banner banner banner banner

Артур Палатний: Бізнес має виробити імунітет до коронавірусів так само, як і організм людини

Згідно з дослідженням Європейської бізнес асоціації, кожен п’ятий підприємець в Україні розглядає можливість закриття бізнесу через карантин. Про те, хто переживе цю кризу, як зміниться український бізнес після пандемії та як за допомогою сучасних технологій використати ситуацію з користю для себе, ми поговорили з Артуром Палатним, народним депутатом України VII-VIII скликань, який очолював Комітет ВРУ з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму дві каденції поспіль.

Артур Палатний: Бізнес має виробити імунітет до коронавірусів так само, як і організм людини
112.ua

Артур Палатний

Народний депутат України VII та VIII скликань

Згідно з дослідженням Європейської бізнес асоціації, кожен п’ятий підприємець в Україні розглядає можливість закриття бізнесу через карантин. Про те, хто переживе цю кризу, як зміниться український бізнес після пандемії та як за допомогою сучасних технологій використати ситуацію з користю для себе, ми поговорили з Артуром Палатним, народним депутатом України VII-VIII скликань, який очолював Комітет ВРУ з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму дві каденції поспіль.

Наскільки глибокою і тривалою може бути рецесія в Україні внаслідок карантину?

На мою думку, вона триватиме принаймні до кінця 2021 року. За оновленим прогнозом МВФ, протягом року економіка просяде на 7,7%, а наступного року покаже стримане зростання на рівні 3-4%. Найскладніша ситуація в галузях, які повністю зупинилися — туризм, транспорт, ресторанний бізнес, послуги. Кожен другий бізнес в цих нішах може закритися, відповідно відчутно зросте кількість безробітних. Проте, на жаль, навіть ті, хто залишиться з роботою, жити стане гірше. Частину грошей "з’їдять" інфляція і девальвація. Тож наступні півтора-два роки будуть дійсно складними.

Натомість низка інших бізнесів зростають рекордними темпами — служби доставки, рітейл, супермаркети.

Зараз зростають великі технологічні бізнеси або ті, що пов’язані з базовими потребами в продуктах харчування, медичних препаратах, тощо. Це збереження робочих місць і податки. Натомість катастрофічна ситуація у малого бізнеса, у самозайнятого населення. Ми бачимо подекуди нерівні умови, і цю помилку владі потрібно виправити якомога швидше. Наприклад, Макдональдз, який пережив багато криз і цю переживе, має право продавати каву з собою, а маленька кав’ярня, яка годує декілька українських родин, такого права чомусь не має і опинилася на межі банкрутства. Ті ж супермаркети, які працюють з обмеженнями щодо кількості людей на квадратний метр та наявності масок. Чому в такому ж режимі не можуть працювати меблеві магазини чи магазини посуду? Виходить що нібито всі рівні, але хтось рівніший на інших. Це потрібно виправити і дозволити бізнесу працювати.

Запропонований Урядом 5-кроковий план виходу з карантину це як раз і передбачає. Ви згодні з їхніми пропозиціями?

По-перше, позитив у тому, що ця дорожня карта є свідченням здатності нового Уряду вчитися на помилках. Тому що невдоволення суспільства комунікаціїєю з питань обмежень подекуди були абсолютно виправданими. Зараз ми маємо артикульований Урядом конкретний план. Знаємо, до чого готуватися у разі, якщо епідеміологічна крива піде вниз. Зрозуміло, нам всім важко жити в чотирьох стінах, але в першу чергу я вітаю наміри дозволити бізнесу працювати. Сподіваюся, що ринки продовольчі вікриють, як і запланували, щоби фермери могли збувати продукцію, годувати свої сім’ї, утримувати господарство. Своєчасним, на мою думку, є відкриття кав’ярень, мийок, магазинів, перукарень, адже це теж доходи сотень тисяч українців. В нас і без карантину половина населення на межі бідності. Тому люди повинні мати можливість заробляти гроші, в іншому випадку — обвал економіки і загострення гуманітарної ситуації, у порівнянні з цим наслідки пандемії можуть показатися нам квіточками.

Пандемія назавжди змінить світ. Міняється звичний уклад життя, країни вже стають більше централізованими, трансформуються бізнес-моделі. Чи зможе український бізнес адаптуватися до посткарантинної дійсності?

