Коли потраплю в зал слави NBA і зберу 25 млн підписників, можна буде подумати про зіркову хворобу

Йому лише 18 років, а його вже вважають одним з найбільш перспективних баскетболістів світу. Він народився в Донецьку. Через військові дії в 2014-му покинув рідне місто, щоб досягти нових висот. І цього літа він потрапив в клуб NBA "Вашингтон Візардс". Іссуф Санон - герой дванадцятого випуску спецпроекту Максима Шиліна "Спорт.Інтерв'ю.112". До речі, це перше велике інтерв'ю українського проспекта

Коли потраплю в зал слави NBA і зберу 25 млн підписників, можна буде подумати про зіркову хворобу
Іссуф Санон 112.ua

Іссуф Санон

Баскетболіст

Йому лише 18 років, а його вже вважають одним з найбільш перспективних баскетболістів світу. Він народився в Донецьку. Через військові дії в 2014-му покинув рідне місто, щоб досягти нових висот. І цього літа він потрапив в клуб NBA "Вашингтон Візардс". Іссуф Санон - герой дванадцятого випуску спецпроекту Максима Шиліна "Спорт.Інтерв'ю.112". До речі, це перше велике інтерв'ю українського проспекта

- Іссуф, перш за все, вітаю тебе з успішним драфтом в "Вашингтон Візардс". Як настрій?

- Все відмінно, попереду тренування в Словенії. Туди приїжджає тренер з "Вашингтона", який був зі мною в Літній лізі. Буду з ним займатися. Його звуть Раян.

- А як ви будете працювати? У "Олімпії", де ти граєш, є свій тренерський штаб.  

- Мені здається, що Раян разом з фахівцями "Олімпії" буде присутній на тренуваннях, для них це своєрідний обмін досвідом. Думаю, вони будуть говорити про якісь мої проблеми, намагатимуться їх вирішити: може кидок чи робота ніг. Точно не знаю, як це все буде виглядати, але думаю вони будуть говорити, що краще мені зараз змінювати і впритул займуться цією роботою зі мною. Проте перші три дні у нас з Райяном заплановані індивідуальні тренування.

- Які враження залишилися після Літньої ліги NBA: задоволений собою?

- Відносно так: я міг би грати більше, міг би і краще, але просто виходить, що я граю за європейським стилем, а там більше під американський стиль. Таке собі бий-біжи: немає жодних взаємодій, комбінацій. Мені таке не подобається і поки складно до такого звикнути. У нас в "Олімпії" тренер любить, щоб були і комбінації, і тактика – все по поличках.     

- Як мінімум ти відвідав Лас-Вегас, тому що там проходив турнір. Був ще десь в США?

- Спочатку я поїхав у Вашингтон. У нас там був міні-тренувальний табір. Потім, з 15 осіб, звідти тільки 9 полетіли в Лас-Вегас. Вже на місці до нас приєдналися ще четверо дітей: двоє французів і австралійців.

- Розумієш, що з себе представляє американське життя? 

- За великим рахунком ні, тому що я був в основному на тренуваннях, і ми ходили з хлопцями тільки їсти. Так, щоб я особливо гуляв десь сам – такого не було. Я бачив Вашингтон і Лас-Вегас, але ще належить дізнатися, як жити там. 

- Більше сподобалося в столиці чи в Лас-Вегасі?

- Звичайно ж, Вегас, тому що всі знають – це місто розваг, але я там був по справах спортивних. Ми жили практично в центрі. Нас оточували великі торгові центри, де завжди було багато людей і дуже красиво. Я ніби в інший світ потрапив.

- Ну хоч щось прикупив собі?  

- Так, от кросівки!

- Чому рожевий колір?

- Мені подобається: стильний колір, хороший. (сміється) 

- Перед драфтом ти брав участь у Глобалкемпі – переглядовому таборі для гравців, які хочуть потрапити в NBA. Завдяки успішному виступу з тобою провели співбесіду аж 23 клуби. Чи отримував поради перед зустрічами, про що тебе питали і як в цілому все проходило?

- Ні, я ні з ким не радився. Відповідав все як є, був максимально сконцентрованим. Вони запитували, звідки я родом, як давно граю в баскетбол, чи є брат, сестра, що думаєш на рахунок однієї команди або іншої. Всі питання виявилися досить легкими, іноді навіть смішними. Наприклад, мене запитували, якщо ми візьмемо тебе через рік, що ти будеш робити: ходити по нічних клубах і гуляти або після гри залишатися відпрацьовувати кидок в кільце і взагалі тренуватися? Я, звичайно ж, відповів, що буду ходити в клуби! Ну, а якщо серйозно, то зараз тренуватися потрібно в першу чергу.

