Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі "112 Україна"
112.ua

112: Добрий вечір, Володимире Борисовичу! Наскільки гроші від МВФ потрібні сьогодні українській економіці і на що вони підуть?

Гройсман: Нам вдалося продовжити співпрацю з МВФ, хоча я вважаю, що підтримка ззовні має носити тимчасовий характер для України, оскільки наше головне завдання - розвивати національну економіку. Ми маємо навчитися продукувати ресурси без зовнішніх запозичень. Але поки економіка країни залишається слабкою – нам потрібна зовнішня підтримка і допомога. Мільярд дол., який ми отримаємо в рамках співпраці з МВФ, потрапить у резерви НБУ. Будуть зняті певні обмеження на валютні операції, а це означає зміцнення нашої національної валюти і підтримка макроекономічної стабільності.

- Як надовго ці гроші затримаються у золотовалютних резервах, оскільки ми цьогоріч повинні повернути МВФ той самий мільярд?

- Вони затримуються планово, у тому числі і як було розраховано макроекономічними показниками діяльності НБУ. Але суть у тому, що ми маємо утримувати достатню кількість золотовалютних запасів для того, щоб якісно утримувати рівень нашої національної валюти. Я в лютому був у Брюсселі, і ми домовилися з президентом Європейської комісії про те, що буде виділена ще одна підтримка в рамках нашої співпраці – 600 млн євро. А це вже підтримка безпосередньо до українського бюджету, тобто, фактично, для підтримки національної економіки.

- Якщо говорити в контексті меморандуму МВФ, то виникає питання про голосування, яке очікує МВФ – про скасування мораторію на продаж с/г земель до кінця травня. Представники майже всіх фракцій впевнені, що це неможливо зробити в українському парламенті.

- Мова йде про те, що мораторій можливо зняти тільки тоді, коли буде зрозуміла позиція щодо захисту власників землі. Тема землі є надзвичайно чутливою для українських громадян. І тому те, що ми сьогодні взаємодіємо з МВФ – тільки з тією метою, щоб створити сучасні якісні умови обігу земель. Мова йде про те, що ми можемо створити модель ринку земель, яка буде дозволяти тільки фізичним особам-українцям між собою продавати землю, яка їм належить. І на цьому питанні поставити крапку. Тобто, жодних загроз не буде. Я не підтримаю земельну реформу, яка може бути використана великими агрохолдингами або, умовно, іноземцями, які могли би приїхати в Україну і скуповувати землю. Ні, я це не буду підтримувати, і наскільки я знаю сьогодні настрої в парламенті – отакий формат, про який ми говоримо, між власниками земель, і то в обмеженій кількості, це абсолютно може бути. Для того, щоби створити єдине – міцний якісний невеликий фермерський клас. Оце повністю співпадає з інтересами України і дає можливість нам розвивати національну економіку. Тільки в цьому контексті ми можемо знаходити розуміння. І ми зараз працюємо і зі Світовим банком для того, щоб знаходити той формат, з яким можна виходити на дискусію, на пояснення, на отримання інформації від українських громадян. Цим питання завжди всіх лякали, але, насправді, треба не лякати, а треба зрозуміти від людей, що їх сьогодні хвилює, як потрібно дати їм захист, як захистити реального власника землі, як не дати можливості узурпації і консолідації земель у великих агрохолдингах, і в тому числі треба захистити українську землю від можливості придбання її іноземними громадянами.

- І, все-таки, до кінця травня цей проект земельної реформи буде виноситися на розгляд парламенту чи ні? Наскільки жорстко прив'язане виділення наступного траншу кредиту до цієї умови?

- Повністю. Мова йде про те, що ми виконуємо попередні заходи й отримуємо тоді можливості доступу до цих кредитних ресурсів. Цей процес буде тривати, і ми налаштовані на те, щоби якісно побудувати взаємодію з нашими міжнародними партнерами.

- Ваші опоненти кажуть, що крім зарплати і т. д. ви підняли тарифи. Останній аспект цього питання – так звана "абонплата". Глава НКРЕКП нагадав, що ціну на газ формує уряд. Чи могли ви не знати, що буде прийнято рішення НКРЕКП щодо абонплати?

