Екс-депутат Григорій Омельченко в ефірі програми "Гордон" на "112 Україна"
112.ua

Гордон: В ефірі програма "Гордон". Сьогодні мій гість екс-народний депутат України Григорій Омелянович Омельченко.

Ви – генерал-лейтенант, народний депутат багатьох скликань. Герой України. Наприкінці 80-х Ви були делегатом ХХVIII з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу. Що там відбувалося цікавого?

Омельченко: Це був останній з’їзд КПРС. Я був обраний на нього делегатом у Залізничному районі (зараз Солом’янський район м. Києва). На з’їзді я представляв демократичну платформу. Там були Борис Єльцин, Анатолій Собчак, Гавріїл Попов, Елла Панфілова – нас було 104-105 людей на 4683 делегата. На з’їзді в мене були дуже гарні стосунки з А. Собчаком – я з ним знайомий з 1984 року, коли навчався в ад’юнктурі вищої школи МВС СРСР ім. Дзержинського. Він був в мене неофіційним опонентом при захисті кандидатської дисертації в 1986 році. Ми з ним часто зустрічалися на різноманітних юридичних конференціях.

- На з’їзді Ви заявили про виведення за кордон на таємні рахунки зарубіжних банків, фірм та фондів десятків мільйонів іноземної валюти з таємних рахунків ЦК КПРС і показали делегатам копії документів, які підтверджували цю інформацію. Що це були за документи і звідки вони у Вас з’явилися?

- З’їзд почав роботу 2 липня 1990 року, а закінчив 13 липня. Буквально з перших днів, виступаючи на з’їзді, я ініціював створення комісії з розслідування фактів розкрадання фонду Чорнобильської катастрофи – там йшла мова про мільйони рублів. Головою комісії був Євген Примаков, а я був членом комісії і одним з його заступників. Також я виступив з ініціативою про створення партійної слідчої комісії з розслідування привілеїв партійної номенклатури. Вже зробив кілька виступів на з’їзді, а коли давав інтерв’ю в кулуарах, до мене підійшов співробітник апарату ЦК КПРС похилого віку. В руках у нього була сіра папочка. Він сказав: "Я не хочу забрати з собою в могилу те, що коїться зараз в керівництві ЦК і в КДБ. Перед пам’яттю своїх, які загинули від Голодомору в Україні, і рідних, похованих у Сибіру, які були туди депортовані. Візьміть подивіться, і думаю, що ви це обнародуєте на з’їзді". Він залишив мені папку, я її відкрив, і перше, що я побачив, була постанова ЦК КПРС, підписана Горбачовим, під грифом "цілком таємно", про те, як за кордоном відкривати комерційні структури, банки, фонди і в який спосіб, і як вивозити не лише готівку в різноманітній валюті, а навіть золото. І розписані інструкції. Там були розписки особистих зобов’язань перед КПРС. Посадові особи, в основному старші офіцери ГПУ, КДБ, Першого головного управління, які вивозили за кордон валюту, писали не як офіцери КДБ, а як члени КПРС. Ці розписки буди віддруковані в типографії, і навіть було декілька ксерокопій з підписами. В Москві був готель "Жовтневий", який належав ЦК КПРС, і, як мені сказав той чоловік, щодобово через цей готель відправлялось за кордон 50-100 тис. дол. Загальна картина (чернетки такі були написані): вивезено, виведено – готівкою, в чемоданах, спецрейсами – різної валюти на сотні мільйонів доларів. Разом з Собчаком і Єльциним ми ініціювали на з’їзді проект резолюції про те, щоб з’їзд комуністичної партії покаявся за злочини, вчинені сталінським режимом, вибачився перед радянським народом і відмежувався від цих злочинів. А в містах, де були масові розстріли, табори, щоб були поставлені пам’ятні знаки. Наш проект резолюції, звичайно, ніхто не підтримав. Виступаючи на з’їзді як співдоповідач комісії по Чорнобилю, на якій головував Володимир Щербицький, я запропонував, щоб з’їзд проголосував, і в фонд Чорнобиля виділили 1 млрд радянських рублів. Почалися гострі дебати, і виділили 500 млн. Тоді, використовуючи цей момент, я заявив про виведення за кордон готівки, показав ці документи. Це був певною мірою шок. Після мене виступив Микола Кручина, управляючий справами ЦК, який був організатором всього цього. Він сказав: "Тут виступав один майор, який звинувачував партію у вивезенні коштів і золота, – так от це все брехня". В перерві до мене підійшов один делегат і сказав, що зі мною хоче переговорити Михайло Горбачов. А до цього я вже мав бесіду з М. Горбачовим і виявляв деякі неприємні для нього речі – брав пояснення з приводу його закордонної поїздки в Великобританію в1985 році на запрошення Маргарет Тетчер. Його дружина, Раїса Горбачова, під час тієї поїздки була в одному із супермагазинів і там купила прикраси на велику суму. В англійській пресі були документи, крім того, я по своїх каналах дістав фотографії, і ці питання я з’ясовував у М. Горбачова. Але це окремо. Я заходжу в кабінет Горбачова – вікон немає, за столом сидить Горбачов, голова КДБ СРСР Крючков, міністр МВС Бакатін, Кручина і двоє молодих людей спортивної зовнішності. Кручина став говорити, що я собі таке дозволяю, зводжу такий наклеп. На це я йому відповів, що чи не задумувався він над тим, що може трапитися так, що через певний час йому додому буде дзвінок, і він випаде або з вікна, або з мосту під поїзд. Звертаючись до Горбачова, я запропонував створити партійно-слідчу комісію і перевірити, чи це правда, чи ні. Крючков мене запитав, де ксерокопії документів. Я сказав, що я можу їх віддати, але зроблено вже декілька ксерокопій і вони в надійних місцях. Німа сцена, і Горбачов каже: "Хай йде. Я з ним мав одну бесіду, і після розмови з ним в мене руки впотіли". Після провалу ГКЧП, з 26 серпня по 31 жовтня, 1991 року, за таємних обставин було ліквідовано 1746 відповідальних осіб центрального апарату ЦК КПРС, КДБ і центрального банку СРСР. Почалося все із стрибка вночі, з вікна своєї квартири, М. Кручини.