- Як йдуть справи з іноземними мовами? На співбесіді без перекладача спілкувався?

- Англійську я вже вивчив, можу розмовляти і на співбесіді спілкувався сам. Перші два місяці у Словенії було складно, але потім я почав вчити англійську кожен день, до того ж мені допомагали ще партнери по команді. Через 3-4 місяці вже заговорив.

Живучи в Україні, я, вважай, не вчив англійську. Знав якісь слова, міг сказати окремі фрази, але щоб баскетбольні терміни розуміти, то ні. Зараз хочу остаточно довчити англійську, а потім взятися за французьку. Мій батько говорить цією мовою, тому теж хочу її знати.  

- Що стосується університету – вступив кудись або тільки плануєш?

- Я вже вступив. Навчаюся в Дніпрі заочно на юриста. Мені здається, це гарна професія і до того ж отримаю просто хороший диплом.  

- Теорію держави і права вчиш?

- Іноді так, але відносно мало часу приділяю через тренування. На даний момент дуже строгий режим і кожен день потрібно доводити, що я не дарма був обраний на драфті.

- Як останню сесію закрив?

- Добре! Без трійок – одні четвірки.

- Напевно ти міг вибрати майже будь-який університет в США, поїхати вчитися і грати одночасно. Чому вчинив інакше? 

- Для мене варіант з Європою виявився кращим. Тут мною займаються, приділяють час, і я можу прогресувати. Поруч зі мною в Словенії грають досвідчені хлопці, які проявили себе і в Євролізі, і в NBA. Я завжди можу у них щось запитати, вони мені підкажуть. Це прекрасний досвід.   

- Чув, що тобі "Барселона" пропонувала контракт.

- Я так скажу: за останні десять років з другої команди "Барселони" у першу перейшло дуже мало людей. Так що це було б дуже складно. До того ж, всі знають, що іспанський чемпіонат один з кращих, що в футболі, що в баскетболі, але грати у другій іспанській лізі, звичайно, добре, але краще в Словенії, де знову ж мною займаються і є перспективи крутіші.  

- Готуючись до нашої зустрічі не зустрів жодного великого інтерв'ю з тобою. Ми у тебе перші?

- Так, ви перші. До цього спілкувався зі ЗМІ в баскетбольному клубі "Дніпро" на прес-конференціях. А ось як зараз – ще ніколи не було.

112.ua

Дворазовий чемпіон NBA Слава Медведенко – твій агент. Він тобі давав якісь установки на спілкування з журналістами? 

- Так, він говорив, що потрібно вести себе адекватно і давати гарні інтерв'ю, щоб всі люди розуміли, що я за людина. Адже в основному видно, як я граю. На мій погляд, це не складно прийти і поспілкуватися з людиною, розповісти, як ти живеш, як тренуєшся.

- Зіркової хвороби не боїшся?

- Якщо я потраплю хоча б у зал слави NBA і на моєму акаунті буде як мінімум 25 мільйонів передплатників, тоді можна над цим задуматися, а поки ні.

- У "Вашингтона" останнім часом не краща атмосфера в команді: головна зірка Джон Уолл періодично конфліктує з партнерами, іноді привселюдно трапляються розбирання. Що сам можеш сказати про команду?

- Я не був особисто знайомий з першою командою, тому що тренувався тільки з хлопцями, які виступали у Літній лізі. Так само читав про ці речі в пресі, але поки в команді сам не опинюся, нічого сказати не можу. 

- Радий, що ще мінімум рік проведеш в словенській "Олімпії" чи хотів би залишитися в новій команді?

- Я не радий, а просто розумію, що це мені зараз необхідно, адже на даному етапі я не готовий грати в NBA. Сподіваюся, що за рік додам і буду готовий. 

- Зі своїм графіком вже полюбив подорожі?   

- Я за цей рік дуже багато літав. Ми на автобусах, як правило, не їздимо – це довго і нудно. Найтривалішою подорожжю стала поїздка до Вашингтона і назад. Летіли 9 годин. Я вже і всі фільми подивився, потім ще боліли коліна.

- Які фільми дивишся? 

- Трилери дуже люблю і фільми на спортивну тематику. Вчора подивився кіно про баскетбол. Називається "Рух вгору". Дуже класний фільм. Ще подобаються детективи.  

Також читаю книги: детективи теж і страшилки. Ось Стівена Кінга, наприклад. За його книгами і фільми дивлюся, до речі. 