- Я не буду дискутувати з Дмитром Володимировичем (Вовком) - він ще дуже молода людина. Але він зробив те, що він зробив, і я йому зробив за це зауваження. Фактично, він зробив сьогодні правильний висновок. Національна комісія є незалежний орган, і уряд на неї не впливає ніяким чином. Ми не можемо впливати на їхні рішення. Про те, що в ціні газу є транспортна складова – звісно, я знав. Звісно, я знав про те, що вони будуть відповідно до вимог закону "Про функціонування газотранспортної системи" в середині платежу вирізняти "транспорт". Це нормально. Насправді, Вовк правий у тому, що уряд установив граничну ціну на газ – 6879 грн, яка відповідає ринковій ціні, і вона не може бути вищою. Але в ній є ціна транспортування. Їх завдання було визначити в межах цієї ціни, що таке ціна газу і скільки коштує транспортування. І, по великому рахунку, не потрібно, щоб це хвилювало українських громадян. У моєму розумінні це не могло перевищувати на жодну копійку граничної ціни. Я не знав, що це введуть з 1 квітня, але знав, що в них є такі плани. Коли вони це запровадили – я дізнався про це зі ЗМІ і спокійно до цього віднісся, тому що для мене "2+2=4", а вони порахували "2+2=8". Вийшло таким чином, що людина, особливо в багатоповерхових будинках, для того, щоб оплатити абонплату, мала платити на 30-50 гривень у місяць більше, постійно, ніж вона платила досі. Я запитую – чому так? Я був у Житомирі, зустрічався з людьми, й одна жінка, яка працює в медичному закладі, сказала мені, що впровадили абонплату за транспортування і став більший рахунок. Я говорю: "Та не може такого бути". У п’ятницю я вийшов на прес-конференцію з регіональними ЗМІ, і з декількох регіонів мені те ж саме запитання. Я пообіцяв, що проведу розрахунки і подивлюся. Якщо, не дай Бог, там є завищена ціна, виходячи з того, що запроваджується транспорт, я одразу на це відреагую. І я це зробив, як і пообіцяв. Я дав доручення зразу порахувати. У суботу я провів нараду – мені принесли розрахунки, і коли я побачив, що люди де-факто мають платити більше, я сам цього не зрозумів. Я передзвонив Вовку і сказав, що те, що він зробив – це неправильно, і вимагаю від нього, щоб вони в комісії ще раз ретельно розібралися і пояснили суспільству, що вони зробили. У суботу я зробив звернення, що це є ненормально і я не можу цього підтримати, а в понеділок направив йому листа, щоб впорядкувати систему оплати, але це не має привести до збільшення рахунку для українських громадян. І ось фактично він сьогодні зупинив це рішення. Я думаю, що зробив абсолютно правильно.

- Поки призупинив до 10 квітня?

- Не може бути іншого рішення. Як тільки є гранична ціна – там можна розподілити транспорт. Все інше - це питання абсолютної відсутності справедливості, і я як прем’єр-міністр це підтримувати не буду.

- Але якщо, математично, формула передбачає саме такий розрахунок, і вона законна, то Вовку просто нічого не залишиться, як рахувати за цією формулою?

- Я абсолютно з цим не згоден, тому що є ціна – 6879, і ні на гривню ця ціна не може бути більшою. Тому, будь ласка, в межах граничної ціни визначайте, скільки коштує транспорт, скільки коштує сам продукт, але не більше того. Це моя позиція, і я буду на ній стояти.Переконаний, що правда на моїй стороні.

- Невелике уточнення – тарифи будуть підвищуватися чи ні? С. Ніколайчук, директор департаменту економічного аналізу Нацбанку, каже, що з жовтня тарифи, швидше за все, будуть підвищуватися.

- Питання аналітиків - аналізувати, а не коментувати. Я вважаю, що жодних підстав говорити про підвищення тарифів немає.

- До питання абонплати. Лідер "Батьківщини" Ю. Тимошенко каже, що гроші все одно будуть виділені з бюджету, а потім поділені. Ще більше питань в О. Ляшка.

