До кінця року долар сягне максимум 29

Є відомий анекдот про те, що в українців є три стадії бідності. 1. Немає грошей. 2. Зовсім немає грошей. 3. Доведеться міняти долари. Оскільки долари (на відміну від національної валюти) стали еквівалентом надійного інвестування, з аналітиком агентства MPP Consulting Павлом Мельником ми говоримо передусім про рідні українцям "зелені". Але не тільки про них. Торкаємося й того, чого чекати від зарплат та пенсій, та й загалом – від нової влади. Власне, якраз прихід на Банкову та Грушевського нових команд традиційно змушує обивателя потерпати за заощадження. З цього й починаємо розмову.

До кінця року долар сягне максимум 29
З відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

Є відомий анекдот про те, що в українців є три стадії бідності. 1. Немає грошей. 2. Зовсім немає грошей. 3. Доведеться міняти долари. Оскільки долари (на відміну від національної валюти) стали еквівалентом надійного інвестування, з аналітиком агентства MPP Consulting Павлом Мельником ми говоримо передусім про рідні українцям "зелені". Але не тільки про них. Торкаємося й того, чого чекати від зарплат та пенсій, та й загалом – від нової влади. Власне, якраз прихід на Банкову та Грушевського нових команд традиційно змушує обивателя потерпати за заощадження. З цього й починаємо розмову.

Наталія Лебідь: Давайте для початку прояснимо, що впливає на курс долара?

Павло Мельник: Курс валюти залежить від балансу попиту та пропозиції. А баланс цей в свою чергу залежить від рівня експорту та імпорту. Якщо домінує експорт, то превалюватиме надходження валюти до країни. При цьому надлишок може бути достатньо суттєвим.

- Але ж це добре – коли є надлишок?

- Розберемо на прикладах. Чому Саудівська Аравія чи Катар так стрімко розвивалися? Тому що вони інвестували мільярди доларів у дорогі інфраструктурні проекти – будували хмарочоси, купували літаки. Таким чином вони "освоювали" валюту, яка надходила від продажу нафти. Лишати надлишок валюти без інвестувань не можна, її маса буде тиснути на валюту національну і знецінювати її. Баланс має бути в усьому. А тепер візьмемо Зімбабве та Венесуелу – є нафта, є експортний надлишок, але притік грошей не освоюється і валюта ні у що не інвестується, а національна грошова одиниця девальвує.

Новини за темою

- А де осідають ті нафтові долари, які заходять у Венесуелу?

- В країні й осідають. На рахунках.

- На рахунках місцевих олігархів?

- Просто на рахунках країни. Але на ці долари нічого не закуповують – так, як це роблять в арабських країнах. Держава мусить хоч щось виробляти, бо коли вона нічого не виробляє, виникає дефіцит – перевищення попиту на товар. І якщо цей попит не задовольняють, товари починають ввозити з-за кордону – інколи контрабандою. Ціни на такі товари зростають, місцева валюта ще більше знецінюється. Між тим у країнах, які вміло освоюють експортні надходження і вкладають їх у розвиток, рівень життя суттєво підвищується.

- А що в Україні?

- В України є можливість експортувати – мова про агросектор, сировину, невеликий сектор комплектуючих та маленький спектр ІТ-послуг. Доставляти товари з України в Європу приблизно втричі дешевше, ніж з Китаю, і десь у чотири рази швидше.

- Але наскільки ефективно Україна використовує свій експортний напрямок?