- Якось ти сказав про мрію грати за океаном: у той момент, коли тебе вибрав клуб NBA, напевно, емоціям не було меж?  

- Я до цього моменту давно готувався. Було передчуття, що мене оберуть, бо добре зіграв на тренувальному таборі NBA. Коли дізнався – це як камінь з плечей. По-перше, це радість, а по-друге, полегшення, що тепер немає такого напруження.

- Джоель Боломбой, який, як і ти з Донецька, Олексій Лень – ці українці вже виступають в NBA (Боломбой вже після інтерв'ю нібито погодився перейти в російський ЦСКА і прийняти російське громадянство, - ред.). Вони тебе привітали? 

- Ні, я з ними не був знайомий, але сподіваюся, коли приїду в Америку, то ми побачимося, і буде час поговорити наодинці, і вони мені допоможуть у всьому.

- Напевно, мамі першій повідомив радісну новину?

- Так, я з нею розмовляв по телефону під час драфту. Ще в цей момент на зв'язку з нами був мій друг. Якраз поставили рекламу, потім вона закінчилася і я бачу, що один раунд, коли вибирали, вже відбувся. І тут мені дзвонить мій агент і каже, що мене обрав "Вашингтон". Виходить, що я п'ять годин дивився трансляцію, і в самий важливий для мене момент почалася реклама.

- Перші слова мами пам'ятаєш?

- Звичайно! Вона сказала, що "я дуже пишаюся тобою, але зараз не час розслаблятися – треба працювати і ще раз працювати".

- Твоя мама все ще живе в Донецьку?

- То в Донецьку, то в Києві – коли як.

- Що її там тримає?

Робота. Вона перукар, але в цьому році вона остаточно переїде до Києва. Мама все життя жила в Донецьку і для неї важко переїхати з одного міста в інше.

- Залишаючи Донецьк, тобі було 14 років. Пам'ятаєш момент, коли в сім'ї прийняли рішення залишити дім? І взагалі розумів ти тоді, що відбувається?

- Я тоді не особливо про це думав, бо був маленький. Я хотів грати в баскетбол і тому з'явилося бажання переїхати. Не особливо думав, хто там хороший, а хто поганий.

- Страх був?   

- Ні, тому що я ненадовго повернувся в Донецьк в момент, коли не було ніяких вибухів – було спокійно. До цього кілька місяців перебували на морі. Ми бачили, що почалася якась "двіжуха" – стріляли, тому поїхали перечікувати, поки заспокоїться, на море.

- Сумуєш по Донецьку? Як-ніяк, а рідне для тебе місто.

- Звичайно, я сумую. У місті залишилося кілька друзів – іноді спілкуємося. Хотілося б, щоб все там було нормально, і ми з друзями могли зустрічатися. 

У Донецьку я починав грати в баскетбол, хотів стати професіоналом. Але розумію, що мені потрібно зараз не нудьгувати, а грати в баскетбол. Це життя. Іноді бувають зміни і треба до цього звикати.

У дитинстві, коли грали на вулиці, приходили на майданчик у формі своєї баскетбольної школи. Я там граю в БК "Донецьк", я крутий! Так всі робили. У мене запитували, ти в БК "Донецьку" граєш, а я такий – так! Вони – нічого собі! Раніше це було дуже престижно, але зараз в Україні рівень баскетболу впав, але сподіваюся, що незабаром справи підуть краще. 

- Ти сказав, що мама живе на два міста. А де твій батько?

- Він зараз в Африці, але ми спілкуємося щодня. У нього там робота. Тато займається перевезеннями вантажів з України в Африку: метал, одяг і інше різне.

- До батька на батьківщину їздив?

- Був два роки тому в Буркіна-Фасо. Ну, це не як Лос-Анджелес. Кажуть, що Африка, як правило, це бідність. Так воно і виявилося. 

- Півроку ти вже прожив в Любляні. Залишаєшся ще. Тобі подобається це місто?

- Так, воно досить спокійне. Я живу майже за містом – біля арени. У мене такий район, що вже в 9 годин, вважай, немає людей на вулицях.

- Як проводиш вільний час?     

- Можу полежати, подивитися фільми, граю в приставку зі своїми друзями.

- Якраз хотів запитати: от футболісти в своїх командах частенько рубаються в футбол на приставці. Ви в "Олімпії" граєте в баскетбол? Яку команду найчастіше вибираєш?

- Зараз саме собою за "Вашингтон", а раніше за "Голден Стейт" грав, за "Клівленд" і "Бостон". Іноді ми збираємося з хлопцями з команди і граємо по кілька чоловік.

