banner banner banner banner

Йоахім Реннеберг і операція "Ганнерсайд": Що важливо пам'ятати, побоюючись нової гонки ядерного озброєння

На тлі розмов про старт нової гонки ядерного озброєння і можливого розв'язання Третьої світової війни згадуємо історію бійця Руху норвезького опору, якому у тепер далекому 1943 році вдалося зірвати ядерну програму Гітлера і запобігти перемозі нацистської Німеччини у Другій світовій війні

112.ua

Кілька днів тому президент США Дональд Трамп заявив про намір Вашингтона вийти з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД), який у 1987 році з метою зменшення небезпеки виникнення війни, в тому числі ядерної, підписали лідер СРСР Михайло Горбачов і тодішній глава американської держави Рональд Рейган.

Якщо угоду і вправду буде розірвано, то і Росія, і США знову отримають можливість розміщувати подібне озброєння, нарощувати свій ядерний потенціал і лякати його застосуванням весь світ.

Варто відзначити, що союзники вже досить серйозно стурбовані, адже відразу ж після заяви Трампа Москва дала зрозуміти, що в разі виходу Вашингтона з договору вживатимуться заходи у відповідь, в тому числі військово-технічного характеру, а це значить, що Європа цілком може стати театром нових бойових дій.

І поки міжнародне співтовариство думає про усунення загрози гонки ядерного озброєння, згадаймо, скільки подібного ми вже пережили не лише за останні роки, але й у віддаленому минулому. Десь в дію йшла дипломатія, десь передумови щодо застосування ядерної зброї доводилося усувати силою.

Прикладом останнього може бути дивовижна історія норвежця Йоахіма Реннеберга, який, на жаль, нещодавно помер на 100-му році життя.

Останній герой Телемарку: Чим відомий Йоахім Реннеберг

Йоахім Реннеберг народився в норвезькому містечку Олесунд в 1919 році. Наприкінці 30-х вступив на обов'язкову військову службу, його профілем стала геодезія.

Після вторгнення в 1940-му німецьких військ до Норвегії, був змушений покинути країну. Втік разом із вісьмома друзями на човні в Шотландію, але з рішучим настроєм повернутися і боротися за визволення Батьківщини від нацистів.

Так, не довго думаючи, у вигнанні він приєднався до Норвезької незалежної компанії 1 - британської групи спеціальних операцій (УСО), сформованої в березні 1941 року капітаном Мартіном Лінгом, спершу з метою здійснення диверсійних рейдів на території Норвегії проти гітлерівських окупантів.

Фото з відкритих джерел

Пройшовши підготовку у Сполученому Королівстві і отримавши звання лейтенанта, Реннеберг очолив один з найскладніших секретних рейдів - операцію "Ганнерсайд", в ході якої в південному норвезькому районі Талемарку був знищений завод із виробництва важкої води, за допомогою котрої німці хотіли створити ядерну бомбу.

Іншими словами, група цієї особи зірвала ядерну програму Гітлера, тим самим відтягнувши на кілька років створення найсмертоноснішої в історії людства зброї і запобігши перемозі нацистської Німеччини у Другій світовій війні.

"Він один із наших великих героїв. Ймовірно, останній із найбільш відомих бійців опору, які пішли від нас", - зазначила прем'єр-міністр Норвегії Ерна Сольберг у зв'язку зі смертю Реннеберга в рідному Олесунді 21 жовтня.

За крок від ядерної бомби: Що передувало операції "Ганнерсайд"

У 1934 році поблизу міста Рьюкан в районі Телемарку (Норвегія) на великому заводі азотних добрив компанії Norsk Hydro була побудована перша промислова установка, здатна виробляти важку воду в якості побічного продукту виробництва. Її потужність становила 12 тонн на рік.

Важка вода - популярна назва окису дейтерію, має ту ж хімічну формулу, що і проста вода, не відрізняється від неї без приладів, але кожна її молекула містить замість двох атомів звичайного водню два атома його важкого ізотопу.

Ні до кінця 1930-х років, ні в наші дні вона не має практичного застосування, але на ранньому етапі розвитку ядерних технологій вважалася незамінним сповільнювачем нейтронів в ядерних реакторах, у тому числі тих, що виробляють збройовий плутоній.

Фото з відкритих джерел

Одразу ж після вторгнення в 1940-му році у Норвегію нацистів накопичений запас важкої води був вивезений з заводу французькою розвідкою. Союзники побоялися, що німці можуть використовувати його для масового створення ядерної зброї.

Однак незабаром стало відомо, що німці продовжують добувати в районі Телемарку важку воду, наростивши її виробництво в десять разів. Британська розвідка вважала це доказом того, що в Німеччині активно працюють над ядерною бомбою.

Щоб перешкодити розробці нацистами ядерної зброї, союзники вирішили знищити завод з виробництва важкої води. Мішенню диверсії стала електростанція Веморк (60 МВт) на водоспаді Рьюкан, яка знаходиться в тому ж районі Норвегії.

У рамках підготовки до операції зі знищення заводу була проведена операція "Тетерів": в район плато Хардангер, розташованого вище заводу, в якості передової групи було закинуто чотири британських агенти — норвезьких громадян.

