З роботою, але в зйомній "брежнєвці" і за межею бідності: Проблеми українських переселенців

Більшість переселенців повертаються в ОРДЛО через майно та житло

DW

З грудня по березень фінансовий стан внутрішньо переміщених українців погіршився, понад половина переселенців витрачають свої кошти тільки на харчування або змушені заощаджувати навіть на цьому. Середньомісячний дохід ВПО менший за прожитковий мінімум. Про це свідчать дані опитування, опубліковані в звіті Міжнародної організації з міграції.

Для отримання показників шляхом інтерв’ю опитали 2,4 тис. внутрішньо переміщених осіб, ще з 3,6 тис. осіб поспілкувалися телефоном. Якою ж є картина з переселенцями в Україні станом на березень - розповідаємо далі.

Рівень доходів переселенців

За даними опитування, у березні частка сімей, які "змушені заощаджувати навіть на харчуванні", зросла на 5% порівняно з груднем (16% проти 11%), так само, як і частка домогосподарств, яким "коштів вистачає лише на харчування" (38% проти 33%).

Поточний середньомісячний дохід на одного члена сім'ї ВПО становив 2 тис. 239 грн, і це трохи менше від 2 тис. 446 грн, зафіксованих у грудні. Середньомісячний дохід залишався нижчим за фактичний прожитковий мінімум, розрахований Міністерством соціальної політики на рівні 3 тис. 215 грн. Чверть опитаних домогосподарств (26%) мала середньомісячний дохід до 3 тис. грн, тоді як майже половина (49%) жила на 3–7 тис. грн на місяць.

Через відсутність їжі або грошей на купівлю їжі деякі сім’ї вдавалися до таких стратегій виживання: витрачали заощадження (39%) позичали гроші (28%); скорочували необхідні виплати на охорону здоров’я (28%); продавали особисте майно (7%), транспортні засоби (2%), житло або землю (2%).

При цьому для 63% опитаних головним джерелом доходів є заробітна плата. Державна допомога ВПО є другим пунктом у цьому списку (55%).

Новини за темою: Гримчак висловив думку, що соцвиплати переселенцям з окупованих територій має компенсувати РФ

Про призупинення отримання соцвиплат (за весь період конфлікту) заявляють 18% сімей.

Новини за темою: Резолюція ПАРЄ щодо прав людини: Чотири рекомендації Україні і важлива поправка стосовно РФ

Переселенці й працевлаштування

Ситуація із зайнятістю ВПО залишається відносно стабільною з червня 2017 року. Наразі працевлаштовані 48% переміщених осіб, 12% активно шукають роботу (переважна більшість із них – 78% – жінки).

80% опитаних зазначили, що при пошуку роботи зіштовхнулися з труднощами, серед яких: відсутність вакансій, незручний робочий графік, низька заробітна плата, а також різні види дискримінації (у тому числі через статус та реєстрацію ВПО).

Влізли в кредити

Кредити або боргові зобов’язання мають 8% ВПО. Переважна більшість із них – 82% – використовували банківські кошти, і 15% позичали у приватних осіб (зокрема в друзів, знайомих). Інші згадані варіанти – спеціалізована кредитно-фінансова установа (4%). Гроші переселенці позичали на придбання (15%) або ремонт (12%) житла, купівлю одягу (11%), оплату за медичні послуги (14%) та на інші потреби (40%).

"Квартирне питання"

Найбільш проблемними питаннями для переселенців є житлові умови (20%), оплата оренди (15%) та оплата комунальних послуг (15%).

Водночас ключові інформанти до найбільш проблемних категорій віднесли: умови проживання (34%), безробіття (24%), відсутність можливості повернутися у місце постійного проживання (10%), оплата оренди (9%) та оплата комунальних послуг (6%).

Більшість ВПО досі мешкають в орендованому житлі, зокрема 47% проживають в орендованих квартирах, 9% в орендованих будинках та 5% в орендованих кімнатах.