- У них така риторика. Я років десять знаю Ю. Тимошенко, і вона риторику свою ніколи не змінювала. Їй чим гірше – тим краще. Вона бореться за владу, і це для неї "наркотична" залежність просто. Тому вона завжди буде говорити, що "все пропало, все вкрали" і т. д. Я думаю, що їй треба бути самокритичною і розповісти про те, яким чином вона працювала в цьому секторі. Я ще в школі вчився, а вона вже була "газовою  королевою" в Україні, тому вона дуже добре розуміється на цих всіх сферах і оборудках. Але суть полягає в тому, що те, що вона говорить, не має під собою жодної підстави. Вона починає розвивати тематику того, що болить у людей. Що стосується того, що говорить лідер Радикальної партії, то хто ж йому заважає взяти структуру формування ціни на газ? Я думаю, що він знає про те, що частина ціни газу – це рента за газ, яка направляється в бюджет, і з бюджету потім платиться заробітна плата і т. д. Давайте подивимося декларації урядовців, депутатів. Скажіть, вони теж повинні платити по три тис. гривень за газ, як платять звичайні українці? Я думаю, що ні. Я вважаю, що всі мають платити ринкову ціну, 6879, а ті, хто мають невеликі доходи, компенсаторно отримувати свою персональну знижку через механізми соціального захисту. Я не хочу боротися за ціни або тарифи – я хочу боротися за доходи українців. Тому я говорю про те, що нам треба підвищувати заробітну плату, пенсії. І коли ми будемо проводити пенсійну реформу, я розумію реально, яким чином з 1 жовтня значно українцям підняти пенсії. Я можу це зробити. Але мені потрібно, щоби той проект реформ, який ми будемо пропонувати, щоби він знайшов підтримку в українському парламенті.

- Для перезавантаження пенсійної системи необхідно 40 млрд гривень на рік - таку цифру в нашому ефірі назвав міністр соцполітики А. Рева. А критики вашого уряду звернули увагу, що заяви про можливість підвищення пенсій звучать, буквально, за кілька тижнів до моменту, коли закінчується термін імунітету вашого уряду. Мовляв, намагаєтеся таким чином вберегти себе від відставки.

- Я думаю, це дуже слабка аргументація. Насправді, з першого дня роботи в уряді єдине, про що я думаю, це про те, яким чином змінити в кращий бік життя людей. Бо я вважаю, що це головне моє завдання. Насправді, дуже непросто над цими питаннями працювати, тому що багато є перешкод, і об’єктивних, і суб’єктивних. І система чинить опір. Але головне завдання сьогодні – все ж таки, знайти рішення. Якщо подивитися на ті рішення, які ми почали робити з минулого року, - ми почали підтримувати українське виробництво, створювати додану вартість в Україні. Ми почали наводити порядок на митниці, почали руйнувати тіньові схеми в закупівлі ліків. Ми почали акумулювати ресурс. Мої критики, коли я прийшов в уряд, говорили, що ми не виконаємо бюджет, що ми не підготуємо країну до зими, не зробимо нормальних запасів газу і т. д. Але подивіться – я працюю 11 місяців, і ми зиму нормально пройшли. Захистили 7,5 млн людей через механізм субсидій від ринкової ціни на газ. Ми змогли перевиконати надходження по митниці, виконали бюджет, виконали всі соціальні зобов’язання. Я обіцяв у листопаді, що ми підвищимо вдвічі мін. зарплату, - і ми це зробили. Я обіцяв у минулому році, що з 1 квітня ми запустимо програму "безкоштовні ліки" для українців, –і я це зробив, і буду робити і далі. Як тільки буде підтримана пенсійна реформа – ми одразу, з 1 жовтня, значно підвищимо пенсії українцям. Я розумію, де взяти ці ресурси, як побудувати бездефіцитну систему пенсійного фонду, і я розумію, яким чином зробити систему справедливою.

- Коли пенсійна реформа буде подана в парламент?

- Я думаю, що ми найближчими місяцями вже вийдемо з конкретним рішенням.

