Мій єдиний спосіб допомогти комусь – це творити мистецтво

Ми поговорили з відомим музикантом про депресію, про музику і про щастя

Мій єдиний спосіб допомогти комусь – це творити мистецтво
Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

Ми поговорили з відомим музикантом про депресію, про музику і про щастя

25 березня в перший по-справжньому весняний день британський музикант Кріс Корнер виступив у Києві з презентацією нового альбому електронного проекту IAMX, який отримав назву Alive In New Light. Перед концертом ми зустрілися з Крісом і поговорили про те, звідки взялося натхнення для його найоптимістичнішої роботи, про співпрацю з художницею, татуювальницею, галеристкою і співачкою Кет фон Ді та, звичайно ж, про щастя.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— Ваш новий альбом Alive In New Light називають творчим відродженням після депресії. Про це говорить і назва платівки, яка перекладається як "Живий у новому світлі", і її життєстверджувальна яскраво-червона обкладинка. Тим не менш, гортаючи щодня стрічку новин, складно заперечувати, що зараз над світом хмари швидше згущуються і все більше людей відчувають занепокоєння через політику, загрозу війни, загрозу втратити все, що вони мають. Звідки з'явилося у вас це відчуття світла посеред настільки похмурих обставин?

— Він (альбом, - ред.) більше про персональну перемогу, персональну позитивну життєствердну перемогу в моєму житті. Ти завжди можеш дивитися на світ і бачити темряву, ти можеш бачити негатив. Я бачу, що відбувається величезна радикалізація, є серйозні проблеми. Розумієте, я живу в Америці, і вона дуже лажова політично. Тим не менш, я думаю, що зараз, ймовірно, той час, коли в кожного є велика надія. Але я написав цей альбом не тому. Я написав його як відповідь на мою депресію, через яку проходив три чи чотири роки. Я мав особисті проблеми, і цей альбом – символ мого власного зцілення. Дивлячись на світ довкола, мій єдиний спосіб допомогти комусь – це творити мистецтво. Я міг би виходити на вулицю і брати участь у демонстраціях або робити щось подібне, але я відчуваю себе безпорадним при цьому. Я відчуваю, що в мене більше сил робити те, чим я займаюся.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— Розповідаючи про створення нового альбому, ви сказали, що вважаєте щастя навичкою. Як виробити цю навичку? Як навчитися нею користуватися? Дайте кілька порад нашим читачам. І чи щасливі ви?

— Я можу бути щасливим. Якщо ти проходиш через щось подібне до клінічної депресії, складно зрозуміти, що відбувається. Це багаторівнева проблема, яка вимагає великої кількості часу на відновлення. Але воно можливе завдяки психології, науці, медицині, всім тим речам, які я робив для зцілення. І спрацювало. І все, що я можу сказати, – це проблема індивідуальна, тож вам необхідна специфічна допомога залежно від вашої особистості, вашої біології, того, що є конкретно вашою проблемою. Я не буду говорити як лікар і наставляти, що вам робити, але я можу говорити про речі на кштал когнітивно-поведінкової психотерапії – методу, який я вибрав для себе. Вона допомагала мені завдяки повторенню день за днем певних психологічних прийомів перепрограмувати мозок, навчитися жити інакше, більш здоровим способом. Це тривалий процес, і в ньому немає чогось виняткового, а є багато речей, про які необхідно подбати, і це можливо.

Щастя – це навичка. Якій ти можеш навчитися і користуватися нею щодня, якщо вона потрібна тобі в житті. Звучить просто, але є вибір, який доводиться робити, і я думаю, що проблема в тому, що люди не доходять до критичної точки. Є величезна кількість людей, які, можливо, нещасливі, можливо, в легкій депресії, які ніколи не доходили до тієї точки, коли біль настільки сильний, що їм просто доводиться міняти своє життя. Тож у певному сенсі мені навіть пощастило, що для мене все стало настільки критичним, що довелося помінятися. Це одна з найкращих речей, які траплялися зі мною. Дивно про це говорити, але це змінило моє життя.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— Альбом Alive In New Light ви записували в пустелі й пізніше у своїх інтерв'ю називали її білим шумом, на тлі якого легко загубитися і почати творити. Чи побачимо ми на сьогоднішньому шоу якісь образи, натхненні пустельними пейзажами Каліфорнії?

