banner banner banner

Андрій Герус: Якщо йти на повідку в одного олігарха, як тоді будувати правила гри для інших?

Колишній інвестбанкір і член НКРЕКП, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних питань Андрій Герус відомий як людина з близького оточення президента Володимира Зеленського. Він брав участь у вирішенні найважливіших для енергетичного сектору України питань. З травня по листопад 2019 року Герус офіційно обіймав посаду представника президента України в Кабміні. 112.ua поговорив з ним про найбільш резонансні питання порядку денного, свідомо торкнувшись і тих із них, що лежать поза межами компетенції його комітету ВР.

Андрій Герус: Якщо йти на повідку в одного олігарха, як тоді будувати правила гри для інших?
112.ua

Андрій Герус

Народний депутат України, "Слуга народу"

Колишній інвестбанкір і член НКРЕКП, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних питань Андрій Герус відомий як людина з близького оточення президента Володимира Зеленського. Він брав участь у вирішенні найважливіших для енергетичного сектору України питань. З травня по листопад 2019 року Герус офіційно обіймав посаду представника президента України в Кабміні. 112.ua поговорив з ним про найбільш резонансні питання порядку денного, свідомо торкнувшись і тих із них, що лежать поза межами компетенції його комітету ВР.

Нещодавно в ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що Володимир Зеленський не виключає повного "перезавантаження" "Нафтогазу". Також він доручив прем'єр-міністру Олексію Гончаруку розібратися з великими преміями керівництву цієї держкомпанії. Чи означає це, що настають зміни і контракт з нинішнім головою правління Андрієм Коболєвим, найпевніше, не буде продовжено?

У НАК "Нафтогаз України" є наглядова рада. Під час ухвалення такого рішення (продовжити чи ні контракт із Коболєвим, - ред.) буде важлива його позиція. На сьогодні жодного рішення немає: його треба ухвалювати на підставі прагматичного, тверезого аналізу.

Тоді чому питання перезавантаження і зокрема премій повернулося до порядку денного?

Запитання (премій керівництву "Нафтогазу", - ред.) мало великий суспільний резонанс. На зустрічі президента і прем'єр-міністра (відбулася після публікації в мережі скандального аудіозапису нібито закритої наради, після чого Олексій Гончарук написав заяву про відставку, - ред.) порушувалася низка подібних питань, у тому числі і це. Воно було не єдиним – було ще кілька подібних питань. Зрозуміло, що торік всі готувалися до подій навколо контракту щодо транзиту, і всі займалися цим. Контракт із "Газпромом" підписали: я вважаю, що хороший контракт, і це успіх української сторони. Згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу, Україні було виплачено 3 млрд дол. У зв'язку з цим знову виникло питання бонусів і, відповідно, резонанс, який має в тому числі й емоційний характер.

До речі, а чи не знаково те, що під час переговорів із "Газпромом" на перших ролях був не Андрій Коболєв, а виконавчий директор держкомпанії Юрій Вітренко? Як радник Зеленського він брав участь у переговорах у "нормандському форматі"…

Юрій Вітренко історично вів питання арбітражів із "Газпромом". І він історично займався питанням взаємовідносин із цією компанією. Тому він має багаж знань із минулого, він дуже добре володіє ситуацією, знає аргументацію української сторони в міжнародних арбітражах. Він знає, які у нас є козирі, в чому наші сильні сторони в переговорах. Питання було б доречним, якби він, наприклад, все життя займався видобутком газу в Полтавській області, а потім поїхав на переговори із "Газпромом". Але Юрій Вітренко фактично і раніше цим займався. До того ж у команді "Нафтогазу" є певний розподіл зобов'язань. Андрій Володимирович Коболєв делегував їх членам команди: якщо Андрій Фаворов займається трейдингом газу і зараз курує "Укргазвидобування", то Юрій Вітренко займався міжнародними арбітражами і курував "Укрнафту".

