протягом 12 годин, з 8-ї години другого туру виборів до 8-ї ранку наступного дня. У нас переформатування в парламенті з перевзуванням у повітрі відбудеться моментально.

- Необхідно зберегти всенародне обрання президента або все ж за таких розкладів парламентської республіки наступного вже обиратиме ВР?

- Це більш широка дискусія. Наше завдання - насамперед виконувати ту Конституцію, яка є. Тому що у нас як не змінюється влада, так починають з того, як би цю Конституцію переписати. Ми, звичайно, виправимо ті помилки, які нинішня влада допустила: вони намагаються в Конституції і в НАТО вступити, й області перейменувати. Ми підготували понад 200 законопроектів – переважно виправлення помилок, які зробили ці товариші за 5 років. Тому що такі досліди, експерименти, які вони проводили 5 років - вони вимагають серйозної роботи над помилками. І ми цим займаємося систематично. Хоча ми в опозиції, ми кожен день моніторимо, що вони ухвалили, яку гидоту вони ще вигадали, де вони що вкрали - як цьому запобігти, як це виправити. П'ять років вони розхитують цю державну машину, починаючи з люстрації, скасування пенсій держслужбовцям, колосального розриву. Наприклад, якщо керівник департаменту в міністерстві отримує 10000 гривень, то керівник "Нафтогазу" отримує 2 млн гривень. Вони демотивували людей працювати на держслужбі. Тому відновити державний стрижень у країні, інститути державні повинні працювати. Вони оберігають будь-якого міністра, прем'єра, президента від помилок. Ці інститути, погано або добре, але працювали раніше. За п'ять років їх постаралися знищити, щоб не заважали грабувати, брехати. Це перше завдання. Друге - виправити помилки соціально-економічного характеру.

- Чи не виникне тоді спокуса в наступного парламенту обмежити в правах та обов'язках президента, хто б ним не був, і залишити йому тільки представницькі функції, а, можливо, навіть почати дискусію про доцільність цього інституту?

- Перед нами стоять дві мети. Перша - отримати перше місце і виграти парламентську кампанію. Ми відразу ж почали писати рішення цього завдання. Перше - це максимальне об'єднання політично, ідеологічно схожих з нами партій. Але я вважаю, що сьогодні набагато важливіше - це громадські організації, громадські рухи, лідери думок. Політичним інститутам люди сьогодні, на жаль, не довіряють. Тому наше завдання максимально сьогодні мобілізувати наших прихильників, лідерів, тих людей, які нам віддали голоси. І з цією великою широкою командою мирним фронтом йти на парламентську кампанію. Зробивши сьогодні аналіз першого туру президентської кампанії, ми розуміємо, як отримати перше місце в парламентській кампанії. Отримуючи перше місце, ми формуємо коаліцію в парламенті і формуємо майбутній уряд. Це завдання № 2. І завдання № 3 - це амбіції будь-якої політичної сили - мати 300 голосів у парламенті. І тоді ти можеш ініціювати зміни до Конституції. Або збирати 300 голосів у коаліції зі своїми партнерами, щоб вносити пропозиції щодо змін до Конституції. А нехай президент хоча б те, що йому належить, навчиться виконувати професійно. Тому що останнім часом у нас президенти почали наради в Пенсійному фонді проводити, пенсії роздавати і монетизувати субсидії. Мені б хотілося, щоб кожен професійно займався своїми обов'язками згідно з Конституцією України.

- Об'єднання вашої політичної сили з іншим крилом "Опозиційного блоку" на яких умовах може бути?

- Я б не застосовувала пряму математику. Частина людей заплуталася: вони підтримували Вілкула і повірили йому, що він і є "Опозиційний блок".

- Що заважає закопати сокиру війни?

- Вибори закінчуються, а життя триває. Для нас набагато важливіше було донести до людей, що ми в змозі сьогодні діяти і зробити все, щоб повернути мир в Україну. Ми і сьогодні готові до переговорів. Ми готові це все відкласти, забути, свої амбіції прикрутити, тільки заради того, щоб об'єднати весь опозиційний табір, сформувати єдиний мирний формат і йти перемагати. У 2014 році, коли було дуже складно, ми тоді змогли об'єднатися. Ми сіли в один човен, тому що розуміли, що ми або разом перемагаємо, або ми програємо один раз і назавжди. Не всі змогли витримати цю боротьбу в опозиції. Це складно. Починаючи від кримінальних переслідувань, психологічних, втрати частково зору, зеленок - ми все це пройшли. У когось здавали нерви, з кимось попрацювали і надихнули, що ти ж можеш бути лідером. Такі ж пропозиції надходили і до мене, і до Шуфрича, але ми для себе розуміли, що тільки об'єднавшись в одну команду і підтримавши єдиного лідера, ми всі маємо шанс на перемогу. Країна має шанс на перемогу. Тому і сьогодні ми готові ось ці амбіції, емоції, неприємні речі, які ми пережили за цю кампанію, відкласти й об'єднатися, піти і перемогти.

- Економічну стратегію розвитку України вже визначатиме наступний парламент, новий уряд? Чи все ж діючий Кабмін може спокійно працювати? Уряду до 15 вересня вносити бюджет на наступний рік.

- Будь-який бюджет цього уряду потім все одно буде переписано. І слава Богу, що бюджет 19 року - це був останній бюджет "уряду Гройсмана", тому що бездарнішої економічної та соціальної політики, яку ми побачили від цього уряду, складно уявити. Я свого часу працювала в уряді Азарова. Я вважаю Азарова дуже професійною людиною. Ми дискутували, сперечалися, але це стрижень – людина, яка чітко розуміла і була професіоналом своєї справи. Ми і пологові будинки будували, і пенсії з зарплатами підвищували. І мости з метро відновлювали, і допомоги дітям виплачували. Був соціальний договір балансу будівництва інфраструктури, економічного відновлення і соціального відновлення. Мене часто запитують: ви обіцяли 500 євро пенсії, 1000 євро зарплати. Я вважаю, що це і сьогодні має бути національною ідеєю. Ми прагнемо до Європи – навіщо? Щоб жити, як європейці у себе в країні. Щоб у нас у країні була мінімальна європейська пенсія – 500 євро, мінімальна європейська зарплата – 1000 євро. Я сказала в парламенті, що якщо ви напишете в Конституцію, що в нас не просто курс в Європу, а що в нас у країні мета отримати європейську пенсію та європейську зарплату, то за це можна голосувати. І ми на це готові працювати. А працювати на те, щоб отримати європейські тарифи з європейськими цінами, і 10 мільйонів людей, які виїхали з країни, - це не курс до Європи, а допомога Європі. Коли я працювала в уряді, ми домоглися того, що середня пенсія була 200 євро. У нас була чітка програма, як має розвиватися економіка, і в нас була затверджена соціальна стратегія розвитку України. І ці два курси йшли паралельно. І ми розуміли, як до 2020-2021 років реально в Україні отримати зарплату 1000 євро і пенсію 500 євро. Тому що ми розуміли вектор розвитку економіки і розуміли вектор підвищення соціальних стандартів. Чинна влада зруйнувала всі ті програми, які ми відбудовували. Вони втратили колосальні можливості, починаючи з ринку СНД, який вони втратили, не отримавши взамін жодного іншого ринку. Ми розуміємо, що нашу економічну угоду з ЄС треба переглядати, бо ті квоти, які там є, і ті ринки - це нічого для нашої країни. 

- 5 років тому люди вийшли за цю угоду на Майдан.

- Тоді пояснювали дуже чітко, що потрібно все-таки емоції розділяти з реальним життям. П'ять років тому пенсіонер на свою пенсію міг прожити, як мінімум купити необхідні ліки і мав упевненість у завтрашньому дні. У нас тоді почався бебі-бум народження. Розвивалася економіка, люди почали трохи відпочивати, виплати були вдесятеро вищі при народженні дитини. Була вже якась впевненість у завтрашньому дні. Будували перинатальні центри, почала працювати програма з відновлення шкіл, дитячих садків - ми комплексно йшли до цього питання. Сьогодні можна побачити Томос, Конституцію, вступ до НАТО, але доступної якісної їжі люди не можуть побачити. Більша половина пенсіонерів сьогодні живе за межею бідності. В першу чергу це бездарність і непрофесіоналізм чинного уряду і коаліції в парламенті.

- А що, на вашу думку, необхідно замінити в угоді про асоціацію?

