banner banner banner banner

Дмитро Співак: Війна з історією погано закінчується для народу, для етносу, для держави – її буде програно

Дмитро Співак: Війна з історією погано закінчується для народу, для етносу, для держави – її буде програно
112.ua

Дмитро Співак

Політичний експерт

Кужеєв: Сьогодні у "Великому інтерв’ю" кандидат політичних наук Дмитро Співак.

Співак: Вітаю. Ми з вами зустрічалися на 9 Травня. А зараз – 22 червня (інтерв'ю було опубліковано 23 червня, - ред.). Коли декомунізатори хочуть заборонити нам вимовляти фразу "Велика Вітчизняна війна", мені хочеться запитати: а як же з датою 22 червня?

- Це називається офіційно "День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни".

- 22 червня нацистська Німеччина під час Другої світової війни напала на Радянський Союз. І цей день – початок Великої Вітчизняної війни. Так сталося, що мої два дідусі жили в тому Радянському Союзі. Тільки Гітлер на них напав, а не навпаки. Від того, що Сталін був тираном, це якось применшує їхній подвиг? Я готовий прийти до суду і відстояти своє право називати це частиною Другої світової війни – Велику Вітчизняну війну. Саме багатонаціональний радянський народ звільнив Європу від фашистської чуми.  Сьогодні на американському континенті багато освічених американців вважають, що в Другій світовій війні перемогли американці. Так працює пропаганда. Я хотів би у наших запитати: ви що, соромитеся? Вам соромно за подвиг наших дідусів? Ваші дідусі були родичами Йосипа Віссаріоновича? Адже початок Великої Вітчизняної війни призвів до краху нацизму – чому це не сказати? Так, геополітика, кожен грав у свою дипломатичну війнушку – це було. І мовчазне спостерігання за походом Гітлера Європою – він Париж взяв на 14-й день. Втрати найстрашніші були в перші два роки війни, мало не один до десяти. Але це вже стосується Сталіна, історичних подій того часу, а не наших дідусів.

- Професор Могилянки, пані Наталя Кулик, ще 10 років тому сказала в інтерв'ю: "Колективна пам'ять завжди вибіркова, бо вона містить те, що або спільнота боїться забути, або боїться згадувати".

- Не треба боятися ані того, ані іншого. Не треба боятися ані історії свого народу, ані історії своєї родини, і не треба боятися забувати. Макіавеллі говорив, що війни починають, коли хочуть, а закінчують, коли можуть. США, Європа 3,5 року чекали до відкриття другого фронту. Чимось здалеку нам допомагали. Дивилися, чим закінчиться, і тільки після Сталінградської битви їхні аналітики ухвалили рішення, що таки Радянський Союз надере дупу Гітлеру. США, Великобританія вчинили так, як їхні правителі вважали за потрібне на той момент часу. 1944 рік – відкриття другого фронту. Як же можна так перекручувати історію і говорити, що все це Європа. Моя сім'я знає, що таке гетто, знає про звірства у Вінниці в часи людини, якій зараз у Вінниці ставлять пам'ятник. Воїнів ОУН-УПА сьогодні зводять у ранг героїв, тому що вони боролися з комунізмом, з коричневою чумою. Але вони боролися з комунізмом, за вільну Україну, у лавах нацистської армії, вішали комуністів, а мої два дідусі були комуністами, і що мені тепер робити? Це історія моєї країни, а отже, історія моєї родини. Чи можна це пробачити – думаю, що з часом, так. Можна це забути? Ні. Коли ми бачимо ходу хлопчиків і дівчаток, які підкидають руку для зігування, ви мені хочете прищепити цей патріотизм український? Цю межу перетинати не можна. Зараз слово "патріот" спаплюжено до неподобства. Для мене патріотизм повинен бути тихим, спокійним, неагресивним. Не кидай недопалки, сплачуй податки і намагайся говорити правду. Тому що коли твоєю країною повністю керують ззовні, а це сьогодні на 100%, то патріотизм, повзаючи на колінах, – це жалюгідне видовище. Я патріот своєї країни, а ви примушуєте мене бути патріотом МВФ, НАТО тощо. Патріотизм не може бути без почуття гідності – не можна бути приниженим патріотом.

