banner banner banner banner

Кожен поважаючий себе доктор наук повинен застрелитися, дивлячись на сьогоднішній стан української економіки

Закінчив Московський державний університет ім. Ломоносова і Казанський державний університет ім. Леніна. Захистив кандидатську та докторську дисертації в Центральному економіко-математичному інституті РАН. Почесний професор Віденського університету. Член Нью-Йоркської академії наук. Заслужений діяч науки і техніки України. У минулому – вісім років працював керівником групи при президенті України з підготовки указів. Керівник групи радників комітету з економічної політики. Директор інституту економіки при Міністерстві економіки. Ректор Соломонового університету. ОЛЕКСАНДР РОЗЕНФЕЛЬД

Кожен поважаючий себе доктор наук повинен застрелитися, дивлячись на сьогоднішній стан української економіки
112.ua

Наталія Влащенко

Журналіст

Закінчив Московський державний університет ім. Ломоносова і Казанський державний університет ім. Леніна. Захистив кандидатську та докторську дисертації в Центральному економіко-математичному інституті РАН. Почесний професор Віденського університету. Член Нью-Йоркської академії наук. Заслужений діяч науки і техніки України. У минулому – вісім років працював керівником групи при президенті України з підготовки указів. Керівник групи радників комітету з економічної політики. Директор інституту економіки при Міністерстві економіки. Ректор Соломонового університету. ОЛЕКСАНДР РОЗЕНФЕЛЬД

Влащенко: Сьогодні у нас в гостях доктор економічних наук Олександр Розенфельд.

Доброго дня. Як почуваються сьогодні в Україні, де немає ринку та ринкової економіки, люди вашої професії? Чим ви займаєтеся, що прогнозуєте?

Розенфельд: Коли розвалився СРСР, і всі відставні генерали КДБ пішли працювати у приватні охоронні структури, я одному своєму приятелеві, що перебуває в тих чинах, сказав, що кожен генерал КДБ як чесна людина повинен був би просто застрелитися після розпаду СРСР. Так от, нещодавно я сказав своїм колегам-економістам, що кожен доктор наук, який поважає себе, повинен застрелитися, дивлячись на сьогоднішній стан української економіки, бо це означає крах цілої епохи, крах цілого періоду. Тому я і люди моєї професії, які в більшості своїй зараз повністю відсторонені не те що від прийняття рішень, але навіть від їх підготовки, ці люди, і я разом з ними, ми почуваємося погано.

- Економісти, які не застрелилися в епоху радянської економіки, виживуть у будь-яких умовах. Тоді була атмосфера спокійного кладовища у тому, що стосується економіки, а сьогодні – американські гірки.

- Це не зовсім так. Як радянський економіст, я був годованцем центру економічної думки СРСР і центру фрондерської думки. Це був центральний економіко-математичний інститут у Москві. Це були найкращі люди Радянського Союзу, які не зобов'язані були посилатися на рішення з'їздів. Вони виконували місію більш високого порядку.

 - Але вийти за рамки планової економіки вони не могли – яка б там фронда не була.

 - Тут можна сперечатися. У плановій економіці, в тому вигляді, в якому вона була, ніякого тотального управління не було. Робився вигляд, що воно є. Точно так само, як зараз у дуже багатьох диктаторських країнах, у тому числі сусідніх, диктатору здається, що він управляє всією імперією. Нічого подібного. Є внутрішня логіка речей. Насправді в Україні є міцне коло економістів, не широке, але які могли б зараз сказати своє слово у підготовці рішень. Але з деяких причин їх зараз відсторонено.

 - А з яких причин?

 - Таке віяння часу. Зараз з'явився підхід, тренд заміни чиновників вищого рівня економічного блоку на так званих ефективних менеджерів. Це дуже гарне визначення, але воно в собі містить корінь зла, бо ефективність менеджера полягає в кількості тих грошей і в тих показниках прибутковості, які він влаштовує для своєї корпорації. Тобто це люди, націлені на отримання прибутку. Тим часом економіка держави та її кінцева мета це зовсім не отримання прибутку, а це поліпшення умов життя населення. От є у нас Міністерство соціальної політики. Це якийсь інструмент, за допомогою якого держава затикає роти громадянам і стежить, щоб не було зовсім вже кричущих провалів. Але ж насправді це і кінцева мета будь-якої економіки. І ось тут відбувається змішання і непорозуміння. Якщо я був, наприклад, керівником комерційного банку або якої-небудь структури і непогано з цим справлявся, тобто вмів мінімальними ресурсами вибивати максимальний прибуток, то тут зовсім інше завдання.