- Найважливіше для нас – це ринки. Це можливість нашого національного виробника. На чолі економіки має встати наш національний виробник і ступінь переділу продукції. У нас рекорд з експорту яблук, меду. Повезли баржами кавуни з Херсона, равликів почали вирощувати. Ми країна, яка виробляла ракети, літаки, суднобудування, у нас було найпотужніше машинобудування, ми потужна хімічна країна, сільськогосподарська. Але сьогодні скільки влада проекспортувала пшениці? Якщо ми експортуємо продукцію без переділу, без додаткової вартості, створеної у себе в країні, то ми втрачаємо робочі місця, втрачаємо податки. Ми, за великим рахунком, протягом останніх п'яти років проекспортували 8 млн людей на заробітки. А хто найбільше виграв від угоди з асоціацією? Звичайно, Польща. Вони отримали у себе в країні кваліфіковану робочу силу з України, отримали інвестиції, які йшли до Східної Європи. Не пішли до України ці інвестиції, їх немає. Вони прийшли сьогодні до Польщі, і вони в себе дійсно піднімають економіку. Свого часу вони втратили свій робочий клас, який поїхав до Німеччини, і сьогодні замістили українським. До України інвестиції не прийшли, тому що реформа судової системи не пройшла: захисту капіталу немає. Реформа податкової системи не пройшла: справедливого оподаткування немає. На чолі всього цього війна, і жодна потужна інвестиційна компанія у войову країну не піде сьогодні працювати. Тому ми сьогодні не отримали вільних ринків, не отримали додаткових інвестицій, не захистили свого національного виробника, втратили людей, перебуваючи в останній стадії сировинної економіки. Ілюзія, що ми аграрна країна. Ми не аграрна країна, а країна найвищого економічного переділу. І сьогодні ми готові до технологічної революції 4-го рівня. Наш менталітет, наші знання, освіта людей дозволяють це зробити. Наше завдання в цій асоціації сьогодні: домогтися ринків, домогтися підтримки національного виробника і протекціонувати себе. Ми зобов'язані захистити свої ринки. Сьогодні ми для всіх відкриті – заходь, бери, що хочеш. А всі інші від нас відгородилися. А втрата ринку СНД для нас є найболючішою. І ще, з метою економічного розвитку потрібно підвищити зарплати і пенсії – це наш внутрішній ринок, наш внутрішній попит. Тому що, коли у людини є гроші, у неї є купівельна спроможність. А це продукція нашого національного виробника. Чому в нас понад 200 тисяч підприємств закрили в малому бізнесі? Та тому, що вони втратили свого внутрішнього національного споживача. У нас кожен пенсіонер був мікроінвестором у національну економіку. А сьогодні він сидить зубожіє. Він вже не може нікого проінвестувати. Тому завдання - розігріти, з одного боку, економіку, підвищивши соцстандарти, підтримавши свого національного виробника. З іншого – домогтися ринків, плюс протекціонізм. Чому в нас бояться давати сьогодні пільгове оподаткування? Економіка сьогодні зсохлася вже далі нема куди. У Луганській і Донецькій областях, на контрольованій частині збереглася величезна кількість найпотужніших підприємств. Вони працюють у декількох десятках кілометрів від лінії фронту. Їм не дають жодних кредитів, у них точно такі самі податки, ринки збуту в них переважно були орієнтовані на російські ринки, які вони втратили, і тепер вони пробивають європейські ринки. Чому ми сьогодні не можемо стимулювати: взяв переселенця на роботу – тобі пільгова ставка, взяв студента на роботу – пільгова ставка. Залишив на роботі людину передпенсійного віку - пільгова ставка з оподаткування. Дайте цим людям робочі місця зберегти і цим зробити більш дешеву продукцію. Комерційний банк не буде кредитувати таку економіку, але у нас є Нацбанк. Нам розповідають про фантастичні золотовалютні запаси. Так у чому проблема піти сьогодні на державне кредитування? Нам потрібно дати ресурс сьогодні нашому національному виробнику і дати пільги для збереження робочих місць. Ми припинимо міграцію, дамо молоді перспективу, почнемо запускати економіку, піднімемо соціальні стандарти. Це та модель, за яку я агітую, і вважаю, що вона сьогодні є абсолютно життєздатною в нашій країні.

- Ціну на газ з цього місяця можуть знизити на 17 коп. за куб. Таким чином, остаточна ціна газу для населення становитиме 8,38 гривень замість 8,55 за кубометр. У вашій політичній силі кажуть, що це насмішка уряду Гройсмана над громадянами. А що було б не насмішкою?

- У всьому світі ціна на газ упала. "Нафтогаз" - це сьогодні найбагатша державна компанія з найвищими зарплатами менеджменту. Це все призвело до 70 млрд гривень заборгованості людей за ЖКГ. Ми нині виходимо з опалювального сезону і починаємо підготовку до нового опалювального сезону. До початку наступного опалювального сезону заборгованість може сягти 100 мільярдів і плюс. Це в постачальників послуг будуть невиплачені зарплати, невідремонтовані мережі й абсолютно розбалансовані їхні бюджети. Це загрожує початку наступного опалювального сезону. Перше, що ми говоримо зробити, – це реструктуризувати заборгованість, тому що ці 70 млрд уже не з'являться. Друге завдання – розібратися із субсидіями. Вони в травні минулого року ухвалили таку постанову, що якщо син прописаний, який не проживає, то бабусю через це позбавляють субсидії. Сьогодні люди літнього віку, які по 50-70 років разом прожили, змушені розлучатися, а матері змушені виписувати своїх дітей із квартир.