- Азарт зашкалює?

- О-о-о, було кілька ігор, що ми мало не билися, але був такий азарт… Якось грали з хлопцями до чотирьох перемог три на три. Був фінал: "Клівленд" - "Голден Стейт" і хто програв, повинен був платити за вечерю. 

- В симуляторі вже є віртуальна версія тебе?

- Поки ще ні, але сподіваюся, що так як я був задрафтований – EA Sports мене фотографував, то в наступній версії симулятора за мене вже можна буде пограти в "Вашингтоні". 

- В реальності на паркеті назви улюбленого гравця і обґрунтуй свій вибір?

В першу чергу, це Стефен Каррі. Думаю, його всі люблять, хто грає в баскетбол, тому що він приніс у наш спорт триочковий. Зараз всі намагаються кидати як Каррі. У нього один з найкращих кидків за всю історію NBA і він на паркеті влаштовує шоу.

- А у тебе як з триочковими справи? 

- Я в основному йду під кільце. Я не сильно кидаю, але працюю над цим елементом.

- Зараз потрапиш?

- Ну, спробую. Взагалі м'ячик поганий, так що я можу промазати.

- Нещодавно ти сказав, що відчуваєш себе в "Олімпії" як ЛеБрон Джеймс. Розкажи про свої сильні сторони і про те, над чим тобі ще треба наполегливо попрацювати?

- Сильна сторона – це захист. Я люблю захищатися. Моя фішка: я можу йти проходи дуже швидко і на цьому набирати багато очок. Зараз активно працюю над своїм кидком і над передачами.

- Збірна України, починаючи з осені, продовжить грати у відборі на Чемпіонат світу. В суперниках грізна Іспанія, Словенія і Чорногорія. Якщо викличуть, то поїдеш грати?

- Якщо буде шанс, то я, звичайно ж, постараюся приїхати і проявити себе. До цього виступав за збірну тільки на молодіжному рівні.

- Що скажеш про нинішню збірну України?

- Хороша збірна. У нас непрості суперники, але ми можемо гідно грати з кожною командою, тому що в минулому році ми в 1/8 Чемпіонату Європи програли Словенії, а вони в підсумку стали переможцями турніру, так що ми тоді непогано виступили.

- Чому вже довгий час збірна не може зібратися в оптимальному складі? Наприклад, Лень в останній раз приїжджав в розташування національної команди ще в 2014-му.

- Думаю, що у кожного є свої обставини. Хтось може влітку хоче попрацювати над чимось іншим, когось клуб не відпускає – у кожного свої причини і я не можу говорити про інших. Але скажу, що людям з NBA часом проблематично приїхати в збірну, тому що, якщо ти там будеш травмований, то тебе можуть вигнати, можуть не оплатити лікування – це все дуже складно. Політика така, що якщо ти зламався за межами майданчика, то це твої проблеми, клуб не несе за це відповідальності.

- Пара Санон – Михайлюк може зрости в кращий дует задньої лінії за всю історію збірної України. Згоден з думкою експертів?   

- Святик дуже добре захищається – ми з ним розмовляли, коли були в Літній лізі. Він постійно прогресує, і думаю, що добре проявить себе в NBA за "Лос-Анджелес Лейкерс".

Розмовляв Максим Шилін

Попередні випуски:

Андрій Шевченко: Пообіцяв вивести Україну на наступний Чемпіонат Європи, тому що немає іншого виходу

Олександр Долгополов: Бувало, ганяв і 345 км/год на своєму Nissan GT-R

Жан Беленюк: Може, Порошенко зробить щось, і я скажу – він красунчик капітальний, і мені не буде сенсу йти в політику

Михайло Романчук: З російськими плавцями в клубі ладнаємо, буває, жартуємо про політику

Олександр Усик: Мені не подобається політика, тому що там багато брехні і лицемірства

Ольга Харлан: Судячи з зимової та літньої Олімпіад, стає зрозуміло, що коїться в нашій країні

Олена Підгрушна: Комусь просто захотілося зробити скандал в українському біатлоні

Олександр Шовковський: Вирішив навчитися стріляти, коли чотири роки тому почалися всі ці події в країні

Сергій Стаховський: Спорт поза політикою? Хе...ня це повна – спорт і є політика!

Еліна Світоліна: Доходи від спонсорів вже наближаються до розміру призових, але це не головне

Слава Медведенко: Політики повинні мовчати, якщо вони нічого не зробили для спорту

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів