Мені не подобається політика, тому що там багато брехні і лицемірства

Тепер він володар вже двох поясів: за версією WBO і WBC. Зовсім скоро він може стати абсолютним королем важковаговиків. Для досягнення цієї мети залишилося виграти один бій. Український боксер стверджує, що готовий битися навіть в Росії – йому без різниці, де перемагати. Олександр Усик – герой п'ятого випуску авторського проекту Максима Шиліна "Спорт.Інтерв'ю.112"

Мені не подобається політика, тому що там багато брехні і лицемірства

Максим Шилін

Журналіст, 112 Україна

Тепер він володар вже двох поясів: за версією WBO і WBC. Зовсім скоро він може стати абсолютним королем важковаговиків. Для досягнення цієї мети залишилося виграти один бій. Український боксер стверджує, що готовий битися навіть в Росії – йому без різниці, де перемагати. Олександр Усик – герой п'ятого випуску авторського проекту Максима Шиліна "Спорт.Інтерв'ю.112"

- Після вашої перемоги над Брієдісом не можу не запитати. Саша, how do you feel?

Все добре.

- Ваш друг Василь Ломаченко поступово завойовує американський ринок. Дивився його прес-конференцію після бою з Рігондо, де він не без помічників, але в цілому прагнув відповідати англійською сам. Як ви оцінюєте свій рівень англійської і чи плануєте його покращувати?

Ну поганий у мене рівень англійської. Знання її. Поліпшувати – звичайно, тому що треба розмовляти іноземними мовами для свого розвитку і росту, щоб розуміти, чого хочуть люди від мене. Не лише російською та українською мовою, які я добре розумію і розмовляю на них. Збираюся вчити англійську і "терти" на ній так само легко, як я розмовляю з вами на даний момент.

- Ви вже заявляли про те, що США вам цікаві. Однак після бою з Мчуну ви навряд чи стали там відразу своїм. Чим, окрім боксу, звичайно, можна завоювати любов американського вболівальника і прайм-тайм на їх ТБ?

Інтересом, собою. В першу чергу, напевно, це спортом, боксом. Через цю площадку я заходжу в цю країну. Спілкуватися треба, бути живим. Якщо ти будеш у собі, мовчки ходити, знаєте, як багато хто стереотипи складають про боксера, що він такий повинен бути суворий, мовчазний, трохи страшнуватий, так. Ну не обов'язково. Необхідно бути живим, зворотна сторона повинна бути з публікою, з людьми, які цікавляться цим видом спорту. Ось американці бокс по-іншому сприймають. Ми десь у залі тренуємося, і хлопець там дізнався. Він такий активний, підходить, дізнається, йому цікаво, він живе цим, він розбирається в боксі, напевно, краще, ніж я, тобто він настільки там питає і те, і інше, ну у нас мало таких людей. Конкретно ті, які займаються боксом, тільки вони так активно ведуть себе, а це просто чувак живе, працює, ну от подобається йому цей вид спорту.

- У півфінальних боях всесвітньої боксерської суперсерії якось все спокійно було. Може, не вистачало такого дикого хлопця як Ф'юрі, може, американці чекають більше провокацій?

Ні, все залежить від людини, що їй треба. Можливо, паніка, бруд, те, що деякі роблять. Вони таким чином хочуть привернути до себе увагу. Тому що вони не можуть цього зробити за допомогою боксу. Я не думаю, що вести себе погано,  кричати якісь погані слова – це добре. Це не добре насправді. Ти ж говориш ці слова і їх записують. І, якщо ти наговорив, наговорив і не виконав, як з цим жити? Їм без різниці, вони навіть не думають про те, що вони набалакали. Я, наприклад, перед тим як щось сказати, подумаю.

- У травні минулого року ви заявили, що будете битися з Ентоні Джошуа через три роки. Майже рік вже пройшов, залишається два. Чому озвучили саме такий термін?

Чому? Бо через три роки я буду з ним боксувати. Ну, не знаю чому три, тому що через цей час я, повторюся – буду з ним боксувати.

- Навіть, якщо зараз станете абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі, термін не зміниться?

Не зміниться.

- Зараз ваш вага близько 91 кг, якщо вірити Вікіпедії. Джошуа, наприклад, важить 113 кг. Яким чином боксери можуть добрати додаткових кілька десятків кілограмів?