- Знову ж таки: тут важливий експортно-імпортний паритет. В принципі, ми дотримуємося балансу: і продаємо, і закуповуємо, в тому числі й високотехнологічні товари. Але є трохи проблем з балансом інфляційним, або інфляційним паритетом. Бо як визначають курс валют – одну відносно іншої? По-перше, попитом. По-друге, маємо враховувати те, що кожна валюта в світі має власну інфляцію. Я спостерігаю за валютним паритетом з 2004 року – він завжди виконувався. Що це означає на практиці? Умовно, якщо за рік в США інфляція була на рівні 2%, а в Україні – 12%. Інфляційна різниця складає 10%, і вона має компенсуватися зростанням курсу долару по відношенню до гривні. Тобто якщо долар коштував, припустимо, 27 гривень на початку року, він має дорости до 29,7 для того, щоб дотримувався баланс. Двічі за останні десятиліття ми мали суттєвий інфляційний дисбаланс – у 2008 році та в 2013-му. Проте малий дисбаланс не впливає на економіку. Значення має лише великий – більше 40%. На осінь 2013 року курс становив 8 гривень за долар, а у відповідності до інфляційного паритету мав би бути 12,4. Тож навіть якби не було тих подій, котрі ми мали наприкінці 2013-го – початку 2014-го, у 2014 році все одно б почалася економічна криза.

- У 2014-му долар не зупинився на позначці 12,4. Він ріс, ріс і доріс до нинішніх майже 27 гривень за долар. Це також наслідки інфляційного дисбалансу?

- Так. Що б не відбувалося у країні, інфляційний дисбаланс дається взнаки.

- Трохи незрозуміло. Настав 2014 рік. Нове керівництво Нацбанку посиділо, подумало, помітило інфляційний дисбаланс і вирішило прийняти як даність валютний стрибок?

- Курс долару до гривні залежить не від директив Нацбанку, а від ситуації на ринку. Комерційні банки разом з Нацбанком виходять на торги і спостерігають за тим, за яким курсом вигідніше продавати валюту, зважаючи при цьому на попит на неї. Ясна річ, що чим вищим є попит, тим вищим є і курс. Він ростиме доти, доки покупець буде готовий за це платити.

- Тобто коли у 2014 році доларовий стрибок пов’язували з діяльністю голови НБУ Валерії Гонтаревої, а конкретніше з тим, як вона "відстрілювала" слабкі банки, це не мало під собою підстав?

- Абсолютно. "Відстріл" банків почався якраз у зв’язку із тим, що банки почали скуповувати валюту та виводити її за кордон в інтересах власників банків. А це в свою чергу ще більше підірвало баланс, бо якщо вивести з ринку хоча б 5% від того обсягу валюти, який на ньому обертається, то це суттєво вдарить по всій системі.

- Курс валюти не залежить й від того, скільки може бути грошей в державній казні?

- Ні.

- Тобто там може бути зовсім порожньо?

- Так. Але є такий нюанс. Якщо казна порожня і державні виплати не здійснюються, різко падає купівельна спроможність людей, бізнес починає переходити в режим економії, і це може спровокувати рецесію. Тобто в кінцевому підсумку курс валют – це результат багатьох подій, які відбуваються в країні. Як ви знаєте, Нацбанк заклав на цей рік курс 29 гривень за долар, і до кінця року він саме таким і буде. Ще раз повторю: долар не буде залежати ані від ситуації на Донбасі, ані від стану речей в Криму. Важливо ще, аби інфляція, тобто рівень зростання споживчих цін, не перевищувала певної позначки. Якщо ми матимемо стабільні ціни, стабільні надходження до бюджету, тоді буде й можливість прогнозувати реальний курс, а також брати довгострокові кредити, планувати інвестиції. Це і є сталий розвиток економіки.

- Економісти говорять, що 2019 рік – рекордний за виплатами по зовнішнім зобов’язанням. Але якщо МВФ не дасть нам кредит, країна має залізти у власні золотовалютні резерви і так повернути відсотки по боргам. Оце спустошення ЗВР також не відіб’ється на курсі долара?