Але давно відомо, що між двома топ-менеджерами конфлікт. Зокрема, у недавньому інтерв'ю виданню "Гордон" Вітренко визнав, що у них з Коболєвим різні погляди на те, як швидко і глибоко потрібно проводити трансформацію "Нафтогазу" і чи варто її робити взагалі. Він сказав: "У якийсь момент я відійшов убік і сказав Коболєву: "О'кей, вважаєш, що потрібно робити так – роби, зрештою, ти начальник". Результат ви бачите, у тому числі щодо інтер'єру".

Різне бачення — це така справа. Я думаю, що у багатьох може бути різне бачення. Але мета тут точно була одна: продовження контракту на транзит. І всі працювали для цієї мети, щоб ми могли підписати новий контракт, який би забезпечував економічні інтереси країни. В цьому випадку мета досягнута. Щодо того, які там розбіжності, які у них між собою взаємовідносини, це не мені коментувати, це краще запитати у них. Я бачу, що було наприкінці минулого року – результат був досягнутий, і це спільна заслуга всіх, хто працював у цьому напрямку.

Таким чином, сьогодні немає підстав вважати, що Юрій Вітренко – найбільш імовірний кандидат на посаду голови правління "Нафтогазу", якщо контракт з Коболєвим не буде продовжено?

Очільника правління "Нафтогазу" призначає наглядова рада, і там є ціла процедура…

Іншими словами, на процеси у "Нафтогазі" влада не впливає? Наглядова рада має неподільні повноваження?

Влада завжди має вплив на процес. Десь може бути слабшим, десь сильнішим. Десь певні процеси вибудувано таким чином, щоб політичний вплив влади було мінімізовано. Зокрема, наглядові ради передбачалися саме для того, щоб було більше рішень, ухвалених на підставі професійних підходів, і менше, виходячи з політичних мотивів. Але ми розуміємо, що якийсь вплив влади є. Наскільки мені відомо, сьогодні немає рішення, що кандидат А замість кандидата Б. Або кандидат Б замість кандидата В. І це до того ж все-таки непрофільне питання для нашого комітету, це компетенція Кабміну.

І все ж "Нафтогаз" - це одна з компаній, на яку вплив влади мінімальний?

Я не думаю, що воно зведене до нуля. "Нафтогаз" - це одна з компаній, у якої сформовано наглядову раду для ухвалення певних ключових рішень, базуючись на пріоритеті розвитку господарської діяльності компанії як бізнесу. Наглядова рада працює для того, щоб зробити "Нафтогаз", стратегію компанії і її реалізацію успішною, щоб платити дивіденди державі. Але знову-таки: хто сформував цю спостережну раду? Держава, Кабмін. Тому певний вплив держави є, особливо з урахуванням того, що це велика компанія в настільки чутливому секторі. Вона просто не може залишатися поза політичним процесом і впливом держави. До речі, вже з кінця минулого року величінь "Нафтогазу" і його вплив стали меншими в зв'язку з анбандлінгом, який було своєчасно проведено.

Так, але в нинішній конфігурації НАК все одно залишається стороною контракту з "Газпромом" (держкомпанія уклала стандартний договір на транспортування газу з незалежним оператором ("Оператор ГТС")…

Вони є оператором транзиту, але не здійснюють операційне управління за діяльністю ОГТСУ. Там окремий керівник, окремий менеджмент.

Який, будемо чесні, сформовано з вихідців із "Нафтогазу" (зокрема гендиректор ОГТСУ Макогон Сергій прийшов до НАК 2014 року, з 2015 року - член правління АТ "Укртрансгаз").

Всі люди десь колись працювали. Але ОГТСУ підпорядковується своїй наглядовій раді, Міністерству фінансів і Кабміну. І це, безумовно, певна демонополізація. Раніше "Нафтогаз" контролював видобуток газу, на "Укргазвидобування" припадає майже 75% у загальному питомому обсязі, близько 60% імпорту газу, і додатково до цього контролював ГТС. Тепер ГТС відокремлено. Доступ до труби важливий. І важливо, щоб він надавався на рівних умовах.

Якщо вже ми підійшли до теми "Укргазвидобування". Компанія не наростила, а навіть знизила обсяги видобутку товарного газу до 13,62 млрд куб. м газу, тоді як у 2018 році обсяг склав 13,78 млрд куб. м. Програму 20/20, якою передбачався вихід на заповітні 20 млрд куб. м, попри багатомільйонні вливання інвестицій з держбюджету було безнадійно провалено. Наскільки велике розчарування у зв'язку з цим у владних колах, можливо, що в результаті цей провал буде одним із аргументів на користь непродовження контракту з Коболєвим?

Звичайно, всі хотіли, щоб видобуток газу зріс. Для цього і проводилися певні заходи, запроваджувалася стимулювальна рента на газ.

(В ухваленій у першому читанні редакції закону змін у Податковий кодекс 1210 її пропонувалося скасувати, але в підсумку від цього відмовилися, - ред.)

Але збільшення видобутку не сталося. Ба більше, наскільки я розумію ситуацію, зростання обсягів видобутку не буде і в 2020 році. Звичайно ж, на політичному рівні всі хотіли, щоб обсяги видобутку саме "Укргазвидобування" зросли. Але тепер потрібно об'єктивно і без емоцій проаналізувати, чому така ситуація. Вплинули на це об'єктивні чи суб'єктивні чинники. Ми плануємо з депутатами, членами нашого комітету зустріч із керівником НАК, щоб він презентував підсумки діяльності у 2019 році та плани на 2020 рік.

На зустрічі плануєте обговорювати головним чином ситуацію навколо "Укргазвидобування"?

Ні, плануємо поговорити про всю компанію "Нафтогаз". Ми розуміємо, що "Укргазвидобування" - це один із ключових активів цієї компанії. В цілому видобуток газу - це один із пріоритетних напрямків діяльності компанії. Ми хотіли би зрозуміти, які є проблеми, які можуть виникнути, якою може бути роль парламенту, уряду для їх вирішення. Також цікаво з'ясувати, чи допомагає стимулювальна рента збільшувати видобуток газу. Оскільки, з одного боку, бюджет отримує менше надходжень. І ми хочемо бачити ефект, результат. Це буде така робоча група, спілкування.

Коли відбудеться зустріч? Вже є конкретна домовленість?

Я думаю, що вже наступного тижня ми зустрінемося, щоб обмінятися інформацією, щоб правильно розуміти ситуацію: не із заголовків новинних видань або емоційних виступів політиків.

Брати участь у зустрічі будете ви і члени комітету чи будуть представники Кабміну, Офісу президента?

Буду я і члени комітету, які цікавляться цими питаннями.

На підставі цієї зустрічі може бути ухвалено якісь рішення?

Це зустріч не для ухвалення рішень. До того ж не в нашій компетенції ухвалювати якісь рішення щодо "Нафтогазу". Ця зустріч потрібна, щоб зрозуміти ситуацію, вибудувати діалог: зрозуміти минуле і подивитися в майбутнє. Зокрема, зрозуміти, в якому напрямку нам слід рухатись, щоб обсяги видобутку газу в Україні зростали. Це дійсно дуже важливо для країни.

Тобто фокус на збільшення обсягів видобутку зберігається?

Я думаю, що він повинен зберігатися. Якщо ми говоримо про енергетичну незалежність, зокрема про незалежність від РФ, то в пріоритеті навіть не імпорт газу з Європи, бо все одно так чи інакше це російський газ, насамперед в Україні повинні зростати обсяги видобутку. Кожні 1000 кубів газу, видобуті в країні, - це той обсяг, який поліпшив енергонезалежність.

Нещодавно "Укртрансгаз", який є оператором ПСГ у складі "Нафтогазу", заявив про арешт всього майна і рахунків, можливість розкрадання заморожених грошей з боку приватних компаній ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" і ПРАТ "Укренергозбут". Компанія звернулася до ДБР і НАБУ за захистом своїх інтересів, оскільки вважає, що блокування грошових коштів та їхня незаконна розтрата можуть негативно вплинути на стабільність роботи щодо забезпечення проходження опалювального сезону. Це може якось вплинути на можливість трейдерів забрати газ, який, зокрема, зберігається в режимі митного складу?

Я читав у новинах про цю ситуацію, але детальної інформації не знаю. Думаю, що компанія має працювати. Потрібно розуміти деталі цих судових позовів, рішень. Я думаю, що ситуація якимось чином вирішиться.

Якщо трейдери не зможуть забрати свій газ, це буде дуже гучний скандал, який б'є по репутації України

Звичайно, це буде скандал. Але якщо це газ не УТГ, на нього, за ідеєю, не може бути накладено арешт, тому, я сподіваюся, що це питання на цю сферу не пошириться.

Народний депутат вашого комітету Олексій Кучеренко опублікував на своїй сторінці в Facebook лист Міністерства енергетики та захисту довкілля до НКРЕКП, в якому просить розглянути можливість обмеження пропускної здатності, яка продається "Укренерго" на аукціонах імпортерам електроенергії з Росії та Білорусі у зв'язку з профіцитом в об'єднаній енергосистемі, що ускладнює процес її балансування. Ви відстежуєте ситуацію з імпортом? (Відомо, що постачання електроенергії з Росії було розпочато завдяки законодавчій "поправці Геруса", окрім того, він був членом урядової делегації, яка домовилася про початок постачання з Білорусі).

Безумовно, я стежу за цією ситуацією, я її розумію. Але ситуація така: за законами економічної логіки: якщо в системі профіцит, ціна повинна падати. Але в січні ми не спостерігали значного зниження ринкових цін на електроенергію. Якщо у нас профіцит, а ціна не знижується і навіть, навпаки, зростає, то це свідчить про велику концентрацію ринкової влади, яка зосереджена в руках кількох локальних гравців. Іншими словами, ринок монополізовано, що дозволяє навіть в умовах профіциту тримати ціни на високому рівні. Але є набір інструментів, якими можна вплинути на ситуацію. НКРЕКП має повноваження регулювати price cap. Можна й обмежити імпорт, і при цьому знижувати price cap, щоб внутрішні гравці не могли користуватися своєю ринковою владою. Наскільки я знаю, міністр підтримує саме такий варіант, який включає зниження price cap. Також можна обмежити переріз частково. Це дозволить зберегти невеликий обсяг імпорту, але при цьому зменшити його вплив на ОЕС. Подивимося, яким буде рішення регулятора, це його компетенція. Ми, ухваливши закон 2233, дали певні повноваження комісії. Цей документ ухвалювався якраз з урахуванням того, що не виключено профіцит у системі, і для цього регулятор і був наділений такими повноваженнями, у тому числі обмежувати переріз. (Закон забороняє імпорт електроенергії з Росії за двосторонніми договорами, - ред.).

Я правильно розумію, що ви не бачите підстави для повного обмеження імпорту з Росії і Білорусі?

Маєте на увазі обмеження в нуль? Ми повинні розуміти, що якщо це відбудеться без зниження price cap, ціни на електроенергію злетять. Ми ж бачимо вже ініціативи нафтопереробних компаній, які хочуть обмеження імпорту нафтопродуктів. А завтра ще якийсь олігарх вийде з ініціативою обмеження якихось продуктів, які він виробляє, і навіть може найняти якогось продажного політика для захисту своїх комерційних інтересів. Це конкурентна боротьба, яка часто ведеться під прапором патріотизму, але за своєю суттю залишається конкурентною боротьбою, де деякі учасники ринку хочуть заробити більше, заробляти маржу монополіста. Але це потягне за собою зростання цін і тарифів, за що зі своєї кишені заплатять прості українці. І як тоді виробити єдині правила гри для всіх олігархів? Прийде, наприклад, Фірташ і вимагатиме заборонити імпорт мінеральних добрив із Білорусі, Пінчук – імпорт труб, Коломойський – імпорт нафтопродуктів, а Косюк – курятини. І що, все це треба робити і розповідати про демонополізацію і деолігархізацію? Що стосується імпорту електроенергії, ми дали певні повноваження незалежному регулятору, який поза політичним процесом, і нехай він вирішує, які інструменти застосовувати з точки зору функціонування вільного конкурентного ринку, який забезпечить справедливе ціноутворення. До речі, Кабмін може збільшити спецмито на електроенергію до 5%, мені здається, це може бути доцільним рішенням, яке буде захищати ринок і наповнювати державний бюджет.

Якщо вже ми заговорили про обмеження. Чи не варто очікувати найближчим часом встановлення спецмит або інших обмежень на відвантаження дизеля з Росії, який постачається залізницею?

Наскільки я знаю, це питання не розглядається, ми моніторимо ситуацію.

Ви для себе особисто чи на рівні комітету?

Для себе особисто. Але якщо виявляться цікаві тренди, ми, безумовно, будемо це обговорювати: в комітеті або на інших майданчиках. Поки що нових ініціатив щодо мит і квот на ринку нафтопродуктів немає, я про них не чув. Є ініціативи від компаній. Але з цим треба бути обережним. Оскільки високі мита можуть призвести до обмеження конкуренції та зростання цін для кінцевого споживача.

Скасування спецмита для трубопровідного постачання палива з Росії також не варто очікувати?

Я не чув ні про які подібні ініціативи ні в один, ні в інший бік. Є ситуація, і вона така, як вона є. Зараз ситуація досить збалансована, ринок став більш диверсифікованим, знизилася залежність від одного джерела постачання, що, власне, добре. З'явилися нові транспортні маршрути. Ринок працює - все нормально. Є питання невелике щодо зрідженого газу: його стає все більше, і він витісняє бензин. Водночас надходження від акцизів ЗВГ до бюджету, до дорожнього фонду набагато менші…

Ось, до речі, дуже важлива тема! Повідомлялося, що ви підтримуєте ідею коригування ставок акцизів на скраплений газ і бензин. Верховна Рада вже двічі підходила до питання ухвалення поправок, які би імплементували норму, що урівнює ставки акцизу для ЗВГ і бензину. Ви вважаєте, це має статися?

Я за справедливість. Я вважаю, що якщо є два автомобілі однієї марки й один їздить на бензині, а інший - на автогазі, й обидва ці автомобілі проїжджають, припустимо, 100 км дороги: однакову відстань, то я вважаю, вони повинні платити приблизно однакові суми податків на утримання цих 100 км дороги. За рахунок акцизу від автомобільного палива фінансується дорожній фонд. Приблизно однаково - не означає рівні суми. Щодо зрідженого газу дійсно є підстава платити трохи менше. Але коли різниця в платежі в рази, то це, на мою думку, все ж не дуже справедливо. Тому що якщо ви їздите на бензині або дизелі, ви платите в бюджет і в дорожній фонд умовно 10 дол. Я їжджу стільки ж, припустимо, на ЗВГ, я заплачу 3 дол. І питання, чому я, зносивши дорожнє полотно не меншою мірою, заплачу втричі менше, ніж ви. Логічне запитання?

Безумовно, логічне запитання…

Тому, з моєї точки зору, такий дуже великий розрив — це не дуже справедливо. Не варто забувати, що у нас є ще пільги для електрокарів. Для них акцизи нуль і є пільги з ПДВ. І коли електрокарів та автомобілів на автогазі буде більшість, у нас неминуче постане питання, а де ж взяти гроші на дорожній фонд? І це серйозне питання: ми всі хочемо, щоб в Україні були хороші, якісні автошляхи. Ми ж бачимо тренд і можемо або навіть зобов'язані дивитися хоча б на 3-4 роки вперед. Інша справа – деталі рішення, які саме ставки акцизу правильні і як такі рішення ухвалювати – це питання професійного обговорення, пошуку консенсусу.

Нещодавно знову постав привид ініціативи про обов'язкове додавання біоетанолу до бензину. Директор департаменту відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива Державного агентства з енергоефективності Юрій Шафаренко повідомляв, що законопроект про обов'язкову норму біоетанолу в автопаливі знову у фокусі влади. За його словами, обговорюються дві концепції: запровадження штрафів за недотримання квот за вмістом біоетанолу в паливі і зниження акцизної ставки у відповідності з біоетанольною складовою. Законопроект у фокусі уваги вашого комітету?

Так, він скоро буде розглядатися в комітеті. Є два народних депутати, які ведуть це питання – Андрій Кіт та Олег Семінський. До першої версії законопроекту були питання, зауваження. Була створена робоча група. В цілому це європейська практика, в Європі у більшості країн використовується біопаливо. Ми вже проводили з цього питання консультації з Енергетичним співтовариством, вони підтвердили, що зможуть долучитися до процесу розробки законопроекту, оскільки добре знайомі з впровадженням такої практики в ЄС. Знову-таки, тут рішення не повинно бути радикальним, у 2020 році на ринку точно нічого мінятися не буде. Якщо і буде рішення, то воно почне діяти плавно, поетапно, найімовірніше, не раніше весни-літа 2021 року. Відсоток доданого біопалива спочатку буде невеликий. Обов'язково буде публічне обговорення такої законодавчої ініціативи.

Але в цілому, якщо я правильно розумію, ви є прихильником необхідності запроваджувати таку норму?

З того, що я чую і бачу, абсолютна більшість країн Європи це практикує, і це абсолютно європейський тренд.

Ситуація навколо "Укрнафти" нині викликає у вас занепокоєння? Після дострокового припинення повноважень голови правління Марка Роллінза повідомлялося, що процес призначення нового очільника компанії буде запущено в травні 2019 року, але досі в компанії виконувач обов'язків. Завис процес реалізації угод, якими передбачалося, що "Нафтогаз" купує 2,062 млрд куб. м, що відповідає об'єму газу, який надійшов від "Укрнафти" до ГТС у попередні періоди, а також 2 млрд куб. м газу майбутнього видобування. Ці кошти "Укрнафта" планувала скерувати на погашення податкового боргу.

В "Укрнафти" є керівництво, наглядова рада, над якими своєю чергою є правління та спостережні ради НАК "Нафтогаз України", мажоритарного акціонера. Вершину цієї структури управління очолює Кабмін. Чесно кажучи, я не знаю деталей угод.

Тобто ситуація в компанії зараз у вас не викликає стурбованості?

Викликає. І хотілося б, щоб "Нафтогаз" запропонував справедливе вирішення складної проблеми. Саме за вирішення складних проблем платять високі зарплати.

У чому головна складність, на ваш погляд, із "Центренерго"?

Там є певні позитивні тренди: вони збільшують виробництво електроенергії, додаючи таким чином ліквідності ринку. Але є скандали з продажу електроенергії, а також щодо фінансової дисципліни в розрахунках з держшахтами.

Маєте на увазі, що основні обсяги електроенергії у них викуповують феросплавні підприємства?

І це теж, хоча останнім часом підприємство основні обсяги продає на біржі (на ринку "на добу вперед"). "Центренерго" - історично непросте підприємство, яке довго перебувало в процедурі банкрутства. Мені здається, що найкращим рішенням щодо нього була би приватизація і поява приватного власника, який буде ним займатися. І найкраще, я впевнений, було би приватизувати його разом із сировинною базою, з державними шахтами. Це дозволить підприємству мати власну сировинну базу, і воно змогло би більш стабільно та гарантовано працювати.

Питання приватизації "Центренерго" нині перебуває у компетенції виключно Фонду держмайна?

Фонду та Кабміну.

Наприкінці нашої розмови не можу не запитати, над якими законодавчими ініціативами ви зараз працюєте у профільному комітеті, які з них найбільш актуальні?

У фокусі уваги питання врегулювання заборгованості на оптовому ринку електроенергії (залишилася внаслідок ліквідації ДП "Енергоринок" після запуску оптового ринку електроенергії, - ред.), питання про внесення змін до закону про електроенергію, зокрема треба усунути недоліки, які було виявлено вже в процесі роботи ринку. Є законопроект про акумулювальні системи, законопроект про ЖКГ, який вже підтримав комітет, і, я сподіваюся, в першому читанні в лютому його ухвалять, є законопроект про регулятора у сфері атомної енергетики. Загалом у нас у роботі близько десяти важливих законопроектів, над якими ведеться активна робота.

Розмовляла Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>