- Це називається холуйством.

- Так, сьогоднішня гра у псевдопатріотизм – це холуйство, приниження напоказ. Це як у Жванецького: важко повзати на колінах із високо піднятою головою. А Салтиков-Щедрін говорив: "У нас патріотизмом підміняють чорні справи". У нас чиновники крадуть, грабують свою країну, а на свята надівають вишиванку і кричать "Слава Україні".

- Читаючи звіти про стан економіки СРСР у 41–44 роках, знаходжу такі цифри: після другої половини 42-го року продукція оборонної галузі збільшилася понад вдвічі, порівняно з 40-м роком. СРСР випередив Німеччину у виробництві танків, стрілецької зброї. Неможливо, щоб тоді відбувалося те, про що всі в сучасній Україні знають як "Укроборонпром". 

- "Вставай, страна огромная!" – це більше ніж пісня. Встали всі – від малого до великого.  Працювала вся величезна країна на цю перемогу, поки американці й англійці щось нам надсилали. Такий був менталітет багатонаціонального радянського народу. Я не сталініст, але не можна ж так однобоко. Він тиран, знищив мільйони людей, але побудував країну.  А чого пів України так вихваляє сьогодні Лукашенка? Я не проводжу паралелі, однак щось подобається людям у цьому правлінні. Тому що якщо побудували там дорогу, то вона не розвалюється з першим снігом, тому що Батька руки відірве. Той час треба вивчати. Чудово Альберт Ейнштейн сказав: "Ті, хто радісно маршує в строю під музику, отримали головний мозок помилково: для них і спинного було б достатньо". А патріотизм, зведений у ранг професії – коли за патріотизм платять, – це взагалі огидно. А що стосується примирення, то Віктор Цой, який був більше ніж співак свого покоління, сказав: "Люди не можуть думати однаково, але розуміти один одного повинні. На те вони й люди". Як можна одночасно відзначати День визволення Києва від фашистської чуми і глумитися над пам'ятником Ватутіну? Це ж речі несумісні. Сьогодні Жукову відкривають барельєфи в багатьох європейських країнах, а ми соромимося. Чому Жукова не можна, а Бандеру можна? У гуманітарному плані, історичному нас дуже важко об'єднати і дуже легко роз'єднати. Але, з огляду на те, що в сучасній Україні, слава Богу, немає єдиної ідеології, я не дуже розумію, що таке декомунізація.

112.ua

- Відділ соціокультурних і етнонаціональних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень у записці, яка називається "Концептуальні засади національної політики пам'яті", дає таку рекомендацію: "З огляду на значну інерційність змін у суспільних поглядах щодо такої категорії, як історична пам'ять, акселерація процесу впровадження нового наративу може викликати відторгнення новацій у певних групах громадян і створювати напруженість відносин між центром і регіонами. Варто утримуватися і від екстремальних засобів боротьби з залишками радянської символіки (примусової ліквідації монументів, нав'язування з центру незначущих перейменувань топонімів, відміни усталених у свідомості громадян похилого віку радянських свят та церемоній). Так, замість демонтажу або руйнації анахронічних пам'ятників пропонується (за практикою деяких східноєвропейських країн) переносити їх до спеціально відведених та віддалених місць, створювати „парки комуністичної/тоталітарної епохи". До існуючих свят радянської доби ширше впроваджувати святкування схожих за змістом міжнародних свят („День праці", „День матері") або змінювати назви існуючих („День Перемоги у Другій світовій війні"). Але при цьому цілеспрямовано здійснювати процес декомунізації й деколонізації історичної пам'яті Українського народу".