- А цифри, конкретні, ще рано називати?

- У мене всі цифри є. Це буде підвищення максимально справедливе, яке відповідає сьогодні нашому економічному зростанню. Мені шкода, що ми планували 3% зростання економіки, але з відомих дій безвідповідальних політиканів зараз відбувся перегляд зростання економічного з 3% до 2%. Я зараз ламаю голову над тим, яким чином знайти додаткові резерви, щоби все ж таки економіка дала пришвидшене зростання. Блокада дуже серйозно вдарила по Україні. Але це ще один наш виклик, з яким ми маємо впоратися.

- Які ризики готовності України до наступного опалювального сезону?

- Ніяких. Ми, в принципі, будемо абсолютно готові до початку опалювального сезону 2017-2018 років. За цей рік ми напрацювали достатньо серйозний досвід, щодо підготовки і модернізації інфраструктури. По великому рахунку, ми почали оновлення країни. У минулому році, в серпні, ми змогли підняти будівництво автомобільних доріг у більшості областей. Зараз потроху вже виходять робити ямковий ремонт, тому що за роки незалежності українські дороги знищені. За один день зробити ці дороги кращими неможливо. Але те, що за 5-7 років це зробити при правильному підході, у мене немає жодних сумнівів.

- Міністр Омелян сказав, що в цьому році виділено на дороги рекордну суму – 35 млрд гривень...

- 30 млрд.

- ...але дійде до доріг буквально 15-20 млрд, тому що решту буде витрачено на виплату боргів (7 млрд буде витрачено на обслуговування боргу з Євро-2012).

- Я би просив міністра, щоби він сконцентрувався над тим, щоби працювати над дорогами в країні, а не пояснював те, що не буде вистачати грошей. Гроші будуть. 15 млрд – це кошти, які передбачені бюджетом, безпосередньо, а ще 15 млрд - це кошти, які мають бути передбачені законом про державний бюджет через репрофайлінг Нацбанку. Але ми прийняли ще рішення про те, що буде працювати митний експеримент по всім територіям України, і ми зможемо від перевиконання митниці 50% направляти на дороги. Ми вважаємо, що такого ресурсу буде не менше 5 млрд у цьому році. Всього це 35 млрд, але я говорю – 30 млрд. Це ті кошти, які ми можемо направити. Міністру треба сконцентрувати увагу: 1) на якісну організацію роботи по дорогам. Бо коли виходять бригади, не підготовлені, це – марнотратство. 2) Я йому поставив завдання, щоби створити реальну програму ремонту доріг на 18-22 рік, тому що з 18-го року вже буде працювати новий дорожній фонд. А все інше, що потрібно буде зробити для забезпечення фінансування, - хай він за це не переживає. Я з цим якось сам розберуся. Мені важливо, щоб ще ніхто нічого там не вкрав. От за цим треба дивитися. Нормальна організація роботи, стратегія, конкретно, що ми робимо, які дороги. Треба зробити багато проектних робіт. І головне, забезпечити прозорість процедур, щоб ніхто нічого не вкрав. Оце питання відповідальності міністра. Якщо обсяг робіт буде виконано на 30 млрд – вони всі будуть профінансовані.

- Вже сьогодні отримати безкоштовні медикаменти можна в 150 аптеках України. Мова йде про препарати від гіпертонії, цукрового діабету та астми. Багато суперечностей навколо У. Супрун, а ви висловили бажання призначити її міністром. І щодо програми – якщо люди будуть стикатися з тим, що ця програма не працює – їм бігти куди?