90 кілограм 700 грам – це той ліміт ваги в моїй ваговій категорії, який не можна перевищувати. Тобто, я повинен важити не більше. Менше можу, але не більше для того, щоб на вагах сказали – відмінно, вагу взято. На даний момент я важу близько 98 кілограм. Набрати ще 5 кілограм, я думаю, що не тяжко. За допомогою правильного харчування можна як прибрати вагу, так само і набрати її. Ну і покачатися трішечки, звичайно.

- Повернемося до бою з Брієдісом. Знаю, що багато спортсменів намагаються пресу не читати, але все ж. Після сутички з Майрісом журналісти написали, що перемога була не такою переконливою, як того очікували, і що саме час зробити серйозні висновки. Ви згодні з цим?

З тим, що я допустив якісь помилки в бою – природно. Всі помиляються, але головне зробити висновки, роботу над помилками. Те, що експерти боксу або ще якісь інші люди чекали від мене трохи інший бокс, це теж я розумію, але я боксую в рингу і я буду приймати рішення, який бокс я буду показувати, припустимо, сьогодні. В той момент, коли я був у рингу з Майрісом, саме цей бокс був ближчий на той момент, от мені так треба було зробити. Я іноді не можу знайти для себе відповідь, чому я це роблю, але через якийсь час до мене приходить розуміння – тому що ось так.

Новини за темою

- До чи після бою пресу читаєте?

Ні, хіба що зовсім трохи. Мені це нецікаво. Книгу читаю, яка у мене є, а пресу ні.

- До речі, а що останнє читали?

Перед крайнім боєм я взяв з собою невелику книжечку, близько двохсот листків, про двох афонських ченців, немає їх вже. Книга про їх життя, про подвиги, які вони вчинили. Я сам вибираю, яку літературу читати. В основному, найчастіше це релігійна література.

- Український боксер Денис Берінчик за підсумками вашої сутички з латишем помітив, що ви пропустили занадто багато аперкотів. Вже провели детальний розбір поєдинку і чи вірне твердження, що допустили таку помилку?

Бій я дивився тільки один раз. Ще такого детального перегляду не було. Припустимо, з тренером, щоб сісти в розгорнутому вигляді подивитися, записати всі помилки, які були допущені. Скільки я аперкотів пропустив? Якщо Денис так каже, може, йому видніше. Я взагалі на даний момент про бокс ось трохи забув.

- Ідеальний бокс у вашому виконанні – яким він повинен бути?

Не таким, який був у крайньому поєдинку. Знаєте, є такий бокс - десять ударів пропустив, одинадцять завдав. В моєму розумінні ідеальний бокс – це нуль пропустив, один завдав.

- Судячи з усього Брієдіс не зовсім згоден з рішенням суддів і практично відразу заявив про те, що хоче реваншу. Розглядаєте таку можливість чи ця історія для вас закрита?

Треба йти вперед. Ми можемо про це поспілкуватися, мені здається. Але давайте так реально на це подивимося: наскільки це буде цікаво людям і хто за цей бій заплатить? Ну для того, щоб взагалі організувати цей бій. Безкоштовно ж ми не будемо боксувати. Якщо у нього є той, хто заплатить за цей поєдинок, сума, яка влаштувала б мене, ну добре – я побоксую ще з ним із задоволенням. Хоче він, щоб я ще приїхав до Риги? Приїду, мені без різниці.

- Питання лише у грошах, вірно?

Ну це ж бізнес, так що давайте – треба трохи покрутитися, трохи заробити.

- Президент WBC Маурісіо Сулейман назвав ваш попередній бій кращим серед супертяжів в історії дивізіону. Як ви відреагували на таку похвалу?

Слава Богу, що визнали. Дякую йому. У нього організація крута, пояс крутий. Я дуже радий, що у мене цей пояс з'явився.

- Тепер у вас два пояси: WBO і WBC. У фіналі суперсерії на кону будуть ще три пояси, тобто, ви можете стати абсолютним чемпіоном у важкій вазі. Це якось тисне на вас? Немає боязні втратити все?

Не тисне. Я поки що теж абсолютно не думаю про це. Мені здається, про це необхідно думати, коли у тебе вже все є, ось перед тобою лежить і це твоє. Ось тоді можна трохи заспокоїтися і сказати, ну клас, що у мене це є. Коли цього немає, то і думати нема чого. Потрібно прагнути, щоб у тебе це було. А за пояси абсолютно не тримаюся.

- Охарактеризуйте вашого суперника по фіналу Мурата Гассієва.

