banner banner banner banner

Міла Нітіч: Хотіла в Голлівуд, а залишилася в Україні

Коли проводиться концерт або корпоратив, то завжди виникає дилема. Для старшого покоління запрошуються артисти з когорти, до яких звикли протягом 30-40 років. Для молодшого покоління – репери та всі інші, а от коли треба, щоб сподобалося і тим і тим, то запрошується Міла Нітіч.

Міла Нітіч: Хотіла в Голлівуд, а залишилася в Україні
112.ua

Міла Нітіч

Співачка

Коли проводиться концерт або корпоратив, то завжди виникає дилема. Для старшого покоління запрошуються артисти з когорти, до яких звикли протягом 30-40 років. Для молодшого покоління – репери та всі інші, а от коли треба, щоб сподобалося і тим і тим, то запрошується Міла Нітіч.

Не так часто зустрічаєш людину, яка добре виглядає і вміє співати. Тебе було кому навчити?

Так, бабуся.

- Коли подивишся твою біографію, то тато мав би тобою займатися, бо він музикант.

- Тато почав зі мною займатися, коли мені було вже 8 років. Він був тоді директором Будинку культури Старосинявського району, містечка, де я народилася. Ми закривалися вечорами в актовому залі, і він писав перші фонограми. Перший виступ у мене був на 9 Травня, і він підготував мені пісню "Легкий школьный вальс тоже был у нас…".

- На "Новій хвилі" Алла Пугачова аплодувала тобі стоячи.

- Так, це правда.

- А де "зірочка" в лобі?

- Мені не давали цього зробити. В мене була хороша школа – це Володя Бебешко. 

- Що таке Стара Синява?

- Це містечко – селище міського типу, Хмельницька область. Мені дала там базу моя перша вчителька – людина, яку я буду завжди обожнювати, бо вона заклала в мене все те найкраще, що є в мені.

- Почнімо з бабусі. Ти лягала спати – і звучало для тебе що?

- Різні пісні. Починаючи з Раїси Кириченко "Я козачка твоя, я дружина твоя".

- Зразу було вирішено, що ти будеш займатися цим?

- Я ніколи не розглядала нічого іншого, крім цього.

- Ти знала, що це не є простим, і все одно прагнула туди?

- Я прагнула до того, чого не зміг досягти мій тато. Були інші цінності, а він нереально талановитий. Я перейняла всього-на-всього половину його потенціалу і його таланту.

- Коли ти зрозуміла, що ти стала дорослою людиною?

- У 10 років, коли мама вийшла, закрила за собою двері і поїхала на 2 роки до Італії.

- Настільки все було погано?

- У тата була ситуація, пов’язана з друзями, які його сильно підставили. Йому прийшла повістка до суду, і виявилося, що його звинувачують у розкраданні держмайна в особливо великих розмірах. Він ніколи не приносив колосальних грошей додому – ми жили дуже скромно.

- Що можна вкрасти в районному Будинку культури?

- Не знаю. Я тільки бачила, що все, що мій тато заробляв на халтурах, – він ніс туди, а не звідти.

- Перші гроші, які ти заробила, і на що ти їх витратила?

- В 11 років – 50 гривень. Це був мій перший виступ для нашого міського голови. Я була просто нереально щаслива і витратила їх на себе.

- Це ви вже у Хмельницькому жили?

- Ще в Синяві. Коли мама поїхала до Італії, тато переїхав до Хмельницького – працювати на телебаченні. Я залишилася у татових батьків, жила з ними у селі Йосипівка. Бабуся вклала в мене багато – вона була моїм всесвітом дуже довго. На всі свята я приїжджала додому.

- Ти була солісткою в духовому оркестрі.

-  Офіційно я була зареєстрована як співачка у Хмельницькому муніципальному духовому оркестрі, але починала я з Хмельницького оркестру МВС, естрадно-джазового. Мені було 15 років. До мене завжди було дуже тепле ставлення від нашого диригента – він мене дуже оберігав. А всі чоловіки, які були в оркестрі, вони були друзями мого тата. Вони мене сприймали як свою дитину – завжди годували, оберігали.

- На чому ви тоді їздили, де жили?

- Були різні автобуси, дивлячись, яким складом ми їздили. Я хочу, щоб люди знали, що коли ми їздимо в концертні тури, то ми живемо в найпростіших готелях, в яких є просто чиста постіль, чисті рушники і де ми можемо поспати, відпочити.

- Ти могла б досі співати в муніципальному оркестрі – вже була б заслужена артистка. Але ти зробила крок догори. Як це сталося? Ти їздила на "Караоке на Майдані".

-  Я з 13 років хотіла потрапити на "Караоке". Коли я закінчила 11-й клас, я почала жити сама, повністю себе забезпечувала. Я тоді заробляла добре. Але не настільки, щоб 300-400 доларів витратити на поїздку до Києва. Мені допомогли люди, які управляють салоном "БМВ".