- Мені міністр в інтерв'ю говорив, що так не має бути, ніхто не забороняє прописку, навіть якщо хтось не живе. Це для того, що, якщо людина має якісь гроші незадекларовані, то вона повинна задекларувати, щоб держава розуміла, давати субсидію чи не давати.

- Я завжди нашим великим міністрам рекомендую поїхати в районні, міські управління соцзахисту. Там розкажуть все. За останні три-п'ять місяців я відвідала понад 50 управлінь соцзахисту. Спочатку в черзі послухаю все, а потім керівників – не буває колишніх міністрів. Тому є інформація повністю. Ми добилися, що восени цю постанову трохи полегшили. Але цього недостатньо. Тому перше – реструктуризація боргів, другий – доступ до субсидій і третє – зниження тарифів. Юрій Бойко розписав алгоритм, як сьогодні отримати ціну на газ 3800 гривень. Але і після поїздки Юрія Бойка з Віктором Медведчуком у Росію ми ж теж почули зовсім про інші ціни. Росія сьогодні готова продовжувати контракт, готова давати ціну на 25% дешевше, і ми розуміємо, що кимось заробляється, як мінімум, 100 дол. на кубі газу. Прибрати цю корупційну складову, вийти на нормальні прямі контракти, тому що ми повинні завантажити свою ГТС на наступний рік. І тим самим наступний опалювальний сезон ми починаємо з ціни 3800 за газ, яка не може бути вище. Все інше – це корупція і заробіток, на якому сидять провладні партії.

- Якщо говорити в контексті шляхів наповнення бюджету, що зараз змінити на митниці?

- Коли я була міністром, то ми "зарубали" весь потік контрабанди, яка їхала як гуманітарна допомога. Тоді ми змінили закон, механізм узгодження гуманітарної допомоги. Зробили персоніфікований склад, де людина повинна особисто підписати. Сьогодні цей механізм продовжує працювати.

- А митниця як джерело доходу бюджету? Зараз 36% дохідної частини бюджету складають саме митні платежі. Могло би бути більше?

- Я за те, щоб ми отримували доходи, в першу чергу, не з митниці, а з податку на прибуток, на додану вартість, який би зароблявся в країні. Тому що коли ми бачимо, що 36% складової дохідної частини бюджету це, в основному, податок на імпортні товари, які ми отримуємо, то це говорить про те, що сьогодні у нас негативний баланс в країні – коли ми більше отримуємо імпорту, ніж експортуємо своєї національної продукції. І це індикатори, які показують неправильність абсолютну економічної політики. Чим більше ми від внутрішнього виробника отримуємо, чим менше ми імпортуємо, і чим більше експортуємо своєї продукції, тим ми сильніші. Тому я категорично за підтримку нашого національного виробника. Реформа повинна бути, в першу чергу, балансом професійності і мети, цінностей, які ми закладаємо туди. Для нас цінності – це наш внутрішній ринок, щоб люди знаходили можливість реалізувати себе у своїй країні, це підтримка нашого національного виробника. Це економічний блок. Соціальний блок – підвищені зарплати, підвищені пенсії – європейські соціальні стандарти у нас в країні. І що стосується питань миру. Для мене це найбільш складна і відповідальна тема. За останні п'ять років я більше ста разів була в "червоній зоні", на моїй малій батьківщині. Коли тільки починалися бойові дії, ми вже почали мобілізовувати наші можливості: вивозити людей з неконтрольованої частини, передавати туди продукти харчування. Спочатку це була ініціатива буквально кількох людей. Я добре пам'ятаю Надію Паламарчук, керівника інвалідної організації Донецької області. У свій час людей-інвалідів "забули" на "Славкурорті". Там було понад 500 людей з усієї країни, а місто вже було неконтрольоване. Люди виявилися просто зачинені там, де вже нічого не було, і бомбування. Ми почали з цих історій і тоді почали об'єднуватися. Сьогодні я також бачу, що майбутнє України – це також і вплив жінок України на процеси, які відбуваються в нашій країні. Ми за п'ять років об'єднали понад 150 тис. жінок. У нас працює понад 200 наших підрозділів. Більше 100 разів їздили з гуманітарними місіями в "червону зону". Допомогли більше 20 тис. людей, і кожен день там працюють гуманітарні місії, продовжують допомагати людям. Ми в різних політичних силах, ходимо в різні церкви, говоримо різними мовами, але ідея повернення миру, захисту постраждалих людей нас об'єднала. І ця ідея набагато сильніша сьогодні за протиставлення політиками своїх ідеологій, розколу, який вони намагаються посіяти. Тому я вірю, що ідея збереження єдності країни – це відкласти в сторону ті речі, які нас роз'єднують. Перестати збурювати людей тими питаннями, які викликають агресію в суспільстві. Нам потрібно прийти зараз до примирення, до толерантності, поваги до цінностей кожної людини. Національна платформа "Жінки за Мир", "Рада матерів" роблять усе, щоб захистити людей, дітей, повернути мир у країну, підготували свій мирний план, проводять свої засідання, збирають допомогу з усієї країни, передають її в "червону зону", самі туди їдуть, перебувають під бомбардуваннями. Ці миротворчі сили мене сьогодні надихають: незважаючи ні на які політичні розколи, здоровий глузд до об'єднання і воля людей жити в нормальній, квітучій країні обов'язково переможуть.