- Якщо переглянути кредити МВФ за всі роки і порівняти із тим, як протягом цього періоду змінювався курс долара, то ми не побачимо жодного зв’язку. Кредит МВФ – це суто технічний крок, котрий дозволяє Україні зробити перекредитування. В 2010-2013 роках були кредити, і був долар по 8, і інфляція нібито (за офіційними даними) не перевищувала 10%, але знаєте, що було найбільш промовистим показником? Ціни на вітчизняні та імпортні товари харчування. Якщо поряд на полиці лежить українська ковбаса і польська, причому польська дешевша – це тривожний дзвіночок номер один. Якщо ковбаса з Франції чи Іспанії коштує менше за українську – це дзвіночок номер два, а якщо вона з Данії чи Норвегії – то номер три. Так от, восени 2013 року молочна та м’ясна продукція данського чи фінського виробництва коштувала дешевше, ніж аналогічні продукти, вироблені в Україні. Це означає, що валютний дисбаланс був таким, що навіть із урахуванням ввезення товару та його розмитнення імпорт зі скандинавських країн був дешевшим за українську продукцію.

- Зараз цей ковбасний маркер буцімто не сигналізує про жодну загрозу – українські харчі дешевші за імпортні. Та й інших ознак небезпеки ніби немає. Отже, до кінця року долар, можливо, сягне позначки 29 і на цьому зупиниться?

- Саме так.

- Тоді поговоримо про інше. Про те, що може собі дозволити держава, плануючи пенсійні та зарплатні відрахування. Як вона формує корзину соціальних виплат?

- Тут насправді проста математика. Є розуміння того, скільки держава виробляє товарів. Скільки нею залучено інвестицій, скільки буде створено нових робочих місць, скільки буде отримано податків. І яким буде зростання валового внутрішнього продукту – бо якщо він зростає приблизно на 3%, то зарплату можна підняти на 5%. Встановлюючи соціальні виплати, держава може враховувати певний поріг, тобто, приміром, збільшити соцвиплати не на 5%, а на 15%, але не вище певної суми.

Новини за темою

- Є рецепти щодо того, як можна різко підняти ВВП?

- Є. Офшором. Україна може стати державою з надпотужною економікою за умови, якщо вона стане неофіційним офшором для інших країн.

- Що мається на увазі?

- Абсолютно ті самі умови ведення бізнесу, що існують зараз, але впровадження наступних речей. Перше: податкові пільги для кожного нового бізнесу. Друге: анулювання податку на прибуток, що зараз активно намагаються пролобіювати, але перша спроба була невдалою. Третє: введення замість податку на прибуток податку на виведений капітал – його сплачують лише тоді, коли власник бізнесу забирає зароблені гроші з компанії. Чим це добре для компанії? Вона може працювати, не виплачувати дивіденди, мати величезні прибутки, але повністю реінвестувати їх в себе. Зокрема, й у те, аби збільшувати штат працівників чи підвищувати їм зарплату. Отже, нам потрібен такий умовний офшор для компаній, котрі будуть звільнені від сплати податків, якщо прибуток зароблений за межами України та Євросоюзу. Саме за таким принципом працює Естонія. Там податок на прибуток 9%, але якщо гроші зароблені за межами країни і ЄС, то вони не оподатковуються. Навіть якщо мова йде про місцеву компанію, яка щось заробила в Китаї, з цих коштів податки не платять.

- Якщо рецепт такий простий та ще й обкатаний в одному з членів Євросоюзу, чому його ніхто не взяв на озброєння?

- Це досить болючий процес, який здатен обрушити всю існуючу мережу офшорів.

- Але ж Естонія, виходить, на це наплювала.

- Так, але в неї виходу не було. Там нема ані власних прибуткових виробництв, ані сировини, ані вигідного розташування для транзиту, ані туристичної інфраструктури. Натомість – довга холодна зима, яка потребує вкладень в опалення. В Естонії міркували так: якщо у нас немає промисловості, акцентуватимемо на фінансах. До речі, тим самим шляхом пішли й Ірландія з Ісландією. Європейська штаб-квартира компанії Google знаходиться в Ірландії, і всі ці платежі, які роблять на користь цієї компанії в Європі, йдуть не в США, а в Ірландію. Бо там суттєво нижчі податки.

- І все-таки: в Україні варіант офшоризації розглядався? Хоча б колись?

- Якщо й розглядався, то не озвучувався.