- Я думаю, що такого не відбудеться, тому що ми проаналізували, що 500 млн, які в нас зарезервовані, нам вистачить на те, щоб до кінця року забезпечити всіх безкоштовними ліками. Але, якщо нам потрібно буде ще 500 млн, то я обіцяю, що я їх знайду і направлю на те, щоб забезпечити стовідсоткове постачання цих ліків для хронічно хворих. Це – гіпертонія. Якщо ми бачимо по структурі смертності в Україні, що від серцево-судинних захворювань найбільше українців сьогодні помирає – то це просто катастрофа. Тому ми забезпечуємо безкоштовними ліками сьогодні українських громадян, які потребують підтримки. Ми розбудовуємо 13 кардіоцентрів по всій країні, які дозволять уникнути інфаркту або смертності. Ми розуміємо, що після того, як запрацює вся ця система, за рік ми будемо мати зниження смертності від серцево-судинних захворювань. У моїй практиці впровадження таких проектів є. Ми орієнтовно подивилися, що такі заходи дадуть нам можливість зберегти життя 3 тис. українців. Ця програма буде працювати. Нас хотіли збити з цього шляху, щоб ми цього не запровадили. Ми сьогодні вже маємо інформацію, що від 30 до 50% ціна на препарати в країні від цих хвороб буде знижена, тому що вони не можуть продавати по подвійним цінам – завишати ціни для людей. Реімбурсація призвела до зниження цін на ці ліки. Держава буде дуже якісно виконувати свої зобов’язання, всім заплатить до копійки. Перший місяць, можливо, будуть якісь нюанси, але надалі система почне працювати досконало. Над цим питанням працював міністр Кабміну О. Саєнко, дуже фахова людина, спільно з командою У. Супрун. Ми знайшли правильний формат – це багатомісячна серйозна аналітична робота. Сьогодні вже 35 компаній-виробників взяли участь у цій програмі, причому половина з них – з ЄС.

- Це досягнення У. Супрун?

- Це робота нашого уряду.

- Громадськість скаржиться, що Супрун не з’являється на засідання профільного комітету, не з'явилася на засіданні бюджетного комітету з питань охорони здоров'я. Немає цілісного бачення реформи – вона жодного разу не представлялася.

- Запросіть Супрун, щоб вона вам пояснила, що пропонується зробити в зміні системи охорони здоров’я. Буквально сьогодні я проводив зустріч з профільним комітетом ВР, на чолі з О. Богомолець, за участі Супрун, її заступників, про те, що нам потрібно робити реформу охорони здоров’я. Ніхто за цю реформу ніколи не брався. Вона дуже складна. Я втрачав своїх близьких тільки тому, що система медицини не була готова їх врятувати. Тому я дуже хочу змінити цю систему, і щоби всі об’єдналися і думали про те, як створити якісну систему. Мені здається, що 80% присутніх зрозуміли, що можна це зробити. Я готовий робити все для того, щоби у нас були не стіни лікарень, а щоби в нас була якісна медична послуга. У селах немає лікарень – там є ФАП. І хай вони і залишаються. Нам треба зберегти педіатричну службу, нам треба зміцнити терапевтичну службу. Нам, паралельно, треба розвивати сімейну медицину. Це нормальні процеси, які ми можемо зробити. Але, натомість, ми маємо впровадити в країні європейські протоколи лікування. Ми не можемо лікувати по тих старих протоколах. Спитайте сьогодні в наших прекрасних лікарів, у яких умовах вони сьогодні працюють? Чи мають доступ вони до якісних технологій? – Ні! Це треба зробити, і ми це можемо зробити, тому що та модель, яку пропонує МОЗ, працює в багатьох країнах, у тому числі і Європи. І, в  принципі, є кращою, ніж та, що ми маємо сьогодні. Щодо призначення Супрун міністром – то це вирішує парламент. Там величезна консервативна історія, пов’язана з закупівлею ліків. Я вважаю, що на цьому завжди гріли руки – на непрозорих механізмах закупівель. Я вважаю Уляну чесною людиною. Ми передбачили в цьому році 5,9 млрд гривень на закупівлю ліків для стаціонарних хворих. Це на 2 млрд більше, ніж у минулому році. Там потрібні чесні прозорі процедури. Я не хочу, щоб хтось на хворобах людей щось крав – це мародерство. Тому я вважаю, що нова команда МОЗ здатна чесно провести цей процес, використовуючи міжнародні організації, які мають подвійний-потрійний контроль, є публічними і мають репутацію. Не все однозначно, але я вважаю, що всі люди мають мати здібності до порозуміння.