Молодий, сильний, амбітний хлопець, який теж хоче мати всі пояси у своєму послужному списку, хоче кубок, але є інший хлопець, який теж цього хоче – це я. Так що у нас вийде хороший, сильний поєдинок. Гарний буде бій.

Новини за темою

- Спочатку фінал запланований на 11 травня в Саудівській Аравії в місті Джидда. Але тепер з ініціативою перенести бій в Росію вийшли тамтешні функціонери. Назвали навіть конкретну дату – 22 липня, День боксу РФ. І виявили готовність перебити в грошах пропозицію Саудівської Аравії. Чи це чесно?

Мені без різниці, де вигравати. Напевно, це не зовсім чесно і об'єктивно, але як Бог дасть, так і буде. Для мене не має значення, куди їхати, скрізь буду кістьми лягати, але робити свою улюблену справу. Давайте почекаємо, нехай оголосять, де це буде відбуватися, а коли ми дізнаємося точну дату бою, тоді і будемо планувати свій тренувальний графік.

- Якщо фінал все ж перенесуть в Росію, тоді це буде вже більше, ніж просто бій за напруженням пристрастей, згодні?

Зрозуміло, що будуть розгойдувати, однозначно будуть це робити і від цього нікуди не втечеш, але я зміню це. Це не буде політикою, це буде боксом! Мені не потрібна політика, тому що в ній занадто багато бруду, який мене не влаштовує. Мене влаштовує спорт – бокс.

- Перше, що зробили після сутички з Брієдісом, купили в Ризі шаурму. До речі, після шаурми що ще любите?

Я не можу сказати, що шаурма моє улюблене блюдо, а от картоплю смажену з цибулею дуже люблю. Таку аж підсмажену, щоб аж гаряча була.

- За перемогу над Брієдісом ви отримали мільйон шістсот тисяч євро. Чи так це і придумали вже як витратити зароблені гроші?

Придумаю, але це неправда, що написали, що за цей бій... Блін, дуже б хотілося, звичайно, отримати стільки, але це неправдива інформація. А кебаб, до речі, я купував на інші фінанси, які брав у Ригу.

- Зараз ви мешкаєте в Києві. У вас троє діток. Найстарша, донька, ходить в школу. Чи є вже залицяльники і взагалі моделювали ситуацію знайомства з її хлопцями, коли підросте?

У школі по-любому є там якісь хлопці, яким подобається Ліза і хто їй подобається. Є, напевно, симпатія до когось, але вона про це не говорить. Чи моделював я собі ситуацію? Ні, не моделював. Будемо приймати її вибір, тому будемо раді. Будемо допомагати їй якось з Катею (дружина, - ред.). Ми не можемо змусити її вибрати те, що подобається нам. Вона буде вибирати те, що подобається їй. Вона така дівчинка з характером. Мене не треба боятися, я не бабайка, але, звичайно, він повинен бути теж зі стрижнем, тому що дівчинка ну з дуже таким нормальним характером.

- А бої ваші вона дивиться? І чи є у двох молодших синів розуміння, що тато відомий боксер?

Так, вона дивиться поєдинки і пацани теж дивляться. Ось останній бій вони дивилися, теж рухалися, боксували. Є маленька груша, рукавички. Молодшому синові Михайлу, думаю, без різниці, навряд чи він щось розуміє, що я там чемпіон світу з боксу, та й середній Кирило теж. А Лізочка вже все розуміє, коли ми в школу йдемо або зі школи, або просто гуляємо, коли люди підходять і просять автограф або сфотографуватися. Там її однокласники. Коли приходжу за нею в школу, підкликає вона хлопця, мовляв, дивись там, он прийшов, ти ж мене запитував. Така, чогось там кричить, кличе когось.

- Знаю, що деякі спортсмени намагаються захистити маленьких дітей від перегляду своїх виступів перший час. Бокс все-таки трохи жорсткуватий вид спорту. Що скажете?

Нехай дивляться, я не бачу тут нічого кримінального, якщо вони будуть дивитися мої поєдинки. Нехай вони бачать, як я це роблю, те, чим я заробляю на життя, і нехай собі роблять аналіз, що це не зовсім легко. Я просто не розумію, навіщо їх захищати від боксу. Або від перегляду якогось матчу, ну в чому сенс.

- По приїзду в Україну з Латвії пам'ятаєте перші слова доньки?

Так, коли я відкрив двері і зайшов додому, самий маленький, Міша, спав, а Кирюха і Ліза не спали. Поцілували, обійняли і донька запитала, де ж мій новий пояс.

