Людина, яка прийшла втомлена з роботи, не стане морочитися і дивитися важку оперу

АНЖЕЛІНА ШВАЧКА - відома оперна співачка, солістка Національної опери України. Народна артистка України. Закінчила Дніпропетровське музичне училище імені М. І. Глінки по класу хорового диригування. Знялася в художньому фільмі "Запорожець за Дунаєм". Співала на оперних сценах Швейцарії, Голландії, Німеччини, Литви, Естонії, Туреччини та багатьох інших країн. Лауреат Шевченківської премії у номінації "Концертно-виконавське мистецтво" за "Виконання провідних партій в оперних виставах і популяризацію української музичної спадщини"

Людина, яка прийшла втомлена з роботи, не стане морочитися і дивитися важку оперу
112.ua

Наталія Влащенко

Журналіст

АНЖЕЛІНА ШВАЧКА - відома оперна співачка, солістка Національної опери України. Народна артистка України. Закінчила Дніпропетровське музичне училище імені М. І. Глінки по класу хорового диригування. Знялася в художньому фільмі "Запорожець за Дунаєм". Співала на оперних сценах Швейцарії, Голландії, Німеччини, Литви, Естонії, Туреччини та багатьох інших країн. Лауреат Шевченківської премії у номінації "Концертно-виконавське мистецтво" за "Виконання провідних партій в оперних виставах і популяризацію української музичної спадщини"

Влащенко: Сьогодні у нас в студії справжня зірка, народна артистка України, оперна співачка світового рівня Анжеліна Швачка.

Вітаю, Анжеліно. Ви цього року одна з небагатьох лауреатів Шевченківської премії. Чому оперні зірки у нас не так популярні, як зірки шоу-бізнесу?

- Нічого дивного в цьому немає. Закони маркетингу, закони реклами – вони діють скрізь і всюди. Те, що ми бачимо по телевізору – це добре, здорово, і, відповідно, популярно. Те, що ми не бачимо по телевізору – ми знати не знаємо і знати не хочемо. Нещодавно я давала в Словаччині сольний концерт, і там абсолютно скрізь були розклеєні афіші з моїм портретом, навіть на дверях храму. Коли я після концерту пішла в супермаркет, то кожен третій підходив до мене і тиснув руку, дякував. Насправді це нормально – реклама спрацювала. У нас люди, які хочуть бачити оперних співаків, приходять в оперний театр, філармонію. А більшість обивателів – увімкнуть телевізор і їдять те, що їм подають.

- У всьому світі вважається, що опера і балет - це той вид мистецтва, на який ходити престижно. А у нас вважається, що в філармонію повинні ходити тільки бабусі. Звідки така деяка деформація уявлень?

- Я тиждень тому співала сольний концерт, і бабусь там, якраз, була менша кількість, а було дуже багато молоді. Бабусі зараз ходять все менше і менше, а молодь тягнеться все більше і більше. Нова генерація зараз розуміє, що естрадна музика - це цікаво, але можна включити один раз і забути, як страшний сон. А оперний жанр – це синтез мистецтв. Людина, яка прийшлавперше в оперу, вже звідти ніколи не піде. Я дуже багатьох своїх знайомих підсадила на цей наркотик – оперу.

- А як опера зараз змінюється?

- Коли я прийшла в театр, 23 роки тому, багато спектаклів йшли українською мовою. Але я за мову оригіналу, тому що композитор, який пише музику, чує музику в своїй мові. Навіть з поваги до пам'яті композитора треба ставити всі опери мовою оригіналу. Останнім часом я пройшла дуже багато сучасних постановок, не класичних, і якщо мене режисер переконає, що має бути саме так, і якщо я йому повірю, і якщо після кількох репетицій я в собі відкрию те, що він хоче – я погоджуся на цю постановку. Якщо у мене йде дух протиріччя - то я не можу погодитися.

- Ви 175 разів співали Кармен, у 18-ти різних постановках. Яка з цих Кармен була маргінальною?

- У Великому театрі 7 років тому я співала Кармен, і це був такий дискотечний стиль початку 70-х. Я намагалася це прийняти, але штампи перемогли. Опера – це жанр умовний. Якщо ти вийдеш в білій кофтині, з маленькою квіточкою, то тебе не побачать з третього ярусу. Природно, що у нас все перебільшено – жести, грим, перуки. Щоб тебе побачили, почули і щоб на тебе увагу звернув зал.