Новини за темою


- З нас хочуть зробити мавп. Пушкін казав, що неповага до своїх предків – це перший імпульс аморальності. Те, що ви прочитали зараз, Павле, – це спроба насадження єдиної ідеологічної доктрини. Сьогодні в шкільних підручниках історії немає нічого про ВВВ – там взагалі все інше. Слава Богу, що багато наших дідусів до цього не дожили, бо у багатьох із них виникло б природне запитання: а для чого ми жили, воювали, звільняли?  Чому ви не вчите своїх дітей тому, що ми робили? Я не применшую значення протестів людей сьогодні – це демократія. Але у нас не демократія, а хаос, анархія. Демократія – це дотримання процедури і законності, а у нас, якщо ти активіст, праворадикал, тебе підтримує американське посольство і якщо ти ще до цього отримуєш гранти від деяких донорських фондів Сороса, то ти можеш на території країни робити все що завгодно. З того, що ви зачитали, то мені, як одеситу, потрібно забути, що Одеса – місто-герой? Мине і ця влада, і скасуємо всю цю нісенітницю. Це спроба зробити якихось нових українців?  Якщо не припинити розколювати суспільство, то від розколу суспільства до розколу держави 2–3 кроки. Ті, хто намагається пропагувати чужі для більшої частини громадян України цінності, мають на меті саме розкол держави. Що стосується війни з пам'ятниками. Пам'ятники – це увічнення якоїсь події або особи. Виходить, що праворадикали воюють з історією моєї країни. Війна з історією погано закінчується для народу, для етносу, для держави – її буде програно.

- Освітній портал "Академія" наводить дані, що під час німецької окупації нашої землі "не уникли нищення заклади освіти, культури, охорони здоров’я. Зруйновано 33 тис. будівель шкіл, ВНЗ, технікумів, науково-дослідних інститутів, 20 тис. бібліотек, 18 тис. медичних установ, а також багато театрів, музеїв, інших закладів культури". А портал "Слово і діло" в серпні 17-го року наводив такі дані: "Починаючи з 1991 року по всій країні припинили роботу близько 5000 середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Якщо в 91-92 навчальному році на одного педагога припадало 15 школярів, то на 17-й рік – 8. Останніми роками відсоток охоплення дітей середньою освітою зменшується". Уже за новітньої історії у нас припиняють роботу тисячі загальноосвітніх закладів, лікарні.                           

- Був план "Ост", для того щоб брати звідси рабську силу. Нацисти знищували освіту з певною і дуже чіткою метою: їм потрібні були раби. Вони це робили свідомо. Сьогодні ж все знищується неусвідомлено - це бездарність правління, це абсолютне нерозуміння власної місії нашою всією політичною елітою. Ми живемо в епоху великих подій і маленьких людей. Вони ж не руйнують школи, бо їм так хочеться. Просто все, що було побудовано в Радянському Союзі, стає непридатним. Кіра Муратова сказала: "політика – це боротьба боротьби з боротьбою". Ми всі 30 років боремося, нам не до бібліотек. Тому польський кордон забито, а Харківський університет посідає 491-ше місце в рейтингу 500 університетів світу. Радянська система освіти була визнана однією з найкращих, фундаментальних у світі, а української системи освіти немає. Ми від радянської хочемо відхреститися, так давайте якусь систему виробимо сучасної освіти. Кого ми шануємо? Бандеру, Шухевича і все? Які фронти й армії звільняли Київ, Одесу? Показуйте, розповідайте про цих людей. Чому ви цього соромитеся? Але коли цю націоналістичну розкольницьку політику проводили Порошенко, В'ятрович, мені це було зрозуміло. Але ж рік уже Володимир Олександрович Зеленський. Мені здавалося, що прийшла людина з нормальними поглядами. Але нічого: квоти, мова. Чому мені не дозволяють дивитися фільми? Хіба фільми студії "95 Квартал" не продаються в Росії? Чому там можуть дивитися, а я не можу дивитися російські фільми? Тому що хтось там з акторів підтримує Путіна? Не плутайте Божий дар з яєчнею.

112.ua

- Але фільм "Слуга народу" заборонили там.

- Це технологія приходу до влади простого хлопця з народу, це геніальна історія, кимось придумана. Цей фільм зробив президентом України Володимира Зеленського. Поєднання двох факторів: ненависті більшості людей до режиму Порошенка і поява у свідомості людей образу Голобородька. Ніхто з нас же не знав, хто такий Зеленський. У нас був образ чудового, талановитого, харизматичного актора Зеленського і був образ Голобородька - головної його ролі. І 73% людей сказали: так, іди вчися і ставай президентом. Але ось уже рік ми чекаємо, і мені дуже не подобається те, що відбувається в моїй країні. Нічого не змінюється.

- З 1929 по 1939 рік демографічні втрати українців становили 5,8 млн. Це враховуючи колективізацію, голод, великий терор. З 1991 року в Україні таких катаклізмів не було. Але перепис населення в 2001 році показав, що нас уже не 52 млн, а 48,5. А за переписом, який провела чинна влада, за своєю методою нас уже 37,3 млн. Хоча Держстат стверджує, що нас 41,9 млн. Які тут можна зробити висновки?

- Людям можна заткнути рота, але не можна заборонити думати. Демографія має чітко визначені фактори. Величезна трудова міграція, тому що люди не знаходять щастя у власній країні. Держава в особі державних інституцій робить усе можливе, щоб випровадити звідси здорове молоде населення. Тобто багатомільйонна трудова міграція - це перше. Друге - абсолютно катастрофічний стан охорони здоров'я. Абсолютно катастрофічний баланс народжуваності й смертності. Якщо я не помиляюся, за останніми даними, на 100 смертей 64 народжених. Жити стає дедалі гірше, тому що бездарі, профнепридатні. Нині настала епоха дуже щасливих двієчників. Третє - люди не відчувають, що вони в безпеці. Адже тікають з країни не тільки за зарплатою. Біжать за безпекою на вулицях. Біжать звідти, де поліцію страшно викликати, де тебе можуть образити, забрати в тебе бізнес, де нічого неможливо довести в суді. А якщо ти безправний, ти перетворюєшся з громадянина на холопа. А люди не хочуть бути холопами. Нині неможливо знайти кваліфікованих робітників багатьох професій. Вони їдуть.

- Є й "успіхи". Порівняно з 1994 роком, на сьогодні держслужбовців побільшало майже увосьмеро – це чиновники, яких ми з вами годуємо.                                 

- Без держчиновників жодна держава жити не може, але в нас слово "бюрократ" просто зіпсовано. Ніхто не живе на зарплату - тотальна корупція. Зараз хочуть ввести посаду віце-прем'єра з космосу. У нас космосу немає, "Укроборонпром" воює з "Антоновим", але нам ще не вистачає віце-прем'єра з космосу. Що державі від цього? Нічого. Половину міністерств можна розігнати - ніхто і не помітить. Уряд не працює, нічого ж у країні не змінюється. Люди виживають самостійно, вони давно відокремилися від державних інституцій.

- Покійний Каха Бендукідзе, коли прибирав міністерство, дивився на галузь: якщо працює – добре, якщо починалися якісь негаразди – треба залишити.                             

- Треба уряд відправити у відпустку на 90 днів. І нічого не трапиться. Залишити тільки МОЗ. Для чого потрібен такий концерн в його нинішньому вигляді, як "Укроборонпром"? 96 підприємств входять до цього концерну. І що, країна протягом 6 років військових дій на Донбасі не здатна побудувати патронний завод. Пан Абромавічус може пояснити, що він створив за ці 8 місяців? Хто буде відповідальним за попередні 5 років, які висновки зроблено? А якщо ми сьогодні розформуємо "Укравтодор"? Нічого не станеться. Давайте безпосередньо бюджетні гроші, минаючи цю прокладку, робіть тендери серед компаній. Це все прокладки, наскрізь просочені корупцією. В Україні є морські порти. Навіщо створили Адміністрацію морських портів України? Це така сама прокладка зверху із зарплатами в 200-300 тис. грн. Портовики працюють, щоб платити зарплати чиновникам з АМПУ. Давайте ліквідувати всі ці надбудови та будувати якусь сучасну модель економіки, сучасну, керовану модель державного управління. Але для цього треба вміти будувати, а ті, хто сьогодні прийшли до влади, занадто далекі від таких понять, як стратегічне мислення, управління державою, вертикаль/горизонталь державного управління.

