Вічний метробуд: Як планували будувати київську підземку і що в результаті вийшло (і ще може вийти)

Історія будівництва київського метро – це історія довжиною в десятки років з відкритим закінченням. Тобто, поки ще невідомо, чим це все в підсумку закінчиться і чи закінчиться коли-небудь взагалі

112.ua

Липень 2018 року. В Київській міськадміністрації затверджують проект будівництва нової ділянки метро, яка з'єднає станцію "Сирець" і житловий масив Виноградар.

Вартість проекту – 6,3 мільярда гривень, крім ділянки метро він також включає створення електродепо у Подільському районі.

Термін будівництва, згідно з проектом, складе 36 місяців.

Останнє речення не дарма виділено жирним. Всі ці роки, як правило, ситуація виглядала приблизно так: планів з будівництва метро достатньо – терміни не виконуються. Або відкладаються. Іноді просто забуваються.

Так тягнеться вже довго. Настільки довго, що початкові плани з будівництва метро зараз мало кому відомі (а вони дуже цікаві), а населення буквально потонуло у великій кількості озвученої, а потім відкладеної інформації про те "Що, де і коли побудують".

Спробуємо простежити весь ланцюжок. І почнемо з історії питання.

Як все починалося

Вперше проект метро в Києві було розглянуто ще в часи Російської імперії, в 1884 році.

Він передбачав проведення тунелів від пристані на Дніпрі до залізничного вокзалу через Поштову площу і Бессарабку.

Цей проект в підсумку відхилили, але початок було покладено.

Ідею створення швидкісного міського транспорту знову розглянули в 1916 році. Тоді члени російсько-американської торгової компанії спробували зібрати гроші для створення метро, але в підсумку отримали відмову у будівництві від міської управи.

Історія продовжилася через два роки. В 1918 році про метрополітен згадали у зв'язку з планами гетьмана Павла Скоропадського перетворити район Звіринець в найкращий район міста. І це теж не вдалося зробити.

Більш реалістична робота над метро почалася лише через 20 років. Дев'ятого липня 1936 року президія Київської міської ради розглянула дипломну роботу випускника Московського інституту інженерів транспорту Папазова "Проект Київського метрополітену".

З тих пір тема метро постійно мусувалася в столичному просторі. Київська міськрада все ніяк не наважувалася дати старт будівництву, але через два роки, у 1938-му все ж стартували попередні роботи. Вони припинилися з початком війни.

А після війни вже розпочалися активні дії. Зруйноване місто потрібно було реконструювати, до планів перебудови також входило будівництво метро.

Рада народних комісарів СРСР 22 лютого 1945 року прийняла постанову про будівництво київського метрополітену.

До липня 1945 року були визначені три головні напрями, за якими планувалося будівництво лінії метро:

- Святошино – Бровари

- Куренівка – Сталінка (Деміївка)

- Сирець – Печерськ

Реальні роботи з будівництва метро було розпочато в 1949 році.

У лютому 1960 року була створена ініціативна група фахівців на чолі з начальником метро Миколою Орловим для проведення робіт з підготовки пуску і прийому в експлуатацію першої ділянки завдовжки 5,2 км з п'ятьма станції від станції "Вокзальна" до станції "Дніпро".

Фото з відкритих джерел

На даний момент ці п'ять станцій – центральна частина Святошинсько-Броварської лінії метро.

У 1965 році по побудованому мосту Метро лінія перетнула Дніпро і пішла на схід міста через житлові масиви, які будувались на лівому березі річки.

На початку 1970-х років почалося будівництво другої лінії. Перша ділянка з трьома станціями ("Площа Калініна" (нині – "Майдан Незалежності"), "Поштова площа", "Червона площа" (нині – "Контрактова площа")) була відкрита в 1976 році.

Лінія поступово продовжувалася і до початку 1980-х вона досягла Оболоні (станція "Проспект Корнійчука" (нині – "Оболонь"). Одночасно тривало і будівництво на південному заході, де в 1981 і 1984 роках також були відкриті нові станції.

Далі - будівництво 2005 року ділянки мілкого залягання лінії від станції "Либідська" у південно-західному напрямку.

Три станції — "Деміївська", "Голосіївська", "Васильківська" — планувалося ввести в експлуатацію в 2007 році, ділянка відкрита 15 грудня 2010 року.

Через рік була відкрита станція "Виставковий центр", в жовтні 2012 року – станція "Іподром", у листопаді 2013 року – станція "Теремки".

Будівництво третьої лінії почалося в 1981 році. Першу ділянку лінії було відкрито 31 грудня 1989 року. Вона складалася з трьох станцій: "Золоті ворота”, "Палац спорту", "Мечникова" (нині – "Кловська").

До 1992 року лінія досягла лівого берега Дніпра, і через Південний міст з'єднала житлові райони Осокорки, Позняки та Харківський масив, до яких вона простягнулася в 1994 році.