- А якби Кондратюк не дав тобі мікрофон?

- Мене поставили в перший ряд. Я тоді була така "гепалка", вдвічі більша, ніж зараз. Ігор Кондратюк підійшов до мене, і я заспівала.

- Ти після того бачилася з ним?

- Багато разів. Ми після цього почали разом співпрацювати в шоу-бізнесі. Торік ми були разом на 20-річчі програми "Караоке". Він запрошував усіх артистів, які колись були у "Шансі", у "Караоке". Завжди найтепліші спогади від цього.  

- А далі стався "Шанс", де ти дійшла до фіналу. А хто тоді виграв?

- Петро Дмитриченко.

- А потім ти пішла далі, і тебе життя звело з "великим і жахливим", з акулою шоу-бізнесу, в якого на дверях висить табличка: "Якщо не маєш голосу, а маєш гроші, то тобі сюди", Володимиром Бебешком. Все змінилося зразу?

- Не відразу, але змінилося найголовніше – це я. В мене досі дуже суперечливі відчуття щодо того, що зі мною відбулося за цих десять років. З одного боку – величезна вдячність за всю школу, яку я з ним отримала, з іншого боку – невдячність за те, що він дуже сильно мене пригнітив. Я перестала бути собою. Коли я їхала до Києва, в мене був чіткий план, що я затримаюся в Україні буквально на кілька років, досягну певного рівня, а далі я планувала їхати в Голлівуд. У мене був план переїжджати до США.

- Є люди, які кажуть, що Міла Нітіч співає пісні Вітні Х’юстон краще, ніж їх співала Вітні Х’юстон. Що тебе зупинило від переїзду?

- По-перше, у нас півтора року після "Нової хвилі" практично не було роботи. Ми почали робити репертуар, ми експериментували, були вдалі й невдалі експерименти. Це звичайний процес. Але у Володимира Володимировича зажди було таке бачення: куди ти прешся? Він завжди казав: треба знати своє місце.  У мене вже одна була, яка дуже хотіла в Америку, – поїхала, і що вона зараз має? Але це його приклад, його досвід. І це було сказано не стосовно США – це в його характері, бути авторитарним.

- Коли до тебе приїжджають записуватися Ротару, Кіркоров, ловлять кожне твоє слово…

- І я ловила. Він мені багато чого дав. І в нас була дуже хороша робота на студії – спочатку мені в принципі подобалося, як все відбувалося. Я була дуже слухняна. Він дав мені дуже багато досвіду, який я без нього, можливо, не отримала б. Його надмірна жорсткість зіграла свою роль в кінцевому результаті й у наших з ним відносинах. Але це було дуже добре на початковому етапі, тому що це давало мені стимул доводити йому, що він у чомусь неправий.

- Це була ідея Бебешка – поїхати на "Нову хвилю"?

- Коли закінчився "Шанс", була фінальна зустріч на Майдані, і він мені сказав: я тобі допоможу, якщо ти сама собі допоможеш. У мене був чіткий план: я знала, що я хочу попасти в "Караоке", і попасти не просто кудись, а в команду Бебешка і Кузьми. Я знала, що я хочу, щоб моїм продюсером був Володя, і я знала, що він ним буде. Я була настільки в собі впевненою. Я чітко знала, що після "Шансу" буде наступний етап – "Нова хвиля". На той момент це були єдині проекти, які могли показати новий талант. І я сказала йому, що я хочу на "Нову хвилю". Він відповів, що давай на наступний рік будемо готуватися. І я кілька разів на місяць приїжджала до Києва, ми готувалися, шукали пісню. Перший рік я їздила із Хмельницького, а переїхала до Києва вже остаточно після "Нової хвилі".

- Ставлення яке було до тебе?

- Першого ж дня мене "завалила" Лайма Вайкуле – вона була єдиною, хто поставив 8 балів. Ще Агутін поставив 9. Все інше журі, після того як підвівся весь зал, поставило 10-11. Було відчуття мандражу, коли я приїхала в тренувальний табір – у нас було 15 днів підготовки до конкурсу, коли я побачила інших виконавців. Мені було 18 років – це був мій перший масштабний конкурс. А туди приїхали люди, які були в шоу-бізнесі й до цього. Так чи інакше, я почала себе порівнювати з ними, і це була моя проблема.

Новини за темою

- Ти побачила, що ти набагато слабша за них?

-  Ні. Просто я була іншою. Тоді всі захоплювалися Джамалою, а я була просто традиційною співачкою з класним, широким вокалом. Минуло вісім років часу – і на іншому конкурсі інша жінка вліпила мені ту саму вісімку.

- Так буває, але на наступний конкурсний день все було зовсім інакше.

- Так, у мене було друге місце. В мене була пісня "Чарівна скрипка". Володя дуже постарався і зробив її неймовірно красивою, аранжування. А на третій день мене вже завалили повністю. Я не посіла призового місця – це було 5-те місце. І тільки завдяки тому, що Аллі Борисівні сподобався мій виступ, я отримала її зірку.