- Ви, крім всього, є ще і віце-президентом Асоціації платників податків.

- Мене звідти вигнали. Давно мене не запрошували.

- Кого зараз більше – платників податків чи ухильників від сплати?

- У нас проблема в тому, що, напевно, на одну гривню сплачених податків сидить десять чиновників, які думають про те, як цю гривню роздерибанити. Завжди був суспільний договір: влада ніколи не залазила в кишеню до пенсіонерів – щоб податком пенсію обкласти, або військовий збір ввести на кожного працівника, або пенсію не індексувати п'ять років, а потім подачкою роздати. Небагато, але платила стабільно, постійно намагалася підвищити і зберігала соціальний баланс в країні. Але в той же час завжди існувала тіньова економіка. Завжди була корупція. Але це не так впливало на рівень життя людей. Сьогодні прикриваються війною, прикриваються тим, що нам потрібна сильна потужна армія (в чому ніхто не сумнівається), але коли ми почули про скандал в "Укроборонпромі", то стає страшно, що хтось організував собі цей бізнес на війні, а вся країна по копійці збирає гроші, щоб наповнити оборонний бюджет. Бюджет України сьогодні розбалансований, тому що 70% – силовий, військовий бюджет, і 30% – державний, соціальний бюджет. У такому розбалансі вижити більше п'яти років неможливо. І фактор тіньової економіки зараз є "подушкою безпеки" для нашої країни, тому що він не дозволяє людям впасти в повну бідність і злидні. Та податкова програма, яка зараз працює, це ж не просто податки, які потрібно заплатити до бюджету всіх рівнів, а це ще колосальний корупційний податок, який потрібно заплатити. Тому це навантаження сьогодні непідйомне для багатьох підприємств. Люди, щоб якось зберегти робочі місця, йдуть у тінь. За оцінками, у нас сьогодні рівень тіньової економіки 40-60%.

- Держстат повідомив, що впродовж минулого року сукупні доходи населення України склали 3,2 трильйона гривень, що на 21,4% більше, ніж у 2017 році.

- А інфляція у нас, по-моєму, 300% за останні п'ять років. І зростання цін у нас 2014-2018 рр – 150%, а зростання прожиткового мінімуму – 58%. А якщо брати по соціальній групі товарів, то там 300%. Вони скасували держрегулювання цін і запустили спекулятивну машину.

- Нацбанк повідомив, що за 2010-2018 роки обсяг коштів, які були виведені за кордон, а потім були назад повернуті в Україну, як іноземні інвестиції, склав 8,4 мільярди, або 22% від прямих іноземних інвестицій. Можна було б, щоб ці гроші залишалися працювати в Україні? А не виводити їх за кордон, а потім під виглядом прямих іноземних інвестицій заводити сюди?

- Це недовіра. Люди бояться інвестувати сьогодні. Для мене патріот – це, в першу чергу, людина, який живе в нашій країні, вірить в цю країну, яка платить тут тарифи, створює робочі місця, яка вкладає сюди гроші. Та, яка сьогодні діє у себе в країні. Зрозуміло, що, не маючи справедливої судової системи, стабільного законодавства, маючи стабільну непрофесійну владу, люди, бізнесмени (в основному середній клас) намагаються якось перестрахуватися, ганяючи по офшорах. Ми вже багато років говоримо про податки на офшорні компанії. Зараз дефіцит Пенсійного фонду 167 мільярдів. П'ять років тому, я, міністр, пішла – 15 мільярдів дефіцит. Тобто влада довела Пенсійний фонд, за великим рахунком, до дефолту. Тому вони і не доплачують пенсії. По-перше, вони здійснили колосальну помилку, коли вони знизили єдиний соціальний внесок. Тим самим вони нібито хотіли допомогти бізнесу. Але вони допомогли тільки найбільшому бізнесу, який не доплатив за чотири роки близько 370 млрд гривень. Вони штучно (помилково, я думаю) довели до дефолту Пенсійний фонд. Я вважаю, що потрібно дати додаткові джерела наповнення Пенсійного фонду. Багато країн це робили. Це стосується податку на офшори: хочете гроші поганяти туди-сюди – поганяйте. 2% заплатите з кожної транзакції Пенсійному фонду, і бажання ганяти капітал значно зменшиться. А якщо 5% – то взагалі пропаде. У нас давно триває дискусія щодо бурштину – як його легалізувати. Легалізуйте, тільки поставте, щоб це джерело доходу йшло у Пенсійний фонд.

- "Євробляхи" стали джерелом доходу.

- Це те рідкісне рішення, яке я вважаю правильним. Показали додаткові джерела. Треба дати додаткові доходи Пенсійному фонду, щоб збалансувати його, щоб людям проіндексувати справедливо пенсію. Ми підрахували, що 30 тис. гривень щонайменше не доплатили кожному пенсіонеру за ці п'ять років. Плюс невиконані рішення Конституційного суду щодо ветеранів війни і праці, щодо чорнобильців, щодо військових пенсіонерів, щодо ветеранів держслужби. Це ті, кого просто кинула сьогодні держава. А невиплачені пенсії переселенцям і людям, які проживають на неконтрольованій території. Це вже близько 100 мільярдів гривень. Щоб це все збалансувати, треба дати додаткові джерела, плюс зростання економіки, і ми нормально відбалансуємо цю систему.

- Польське радіо повідомило, що українці, які працюють в Польщі, торік перерахували в Україну понад 3,6 млрд доларів. І це на 16,4% більше, ніж в 17-му році. І це тільки Польща, а ще є інші країни, де працюють мігранти і надсилають сюди гроші. Ініціативи з оподаткування?

- Я категорично проти. Ці гроші люди заробили і їх внесок сьогодні в економіку це те, що вони дають такі валютні надходження. Вони нам стримують курс гривні. Ні податки на депозити, ні податки на перекази заробітчан неприпустимі, тому що це ще зберігає і оживляє економіку України.

- А ось щодо відновлення післявоєнного Донбасу. Нині вже є інформація, що там мало не черги шикуються за тими грошима, які вже акумульовані для відновлення інфраструктури окупованих територій, і треба вже закінчувати і шукати вихід з цього воєнного конфлікту, і якимось чином виходити на мир, тому що всі зацікавлені в тому, щоб освоїти гроші, які виділяються на відновлення післявоєнного Донбасу.

- Те, що у нас бажаючих повернути мир сьогодні небагато, це ми бачимо. Влада за п'ять років не зробила нічого, щоб захистити людей, які проживають в червоній зоні, захистити переселенців, які приїхали в свою країну, підтримати людей, які залишилися на неконтрольованій території. Ні з відновлення житла, ні з компенсацій втраченого майна, ні з надання будь-якого альтернативного житла - нічого для цього не було абсолютно зроблено. Сьогодні ті люди, які працюють в червоній зоні: соцпрацівники, вчителі, лікарі... Я була в Світлодарську, і захоплююся людьми цими. Тому що вони дають силу і дають страшну енергію. Я зустрічалася з учителями, лікарями, в основному жінками. І вони сказали: "Ми нічого вже в цьому житті не боїмося. Нас бомблять щодня з 3 годин дня, ми народжуємо в бомбосховищах, вчимо дітей в бомбосховищах, але ми вже не здамося". Я була в дитячому садку в Новотошківці, і в цей момент якраз почали бомбити. Дітей прямо з ліжка ми несли в бомбосховище. За п'ять років бомбосховище не відремонтовано - жахливий страшний підвал. Сьогодні згідно із законом не мають права відновлювати приватне житло. У цій червоній зоні: Мар'їнка, Новотошківка, Світлодарськ, Торецьк, там також відновлювальні роботи майже не йдуть. А відновлюють там, де не було війни. І ресурс більше відправляється туди, де можна стрічки порізати, пофоткатися, розповісти про свою любов до батьківщини. Звичайно, цей перекіс є, з того ресурсу, який виділяється з державного бюджету. І там є з чим розбиратися, по етапах, як ці гроші використовуються, і куди вони використовуються. Друге - це міжнародні гроші, які ми сподіваємося отримати після відновлення миру, на відновлення неконтрольованої частини. Тут питання в тому, що перше - це потрібно повернути мир. Бізнес, який там організували, він у всьому: від видачі пенсій і закінчуючи військовими корупційними скандалами, про які ми знаємо. Але це ще і страх нинішньої влади: а якби сьогодні голосували неконтрольовані частини Луганської і Донецької області? Результати виборів були б кардинально інші. Вони ж точно не підтримають нинішню владу сьогодні ні на парламентських, ні на президентських виборах. І ресурс, який буде виділений на відновлення, я абсолютно впевнена, буде під такою лупою розглядатися, і те, що їм точно не буде розпоряджатися нинішня злодійкувата влада, я в цьому теж не сумніваюся.

- КМІС в своєму релізі констатує, що ставлення населення України до Росії, з 2008 року, залишається кращим, ніж ставлення населення Росії до України. Кількість позитивно налаштованих до Росії українців, в порівнянні з груднем 2017 року, 45% (було 42%). А в Росії кількість позитивно налаштованих до України було 28%, а зараз 33%. Це ставлення України до Росії в умовах анексії Криму, війни в Донбасі - хтось каже, що це мазохізм, хтось це називає "стокгольмським синдромом". Хтось вказує на доброту і миролюбність, як на одну з чеснот українців. Як це пояснити?

- Була така публікація, також КМІС, що більшість громадян України заради відновлення миру сьогодні готові говорити про додаткові статуси Луганської і Донецької області. Люди, як показують вибори, набагато розумніші і мудріші. У мене таке враження після першого туру виборів, що одні політики втомилися брехати, а люди втомилися цьому вірити. І дуже чітко стали відокремлювати насіння від шкірки. Сьогодні всі розуміють, що ми повинні дотримуватися нейтрального і самостійного статусу. Сусідів, як і батьків, ти не вибираєш. І нам потрібно намагатися сьогодні починати відновлювати відносини. Нам від Росії потрібен газ, потрібно, щоб наша труба була задіяна, щоб був ринок. Щоб люди, які там працюють, були захищені. І нам сьогодні потрібно, щоб ми повернули собі, під український прапор, частину Донецької та Луганської неконтрольованих областей. Для цього теж дуже важливі вплив і роль Росії. Нам важливо розуміти, що люди, які проживають в Росії, прості громадяни, нам точно сьогодні не вороги. А традиційно це ще колосально родинні зв'язки. Це історичні зв'язки. Так, говорити про дружбу сьогодні не актуально. Але говорити про прагматичне партнерство: для повернення миру, а потім для відновлення економіки, я вважаю, ми зараз зобов'язані це робити. І діяти в цьому напрямку.

- Цитата: "Після повернення окупованого Криму і східних територій України, виплати репарації, за майже 400 років окупації, ми обов'язково повернемося до переговорів з Росією, Чечнею, Татарстаном, Сибіром, з питань прольоту над їх територіями та дозволу для авіаційних компаній пролітати транзитом над територією України", - міністр Омелян.

- Це після того, як він побудує Hyperloóp, він цим займеться? Ми повинні бути реалістами. Ми можемо робити яскраві, гучні заяви. Їх часто робить В'ятрович, який не знає, як себе розпіарити. Я вважаю, що просто людині треба пройти психічне обстеження. Для мене Крим завжди є, був і буде українським. Там живуть прекрасні люди. Але коли почали відключати воду, світло, перестали туди платити пенсії, ми по-людськи ставилися до цих людей? І у нас сьогодні шанс просто відновлювати з ними нормальні соціально-економічні відносини. Те ж саме з неконтрольованою частиною Луганської і Донецької області. Звичайно, там живуть сьогодні громадяни України. І за міжнародними законами, місія ООН сказала, що ми зобов'язані платити людям пенсію. Ми прописали механізм, як це зробити професійно, з ідентифікацією в телекомунікаціях, з нормальними нотаріальними дорученнями, з перерахунком на українські картки. Як люди можуть на лінії розмежування це отримувати, як спростити цю процедуру, ми все це знаємо і вміємо. Тому бажання деяких політиків ще більше загострювати протистояння - в цьому полягає сьогодні їхня місія. Вибори показали, що люди не підтримали цей розкол. Кілька років тому ми в Житомирі проводили великий з'їзд "Жінки - за мир". У житомирську організацію входить багато дружин кіборгів, мам хлопців, які, на жаль, не повернулися з війни, мам військових. Страшно, що об'єднують труни тих мам, які відправили своїх синів захищати батьківщину і не дочекалися їх назад, і тих мам, які сьогодні на лінії розмежування через мінні поля поховали своїх дітей. І одні, і інші постраждали. Сьогодні всю країну об'єднує як ненависть до цієї влади, так і горе, якого було багато за час цієї війни. Тому, мені здається, люди сьогодні готові говорити і про окремий статус, і про реальні переговори. Йде весняний призов і у кожної матері серце стискається. А у когось сьогодні дитина на війні. І кожна мати розуміє, що це її особиста сьогодні війна. Коли кожна людина отримує зарплату і бачить там військовий збір, вона розуміє, що це її особиста інвестиція в державу. Але ми хочемо вже бачити реальний шлях до миру, і в цьому завдання. Матері сьогодні об'єднуються незалежно ні від чого, тому що вони хочуть сьогодні захистити своїх дітей і свою країну. Тому що у нас в країні йде війна. І агресивна риторика, істерика, бажання довести, що ти найбільший патріот, прокричавши найбільше якихось образ, вже не спрацьовує. Шлях до миру - це шлях переговорів, шлях міжнародної нормальної допомоги, і це шлях до відновлення сьогодні єдності України. Наступним етапом - комунікація щодо Криму.