З середини 1990-х років була побудована ділянка в північно-західному напрямку великого житлового масиву Сирець, станції на цій ділянці були відкриті у 1996, 2000 і 2004 роках.

В травні 2008 року була відкрита станція "Червоний Хутір". Саме цю лінію і планують продовжити до житлового масиву Виноградар.

Що планувалося

Ще три гілки.

Подільсько-Вигурівська лінія.

"Кільцева дорога" — "Братиславська", "Вулиця Милославська" (вилковий рух)            

Будівництво четвертої лінії київського метрополітену стримується темпами будівництва Подільського мостового переходу (точніше їх фактичною відсутністю). Є заділи під станції на естакадах мостового переходу, але більше хороших новин, судячи з усього, поки що немає. Перехід запланований до запуску на 2020-2021 роки, але поки невідомо, наскільки це реалістично.

Інші дві лінії до цього часу звучали тільки в дуже віддалених планах. Лівобережна -  за напрямом "Вулиця Милославська – Осокорки-Південні", а Вишгородсько-Дарницька – за напрямом "Кільцева дорога – Дарницький вокзал".

Що планується

Тепер трохи більше деталей про плани (у тому числі, виходячи з проекту Генерального плану розвитку Києва до 2025 року).

- Заплановано будівництво нової гілки метро з Троєщини до аеропорту "Київ".

- Сирецько-Печерську лінію збираються продовжити до Виноградаря (про що вже згадувалося).

- Збираються побудувати депо на Оболонсько-Теремківської лінії.

- Передбачено будівництво пересадочних вузлів біля станцій міської електрички.

Продовження Святошинсько-Броварської лінії

Заплановано спорудження другого виходу на станції "Вокзальна" та продовження лінії до житлового масиву Новобіличі.

Продовження Оболонсько-Теремківської лінії

Цю лінію в напрямку Теремків збиралися продовжувати ще на початку 80-х, але потім роботи були згорнуті.

До речі, один з показових прикладів будівництва. Ділянка від станції "Либідська" до станції "Васильківська" спочатку планувалася до здачі в 2007 році. Потім було перенесення на 2008, потім на 2009 рік. Фактично станції відкрилися 15 грудня 2010 року.

Продовження Сирецько-Печерської лінії

Було заплановано продовження лінії до станції "Синьоозерна". При тому, передбачалося, що будівництво ділянки закінчиться в 2016 році. Але будівництво так і не почалося.

В 2016 році були озвучені плани продовження лінії на Виноградар з будівництвом станцій "Мостицька" і "Проспект Свободи", а пізніше "Вітряні гори" і "Площа Шевченка". На початку 2017 року були показані попередні проекти та строк, необхідний для будівлі – 3  роки.

Вже дуже довго планується добудова виходу зі станції "Львівська брама", без якого відкриття станції неможливо.

Фото з відкритих джерел

Деталі про Подільсько-Вигурівську лінію

Лінія повинна з'єднати південний захід Києва з північним сходом, пройшовши від Жулян вздовж Повітрофлотського проспекту, через Севастопольську і Солом'янську площу, потім через залізничний вокзал, площу Перемоги, Лук'янівку, Татарку, Поділ, Труханів острів – до масиву Райдужний, бульвару Перова і Вигуровщини – Троєщини.

Запустити першу чергу планували в 2014 році, однак поки що все відкладено на невизначений термін.

Деталі про Лівобережну лінію

Терміни здачі першої черги лінії від станції "Вулиця Милославська" до станції "Проспект Ватутіна" називалися не раніше 2019 року, проте з прийняттям трасування метро по проспекту Маяковського стали невідомі.

В перспективі лінію збиралися продовжувати по лівому березі у напрямку Осокорків. Вона повинна була пройти по вулиці Бальзака від вулиці Милославської до проспекту Ватутіна, повз залізничної гілки до Броварського проспекту з пересадкою на Святошинсько-Броварську лінію і відгалуженням на Подільсько-Вигурівську лінію.

Деталі про Вишгородсько-Дарницьку лінію

Лінія пропонувалася і обговорювалася, як п'ята, на заміну Лівобережної, на місці якої зараз діє Київський лівобережний швидкісний трамвай № 4,5.

Траса – від Куренівки через проспект Лобановського і Печерськ в бік Дарницької площі та Дарницького залізничного вокзалу.

Пересадки – зі станціями "Шулявська", "Дорогожичі", "Либідська", "Дружби народів".

Дата відкриття невідома.

Цитата

Фото з відкритих джерел

Мер Києва Віталій Кличко:

"Розвиток транспортної інфраструктури - це один з пріоритетних напрямків нашої роботи. І подальше будівництво метрополітену - ключове завдання".

За його словами, проект будівництва четвертої лінії метро в Києві має бути реалізований у стислі терміни.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів