banner banner banner

Мінський формат переговорів має бути змінено

Марина Ставнійчук - заслужений юрист України. У середині нульових була заступником голови ЦВК. Працювала заступником глави Секретаріату президента Ющенка. Була його представником у Конституційному суді. Голова координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, секретар Конституційної асамблеї. Член європейської комісії "За демократію через право". Керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації президента. Автор безлічі наукових робіт у сфері конституційного права. Має перший ранг держслужбовця. Захоплюється літературою, живописом і вирощуванням квітів

Мінський формат переговорів має бути змінено
112.ua

Наталія Влащенко

Журналіст

Марина Ставнійчук - заслужений юрист України. У середині нульових була заступником голови ЦВК. Працювала заступником глави Секретаріату президента Ющенка. Була його представником у Конституційному суді. Голова координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, секретар Конституційної асамблеї. Член європейської комісії "За демократію через право". Керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації президента. Автор безлічі наукових робіт у сфері конституційного права. Має перший ранг держслужбовця. Захоплюється літературою, живописом і вирощуванням квітів

Влащенко: У нас сьогодні в гостях юрист, багаторічний член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук.

Здрастуйте, Марино. Як ви думаєте, чому ми вийшли абсолютно з берегів, що стосується правого поля, і законного розвитку?

Ставнійчук: Парадоксальна річ, але команди, які приходять, практично за рахунок останніх двох революцій, в Україні, приходять під красивими гаслами, правильними цілями і завданнями, а коли доходить до роботи - не вистачає ні професіоналізму, ні розуміння власного національного інтересу, ні підготовки, ні усвідомлення реальної системи цінностей. Революція гідності починалася, в принципі, за європейську систему цінностей, а це верховенство права, демократія, свобода. Ця тріада в різних галузях є основою всього і вся. Власне, тому ситуація така, що нові обличчя, як показав цей рік, після Революції гідності - це добре, і вони повинні бути, але добре, коли в країні є певна тягність, коли є поєднання людей з досвідом, з розумінням, з глибоким переконанням, усвідомленням національних інтересів, суспільного розвитку, його законів, правил, теорій, і потім вже на цій основі побудова практики. Тільки так можна реально побудувати. Тому цей рік показав мені, що країні пора повертатися до професіоналізму, і тоді ми будемо будувати систему, логістику реформ в країні, і логістику тих пріоритетів, які повинні бути.

Новини за темою

- Недавній приїзд Байдена поставив, насправді, дуже багато запитань. Він проголосив чудову промову, але неоднозначну. Він явно говорив про федералізацію, про автономію регіонів. Чи підходить це Україні, чи будуть на цьому наполягати американці?

- В Україні, в ході реалізації мінських домовленостей, а ширше, в ході конституційного процесу, не відбулося справжньої дискусії. Українська влада, плентаючись, в політичному плані, в тих шорах, в тому коридорі, які поставив Путін зі своєю командою ще навесні 2014-го року, по федералізації, якось цю форму федеративного устрою, взагалі-то зробили винною, як невістку у свекрухи. У країні, по суті, не відбулося серйозної дискусії. Федеративний устрій є для багатьох європейських країн, і для тих же США, такою добротною формою правління, як, в принципі, запорука успіху. Принаймні приклад Німеччини в Європі дає нам можливість говорити, що це не найгірша форма устрою. Але в Україні настільки відразу було акцентовано на негатив, неприйнятність, саме владою (я вважаю, через її непідготовленість до такої роботи), що насправді українська влада, суспільство, фахове середовище, експерти, ніхто не поставив питання таким чином: " Розділимо білий листок паперу на дві частини - позитиви і негативи ". Ми маємо унітарну форму правління, і як відповідь на постановку по федералізації, ми дали відповідь, що це децентралізація в умовах унітарної держави. Але "Мінськ-1", а особливо "Мінськ-2", і прийнятий між ними закон "Про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", до речі, за наполяганням президента Порошенка, який визначає, що б не говорила влада, повноваження, які пов'язані з суб'єктом федеративного устрою.

- Чому це вноситься в тіло Конституції?