- П. Порошенко вважає, що введення автоматичного електронного адміністрування повернення ПДВ – важлива ланка в боротьбі з корупцією. Н. Южаніна, голова парламентського комітету з питань податкової політики, попереджає про тіньові схеми формування реєстру, а Державна фіскальна служба цьому не перешкоджає. Як тільки ви прийшли в уряд, ви оголосили одним з пріоритетів реформу ДФС. Пройшов рік. Віз і нині там?

- Ми більше концентрувалися на змінах у системі митної служби. Мені вдалося покращити ситуацію з відшкодуванням ПДВ у минулому році, і ми почали отримувати більше надходжень від митниці. Але система ДФС є дуже травмована, і десятки років зловживання були, в тому числі, і в системі ПДВ. У листопаді міністр фінансів почав працювати над тим, щоби створювати єдиний електронний реєстр. Я раз-два в три місяці зустрічаюсь з бізнесом і постійно чую, які є проблеми, для того, щоб формувати розуміння, яким чином треба робити зміни. Я вважаю, що вся система має бути заточена на те, щоби підтримувати економіку, чесний бізнес. Шахраїв, корупціонерів треба карати. Чесний бізнес потрібно просто на руках носити – вони створюють робочі місця, платять податки, платять людям заробітну плату, виробляють національний продукт. Вони є експортерами, імпортерами, і цю серйозну роботу треба вітати і підтримувати. На превеликий жаль, вся силова машина направлена напроти – це якийсь пострадянський синдром, коли поліцейський чи міліціонер має насідати на цей бізнес, на тих, хто працює. На лежачі підприємства ніхто не прийде, але знайдуть того, хто успішний, і почнуть знаходити на нього зачіпки. Тому ми в листопаді спільно з бізнесом, громадськістю напрацювали цей проект закону – щоб запровадити цей електронний реєстр. Ми, фактично, вийшли на ухвалення проекту закону, потім ми його направили на Раду реформ і там вже доопрацювали його з депутатами й іншими учасниками, і направили в парламент. Слава Богу, у рамках бюджетного процесу цей урядовий законопроект був прийнятий, і з 1 квітня запроваджений реєстр. Супротив шалений. Але я доб’юсь рішення, що ця система запрацює якісно, в інтересах українського бізнесу і національної економіки.

- Опір зі сторони фіскалів?

- Не тільки. Є багато різних служб, яким щось не йметься.

- Десятки мільйонів гривень закладено в бюджет від приватизації і від спецконфіскації. Ні той, ні інший процеси, фактично, ще не почалися. Де взяти ці гроші, якщо вони так і не почнуться?

- Спецконфіскація і приватизація не мають постійних надходжень – тому вона направляється на погашення дефіциту. Тому інструменти компенсації є. Але я вважаю, що ключовими реформами в країні є п’ять реформ, які треба зробити в цьому році. Як тільки ми їх зробимо – ви зразу відчуєте з наступного, 2018 року абсолютно нормальні, позитивні ситуації. Буде впевненість, стабільність, буде економічне зростання. Це публічний продаж неефективного державного майна, це пенсійна реформа, це реформа системи охорони здоров’я, яка може консолідувати видатки й інвестувати в життя і здоров’я українських громадян, це реформа освіти і це створення якісного потужного фермерського класу, за рахунок того, щоби дати людям можливість володіти землею. Саме тим сільгоспвиробникам, які є невеликими фермерськими господарствами. П’ять кроків, і я точно можу сказати, що вони зроблять дуже серйозну, важливу справу для нашого економічного зростання і для впевненості у завтрашньому дні у всіх українських громадян. Наш уряд знає, як це зробити, і ми готові це зробити. Нам буде потрібна тільки підтримка українського парламенту.

- Підтримка парламенту і, напевно, підтримка людей.

- Це саме головне.

- 79% наших глядачів не вірять у те, що НКРЕКП скасує абонплату за газ.

- Я думаю, що ми доб’ємося цього рішення і комісія перегляне його. Саме головне – не збільшити рахунок.

- Ми вам дякуємо за цікаву розмову.

- Дуже дякую.