- Чи правда, що Ви на власні очі бачили договір про співпрацю між НКВС та гестапо за підписами Берії та Мюллера і навіть таємно зробили ксерокопію цього документа?

- Так, це правда, тільки не ксерокопію, а фотокопію. Це було в архіві ЦК КПРС – нас там було 5-7 осіб. Це було, коли ми готували резолюцію про те, щоб засудити злочини сталінізму. Була підписана генеральна угода про співпрацю, взаємодопомогу між НКВС СРСР і гестапо. Це було 11 листопада 1938 року. Ще не було пакту Молотова-Ріббентропа. Угода була в двох екземплярах – одна російською мовою, одна – німецькою. До угоди були два додатки – за якими ознаками стерилізувати і знищувати людей. Я цю угоду опублікував у двох книжках, які презентував, будучи членом ПАРЄ, в 2009 році. Коли я це показав, можете уявити собі, якою була реакція з боку РФ.

- Ви були начальником відділу з боротьби з корупцією та організованою злочинністю Головного управління військової контррозвідки СБУ. Мафію не можна перемогти – можна тільки очолити?

- Ні. І політично мафію, і як соціально-економічне кримінальне явище можна побороти і поставити під жорсткий контроль до стійла. Все залежить абсолютно від політичної волі першої особи. З мафією і організованою злочинністю не церемоняться. Я вивчав досвід, читав лекції працівникам ФБР з боротьби з російською мафією в Нью-Йорку, в Італії з "Коза нострою", спеціальними підрозділами. Я скажу – за наявності політичної волі однієї особи. Мені б вистачило максимум 3-4 місяці, щоб кримінальних "ворів в законі" в Україні просто забули б. А ті, які з ними пов’язані, сиділи б там, де Макар не пас телят.

Новини за темою: Нас підривають, нас залякують, а що робить СБУ?

- А зараз організованої злочинності більше, ніж було за часів Януковича?

- Змінилася якість. Навіть структура. Це вже організована злочинність інтелігентна, білокомірцева. З сильними кримінально корумпованими зв’язками, з політичним прикриттям. В тому числі з депутатськими мандатами тощо.

- Будучи народним депутатом, Ви виявили за кордоном валютні рахунки та офшорні компанії Павла Лазаренка та ще багатьох інших можновладців. Кого ще і як Вам це вдалося?

- Коли я в черговий раз поклав Леоніду Кучмі ксерокопії банківських документів, навіть реєстрацію офшорних компаній Лазаренка, Тимошенка, Волкова, сімейства Кучми (валютні рахунки за кордоном Пінчука), – він спитав у Ворсинова, генерального прокурора: "Ти можеш мені добути мені такі документи, як поклав мені Омельченко?" Ворсинов сказав, що ні. Тоді Кучма каже: "А для чого я тримаю СБУ і ГПУ – мені достатньо одного Омельченка". І він мене питає: "Як тобі це вдається діставати, привозити?" Я відповів: "Ви вчилися на ракетника, а я на контррозвідника".

- Ви слухали усі плівки майора Мельниченка. Яка країна прослуховувала кабінет президента Кучми?

- Я справді прослухав усі аудіозаписи, які мені передав як голові слідчої комісії Микола Мельниченко. Можливо, щось і не передавав. Це десятки годин записів. Вуха горіли. Коли я все це прослухав, то привіз у комісію, яку я очолював, і кажу: "От три групи записів. В одних йдеться про злочини, конкретні факти порушення конституції і законів. Другі – брудна політика, як партійні лідери бігають до президента, про щось домовляються. І третя група настільки брудна, що я б не радив вам це слухати, – це коли голова СБУ Деркач доповідає президенту про прослуховування опозиційних політиків, журналістів". Я прослухав записи розмов президента Кучми і нинішнього президента, Петра Порошенка, і то тільки з того, що він говорив, з морально-етичних міркувань він просто не має морального права в подальшому бути президентом України. Записи велися стаціонарною апаратурою, яка була ще встановлена за часів СРСР. Був і диктофон, і були кабінети, де Кучма приймав зарубіжні делегації, і де було спеціальне обладнання для прослуховування. Тому я не виключаю, що там, де велися стаціонарні записи, – ці записи могли мати наші колеги з ФСБ РФ.

- Ви очолювали парламентське розслідування вбивства Георгія Ґонґадзе. Можете сьогодні назвати конкретного винуватця його загибелі?

- До затримання Пукача і його арешту, отримання від нього свідчень і наданих доказів парламентська слідча комісія дійшла колегіального рішення, що замовником вчинення злочинних дій проти Георгія Ґонґадзе був президент України Леонід Кучма. Підбурювачем до вчинення злочинних дій був його глава адміністрації Володимир Литвин, організатором на вчинення злочинних дій проти Георгія Ґонґадзе й Олексія Подольського, був міністр МВС Юрій Кравченко. Ще одним організатором був керівник апарату МВС генерал Фере. Безпосередніми виконавцями і організаторами найнижчої ланки були генерал Пукач і офіцери служби зовнішнього спостереження. Після того, як Пукач дав свідчення і надав докази, я особисто як народний депутат України неодноразово направляв депутатські звернення генеральним прокурорам, президентам Ющенку і Януковичу про порушення кримінальних справ проти замовника вбивства, Л. Кучми, і проти підбурювача до вчинення злочину, В. Литвина. 5 лютого 2005 року прозвучав у ВР мій депутатський запит про арешт Кучми, Кравченка і порушення кримінальної справи проти народного депутата Литвина. Після оголошення цього запиту на другий день Кучма виїхав терміново за кордон, буцімто на лікування, і повернувся, вже коли були похорони Юрія Кравченка.

