Зубр, горностай, тюлень-монах: Топ-15 тварин, які знаходяться на межі зникнення або вже зникли в Україні

 08:40  04.10.2018  

Україна сьогодні разом з низкою інших країн відзначає Всесвітній день тварин (World Animal Day) - щорічне міжнародне свято, започатковане з метою не дати людству забути, що крім людей на планеті є ще життя і його також треба оберігати, про нього також треба дбати.

Зокрема, у цей день проводяться масові акції та найрізноманітніші заходи з закликом відмовитися від споживчого і жорстокого звернення до "братів наших менших", починаючи з домашніх тварин і закінчуючи рідкісними та екзотичними представниками дикої природи, яких з кожним роком стає все менше.

Тільки вдумайтеся:

- щогодини у світі помирає 3 види тварин;

- щодня зникають понад 70 видів фауни і флори;

- за 25 останніх років біологічне різноманіття планети скоротилося більш ніж на третину.

Якщо людство не буде піклуватися про природу та її мешканців, дуже скоро з лиця Землі можуть зникнути: риба-пилка, флоридська пума, лісовий ібіс, симпуна, суматранський носоріг, павук-птахоїд, хирола, батагур, загроський тритон... І цей список можна ще довго продовжувати.

Ми ж пропонуємо згадати: які тварини найбільше потребують захисту в нашій країні і яких з них ми більше не зможемо побачити в реальному середовищі.

Топ-10 тварин, які перебувають на межі зникнення в Україні

Ведмідь бурий

У минулому ареал проживання бурих ведмедів в Україні охоплював лісову і частково степову зони.

Зараз вид зберігся тільки в регіоні Карпат, окремі особини можуть зустрічатися на Поліссі - Київська та Сумська області.

Не більше 300 особин.

Причини зміни чисельності: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них, високий рівень фактору неспокою, браконьєрський відстріл тварин.

Норка європейська

Раніше норка зустрічалася по всій території України, проте сьогодні важко не тільки відповісти, в яких регіонах її можна побачити, але й скільки залишилося особин.

Припускається, що в нашій країні до цих пір проживає близько 200-300 європейських норок.

Причини зміни чисельності: інтенсивна трансформація водно-болотних угідь в процесі їх господарського і рекреаційного використання.

Також негативний вплив на популяції європейського виду створює більш конкурентноздатний вид - американська норка.

Кіт лісовий

Сучасний ареал кота лісового в Україні охоплює Карпатський регіон, окремі райони Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей.

Його чисельність можна оцінити в 400-500 особин, більшість тварин при цьому припадає на Закарпатську область.

Причини зміни чисельності: скорочення площ старих листяних лісів, зокрема дібров; відстріл тварин під час здійснення регуляції чисельності бродячих свійських котів та під час полювань, загибель у браконьєрських самоловах і від мисливських собак; рекреаційне та господарське навантаження на лісові та плавневі ділянки.

Також серед несприятливих кліматичних факторів важливе значення має глибина снігового покриву.

Заєць-біляк

До останнього часу вид вважався зниклим, або спорадично проникаючим з території Росії та Білорусі.

Зараз зайця-біляка можна побачити в Сумській, Чернігівській, Житомирській областях, зрідка - у Рівненській. 

Орієнтовно в Україні проживає близько 200 особин.

Причини зміни чисельності: вирубки лісових масивів, браконьєрство, посилення хижацтва лисиці у зв'язку зі зростанням її чисельності.

Горностай

В Україні поширений скрізь, окрім Криму та деяких степових районів.

На даний момент точна чисельність горностая невідома, однак на початку 2000-х налічувалося близько 300-400 особин.

Причини зміни чисельності: трансформація водно-болотних угідь.

Також істотно погіршила ситуацію депресія популяцій водяної полівки - основний жертви хижака.

Рись

Мешкає в основному в Карпатському регіоні - Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області.

Також зустрічається на Поліссі - окремі райони Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей.

У Карпатах її чисельність оцінюється в 350-400 особин, на території Полісся - до 80-90 особин.

Причини зміни чисельності: деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази і браконьєрський відстріл.

Їжак вухатий

Представники цього виду їжаків поширені в степу і напівпустелі Євразії.

В Україні їх можна зустріти в степах Луганської та Донецької областей.

Чисельність дуже невелика - не перевищує кілька десятків особин.

Причини зміни чисельності: деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білобрюхого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).

Хохуля російська

Раніше вид зустрічався в лісовій і лісостеповій зонах по всій Україні, тепер найбільш часто хохуля російську можна зустріти в Сумській області.

Чисельність виду становить близько 300-500 особин.

Причини зміни чисельності: браконьєрство, деградація місць перебування у результаті діяльності людини (гідробудівництво, вирубка лісів, оранка і осушення заплавних угідь, випас худоби, забруднення водойм) та порушення гідрологічного режиму водойм через природні катаклізми.

Вечірниця гігантська

Вид раніше мешкав переважно в широколистяних лісах, рідше зустрічався у лісостеповій та степовій зонах України, однак зараз відомо, що вечірницю гігантську можна зустріти лише на території Чорнобильської зони відчуження.

Її чисельність критично низька – не більше 30 особин.

Причини зміни чисельності: зменшення площ стиглих і перестійних насаджень широколистяних лісів з достатньою кількістю дуплистих дерев, зниження чисельності комах певних екологічних і розмірних груп.

Дупель

У минулому птах гніздився в Харківській, Полтавській, Львівській, Тернопільській та Вінницькій областях.

Зараз майже вся популяція сконцентрована на Поліссі, в долинах Дніпра, Десни та Прип'яті. Птахів зустрічають у Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській та Черкаській областях.

Загальна чисельність дупеля в Україні становить 500-700 пар.

Причини зміни чисельності: деградація місць мешкання, осушувальна меліорація, створення водосховищ, браконьєрство, надмірне сінокосіння і випасання худоби.

Топ-5 тварин, які в Україні вважаються зниклими

Зубр

В Україні на початок 1990-х років містилися 10 популяцій зубрів у Волинській, Київській, Чернігівській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Вінницькій областях. Майже 700 голів.

Вони заселяли рівнинні та гірські ліси (переважно листяні і мішані, з вирубками, луками та болотами).

Зараз зубр штучно зберігся скрізь, крім Чернігівської області. Всього близько 200 голів.

Причини зміни чисельності: браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства.

Тюлень-монах

Ареал існування виду - Середземне, Адріатичне, Егейське, Мармурове і Чорне моря.

Раніше тюлень-монах зустрічався на кримському узбережжі, біля острова Зміїного і в дельті Дунаю.

Зараз в Україні він має статус "зниклого".

При цьому варто відзначити, що через низьку репродуктивність чисельність популяцій тюленя-монаха знижується на всьому його ареалі проживання.

Причини зміни чисельності: посилення фактору занепокоєння з боку людини.

Кінь дикий

Раніше його ареалом проживання в Україні була зона відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення Чорнобильської АЕС (Київська область).

У 2003-2004 роках диких коней в нашій країні залишалося 65 особин, але з кожним роком їх кількість зменшується.

Вид вважається "зниклим у природі".

Причини зміни чисельності: браконьєрство, перебудова ландшафтів в результаті господарської діяльності, втрата генетичного різноманіття через обмежену кількість тварин-засновників популяції.

Ховрах європейський

У минулому мешкав у Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій областях.

У 1950-х роках чисельність виду у межиріччі Дністер-Прут була досить високою (на 1 га припадало 30-35 нор), проте вже у 80-х роках на цій території на 1 га знаходили 1-2 нори.

За останні 20 років достовірні відомості, що підтверджують існування в Україні ховраха європейського, відсутні.

Причини зміни чисельності: неконтрольований промисел у 1950-60 роках, загибель тварин від отрутохімікатів, зведення біотопів.

Довгокрил звичайний

Вид широко розповсюджений у Африці, Південній Європі, а також на Близькому Сході і Кавказі.

В Україні жив у Криму і Закарпатській області.

Зараз на території нашої країни його сліди відсутні.

Востаннє долгокрила звичайного бачили в Криму - у 1947 році, у Закарпатській області - в 1993 році.

Причини зміни чисельності: пряме знищення тварин людиною, непокоєння у сховищах, дуже ймовірно - отруєння пестицидами.

За матеріалами Червоної книги України