— О так! Звичайно! Я програмував багато сценічних ефектів для живого шоу і використовував відеоряд з місця, що знаходиться зовсім поруч із будинком, де я живу і де буду жити. Воно прекрасне. І водночас дуже брутальне. Не всім подобається пустеля. Але я в неї закохався. Це просто моя пристрасть – перебувати в пустелі. Вона якийсь чужий світ, і мені подобається тікати в цей світ. Це дуже надихає на творчість і дає мені багато ментального простору.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— Чим загалом ви надихалися, працюючи над новим шоу – над сет-листом, декораціями, світлом, костюмами? Можливо, це були якісь фільми, книжки, музика – нові чи старі – люди або місця.

— Я обожнюю книжки. Я люблю книжки про психологію, і я маю їх багато. Мені подобаються книжки про нейронауку. Власне, я технар. Я трохи схиблений на технічності. Я бачу себе в технічному дотриманні деталей. Можливо, тому мені подобається електронна музика, в продакшені якої стільки дрібниць. Мене це заспокоює. З цим самим записом я намагався бути більш веселим і відкритим. Я співпрацював з кількома людьми, наприклад з Кет фон Ді. Її голос є в піснях, і ми багато веселилися. Це додало трохи легкості в альбом, тож я насолоджувався створенням музики навіть більше, ніж зазвичай. Тривалий час я записувався на самоті, а це може бути складно емоційно, тому що, коли ти створюєш таку музику, пишеш такі тексти, думаєш про світ і про себе таким чином, це як терапія. Ти проходиш через доволі глибокий аналітичний процес. Тому часом подібні колаборації можуть зробити все це більш легким.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— Ваш дует з Кет фон Ді вийшов дуже гармонійним – ваші голоси лунають, як продовження один одного. А як вам працюється разом – у студії, над кліпом Stardust, під час живих виступів? Чи матиме співпраця продовження?

— Так. Кет хоче, щоб я співав на її альбомі. Вона теж створює свою музику. Вона має доволі виразний низький голос, а в мене голос по-жіночому високий, і цей контраст створив чудовий баланс. Вона також запросила мене зняти для неї кліп. І я погодився.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— Коли ви приїжджали до Києва минулого разу два роки тому, ви, за вашими словами, мали час, щоб познайомитися з містом. Що вдалося подивитися? Яке враження справив Київ? Можливо, ви знайшли тут якісь місця, людей або образи, які вас надихають?

— Люди, так. Я зазвичай мало виходжу на вулицю. У мене своя система управління енергією. Усе відбувається дуже швидко – ми маємо зробити шоу і все таке, дати інтерв'ю. Тож я маю зазвичай мало часу. Чесно кажучи, я бачив небагато. Але гостинність була просто неймовірною. А це дуже важливо, коли ти кудись їдеш, це дає гарне уявлення про людей і про місто. До нас ставились просто надзвичайно, багато годували. Звісно, і шоу були неймовірними. Глядачі на концерті шуміли більше, ніж чимало натовпів по всьому світові. Тож тутешня публіка приголомшлива, вона приносить нам задоволення. І ми, звичайно ж, повернемося ще.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— В Україні ви далеко не вперше. Чи встигли за ці кілька візитів познайомитися із творчістю українських артистів? Можете когось виділити?

— Не встиг. Але ви можете показати мені що-небудь, що, на вашу думку, може бути цікавим.

Концерт IAMX у Києві, 25 березня 2017 року Анна Баланюк / 112.ua

— У пісні Stardust (англ. "Зоряний пил") ви говорите, що завтра ми всі перетворимося на зоряний пил. Який сенс ви вкладаєте в цей рядок?

— Коли я думаю про такі речі, як наука і духовність (хоча я не люблю це слово, я не зовсім така людина, але...), як творча особистість я поринаю у всю цю емоційність, людські почуття, куди наука так і не проникла. Переважно я науково орієнтована людина, але я також дуже творчий, тож часом привношу наукові ідеї у свою творчість. Тому я хочу сказати, що наше життя дуже коротке, і воно в нас одне (це те, у що я вірю), і завтра, коли нас не стане, ми будемо існувати як маленькі атоми. Про це приємно думати, що ми зроблені з втіленого у вигляді тілесної оболонки зоряного пилу. І мені подобається ця думка, мені подобається бути пов'язаним зі всесвітом. Це свого роду святкування життя просто зараз. Бо завтра все може закінчитися і ми будемо існувати десь в іншому місці та в іншому вигляді. Можливо, ми знову втілимося де-небудь у якійсь іншій формі. Я відчуваю, що пов'язаний з іншою стороною всесвіту, і це так чудово. Думаю, це почуття може надихати на противагу страху смерті й подібного. Я насолоджуюся цим почуттям.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>