- У період німецької окупації, згідно з порталом "Академія", "…відступаючи з території України, окупаційна німецька влада організувала вивіз до Німеччини 3,9 млн голів худоби, 4,4 млн свиней, 5,5 млн овець і кіз, майже 3 млн коней. Були також вивезені з України мільйони тонн сільськогосподарської продукції та чорноземів". Нині в сучасній Україні ви давно бачили, щоб біля траси паслися череди корів, отари овець? 

- На святковому банкеті в 45-му році, присвяченому Дню Перемоги, Жуков сказав, що у світі вміють воювати три нації: Радянський Союз, югослави та німці. У німців дуже потужно працювала система. Німецька педантичність, обліковість і сьогодні видно. Німці хотіли поневолити весь світ, тому вони повинні були годувати себе, армію, яка збільшувалася.

 - Немає сьогодні окупанта, де зараз те велике поголів'я?                  

- А де сьогодні Миколаївський судноремонтний, суднобудівний завод? Де підприємства, які дісталися нам у спадок від СРСР? Де авіакосмічна галузь?

112.ua

- Львівський автобусний тощо. 

- Так, а в якому стані Крюківський завод, який може будувати вагони? І не потрібні нам General Electric, і ті, які були в користуванні. Окупанта зараз немає, але є сили за океаном, зацікавлені в знищенні всієї виробничої сфери України, зацікавлені в привласненні всіх ресурсів і надр України, зацікавлені в тому, щоб у нас геть було зруйновано всю ту виробничо-економічну сферу, яка створює щось. Тому планово знищують підприємства, порти - усе те, що мало служити на благо економіки України. Сьогодні відбувається анексія нашого суверенітету в цих деклараціях з МВФ, у цих хочухах транснаціоналів. Навіщо ми підписали контракт на мільярд? Щоб сюди приходили ці труни на колесах? Я бачив ці електровози General Electriс. Це катастрофа. Але американці підтримують свого виробника, платять їм зарплату, створюють їм робочі місця і ще на бідній Україні заробляють гроші. Тому що ціна, за якою Україна погодилася купувати це чудовисько, в 2,5 рази вище, ніж аналогічні електровози, продані до Казахстану. Але, на відміну від Казахстану, український Крюківський, якщо туди трохи інвестувати грошей, запросто може це робити. Ось і подумайте, яка диверсія – економічна, фінансова, гуманітарна – відбувається щодо нашої країни, щодо єдиної, сильної України. Український газ видобуває українська компанія. Чому ми повинні платити такі шалені тарифи? Це ж наш газ. На нашому газі Коболєв і компанія, всі ці члени Наглядової ради "Нафтогазу" - агенти західного впливу, заробляють десятки мільйонів доларів. Сьогодні заговорили про те, що на землі не вистачає ресурсів, їжі, питної води. Почали з'являтися епідемії, війни, конфлікти. Це ж не просто так. Глобальний світ не мислить, як дожити до наступного бюджету, а мислить десятиліттями, століттями. Вони що, борються з корупцією? Ні, вони дозволяють політичній верхівці корумпованих країн третього світу жити в європах. Головне, вивозьте гроші зі своїх країн. Їхнє завдання – не допустити, щоб 40 млн українців почали жити заможно, бо тоді може їм не вистачити питної води, продовольства. Вони йдуть на те, що якщо хтось вивозить звідси контрабандою потян лісу, то ці гроші не працюють на українську економіку, а вони їх міняють на квартири, будинки, яхти окремим представникам. І західні служби кажуть: нормально. Скільки вас там – 200? Живіть пристойно. А народ ваш повинен затягувати паски, бо замало всього і на всіх не вистачить. Так само транснаціональний Захід вчиніє не тільки з Україною, а з багатьма невеликими тоталітарними країнами.

- У книжці "Сповідь економічного вбивці" саме про таке можна прочитати.

- Так. А ось у Саудівській Аравії не будують університети. Всі вчаться в європейських й американських університетах, а потім повертаються. Вони будують будинки, дороги, аеропорти.

- А Лі Куан Ю весь судочин сінгапурський вивів через Британію і тоді вдалося навести лад. 