- Ви вважаєте, що реформи не йдуть, бо в АП прийшло досить багато людей з бізнесу на посади міністрів, і вони не розуміють, що таке державне управління?

 - Загалом, так. Я щиро вважаю, що багато з призначень за останні півтора року були неправильними з точки зору саме державної економічної політики. Люди з досвідом в корпорації… У них зовсім інший настрій. Але це не біда. Попрацювавши там, вони, звичайно, в це вникають. Там біда зовсім в іншому. Є зв'язок між рішенням і наслідком. Рішення може бути саме по собі абсолютно правильним, обґрунтованим з точки зору внутрішньої логіки особи, яка приймає рішення. Наприклад, Нацбанк, який робить ту чи іншу операцію. Але Нацбанк це взагалі не банк. Це такий собі орган, який займається грошима. Але будь-яке його рішення тягне за собою деякі наслідки для реальної економіки, для реального життя. І ось цей зв'язок зараз дуже ослаб. Нацбанк поводиться, як великий, гарний, може, в чомусь успішний, комерційний банк. Але це теж не біда. Але все ймовірності підсумовуються. Якщо машина складається з тисячі частин і кожна частина має одну мільйонну ймовірність виходу з ладу, то сума ймовірностей це вже зрима річ.

 - Що буде з курсом гривні і куди вона долетить?

 - Нижня частина діапазону – це так званий форвардний курс, курс вперед. Припустимо, у вас є 2000 грн, а в мене 100 дол. До Нового року у вас буде 2300 (це ви отримаєте за відсотком у банку). Та ж сума у ​​мене перетвориться на 101 долар. Поділіть 2300 на 101 – і ви отримаєте курс до Нового року. Курс, звичайно, більше, ніж на сьогодні. І це мінімальна межа, тому що якщо курс буде менше, то я вам ніколи не позичу 100 доларів. Мені це вже буде невигідно. Є межа зверху. Золотовалютний резерв стоїть стіною за грошовою масою. Він її забезпечує. Сьогодні це покриття приблизно один до сорока. Кордон зверху – це 40 до 1, кордон знизу – це десь 25.

 - Тобто ми можемо очікувати курсу до 50?

 - Якщо буде дефолт, якщо він буде страшний, і якщо уряд не піде при цьому у відставку у повному складі, то це буде перший випадок в історії людства.

 - Хто постраждає і наскільки, якщо буде так званий технічний дефолт?

 - На цінах, на якихось прожиткових характеристиках це блискавично не позначиться. Але у нас є хаотичність та неузгодженість гілок економічного блоку.

 - Що нам заважає створити газовий, нафтовий ринки? Можливо, всім учасникам цього кола невигідно створювати тут ці ринки?

 - Це правда. Якщо у вас і у мене в одному районі є продуктові магазини, то нам невигідно, щоб прийшов хтось третій. У нас є основні атрибути ринку, основні інститути. Вони є у вигляді законів, у вигляді необхідних інструментів, наприклад, антимонопольних.

- У нас є такий собі орган, який називається антимонопольним комітетом, але він же не працює. У нас же не існує антимонопольного контролю над усім нашим бізнесом.

 - Його треба створювати. Туди прийшов освічений молодий чоловік, сучасно, ринково мислячий. З такими, як він, ми пов'язуємо надії.

- Скільки, за вашими оцінками, відсотків економіки в нас у тіні?

 - У 2003 р. на замовлення президента Кучми я робив таку роботу, і вона була опублікована у відкритій своєї частини в "Дзеркалі тижня". Це "Невідома Україна". Я думаю, що зараз ця цифра не менше 50-60% виручки. Загалом тіньова економіка сьогодні це рятівник вітчизни. Вона один раз рятувала вітчизну в 90-і роки, і зараз вона рятує її вдруге. Антимонопольного регулювання немає. Ми стоїмо в лещатах монополіста. Ми звикли до цього, але так жити не можна. Не зуміли ми за 25 років зробити ринок. Невідомо, що ми взагалі встигли зробити.

