Чиновникам з НАТО приємно, що Україна настільки серйозно ставиться до ідеї вступу в Альянс

Флеш-інтерв’ю глави місії України при НАТО Вадима Пристайка для телеканалу "112 Україна"

Чиновникам з НАТО приємно, що Україна настільки серйозно ставиться до ідеї вступу в Альянс
Вадим Пристайко 112.ua

Вадим Пристайко

Глава місії України при НАТО

Флеш-інтерв’ю глави місії України при НАТО Вадима Пристайка для телеканалу "112 Україна"

- Доброго дня, пане Вадиме! Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що вступ до НАТО – це справа не двох, але і не 30 років. Це, за його словами, середньострокова перспектива. Як гадаєте ви?

- Хочу вам сказати, що, по-перше, 30 стає символічною цифрою в НАТО. Як ви знаєте, протягом останнього саміту було прийнято рішення, що у відповідь на російську агресію НАТО започаткує ініціативу "4 по 30", що означає 30 батальйонних груп, 30 кораблів, 30 ескадрилей літаків мають бути готові до відсічі Росії протягом 30 днів. Крім того, ми зараз знаємо, що розпочались переговори щодо 30-го члена НАТО. Тут я з міністром Клімкіним згоден - стати 30-м членом Україна вже не встигне. Але якщо ми будемо працювати, ми спокійно можемо стати 31-м чи 32-м членом НАТО. Як ви знаєте, альянс розглядає окрім Македонії ще три країни, серед яких Боснія і Герцеговина, Грузія й Україна, як ті країни, які готові і готуються стати членом альянсу. Питання про те, що говорив міністр Клімкін, яким чином ми готуємось у цьому процесі.

Новини за темою

- Які головні завдання ви б окреслили для України на цей поточний рік щодо перспективи курсу на НАТО?

- Найбільш важливим завданням, я вважаю, залишається не тільки для України, а й для всіх її дипломатичних представництв, включно з цією місією, - це захист нашої держави у цій війні, яку ми ведемо. Від цього всі наші плани ми і ведемо. Що стосується захисту нашої держави, ми маємо зробити все необхідне, щоб наша армія стала спроможною відбити агресора, щоб наше суспільство було спроможне перемогти у гібридній війні. Ну а результат, вступ в НАТО, - це як остаточне завершення процесу, коли Україна стане одним із членів найсильнішого у світі альянсу.

- Зміни до Конституції, які Верховна Рада проголосувала у першому читанні, тепер очікуємо, що в лютому їх затвердять уже в другому читанні, - це про курс України до ЄС та НАТО. Чи всі країни, які є членами НАТО, закріплюють такі зміни у своїх конституціях? Як ви гадаєте, чи допоможе саме це набуттю членства в альянсі?

- Я вважаю, що це допоможе набуттю членства в альянсі тим, що Україна консолідує свої зусилля, зусилля всіх політичних партій. Ми з вами спостерігаємо процес, коли вже сформувався консенсус серед політичних сил. Так, у нашому демократичному суспільстві є сили, які не вважають необхідним цей крок з різних причин, ми не будемо їх зараз обговорювати, але разом з тим, більшість населення і більшість політичних сил підтримують цей курс. Що стосується закріплення чи незакріплення в Конституції, то це не обов’язковий крок, не всі члени альянсу мали такі положення у своїх конституціях. Реакція НАТО на цей крок стримана, офіційна реакція про те, що це рішення України, українського народу і це поважають у НАТО. Неофіційно, можу сказати вам, що іноді нам кажуть, що "ви знаєте, нам приємно як організації те, що Україна не лише бачить своє майбутнє в цій організації, а настільки серйозно ставиться, що навіть закріплює у своїй власній Конституції".

- Чи всі країни, які є в НАТО, перед цим ухвалювали відповідні зміни?

- Ні, це в принципі, не обов’язково. Наша задача – ми не ставимо умовою "ми закріплюємо і тоді ви нас сприймаєте". Ми робимо це для того, щоб наше суспільство консолідувалось навколо самої цієї ідеї.

Новини за темою

- Американський корабель Fort McHenry напередодні увійшов у води Чорного моря. Раніше ви заявляли, що такі заходи – це підтримка України після інциденту в Керченській протоці. Але все-таки кораблі часто заходять у Чорне море. В чому саме полягає ця підтримка?