82% переселенців мешкають у будинках, побудованих за радянських часів, а саме в бетонних/цегляних 1980–90-их рр. (30%), у так званих "брежнєвках" 1960–80-х рр. (28%), та у "хрущовках" 1950–60-х рр. (20%), тоді як лише 4% ВПО проживають у більш сучасних будинках.

Новини за темою: В Україні діти-сироти з ОРДЛО отримали можливість ставати на квартирний облік за місцем реєстрації переселенців

Крім того, 38% опитаних повідомили, що мешкають у житлі, яке востаннє було відремонтовано понад десять років тому, тоді як 22% живуть у приміщеннях, які були відремонтовані протягом останніх десяти років.

У селах переселенці найчастіше скаржаться на теплоізоляцію, каналізацію, опалення та водопостачання. 37% опитаних принаймні раз змінювали житло у межах населеного пункту, де зараз мешкають. Серед основних причин – висока вартість житла, погані умовами проживання, виселення з ініціативи власника.

Абсолютна більшість ВПО (87%) володіли житлом до переміщення. 6% опитаних знають, що їхнє житло зруйноване, 21% – що пошкоджене, 55% – що воно не постраждало через конфлікт.

Тільки 4% переселенців мають заощадження на придбання житла на підконтрольній уряду території, 86% не можуть собі дозволити таку покупку, 6% таких планів не мають.

Доступ переселенців до соцпослуг

Рівень задоволеності ВПО доступністю основних соціальних послуг погіршився з грудня 2017 року. ВПО найбільше були задоволені доступом до освіти (80%) і найменше задоволені можливостями працевлаштування (56%).

Медичне обслуговування є недоступним для багатьох вимушених переселенців через високу вартість ліків та послуг. Частка ВПО, задоволених доступністю медичних послуг, різко знизилася з 85% у грудні до 62% у березні.

Інтеграція у нову громаду

Частка ВПО, котрі повідомили про успішну інтеграцію у нову громаду, значно зменшилася у порівнянні з попередніми періодами. У грудні цей показник становив 65%, у березні – лише 38%. Найменш інтегрованими себе почувають ті, хто перемістився у підконтрольну уряду частину Донецької та Луганської областей.

13% повідомляють про випадки дискримінації чи несправедливе ставлення до них через статус ВПО. Найчастіше це стосується взаємодії з місцевим населенням (32%), медобслуговування (31%) та освіти (29%).

Усього 50% ВПО відзначили "дуже сильне" або "сильне" відчуття приналежності до мешканців у колишньому місці проживання (проти 30% до мешканців у нинішньому місці проживання).

Повернення на окуповані території

Про наміри повернутися додому після закінчення конфлікту заявили 25% (як і раніше), не збираються цього робити 38% (на 10% більше).

Після переміщення окуповані території відвідували 51% опитаних (проти 57% у грудні). Головними причинами таких поїздок були названі відвідування та утримання житла (62%), відвідання друзів та сім’ї (57%), а також перевезення майна (28%).

Основні мотиви повернення для постійного проживання в ОРДЛО – там лишилася власність, за яку не треба платити оренду (64%), сімейні обставини (43%), недостатні можливості працевлаштуватися на ТКУ (9%), неможливість інтегруватися в місцеву громаду на ТКУ (2%) тощо.

Серед опитаних ВПО, що повернулися додому, середній вік – 49,6 років, частка економічно неактивного населення – 65%, пенсіонерів – 57%.

36% ВПО, які повернулися, втратили роботу через конфлікт. При цьому 19% опитаних змушені заощаджувати навіть на харчуванні. 43% вказали, що коштів вистачає лише на харчування і лише 4% стверджують, що їм вистачає на потреби та є заощадження. 26% респондентів не почувають себе в безпеці на території, куди повернулися. 36% опитаних не почуваються у безпеці ввечері та у віддалених районах населеного пункту, а 21% респондентів зізнаються, що не почуваються у безпеці більшість часу.

Для ВПО, які не відвідували окуповані території після переміщення, головною причиною було саме відчуття, що це "небезпечно для життя" (для 55% респондентів).

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...