- Що буде з нашими банками? Рефінансування, яке пішло практично все в офшори. Багато банків вмирають, причому це є запланованим. Це корупційна складова, але є й політична складова, коли банки нагинають до певних дій. Але не може розвиватися й економіка, тому що банки – це кровоносна система.

 - Цьому урядові дорікають саме за те, що він не цікавиться зростанням економіки. Він займається перерозподілом кредитів. Що ми зробили за півтора року? Є ж речі, які не вимагають грошей. Наприклад, переселенцям можна дати як експеримент на рік повідомний порядок реєстрації підприємств. Нехай вони відправлять з пошти рекомендованим листом повідомлення до місцевого органу про те, що вони відкрили фірму. Давайте звільнимо їх на рік від будь-яких виплат і від будь-якого втручання. Це вже буде якась самозайнятість. Але таке завдання, мабуть, не стоїть. Зі швидкими рішеннями у нас все трошки захлинулося. Зрозуміло, що будь-яка економічна політика існує одночасно в трьох діапазонах: короткостроковому, середньостроковому і довгостроковому. У СРСР цим теоретично займався Держплан. Сьогодні це взагалі ніяк не розподілено. Органу, який би займався довгостроковим плануванням (теоретично це міг би бути якийсь інститут президентства), у нас немає. Середньострокову політику повинна вести ВР. Парламент задає якісь напрями розвитку. Чим сьогодні зайнятий парламент? Обслуговуванням уряду сьогодні на сьогодні. А уряд займається сьогодні тим, що треба було робити вчора. Ми весь час захлинаємося. У Кабміні всю ніч горять вікна. Якщо у дитини хаотичні, незграбні рухи, лікар думає: "А чи не ДЦП випадково у цієї дитини?". То ми вводимо акцизи, то знімаємо. То ми збільшуємо рентні платежі і хвалимося цим, то зменшуємо рентні платежі і знову цим хвалимося. У нас все чудово, але економічної політики у нас немає. Ми все це безперервно робимо сьогодні на сьогодні, негайно, в режимі бойових дій. Роль парламенту в економічній конструкції відсутня.

 - А чому так відбувається? Адже Яценюк досить досвідчений чиновник.

  - Я з Яценюком особисто не знайомий. Але одного разу я був керівником групи радників ВР з економічної політики і бачив його в роботі. Він, звичайно, людина виняткових здібностей і, безумовно, з високою оцінкою і самооцінкою. Але тут ситуація інша. Економічний блок це щось інше. Ми повинні у своїх рішеннях враховувати, що ми маємо справу з мислячими об'єктами. І мислячі об'єкти нашого держуправління мають свою думку. Вони чинять опір вашим рішенням. І якщо ви не враховуєте їхнього опору в момент прийняття рішень... Ну не можна в шахи грати сам-на-сам!

 - У нас, на жаль, дуже мало людей, які здатні створювати проекти – починаючи від держави-проекту і закінчуючи галузевими проектами. Ми не уявляємо собі весь проект від початку і до кінця.

 - Коли ми вибудовуємо якусь політику, то перше і найголовніше це так звана точка прицілювання. Точка прицілювання повинна бути далеко. Коли Юлія Володимирівна була прем'єром в один із разів, тоді спливла ось така конструкція: давайте як точку прицілювання візьмемо те, що ми увійдемо до золотого мільярду, ми увійдемо до двадцятки найбільш доброзичливих держав. Тепер ми бачимо сьогоднішній стан. Давайте прокладемо траєкторію. Їх багато, давайте виберемо. Ось тут починається бізнес-план. Який мені проект зробити через 5 років, як мені зробити, щоб завод ім. Антонова злився з "Боїнгом" або з "Аербасом"? Але у нас немає довгострокового елемента, немає точки прицілу. Більше того, ми певною мірою зав'язані зараз на зовнішнє управління, тому що ми весь час когось про щось просимо. Але навіщо просити у МВФ? Попросіть у нас! У нас 80 млрд дол. З них приблизно 40 млрд дол. сконцентровано у кількох відсотків населення. Решта 40 млрд розмазані тонким шаром по Україні. Вам потрібні гроші – ви з нами будьте більш люб’язними. Нам, всьому населенню, навіть на думку не спадає вкладати в рідну економіку гроші. Ви парадигму міняйте. Що ж ви на колінах стоїте перед МВФ! Ви у нас попросіть.

 - Ваше запитання?

- Нас хтось слухає?

- Звісно.

Дякую, Олександре.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>