- Якщо читати офіційну заяву міністерства оборони США про захід цього корабля в акваторію Чорного моря, то можна зрозуміти те, що корабель заходить для надання підтримки "союзникам і партнерам НАТО", як там написано. В Чорному морі є три союзники НАТО – Болгарія, Румунія і Туреччина – і два партнери – Україна і Грузія. Тобто математика доволі проста, можна зрозуміти, кого має на увазі американське військове відомство. В принципі, в управі є постійно діючі групи - зараз, наприклад, одну з груп очолили Нідерланди, а нідерландський корабель тільки-тільки почав керування, вони теж збираються зайти в Чорне море. Інтенсивність заходжень цих кораблів зросла. Минулого року, наприклад, дві групи одночасно заходили в Чорне море, такого раніше не спостерігалось. Існує доктрина Монтре, яке обмежує кількість і тоннаж військових кораблів, які не належать країнам басейну Чорного моря, а також те, скільки вони можуть перебувати в Чорному морі - в принципі, цим обмежуються можливості ще більшого розширення перебування НАТО там. Тому відбувається такий ротаційний принцип - одні ввійшли, інші вийшли.

- Чи можливо, що в Азовське море теж будуть заходити кораблі НАТО?

-  Азовське море – специфічне море. Це наймілкіше море на планеті. Захід у нього військових кораблів – це складний навігаційний процес сам по собі. Є специфічна процедура входження в це море - вільний прохід усіх кораблів країн, які розділяють це море, тобто українських і російських, а всі інші мали отримати дозвіл від Росії й України, як від країн, які поділяють це море. Очевидно, і Росія вже про це заявила, що вона не буде надавати можливості нікому заходити. І крім того, затримує ще й торгові кораблі. Тобто цей процес значно ускладнений, не бачу, чому б НАТО ішло на провокації. В принципі, НАТО нікого не збирається провокувати, Росію в першу чергу.

- Екс-посол США Хербст заявив, що Україна може отримати зброю в першому кварталі цього року. Ідеться, зокрема, про протикорабельні ракети "Гарпун". Як ви гадаєте, чи не загострить це ситуацію в Керченській протоці, зважаючи на ті події, які відбувались наприкінці минулого року?

- Ми маємо мати зброю, яка здатна захистити наші кораблі й інтереси, в цьому конкретному випадку ми поділяємо ту позицію, яка оголошується нашими найближчими союзниками, і керівництво нашої держави говорило і показувало не раз досягнення нашого власного будівництва - крилата ракета і протикорабельна ракета, які, ми сподіваємось, цього року будуть прийняті на озброєння. Те, що ми отримаємо зброю від США – це дозволяє нам наростити цей щит значно швидше, ніж би ми це робили своїми силами. В цьому є користь і протитанкових ракет, а тепер і протикорабельних ракет, а також інших, не хотів би обговорювати, які саме питання ми обговорюємо зараз із США та іншими деякими союзниками, але є цілий комплекс, який нам необхідний, щоб захистити наше Азовське море.

- Є ініціатива ЄС створити спільні збройні сили. Чим це буде відрізнятися від НАТО, чи буде туди входити Україна та які перспективи їх створення?

- Я посол України в НАТО, і мені простіше говорити про альянс. Ми бачимо, що саме альянс дозволяє захистити наші інтереси, хоча б тому, що американські і канадські збройні сили тут діють разом із європейськими. Тобто басейн, з якого черпаються зусилля чи черпаються збройні сили, він, власне, один і той самий, але в НАТО ще плюс США і Канада, що очевидно, значно змінює баланс сил. Вважаю, що Україні треба зосередити всі свої зусилля на вступі до НАТО. Те, що ми маємо взаємодіяти зі збройними силами країн ЄС і також членів альянсу, не виникає ніякого сумніву. Окрім того, нам дуже цікаво, що стосується роботи у військо-технічній сфері - конструювання зброї, вихід на спільні ринки, взаємна мережа, миротворчі операції - все, що ЄС і його майбутні збройні сили, якщо вони будуть створені, зможуть запропонувати.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>