- Світ зараз глобалізований, і не однаковий. І нам, в принципі, треба розуміти, що сила України в її розмаїтті. Це різні, в принципі, світи. Нас об'єднує і повинна об'єднувати одна територія, одна мова, одна система демократичних цінностей, одні підходи до побудови держави. Але в ході всього конституційного процесу, так його заклала влада нинішня, не відбувається справжньої дискусії. Я вважаю, що в країні протягом півтора років відбувається імітація конституційного процесу. Приклад Донецька і Луганська, по статусу - це і є підміна. Тільки люди, які взагалі не розбираються в цих проблемах, можуть так формулювати, поширювати серед людей такі ідеї. Насправді, це дуже глибоко. Я вважаю, що є цілий ряд серйозних помилок, які призвели до змін до Конституції на крові, і за це політично повну відповідальність несе влада. Юридично повинен нести відповідальність той, хто кидав гранату в натовп людей, і хто привів до того, що чотири людини загинули, і більше ніж сто поранених. Але досі відповіді немає - хто винен? Але десять кроків влади я б відзначила. Перше, замість того, щоб взяти ініціативу в конституційному процес у свої руки, ми стали відповідати тільки на ті завдання, які ставить РФ. Я, ще будучи влітку 2014-го року радником президента, написала про це у доповідній президенту, що якщо ми не заберемо за собою ініціативу і пріоритетність, не ми будемо у власному конституційному процесі, у громадському договорі, який потрібен для країни, виставляти пріоритети. Так і сталося, що нам нав'язують його ззовні. За РФ тепер і Байден каже, що повинні внести зміни до Конституції в частині децентралізації. Ми допустили це самі. Сталося те, чого ні в якому разі не повинна була допустити українська влада.

Новини за темою

- Кількість помилок, дійсно, колосальна. Розпався СРСР і був анульований суспільний договір. За 25 років ми не створили новий суспільний договір між державою і людьми. Тому у нас абсолютно пекельний розбрат. Що ми зараз повинні зробити, щоб створити насамперед суспільний договір, відповідно до якого ми будемо будувати свою політику, ідеологію, і економіку?

- Серед помилок, які допустила влада - не дали нормальної, професійної оцінки тому, в яких умовах ми знаходимося. Адже Конституція каже, що в умовах воєнного часу неможливо вносити зміни до Конституції України. Можна було б це зробити, якби ми виставили для себе дві речі, як пріоритети, в конституційному процесі: справжнє реформування країни, а не цинічна підміна реформ бажанням узурпувати владу, і друге - встановлення миру. Практично з цими завданнями влада не справляється. Як би вона сьогодні не намагалася, я думаю, що змін до Конституції не буде, або вони будуть фрагментарні і не виконають основних завдань. Україна у нас сьогодні перебуває в абсолютно нових суспільно-політичних умовах, і безумовно, що потрібен суспільний договір. Повинна бути формалізація нового суспільного договору між владою, суспільством і бізнесом. Без цієї тріади реально неможливий рух уперед, тому що політика завжди пов'язана з економікою. Може бути дійсно проект нової системної редакції Конституції. Ми вже можемо говорити, що три проекти змін до Конституції, які є сьогодні на розгляді в парламенті, складають вже уявлення влади про те, як і коли реформувати країну. Абсолютно зрозуміло - ті проекти не узгоджуються між собою, вони не є викликом часу, бо децентралізація є картинкою для Європи, для людей, для телевізора. Віце-прем'єр Зубко каже, що 60% українців підтримують децентралізацію, але він забуває, свідомо ховає інформацію про те, що люди не розуміють, що таке децентралізація. А якщо ми подивимося на ті зміни, які пропонуються по децентралізації, то ми побачимо, що реальна децентралізація, в сенсі Європейської хартії місцевого самоврядування, взагалі-то, у нас відкладається на після 2017-го року. Якщо це буде прийнято, то перехідні положення передбачають навпаки, протягом двох наступних років, посилення президентської виконавчої вертикалі влади. Голови адміністрацій повинні виконувати всі свої повноваження, які вони мають сьогодні, плюс повноваження префектів. А людям розповідається про децентралізацію. За Європейською хартією виконавчу владу виконують виконкоми, тобто органи, які створюють органи місцевого самоврядування, а по проекту Конституції виконавчу владу здійснюють префекти. По судовій владі - прекрасні пропозиції, але нюанси в деталях. Але якщо взяти прикінцеві та перехідні положення, то побачимо, що всі зміни радикального характеру переносяться на 18-19-й роки. Тобто, насправді, політичної волі навіть на ці фрагментарні зміни, які повинні в певній мірі стимулювати дійсно реформаторські процеси в Україні, немає. Вони переносяться, віддаляються в часі. Я вважаю, що влада не впоралася з тими завданнями, які перед нею стояли в конституційному процесі, раз вона в порушення всіх правил почала в умовах фактично воєнного стану внесення змін до Конституції. Конституційний договір повинен бути в руках громадянського суспільства.