- А яке майбутнє у колишнього народного депутата Олександра Єфремова? Чому сидить стільки часу?

- Це страх влади сьогодні. Коли за три роки не можуть пред'явити звинувачення. Наскільки я знаю, там не залишилося жодного реального свідка, готового надавати свідчення. Це цинізм, відсутність реальної системи правосуддя. Репресивна машина. Я вважаю, що і європейські суди, і при зміні влади українські суди доведуть рішення до кінця. Я абсолютно впевнена, що Олександр Єфремов доведе свою чесну позицію в цьому питанні.

- У Києві на цьому тижні перейменовано вулицю Івана Кудрі в честь сенатора США Джона Маккейна. І плюс до всього Конституційний суд визнав таким, що відповідає Основному закону перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. В процесі декомунізації, хоча через деякий опір, ці перейменування потроху приживаються.

- У порівнянні з усіма іншими збоченнями, які робить влада, люди вже не звертають на це увагу. У мене була така історія, коли я приїхала в Авдіївку і зустрілася з організаціями людей з інвалідністю. Дуже багато людей отримали інвалідність на війні, але ці травми йдуть, як побутові. Немає ніякої підтримки з боку держави, тому гуманітарними місіями, фондами ми підтримуємо цих людей. Мені жінки Авдіївки кажуть, що на вулиці тільки два будинки залишилися з дахами. Тут їх збирають, і вони думають, що ось зараз скажуть, що відновлять дахи, або якесь житло знайдуть, а їх зібрали і сказали, що йде процес декомунізації, і так як вулиця називається Надії Крупської, то тепер ми її назвемо Княгині Ольги. Розуму, часу і сил перейменувати вулицю владі вистачило, а відновити дахи - не вистачило. Тому всі ці перейменування є в пакеті наших 200 законів. Тому що не треба переписувати нашу історію. Нам дуже чітко виробили цінності. Ми як ніколи зараз знаємо, хто в який храм ходить, і готові йти відстоювати свою віру. Це заслуга цієї влади, що за п'ять років вони нас навчили вірити по-справжньому. За п'ять років вони навчили нас цінувати нашу історію. І це маркер: для тебе День Перемоги це свято, чи не свято, для тебе ветеран ВВВ чи учасник Другої світової війни. Це маркерні речі.

- А це не розділяє, знову ж таки, "свій-чужий", "чорне-біле"?

- Це те, що не завадить об'єднатися, коли влада перестане на цьому шантажувати людей. Сімейні цінності - це теж цінності. Мені було дуже прикро, коли на з'їзді жінок України в Одеській області напали відморозки на жінок. Обливали зеленкою, намагалися зривати заходи, і паралельно з цим, коли паради людей нетрадиційної орієнтації, як їх охороняють. Я хочу, щоб моя держава з великою повагою ставилася до зустрічі жінок і захищала сьогодні сімейні цінності. Підтримувала дітей, народжуваність, шукала вихід з демографічної кризи. Ставлення до сім'ї, дітей – це ставлення до майбутнього нашої країни.

- Я думаю, що було би доречно на сімейних цінностях поставити крапку в нашій розмові. Я вам бажаю здоров'я, спокою і дякую вам за розмову.

- Щиро вам дякую.

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>