Фото з відкритих джерел

Потім стартувала операція "Незнайомець": з Англії літаками планувалося перекинути групи диверсантів, які повинні були налагодити зв'язок з передовою групою і безпосередньо здійснити диверсію. Але через складні погодні умови частина планерів, що перевозили десантників, розбилася об скелі або була серйозно пошкоджена при посадці. Багато з тих, хто вижив при десантуванні, потрапили в полон гестапо і були розстріляні.

Ватага друзів: Як Реннеберг виграв "Битву за важку воду"

Восени 1942-го союзники вирішили провести нову операцію по знищенню заводу Norsk Hydro під кодовою назвою "Ганнерсайд". Начальник норвезького відділу SOE полковник Вілсон, як вже згадувалося, доручив очолити її підготовку і проведення лейтенанту Йоахіму Реннебергу.

Всі відібрані ним бійці були добровольцями з числа військовослужбовців Норвезької Королівської армії і набагато старші: лейтенанти Кнут Хаугланд і Каспер Ідланд, сержанти Фредрік Кайзер, Ханс Стурхауг, Арне Хьєльструп і Біргер Стремсхейм.

"Ми були ватагою друзів, які разом виконують роботу", - згадував Реннеберг в інтерв'ю BBC.

Фото з відкритих джерел

14 січня 1943 року група диверсантів з Лондона злетіла на бомбардувальнику "Галіфакс" і успішно висадилися з парашутами на покрите льодом озеро Скрикен за межами губернії Телемарк.

Підготовка операції зайняла півтора місяці: місцеві підпільники з'ясовували, як працює система безпеки на заводі. Встановили, що всі підходи до нього заміновані, так що потрапити на територію можна було тільки через залізничні ворота, а караули змінюються кожні дві години.

Фото з відкритих джерел

Один з літаків, з яких групі скидали продукти, був збитий. Залишившись без їжі, диверсанти застрелили і з'їли оленя.

17 лютого перебазувалися ближче до заводу. Йшли на лижах 10 годин, несучи 30-кілограмові рюкзаки.

О восьмій вечора 27 лютого знову встали на лижі: перейшли вбрід річку на дні ущелини і піднялися по схилу пагорба заввишки 150 м, на розі якої був побудований завод. Коли наблизилися зовсім близько, кілька разів довелося залягати: то починали нишпорити прожектори, то з'явився автобус з новою зміною охоронців.

О 00:30 диверсанти безпосередньо проникли на територію заводу і впоралися приблизно за півгодини.

Учасник Опору, який рацював вахтером в потрібному цеху, повинен був, ідучи зі зміни, залишити одну з дверей незамкненими, але вона виявилася наглухо закритою.

Диверсанти відшукали тунель, через який у будинок йшли кабелі і труби, пробралися всередину, нейтралізували охоронця і заклали вибухівку. Вже не ховаючись, вискочили у вікно і кинулися до зламаних воріт. Ледве встигли добігти, як пролунав вибух. Цех високої концентрації був повністю знищений.

Фото з відкритих джерел

Після цього частина групи почала 400-кілометровий відхід у Швецію, інші залишилися в Рьюкані губернії Телемарк для продовження роботи.

Незважаючи на те, що Німеччина кинула на пошуки диверсантів близько 3 тис. військових, всі вони залишилися живі.

"Це був мій найкращий вікенд на лижах", - жартував потім Реннеберг.

За словами норвежця, тоді він і його друзі вважали себе смертниками, а справжню важливість зробленого ними зрозуміли тільки після ядерних вибухів у Хіросімі та Нагасакі.

Невдовзі, 16 листопада 1943 року, завод був повністю зруйнований бомбардувальниками 8-ї авіадивізії ВПС США.

Кінострічки і ордени: Чому вчить нас історія

Хоча після війни з'ясувалося, що реальної загрози появи у нацистів ядерної зброї не існувало (такий варіант був повністю виключений з економічних причин), операція "Ганнерсайд" була визнана однією з кращих спецоперацій за всю Другу світову війну, а Реннеберг отримав за неї від королівського уряду у вигнанні вищу норвезьку нагороду за особисту хоробрість - Військовий хрест з мечем.

Фото з відкритих джерел

Пізніше подвиг групи норвезьких диверсантів був увічнений у фільмах "Герої Телемарку" (1965), "Битва за важку воду" (1948) і однойменному міні-серіалі (2015). Шведська хеві-пауер-метал група Sabaton навіть присвятила їм пісню.

Сам Реннеберг про свій подвиг говорив мало. Після війни він працював радіожурналістом, і лише в 1970-х роках почав виступати перед молоддю з історіями про ті часи, але основний упор у своїх оповідках робив завжди не на подробиці операції, а на нагальність боротьби за мир.

Ця історія в сьогоднішніх реаліях додає віри в те, що не всі побоювання щодо початку ядерної війни означають безпосередній початок такої, а якщо вони і реальні – міжнародне співтовариство спільно обов'язково знайде, як з цим боротися.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>