- Тому що йшлося би про значні репутаційні втрати?

- Насправді справа не в цьому. Значні втрати були б у корпорацій та холдингів, які зараз використовують офшорні схеми. Ці структури мають своє лобі у владі, а відтак не зацікавлені у зміні порядку речей. Плюс є ще один момент. Великі компанії розуміють, що якщо Україна піде цим шляхом, то будуть відкриті всі ринки й зняті всі обмеження. Тобто будь-яка велика корпорація зможе сюди зайти і створити велику конкуренцію. Вона зайде мінімум на 10-15 років з мільярдом (теж мінімум) доларів і забезпечить щонайменше 10 тисяч нових робочих місць. І так кожна велика корпорація. Якщо ж зайдуть 15-20 корпорацій, то обсяг інвестицій і робочих місць можна собі приблизно уявити. Звісно, всі українські компанії за таких умов масово втратять своїх найкращих працівників.

- Іншими словами, їм це буде невигідно?

- Це створить чималу загрозу. Бо, наприклад, в автомобільній індустрії не бракує суміжних галузей, які також створюють робочі місця – йдеться про постачальників болтів, гвинтів, скла, фар, тканин, пластику. Навіть паспорт машини чи інструкцію по користуванню має хтось надрукувати.

- А у нас дефіцит кадрів, так?

- Так. Вже відчувається. Особливо в західних областях, звідки до Польщі чи Угорщини рукою подати.

- Але ж туди – на полуницю чи на будівництво – їдуть некваліфіковані кадри.

- Кваліфіковані їдуть теж. Причому якщо раніше виїздили на сезон, то зараз на ПМЖ.

- Словом, виходить замкнене коло. Українські компанії будуть чинити супротив тому, щоб сюди зайшли іноземні інвестори, бо ті переманять у них робочу силу. А робоча сила, незадоволена умовами роботи в українських компаніях, тікатиме за кордон.

- Так. Тут існує свій власний баланс. І його теж треба тримати.

Новини за темою

- Повернемося до ВВП. А якби наш сільськогосподарський сектор піднапружився й почав експортувати не сировину, а перероблений продукт? Не помідори, а сік чи кетчуп? І так по всіх галузях. Це підняло б ВВП?

- Хіба що мінімально. Бо додана вартість на продукти харчування дуже невелика. Візьміть пару кілограмів помідорів і пару упаковок кетчупу. На полиці супермаркету ціна на них мало відрізняється.

- Одним словом, коли наші правителі – зокрема, Зеленський – обіцяють вчителям чи лікарям зарплату в 4 тисячі доларів, вони не мають жодного уявлення про те, що впливає на рівень зарплат, як це пов’язано з ВВП тощо?

- На жаль, абсолютно не мають. У мене є великі сумніви щодо розуміння законів економіки – як самим Зеленським, так і його командою. Абромавічус був більш-менш досвідченим, але він надто швидко залишив цю команду – думаю, що подивився довкола себе і зрозумів, що там нема з ким мати справу. Бо коли експерт з ЗеКоманди сидить і каже, що ми запустимо друкарський станок, то це просто жах…

- Хай команда Зеленського некомпетентна, але на початку нашої розмови ви перерахували всі чинники, котрі, зокрема, впливають на курс долара. То – примітивізуючи – чи можуть Зеленський та його люди зашкодити?

- Цього року просто не встигнуть. Бо чинний уряд ще діє. Зеленському треба буде поміняти людей на всіх ключових напрямках, а це буде важко. Адже є ще й парламент, котрий і затверджуватиме склад уряду. І я сподіваюсь, що Рада не проголосує за популістський Кабмін, який буде роздавати порожні обіцянки. Також сподіваюсь й на те, що Нацбанк не запустить "друкарський станок".

- Тут питання в тому, яка буде Рада…

- Саме так. Від нового складу Ради залежатиме те, наскільки професійним буде уряд. Іншими словами, економічний розвиток країни визначатиме не новообраний президент.

Розмовляла Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>