- Ще завоювати у фіналі три пояси, і вийде, що кожній дитині по поясу і два в резерві. Ви говорили, що хочете чотирьох дітей.

Дай Бог, може бути і більше. Діти – це квіти, так що можна ще дівчинку і хлопчика.

- Саша, чим займаються ваші діти?

Ліза ходить на танці, на хореографію. Займається тим, чим хоче, і я її підтримую в цьому. Кирило ходить на футбол, а Михайлик просто ходить гуляє, панікує, кричить, командує. Командир такий маленький. Будив мене сьогодні вранці.

- Який у вас вдома порядок: можете, наприклад, приготувати вечерю або посуд помити?

Вечерю не готую, ну так, якщо щось зовсім легке, а посуд взагалі без проблем можу помити, хоча у мене є посудомийна машина, але я навіть не знаю, як вона включається. Дружина нещодавно показала, що ось так і так, але мені краще по-старому взяти губку, вилити на неї миючий засіб і помити посуд взагалі легко. Тут немає нічого ганебного або важкого, щоб прибрати за собою зі столу або підмести. Просто деякі люди кажуть, а ви ходите там в магазин за покупками чи там якісь речі звичайні, коротше. Я ж не сновида. Я теж людина. Звичайно, ходжу в магазин, можу на ринок поїхати, підмести, прибрати. Коли мене дружина попросить допомогти їй по дому, то я зроблю це.

- Опишіть ваш день під час підготовки до чергового бою і тоді, коли ви ще чекаєте наступного суперника.

Все залежить від того, який етап підготовки. Припустимо, перший етап – у мене там два тренування в день. Другий етап – у мене три тренування в день, третій – знову йду вже на дві, коли спаринги починаються. Заключний тиждень – одне тренування, ну і більше активностей: ЗМІ, відкриті тренування, кудись їздимо. Така більше фізкультура йде для підтримки тонусу.

Якщо візьмемо другий етап, коли три тренування, то підйом о 5:45. В 6 ранку я вже мушу бігти годину або їхати на велосипеді. Потім душ, поїв і лягаю спати. Наступне тренування в 12 годин. Прокидаюся за годину десь до тренування, одягаюся, збираюся, йду займатися. Потім знову повертаємося, обід, після, коли я на зборах, зазвичай читаю або дивлюся кіно. В 6 вечора заключне тренування. І ось так у нас триває протягом 3-4 тижнів.

Поки не готуюся до бою, мені нема чого так рано вставати, тому прокидаємося о 7:30, тому що садочок, школа, треба зібрати всіх, але іноді дружина мені дає таку можливість поспати після поєдинків – до 10-11 години, щоб виспався, відпочив.

- Коли готуєтеся в Києві, живете вдома?

Я не вдома живу. Це незручно. По-перше, з дітьми хочеться проявляти активність, бавитись, грати, відпочивати, а це відволікає, тому що ти повинен бути весь в режимі тренувань, такий трохи зібраний, а це вибиває, так що потрібно відгороджувати себе. Ми з командою їдемо і знімаємо будинок собі десь за містом і там живемо.

- Не так давно, в листопаді, ви озвучували одного з героїв мультфільму "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила". Буквально днями стало відомо, що вашим голосом заговорить троєщинський бандит. Чому вибір припав саме на цього персонажа?

Ну є такі два хулігани, і ми з Василем Вірастюком озвучили цих двох "троєщинських бандитів". Було три варіанти. Запропонували спробувати ось цей. Такі смішні чуваки в мультику. До цього я нічого не озвучував, так що вийшов своєрідний дебют. Над пропозицією довго не думав. Сказав, якщо вам це потрібно, і у мене вийде це зробити, якщо вам сподобається, то давайте попрацюємо над цим. Дали аркуш паперу зі словами, запустили відео і я озвучував.

- Самому в житті доводилося когось рятувати від гопників або ж, навпаки, бути в ролі чіткого хлопця з Троєщини?

Бувало, що захищав людей від сильно якихось активних людей, скажімо так. Це було в Сімферополі ще, на районі на моєму. Дівчинці одній погрожував хлопець чи чогось хотів там проти її волі. Ну і довелося йому трохи стусана дати.

- Ломаченко любить полювання, а у вас яке хобі?

Яке в мене хобі? Нічого не робити! (сміється). Так що зараз я займаюся улюбленою справою – нічого не роблю. Абсолютно вірно. Мені подобається знаходитися зі своєю сім'єю. Ось нічого не роблячи, ну ти начебто, знаєте, наповнюєшся такою добротою, силою від своїх дітей, близьких, від дружини.