Новини за темою

- Громадянське суспільство поки теж не дуже справляється із завданням. Поки ми бачимо, що всі конкурси, які були проведені в Антикорупційне бюро, на всі інші посади, були проведені не дуже вдало. Не можуть активісти, навіть самі чесні, порядні люди, обрати професійно главу якоїсь служби. Активісти повинні просто вести громадську роботу, а не вторгатися в професійну сферу.

- Насправді, написати Конституцію, системний, комплексний документ, який би передбачав новий суспільний договір, повинні представники людей, які за певною процедурою обираються, наприклад, в Установчі збори України, або в Асамблею, яка буде обрана людьми, а не буде допоміжним органом при президенті, який очолює голова парламенту. У голові не вкладається, що взагалі-то в нормальній, демократичній країні, де існує парламентаризм, де існує інститут президента, вони функціонують у нормальній демократичній системі, що таке може бути. Але у нас це є. Але при цьому сам текст, самі норми, повинні бути сформульовані фахівцями, не заангажованими політично. Бальцерович говорив, що для того, щоб провести реформи в країні - потрібні чотири речі. Перша - політична воля, якої сьогодні немає в державі, тому що півтора роки тому у чинної влади були всі пропозиції концептуального і проектного плану, щодо змін до Конституції України. Вони були оцінені Венеціанською комісією позитивно. Якщо ми візьмемо судову владу за останній період часу - в попередній період було сім висновків і вже цього року ще не дано три висновки Венеціанської комісії щодо судової влади. Усі один одного повторюють. Тобто Венеціанська комісія вже втомилася розповідати України роками одне і те ж. Потрібна команда однодумців, і не просто однодумців, а команда фахівців. А ми не бачимо сьогодні взаємозв'язку і роботи - президент-парламент. І тут, коли громадянське суспільство буде виглядати, як однодумці, у яких є політична воля на зміну суспільного ладу, на його вдосконалення, на баланси у владі, то якраз команда фахівців може підготувати не ангажований політично проект змін до Конституції, системний, комплексний. І далі потрібна довіра людей. Сьогодні до влади довіри людей немає.

- Не можна нічого змінювати, коли ти не розумієш як, коли у тебе немає концепції, коли немає законодавчої бази, на що спиратися.

- Цей рік показав, що говорити мало - державна машина не їде. Жодна реформа не тільки не завершена, а доводиться до абсурду в цій країні. Тому для мене зрозуміло, що, якби конституційною реформою займалися професіонали, зміни до Конституції вже були б внесені ще рік тому, восени. Сьогодні все має бути підпорядковане двом речам в країні - реформування країни, і питання встановлення миру. Встановлення миру означає повернення Донбасу і повернення Криму Україні. Люди з тих територій ніколи не повернуться в ту країну, якою є сьогодні Україна. Вони можуть повернутися тільки в Україні майбутню - ось такий парадокс. Абсолютно зрозуміло, що повинен бути змінений мінський формат переговорів. Але з цією владою формат не зміниться. З наступного владою формат розшириться і зміниться. Наше українське питання в нашому глобальному світі можна вирішити тільки в рамках нового порядку європейської і світової безпеки. Тому формат розшириться, однозначно. Наше питання буде вирішено в ряду тих питань, які неминуче будуть вирішувати Америка, Росія, Європа між собою. Китай і ще кілька країн сюди приєднаються. І нам треба чітко розуміти, як знайти в тих переговорах наш український інтерес і наш український формат. Цілком очевидно, що все, що сьогодні відбувається, і все, що відбувається в самій владі, зрештою покаже абсурдність і непрофесіоналізм роботи цієї влади, яка сьогодні є. Для мене абсолютно ясно, що зміни до Конституції, як основа нового конституційного договору, повинні бути новою редакцією нової Конституції України і повинні бути змінені пріоритети. Повинен бути новий план реформ, який буде орієнтований передусім на стартапи для розвитку економіки. Все повинно бути побудовано так, щоб ми використовували наші потенційні можливості. Математичне моделювання, економічне моделювання, наукою, тією, на яку вони хочуть сьогодні витратити 0,3% - вже опрацьовані. І пріоритети практично виставлені.

- У вас є питання?

- Що треба зробити в країні з точки зору забезпечення свободи слова?

- Створення медійного ринку. Потрібні нові стартапи, новий алгоритм існування і створення самого ринку як такого.

Дуже дякую.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>