Зубр, горностай, тюлень-монах: Топ-15 тварин, які знаходяться на межі зникнення або вже зникли в Україні
За 25 останніх років біологічне різноманіття Землі скоротилося більше ніж на третину. До Всесвітнього дня тварин нагадуємо, які представники фауни перебувають на межі зникнення в Україні і які вже вважаються зниклими
08:40 04.10.2018
Україна сьогодні разом з низкою інших країн відзначає Всесвітній день тварин (World Animal Day) - щорічне міжнародне свято, започатковане з метою не дати людству забути, що крім людей на планеті є ще життя і його також треба оберігати, про нього також треба дбати.
Зокрема, у цей день проводяться масові акції та найрізноманітніші заходи з закликом відмовитися від споживчого і жорстокого звернення до "братів наших менших", починаючи з домашніх тварин і закінчуючи рідкісними та екзотичними представниками дикої природи, яких з кожним роком стає все менше.
Тільки вдумайтеся:
- щогодини у світі помирає 3 види тварин;
- щодня зникають понад 70 видів фауни і флори;
- за 25 останніх років біологічне різноманіття планети скоротилося більш ніж на третину.
Якщо людство не буде піклуватися про природу та її мешканців, дуже скоро з лиця Землі можуть зникнути: риба-пилка, флоридська пума, лісовий ібіс, симпуна, суматранський носоріг, павук-птахоїд, хирола, батагур, загроський тритон... І цей список можна ще довго продовжувати.
Ми ж пропонуємо згадати: які тварини найбільше потребують захисту в нашій країні і яких з них ми більше не зможемо побачити в реальному середовищі.
Топ-10 тварин, які перебувають на межі зникнення в Україні
Ведмідь бурий
У минулому ареал проживання бурих ведмедів в Україні охоплював лісову і частково степову зони.
Зараз вид зберігся тільки в регіоні Карпат, окремі особини можуть зустрічатися на Поліссі - Київська та Сумська області.
Не більше 300 особин.
Причини зміни чисельності: фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них, високий рівень фактору неспокою, браконьєрський відстріл тварин.
Норка європейська
Раніше норка зустрічалася по всій території України, проте сьогодні важко не тільки відповісти, в яких регіонах її можна побачити, але й скільки залишилося особин.
Припускається, що в нашій країні до цих пір проживає близько 200-300 європейських норок.
Причини зміни чисельності: інтенсивна трансформація водно-болотних угідь в процесі їх господарського і рекреаційного використання.
Також негативний вплив на популяції європейського виду створює більш конкурентноздатний вид - американська норка.
Кіт лісовий
Сучасний ареал кота лісового в Україні охоплює Карпатський регіон, окремі райони Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей.
Його чисельність можна оцінити в 400-500 особин, більшість тварин при цьому припадає на Закарпатську область.
Причини зміни чисельності: скорочення площ старих листяних лісів, зокрема дібров; відстріл тварин під час здійснення регуляції чисельності бродячих свійських котів та під час полювань, загибель у браконьєрських самоловах і від мисливських собак; рекреаційне та господарське навантаження на лісові та плавневі ділянки.
Також серед несприятливих кліматичних факторів важливе значення має глибина снігового покриву.
Заєць-біляк
До останнього часу вид вважався зниклим, або спорадично проникаючим з території Росії та Білорусі.
Зараз зайця-біляка можна побачити в Сумській, Чернігівській, Житомирській областях, зрідка - у Рівненській.
Орієнтовно в Україні проживає близько 200 особин.
Причини зміни чисельності: вирубки лісових масивів, браконьєрство, посилення хижацтва лисиці у зв'язку зі зростанням її чисельності.
Горностай
В Україні поширений скрізь, окрім Криму та деяких степових районів.
На даний момент точна чисельність горностая невідома, однак на початку 2000-х налічувалося близько 300-400 особин.
Причини зміни чисельності: трансформація водно-болотних угідь.
Також істотно погіршила ситуацію депресія популяцій водяної полівки - основний жертви хижака.
Рись
Мешкає в основному в Карпатському регіоні - Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області.
Також зустрічається на Поліссі - окремі райони Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської областей.
У Карпатах її чисельність оцінюється в 350-400 особин, на території Полісся - до 80-90 особин.
Причини зміни чисельності: деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази і браконьєрський відстріл.
Їжак вухатий
Представники цього виду їжаків поширені в степу і напівпустелі Євразії.
В Україні їх можна зустріти в степах Луганської та Донецької областей.
Чисельність дуже невелика - не перевищує кілька десятків особин.
Причини зміни чисельності: деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білобрюхого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).
Хохуля російська
Раніше вид зустрічався в лісовій і лісостеповій зонах по всій Україні, тепер найбільш часто хохуля російську можна зустріти в Сумській області.
Чисельність виду становить близько 300-500 особин.
Причини зміни чисельності: браконьєрство, деградація місць перебування у результаті діяльності людини (гідробудівництво, вирубка лісів, оранка і осушення заплавних угідь, випас худоби, забруднення водойм) та порушення гідрологічного режиму водойм через природні катаклізми.
Вечірниця гігантська
Вид раніше мешкав переважно в широколистяних лісах, рідше зустрічався у лісостеповій та степовій зонах України, однак зараз відомо, що вечірницю гігантську можна зустріти лише на території Чорнобильської зони відчуження.
Її чисельність критично низька – не більше 30 особин.
Причини зміни чисельності: зменшення площ стиглих і перестійних насаджень широколистяних лісів з достатньою кількістю дуплистих дерев, зниження чисельності комах певних екологічних і розмірних груп.
Дупель
У минулому птах гніздився в Харківській, Полтавській, Львівській, Тернопільській та Вінницькій областях.
Зараз майже вся популяція сконцентрована на Поліссі, в долинах Дніпра, Десни та Прип'яті. Птахів зустрічають у Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській та Черкаській областях.
Загальна чисельність дупеля в Україні становить 500-700 пар.
Причини зміни чисельності: деградація місць мешкання, осушувальна меліорація, створення водосховищ, браконьєрство, надмірне сінокосіння і випасання худоби.
Топ-5 тварин, які в Україні вважаються зниклими
Зубр
В Україні на початок 1990-х років містилися 10 популяцій зубрів у Волинській, Київській, Чернігівській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Вінницькій областях. Майже 700 голів.
Вони заселяли рівнинні та гірські ліси (переважно листяні і мішані, з вирубками, луками та болотами).
Зараз зубр штучно зберігся скрізь, крім Чернігівської області. Всього близько 200 голів.
Причини зміни чисельності: браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства.
Тюлень-монах
Ареал існування виду - Середземне, Адріатичне, Егейське, Мармурове і Чорне моря.
Раніше тюлень-монах зустрічався на кримському узбережжі, біля острова Зміїного і в дельті Дунаю.
Зараз в Україні він має статус "зниклого".
При цьому варто відзначити, що через низьку репродуктивність чисельність популяцій тюленя-монаха знижується на всьому його ареалі проживання.
Причини зміни чисельності: посилення фактору занепокоєння з боку людини.
Кінь дикий
Раніше його ареалом проживання в Україні була зона відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення Чорнобильської АЕС (Київська область).
У 2003-2004 роках диких коней в нашій країні залишалося 65 особин, але з кожним роком їх кількість зменшується.
Вид вважається "зниклим у природі".
Причини зміни чисельності: браконьєрство, перебудова ландшафтів в результаті господарської діяльності, втрата генетичного різноманіття через обмежену кількість тварин-засновників популяції.
Ховрах європейський
У минулому мешкав у Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій областях.
У 1950-х роках чисельність виду у межиріччі Дністер-Прут була досить високою (на 1 га припадало 30-35 нор), проте вже у 80-х роках на цій території на 1 га знаходили 1-2 нори.
За останні 20 років достовірні відомості, що підтверджують існування в Україні ховраха європейського, відсутні.
Причини зміни чисельності: неконтрольований промисел у 1950-60 роках, загибель тварин від отрутохімікатів, зведення біотопів.
Довгокрил звичайний
Вид широко розповсюджений у Африці, Південній Європі, а також на Близькому Сході і Кавказі.
В Україні жив у Криму і Закарпатській області.
Зараз на території нашої країни його сліди відсутні.
Востаннє долгокрила звичайного бачили в Криму - у 1947 році, у Закарпатській області - в 1993 році.
Причини зміни чисельності: пряме знищення тварин людиною, непокоєння у сховищах, дуже ймовірно - отруєння пестицидами.
За матеріалами Червоної книги України