- Якщо Алла Борисівна була прихильна до когось, то ця людина відразу злітала на вершину.

- Режисер конкурсу Олександр Рєвзін дуже вболівав за мене. Вперше за всі роки "Нової хвилі" на той момент дозволили заспівати призеру Алли на фінальному концерті.

- Ти мала можливість поспілкуватися з нею?

-  Звичайно. Відразу після закінчення гала-концерту вона запросила мене до себе в гримерну. Зі мною зайшов Володя зі своєю дружиною, Сашею Бейліною. Вона зробила кілька зауважень з приводу того, як я була вдягнена, з приводу пісень, що я співаю дуже повільні, страждальницькі пісні. Вона сказала: тобі ще вистарчить часу заспівати їх. Ти молода дівчина – тобі треба вперед рухатися.

- Я коли дивлюся на деяких жінок, які зробили пластичну операцію, то таке враження, що вони всі народилися від одного бурятського батька. Це що, красиво?

- Ні, це страхіття. За десять років я собі дозволила періодично підколювати гіалуронку в губи, але, власне, тому, що верхня губа в мене була дуже тонкою. Нам це порадив один друг, який сказав, що це треба для того, щоб обличчя було теплішим. Я не бачу в цьому нічого поганого.

- У твоєму випадку перемагає зовнішність або голос? На що ведуться, коли тебе запрошують?

- Тут є симбіоз. Є зовнішня симпатія, якщо особливо це чоловіки, і плюс я завжди викладаюся на 100%. Людям дуже подобається те тепло, яке я віддаю їм. А я кайфую від того, що я отримую.

- Ви розсталися з Бебешком.

- Було багато розмов, багато конфліктів, багато наболілого.

- Чого тобі не вистачало?

- Мені не вистачало його. Якоїсь миті він почав ставитися до мене як до належного. Він перестав розвивати цей проект. І я відчула, що він якоїсь миті перестав відчувати ринок і розуміти, що потрібно мені і що потрібно цьому ринку. На якомусь етапі я сама зупинила всю роботу і сказала: проект "Міла Нітіч з Володимиром Бебешком" поки що буде на стопі. У нас були робочі домовленості щодо корпоративів, щодо виступів, і ми працювали, але відносини, які були 7-8 років тому, вони вже зруйнувалися. Ми завжди з Володею були дуже емоційними і могли один одному багато чого висловити, і з цього виходив класний результат. А потім, якоїсь миті, результату не стало. І я зрозуміла, що це кінець.

З відкритих джерел

- Ти легко "плаваєш" у формі туди-сюди?

- Так, я швидко скидаю і швидко набираю.

- А від чого набираєш?

- Макарони, борщ, вареники. Плюс солодке.

- Ти приїжджаєш на гастролі й з потяга йдеш у готель. Після того їдеш на майданчик на репетицію, обідаєш, потім виступ, і десь о годині десятій ти йдеш "зберігати" форму.

- Я не парюся з того. Я розумію, що зараз я в такій формі, і знаю, в якій формі я себе гарно відчуваю, в якій мені легко. І я знаю, що я до того можу прийти за два-три місяці роботи в залі і правильного харчування. Але відмовляти себе від того, що є дійсно класне, – це по-дурному.

- Після того як ви розійшлися з продюсером, всі чекали на те, якою з’явиться Міла Нітіч. І тут ти вся така еротична. І скільки переглядів?

- Вже понад мільйон за місяць. Багато хто не очікував взагалі, що я з'явлюся. І багато хто вже встиг мене забути.

- "Старенька" Міла Нітіч. У вересні буде аж 30 років.

- Коли одній людині запропонували працювати зі мною, то вона сказала: нащо мені збиті льотчики. Так мене деякі люди сприймають. І це дуже добре стимулює. Нема чого ображатися, бо є ситуація, у яку я потрапила, і мене не було 4 роки на просторах шоу-бізнесу. І багато хто з людей вже не чекав від мене чогось нового. Це був перший досвід у моєму житті, коли жоден канал, жодне радіо не відмовило мені і щоб хтось не сказав компліменту.  

- Ти повернулася?

-  Я повернулася.

- У тебе є своя громадянська позиція. Ти не поїхала до США – залишилася тут. Ти віриш у країну, в якій ти залишилася? Ти віриш, що в неї щасливе майбутнє, і чи віриш ти в те, що тобі вдасться зробити це майбутнє трошечки кращим?

- Якби не вірила, моєї ноги тут не було б уже давно. Я занадто люблю свою країну. Я хочу подорожувати всім світом, хочу гастролювати вільно, як вільний артист, де я захочу, але повертатися я хочу в Україну, де моє серце, де моя душа – це моя мама.

- Я хочу, щоб у тебе все було добре, аби тебе любила ця земля, аби тобі завжди хотілося сказати: "Слава Україні!".

- Героям слава.

 

 

 
Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>