- Нікуди не поспішати, вірно?

Ні, суєта... Ось все, що у нас в житті відбувається – це суєта суєт. Ми метушимося, щось робимо, кудись поспішаємо і не встигаємо нікуди. Якщо ми трохи зупинимося і подумаємо про життя, що ось ця суєта ні в якому разі не потрібна, то буде цікавіше, мені здається.

- Ви сказали, що захоплюєтеся релігійною літературою, де саме собою присутня філософія. Чи є у Олександра Усика життєве кредо?

Бути собою, не одягати маску. Занадто багато у нас зараз в колекції масок. Ми можемо вранці бути одним, в обід іншим. З однією людиною бути одним, з іншою, знову ж таки, іншим. Мені здається, потрібно бути самим собою, не обманюючи самого себе, тому що в кінцевому підсумку можна заплутатися і взагалі не зрозуміти ким ти є, ким ти хочеш бути або ким ти будеш.

- Саме тому вас так дратує політика?

Мені не подобається політика, тому що там дуже багато брехні і лицемірства. Ось вони ж стелять людям красиво, але вони не виконують цього. Розповідають, розповідають, а ми від наївності й дурості своїй їм віримо. В кінцевому підсумку обманюють, люди засмучуються, кажуть, що які вони погані і все одно знову ж вірять.

- Саша, пропоную провести невеликий майстер-клас. Давайте вийдемо з вами в ринг і влаштуємо битву поглядів. Перше питання: про що в цей момент потрібно думати?

Не треба ні про що думати. Таких битв може бути і три, і чотири. Все залежить від того, як розкручують поєдинок. Можливо, їздять у різні міста, віщають там щось, розповідають людям.

- А що потрібно робити в цей момент?

Нічого, просто стояти і дивитися.

- І хто перемагає, коли хтось моргне?

Не знаю. Це чистий елемент для шоу, звичайно. (сміється) FacetoFace, крутяк, дивіться, штовхаються.

- Ви відвідали бій Гассієва в Сочі, а відразу після його перемоги провели битву поглядів. Це було сплановано?

Звичайно, я виходить вже потрапив у фінал, він потрапив у фінал, ніби зустріч, ЗМІ.

- Ми в музеї братів Кличків, де на стінах висять афіші-анонси їх поєдинків. Які бої дивилися, пам'ятаєте?

Багато дивився, але я не великий фанат братів Кличків. Маю на увазі їх бокс, але я ріс на їх поєдинках і думав – ніфіга собі, ось це крутяк! Там в Америці боксували і взагалі на такому рівні. Тобто, я собі навіть не міг там уявити... Ну так, у мене були якісь цілі: прагнув, старався, але думав, що ж треба зробити, щоб сягнути їх висот? Круті чуваки – вони стільки зробили для боксу.

Мені дуже сподобався поєдинок Володимира з Кубратом Пулєвим у Німеччині – на ньому я був присутній особисто. З Алексом Леапаї теж живцем дивився.

Те, що вони зробили для України: коли ми приїжджали в інші країни і нас запитували звідки ви, ми говорили Україна, а вони так трохи замислювалися, а потім такі "а, Кличко, Шевченко", тобто нашу країну за рахунок спортсменів знають. Не за рахунок політика чи політики. Хоча після недавніх подій через політиків зараз теж знають.

- Відчуваєте, що цей ряд вже доповнився вашим прізвищем і Ломаченка?

Напевно. Люди ж дивляться бокс, цікавляться цим видом спорту, нас постійно показують по телевізору. Буває, впізнають закордоном, але в основному це ті, хто цікавиться боксом. Думаю, що Віталія або Володимира можуть впізнати навіть не за рахунок боксу.

- І наостанок. Ви сказали, що зараз відпочиваєте, проводите час з сім'єю. Таке своєрідне свято як День святого Валентина збираєтеся відзначати, підготували подарунок?

Я не знаю нічого про таке свято. Я кожен день кажу своїй коханій, як її люблю, а не тільки в якийсь певний день. Я православний християнин і таке свято, як День святого Валентина – я його не святкую. І чому я повинен в якийсь один день робити дружині подарунки, тому що це один день закоханих? 365 днів в році – це всіх закоханих. Прийшов додому, побачив, поцілував і сказав: "Ах, люблю тебе". Обійняв. І кожен день таке треба говорити і в день по сто разів.

Розмовляв Максим Шилін

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...