- Лі Куан Ю ше й говорив: якщо неправильно управляти країною, то всі розумні люди поїдуть. Це про Україну нині. Нині в багатьох сім'ях, де дітям 13 років, вже замислюються про те, щоб дати дітям освіту за кордоном. У статистиці трудових мігрантів вони взагалі не виїжджають із країни, немає чиновників, прокурорів, суддів, поліцейських. І подивіться, хто найбільше під час кризи скуповує нерухомість - ці самі категорії людей. Нашій новій владі вже рік, а я не можу зрозуміти: куди ми йдемо, яку модель економічну ми будуємо або ми нічого не будуємо, куди ми йдемо з погляду моделі охорони здоров'я. Але тут нам кажуть, куди йти. У меморандумі з МВФ, де Зеленський поставив підпис, чітко записано: ви зобов'язані продовжувати медичну реформу Супрун. А це не реформа, а вбивство залишків вітчизняної медицини. Борис Тодуров сказав, що якщо цю реформу буде продовжено, то весь медичний світ вийде на страйк. Куди ми йдемо в галузі освіти? Ви націю кого хочете виховати, ви кому хочете сподобатися? Колективному Заходу? А де ж почуття власної гідності? А вони що, нас озолотили, що ми так перед ними принижуємося? Знати треба правду, а сьогоднішню історію перетворюють на ідеологію.

112.ua

- А чому, на вашу думку, не діє гасло: "Ми різні, тому єдині".

- Тому що завдання українських політиків не зробити нас різними, але єдиними. Вони грають на тому, що ми різні, грають кожен на свій електорат, грають саме на різницях, на різних почуттях, на різному ставленні до історичних подій, грають саме на протиріччях у суспільстві. І замість того щоб різні ставали єдиними, політики роблять все, щоб було навпаки. Різниця – це різний електорат різних політиків, а якби ми стали єдиними в гуманітарній галузі, то багато хто з нинішніх політиків взагалі би не знав, що йому робити. Ніяких досягнень в економіці немає, в галузі культури, охорони здоров'я, освіти – немає. Ось і поїхали: мовне питання, пам'ятники, декомунізація. Ось на цьому дуже легко грати, дуже легко чіпляти людину, тому що це емоція, а на таких емоціях дуже легко будувати свою політичну стратегію. Саме цим і займається переважна більшість українських політиків приблизно років 15.

Новини за темою

- Чому радянський народ не знищив деспота Сталіна після того, як знищив ката Гітлера?

- Я вивчав багато документів про сталінський період правління. Сталін – багатогранна особистість. Створити таку ситуацію, щоб 250 млн людей одночасно тебе боялися і боготворили, страх і обожнювання! Це він створив в країні. А не знесли тому, що обожнювання його було вище, ніж страх. Ну і тоді ж не було інтернету, відкритої інформації і соцмереж. Тоді люди мало що знали. Сталін – це образ, який вміло створювали ідеологічні відділи і департаменти. Все це було заточено на єдину мету. На ваше запитання немає відповіді, тому що історія не знає умовного способу. Мені здається, що єдина людина, яку побоювався цей тиран, це був Жуков. Він боявся порівняння авторитетів.

- Страх перед народом теж був. Тому мільйонна демобілізація не відбулася після війни.

- А навіщо наші їздять у кортежі з 15 машин? Навіщо така охорона? Навіщо така челядь?

- Як людина, Дмитро Співак, скажіть, якою повинна бути ідея, щоб ви могли в  ім’я її торжества когось вбити?

- Немає такої ідеї, в ім'я якої я міг би вбити людину. А ось чисто емоційно, якщо б я відчув загрозу для життя своїх близьких людей, напевно, я би міг це зробити. Я не хочу жити для торжества революції. Гюго сказав: злидні ведуть до революції, а революція – до злиднів. Я хочу, щоб якщо з'являться великі ідеї, то ми би за них боролися цивілізованим шляхом, а не через кров, бруд, агресію і вбивства.

- Я вам дякую за сьогоднішню розмову. Я думаю, що ми з вами і наші глядачі в ці дні вшанують пам'ять загиблих, тих, хто захищав від окупанта українську землю¸ і тих, хто поліг, коли виганяв його зі свого обійстя.

- Дякую.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>