- З вашої точки зору, "Кармен" - це історія кохання чи історія пристрасті?
- Я досі в цьому не можу розібратися. Але тепер я розумію, що ця жінка просто не здатна любити.

- Серед українських жінок-політиків є хтось, хто у вас асоціюється з Кармен?
- Ні. Не можу такої паралелі провести.

- А могла б Тимошенко вбити черезкохання?

- Думаю, що могла б. Вона жінка дуже темпераментна, і в неї в очах стільки багато пристрасті, коли вона говорить свої промови. Я завжди її слухала і захоплювалася – вона могла б грати в театрі, виконувати якісь ролі, і їй віриш.

- У різних країнах глядач по-різному сприймає оперу?

- Мене вразив глядач Японії. Вони стримані, дуже підготовлені. Вони приходять навіть з клавиірами і можуть перевіряти по клавіру, чи все правильно ти співаєш. Але в кінці приймають завжди дуже гаряче.

- А де складна публіка?

- У північних країнах. Вона дуже стримана, навіть дещо загальмована. Якщо вони не знають, де аплодувати, вони краще утримаються. У нас, в Києві, публіка дуже тепла. Якщо їй подобається, вона кричить, аплодує, де треба і де не треба. Ще я дуже люблю виступати в Естонії.
- Зараз існує щось подібне клакерству?

- Я дуже давно не зустрічала клакерів. Говорили, що колись у театрі платили по 5 гривень якимось бабулям, щоб вони приходили, плескали. Але я вже 23 роки працюю і не бачила таких співаків, які б платили. Але, насправді, не клакери, а існують угруповання людей, які ходять на свого улюбленого співака і підтримують його абсолютно безкоштовно.

- Раніше шанувальники чекали артистів біля гримерних, під службовими виходами.

- Я застала ще цей період. Коли виходили Анатолій Борисович Солов'яненко, Євгенія Семенівна Мірошниченко, шанувальники, шанувальниці чекали їх з оберемками квітів, брали у них автографи.

- Коли це закінчилося?

- В середині 90-х це вже припинилося. Тоді боялися ввечері взагалі на вулицю вийти.

- Чому публіка так жваво реагує на шоу і так мало реагує на, власне, музику, на виконання?

- Людина, яка прийшла втомлена з роботи, не стане морочитися і дивитися важку оперу. Їй хочеться розслабитися і включити те ж саме "Євробачення". Наприклад, оперу "Хованщина" може додивитися до кінця і отримати колосальне задоволення тільки дуже підготовлений слухач.

- Ви співали з Пєнкіним.

- Так, він дуже проста, приємна у спілкуванні людина. Ми з ним потоваришували. Він дуже старався.

- Які стимулятори оперні співаки дозволяють собі? Це ж колосальна фізична напруга – співати 2 години.

- Раніше, якщо у мене був трахеїт, я могла собі дозволити 50 грам коньяку з медом, для прогрівання. Зараз я відмовилася від цього, тому що будь-який алкоголь дуже сильно сушить слизову. Спиртне я зараз намагаюся не вживати. Якщо співак хворий, то краще прийти до фахівця-фоніатра. А якщо людина здорова, то розспівується  і йде на сцену.

- Існують такі міфи, що в балеті і в опері багато геїв, що балерини і оперні співачки - це головний об'єкт уваги для олігархів, членів уряду.

- За всю мою кар'єру жоден олігарх до мене не пристав, і, наскільки я знаю, у нас геїв в балеті немає. А можливо, тому, що я не придивляюся до них – я їх не бачу. У нас два цехи – балетний і оперний , але я ніколи не ставила собі за мету дізнатися, хто якої орієнтації.

- У жінок вашої професії дуже рідко складається особисте. У вас все склалося?

- Це дуже хороший вихід зістановища – мати дружину, яка весь час їздить. Дружина-оперна співачка весь час на своїй хвилі, і це не кожному дано зрозуміти.

- Хочете щось запитати?

- Коли ви востаннє були в оперному театрі?

- Кілька місяців тому, слухала "Турандот" .

- Приходьте до нас - у нас чудові вистави.

- Українська школа дуже соковита, і вона народжує багато цікавих співаків і співачок.
- Це наша земля така

- Дуже дякую, Анжеліно.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>