Я дивлюся в майбутнє з оптимізмом. Пандемія змусить всіх переглянути пріоритети, усвідомити ризики та в підсумку стати міцнішими. Найважливіший позитивний ефект, який ми вже отримали, — діджиталізація. Карантин за два місяці зробив в цьому напрямку більше, ніж всі уряди України. Перехід з офлайну в онлайн стане трендом. Багато людей досі не усвідомлюють всіх можливостей і переваг цифри. Наприклад, приватні клініки в Україні ще кілька років тому впровадили телемедицину — дистанційні консультації з лікарями. Попри всі переваги такий формат не користувався попитом. Такі консультації дешевші, не потрібно витрачати гроші і час на дорогу, але більшість пацієнтів звикли до особистого спілкування з лікарем і перелаштовуватися не хотіли. Зараз, коли всі усвідомили, що кожна поїздка на таксі може становити небезпеку для здоров’я, телемедицина нарешті почала користуватися попитом. Фітнес-тренери, які через карантин залишилися без роботи, стали заробляти на онлайн-тренуваннях в ютубі, фейсбуці та інших сервісах. Цей ефект залишиться після пандемії. Карантин змушує пробувати те, на що раніше більшість українців не наважувалися: замовляти онлайн їжу, продукти з магазину, доставку ліків, тощо. За даними різних e-commerce платформ, в 2019 році тільки 7 млн українців здійснювали регулярні покупки онлайн, хоча інтернетом користується більше 70% населення. Після карантину обсяг онлайн-комерції зросте, а українці переконаються, що замовляти на сайтах та платити в інтернеті зручно та вигідно. Отже цифровізація стане маст-хевом для всіх бізнесів, і це матиме позитивний ефект для всієї економіки. Власне Уряд вже фактично оголосив перехід до "безконтактної економіки". Це великий плюс.

Але будуть і негативні наслідки. Наприклад, переведення співробітників на дистанційний режим роботи може обвалити ринок комерційної нерухомості. А це не тільки робочі місця, але й пов’язані галузі — будівництво, виробництво будівельних матеріалів, тощо.

Низку галузей накриє стагнація, натомість інші будуть зростати і дещо компенсувати втрати національної економіки. Зараз дійсно мільйони українців перейшли на віддалену роботу. Роботодавці відчувають переваги. Не потрібно орендувати та утримувати дорогий офіс. Багатьом підприємцям він вартує 10-20% всіх видатків. Отже деякі компанії можуть залишитися на дистанційному форматі. Відповідно це потребуватиме якісної хмарної інфраструктури, забезпечення стабільного з’єднання, безпеки даних. Це дасть збільшення попиту на послуги IT-компаній, тож їх кількість зростатиме. Ви знаєте, що за підсумками 2019 року на IT припадало 20% всього сервісного експорту, загалом $4,17 млрд. Тож в наступні роки галузь зростатиме по експоненті. З іншого боку та ж нерухомість теж стимулює розвиток технологій віртуальної та доповненої реальності. В багатьох країнах, наприклад, люди вже обирають житлову та офісну нерухомість онлайн — за допомогою панорамних турів або VR/AR шоломів. Ще один напрямок — фінтек. ВОЗ рекомендує обмежити використання паперових та металевих грошей. Сервіси для безконтактних платежів стрімко зростатимуть.

Є зворотній бік переводу працівників на віддалену роботу. На думку багатьох експертів, наслідком цього можуть стати звільнення. А це тисячі людей.

Прогнози коливаються від 15% до 50%. Це доволі травматичний, але не фатальний момент. По-перше, це спонукатиме людей розвивати навички самоорганізації і таймменеджменту, здобувати нові професійні знання. Для цього існує безліч освітніх онлайн-платформ, будь ласка, давайте навчатися і разом розвивати edtech. В кінцевому підсумку це зіграє в плюс і людям, і роботодавцям. Перші стануть більш кваліфікованими та затребуваними на ринку праці. Другі — зможуть оптимізувати витрати, зосередитися на підвищенні продуктивності та врешті будуть більше заробляти та більше сплачувати податків. У багатьох попереду чимало викликів, проте я закликаю сприймати їх як можливість для власного розвитку.

Щоби ви порадили бізнесу робити, задля більш менш безболісного виходу з карантину?

Не буду перелічувати очевидні кроки, як то піклування про здоров’я співробітників та відмову від некритичних видатків. Зараз час для світоглядних змін. Кожний власник бізнесу має усвідомити, що його власне майбутнє та майбутнє його команди залежатиме від кризостійкості. Бізнес повинен виробити імунітет до коронавірусів так само, як і організм людини. Бо пандемії та кризи траплятимуться завжди, можливо, дедалі частіше. Тож потрібно виконати "домашнє завдання": розробити стратегії реагування на кризу та стратегію виходу з неї, навчитися бути гнучкими та швидко приймати рішення. І, звісно, діджитал: все що може бути оцифрованим, має стати оцифрованим.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>