Новини за темою: Луценко: Є важливі докази у справі Гонгадзе, які не усім сподобаються

- Я не вірю в те, що Кучма був замовником. Ви змінили свою думку, чи досі так вважаєте?

- Я зараз кажу як колишній слідчий. Немає нічого особистого, навіть коли на записах майора Мельниченка є розмова голови СБУ Леоніда Деркача і президента Кучми, де Деркач доповідає про нашу поїздку з Анатолієм Єрмаком за кордон, коли ми найшли валютні рахунки, в тому числі оточення Кучми, і Кучма віддає наказ, що мене і Єрмака потрібно знищити. Навіть не це мене…якщо послухати розмови, де він віддає накази, що зробити з суддями, активістами, Головатим, Подольським тощо. Кравченко доповідає Кучмі, як був вивезений у ліс Подольський, жорстоко побитий, його душили як Ґонґадзе – ремінь лопнув. Підпалили йому двері. Кучма погоджує ці злочинні дії і дає наказ, щоб були підключені ще інші сили. Це все – правда.

- Спочатку Ви зайшли в парламент за списком БЮТ. А потім звинувачували Юлію Володимирівну в усіх смертних гріхах. Де логіка?

- Логіка проста. Спочатку у парламент зайшов Омельченко, будучи обраним двічі народним депутатом по мажоритарному округу на Полтавщині в 1994 і 1998 роках. Партія "Батьківщина" була створена в липні 1999 року. Тимошенко зайшла в парламент, щоб врятувати себе від лави підсудних за злочинні корупційні схеми з Лазаренком. Суд її визнав подільником у цій справі. Коли вирішувалося питання про створення блоку Юлії Тимошенко, ми об’єднали наші дві національно-патріотичні партії – Республіканську партію і "Собор". Голова Української консервативної республіканської партії Степан Хмара також обговорював ці питання. Я категорично відмовлявся балотуватися у Блоці Юлії Тимошенко. Я говорив, що я не можу йти, коли по моїх матеріалах ГПУ порушила кримінальні справи, де співучасником є Тимошенко. Мене переконали йти в блоці Левко Григорович Лук’яненко і Степан Хмара – щоб протистояти режимові Кучми. А вони для мене є авторитетами і вчителями в політиці на все життя.

- Чи багато серед вищого керівництва країни людей, завербованих КДБ СРСР чи ФСБ Росії? Хто ці люди?

- Якщо взяти перше – друге скликання ВР, то там архівної агентури КДБ СРСР, КДБ УРСР були десятки людей. Зараз я не буду говорити прізвищ, але коли почав Народний Рух України, то я мав розмову з В’ячеславом Максимовичем Чорноволом і попереджав його, яка навколо нього й під ним сидить агентура КДБ УРСР. Коли приймалася Конституція України у червні 1996 року і деякі статті, які були пов’язані з національною символікою, прапором, гербом, гімном, проходили в 301-302 голоси, то я тоді вперше як начальник відділу військової контррозвідки звернувся до кількох народних депутатів України, які були трошки для маскування у лівих фракціях парламенту, як до колег, проголосувати за ці статті Конституції. Чотири особи віддали мені свої картки, і я голосував за них (тоді ще не було закону, який забороняв за когось голосувати). Після проголошення незалежності України минуло 26 років – час йде. Ті, які були, через вік їх вже нема в керівництві України. А що стосується агентури ФСБ – то вони є. Причому розділяйте так: агенти політичного впливу – це ті, що не пишуть розписку, не беруть зобов’язання. Була інформація в пресі, а потім це підтвердив заступник голови СБУ генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, – був у студентські роки завербований КДБ УРСР Олександр Турчинов, що допомогло йому в студентські роки піти по комсомольській лінії. Коли почався путч, він дуже жорстко виступав за запровадження режиму ГКЧП, говорячи, що до влади прийдуть бандерівці. З 1995 року ми з А. Єрмаком мали оперативну інформацію, що Юлія Тимошенко може бути завербована ФСБ Росії, коли в липні 1995 року в Москві, в аеропорту, вона була затримана з чоловіком з контрабандою 100 тис. дол. США. Вона в свій час давала хабарі в міністерстві оборони РФ, в міністерстві економіки, співпрацювала з міністром фінансів, була під ковпаком ФСБ. Це давало підстави так думати. У вересні 1995 року А. Єрмак отримав інформацію, яка це підтверджувала. А восени 2004 року служба зовнішньої розвідки отримала документальні підтвердження, як таємно використовували Ю. Тимошенко. Президент Кучма дав доручення СБУ провести перевірку. Я ознайомився в СБУ з цими матеріалами. Потім ця довідка, підготовлена керівництвом ФСБ РФ на ім’я Путіна, як використовувати в політиці Ю. Тимошенко, з’явилася у пресі.

- Зараз у складі ВР багато російських агентів?

- Агентів політичного впливу дуже багато.

- Янукович і Азаров були агентами ФСБ?

- Про те, що Янукович був завербований КДБ СРСР, я сказав з трибуни ВР України. Коли я це сказав – на мене вийшов генерал-лейтенант КДБ УРСР у відставці, який проживав у Криму. Він зустрівся зі мною. Розказав, що він був його куратором і як його вербував. За Азарова не можу сказати.

- Восени 2009 року на сесії ПАРЄ у Страсбурзі Ви попередили євродепутатів, що за п’ять років Росія скоїть агресію проти України і анексує Крим. Це правда? Вам повірили тоді?

- Це правда. Але перед цим, у квітні 2008 року, на сесії ПАРЄ і в політичному комітеті, я сказав, що через місяць, в односторонньому порядку, Косове проголосить незалежність і проллється кров, і попередив, що через 4-6 місяців буде військова агресія проти Грузії. Коли я повернувся в Україну після цього виступу, то не розумів нападки з БЮТ – "яка війна, ми братські народи, це провокація тощо".

- Ви неодноразово заявляли, що літак з вищим польським керівництвом на чолі з президентом Качинським був свідомо знищений Росією. Це правда?

- Правда. На сьогодні мої висновки, які були опубліковані в газеті "Україна молода" в минулому році, підтверджені Генеральною прокуратурою Польщі. Росія знищила польський літак – була багатоступенева операція. Була застосована високочастотна електромагнітна гармата, щоб "вирубити" електронну апаратуру. Потім було скоєно постріл з гранатомету зарядженим термобаричним зарядом. Це підтверджують висновки експертизи. Ось чому Росія до цього часу не видає уламки літака і не видасть.

- У 2007 році в центрі Києва Вас збила автівка. Це був замах?

- Це була дорожньо-транспортна пригода.

- Чи часто Вам погрожували і чи були на Вас замахи?

- СБУ кілька раз встановлювала, хто погрожував по телефону. А що стосується серйозних погроз і підготовки замахів, то тричі СБУ вивозила мою сім’ю, переховувала їх то місяць, то два, то три. Коли я був під охороною, то ледве не викрали мого молодшого сина – я змушений був його перевести в іншу школу. Реально був підготовлений один замах – щоб підірвати мене, коли я виходив з дому і проходив повз сміттєвий бак. Після перемоги Помаранчевої революції навіть прийшли дві людини, які готували замах, але коли дізналися, кого збираються підірвати, то зрозуміли, що після того зачистять і їх, і втекли. Але є їхні свідчення.

- Вам не набридло ще боротися? У Вас ще є сили щось робити для України?

- В мене вже четверо онуків. Для кого і яку ми залишимо нашу Україну? У мене, окрім військової пенсії, немає нічого. Не може набриднути. Я хочу, щоб наші діти, наші онуки не плювали мені на могилу: що поки був живий, міг щось зробити для нормального життя. Тому, поки живий, буду це робити. Кожному своє.

- Григорію Омеляновичу, я Вам вдячний.