Весняна сесія ПАРЄ й українське питання: Головні очікування

Українська делегація анонсує цю сесію як "дуже важливу", чому? - читайте далі

Фото з відкритих джерел

Парламентська асамблея Ради Європи під час весняної сесії 23-27 квітня обговорить ситуацію на Донбасі, вибори президента РФ в окупованому Криму, глобальне явище гібридної війни, а також фейкові новини.

Новини за темою: Порошенко вважає популізм і фейкові новини найбільш небезпечними проблемами для Європи

Віце-президент ПАРЄ, народний депутат України Володимир Ар'єв анонсує цю сесію як "дуже важливу". Спробуємо розібратися, чому.

Відступ України від Конвенції з прав людини: Наслідки

На другий день сесії, 24 квітня, заплановано доповідь щодо проблем, які виникли в трьох країнах через їхній відступ від деяких статей Європейської конвенції з прав людини. Йтиметься, зокрема, про Україну, Туреччину та Францію.

Зазначимо, що ст. 15 цієї Конвенції дозволяє країні під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, відступати від її зобов'язань.

Україна через агресію РФ надзвичайного стану не оголошувала, однак 9 червня 2015 року повідомила ПАРЄ про застосування цієї статті.

Обмеження стосувалися району проведення Антитерористичної операції. Зокрема Україна залишила за собою право: на затримання без судового рішення підозрюваних у тероризмі (на період, що перевищує 72 год, але не перевищує 30 днів); особливий порядок розслідування справ про тероризм та злочини, здійснені в АТО; обмеження переміщення людей та обшук у певних районах.

В останній доповіді ПАРЄ вкотре засуджується агресія РФ проти України і не ставиться під сумнів той факт, що ситуація на Донбасі є "загрозливою", при цьому вказується на порушення прав людини "всіма сторонами конфлікту" і вважається, що деякі вжиті (невжиті) заходи не зовсім відповідають ситуації.

Доповідачі вважають, що питання проживання людей у районі АТО, а також функціонування там організацій чи підприємств можна вирішити без відступу від Конвенції. 

Новини за темою: У Донецькій обл. при перетині КПП "Гнутове" в чоловіка зупинилося серце

Згідно з доповіддю, на КПП "неадекватні умови очікування" – десятки тисяч цивільних осіб іноді простоюють у чергах до 36 годин, при цьому там бракує санвузлів.

черги на КПП З відкритих джерел

Також зазначається, що не всі суди переїхали з окупованих територій; ті, що переїхали, не всі отримали відповідні приміщення, частина архівів залишилася на попередньому місці, значна кількість суддів звільнилися, навантаження на підконтрольні уряду суди зросло в рази.

З відкритих джерел

Таким чином, Україні мають намір рекомендувати: переглянути необхідність збереження положення про затримання на 30 днів (цю норму має дослідити Конституційний суд); покращити матеріальні умови на КПП; сприяти належному функціонуванню та забезпеченню ресурсами судів, переведених з окупованих територій; забезпечити ефективну перевірку вжиття надзвичайних заходів в АТО з боку влади.

Проблема з переселенцями в Україні: Серйозні гуманітарні виклики

В Європі зафіксовано 4 млн внутрішньо переміщених осіб, права яких регулярно порушуються. Найбільша кількість – 1,7 млн осіб – припадає на Україну, яка через війну на Донбасі та анексію Криму зіштовхнулася з серйозними гуманітарними викликами. Згідно з доповіддю, яку планують заслухати 25 квітня, на сході України у багатьох людей обмежено доступ до медичної допомоги, багато хто змушений був покинути свої домівки (низку із них зруйновано), залишити старих батьків.

Внутрішні переселенці в Україні Новостное агентство Харькова

Зважаючи на те, що конфлікт "відносно недавній і такий, що ще триває", гуманітарні потреби внутрішньо переміщених осіб включають у себе основні соцпотреби – житло, охорона здоров’я, доступ дітей до освіти. Також наголошується, що кримські татари під час російської анексії були позбавлені своїх культурних прав, що сприяло новому переміщенню.

Новини за темою: Рада має намір дозволити переселенцям оформлювати паспорти за фактичним місцем проживання

У зв'язку з цим члени-держави РЄ хочуть закликати до забезпечення гуманітарних та соціальних потреб внутрішньо переміщених осіб.

Гібридна війна: Росія і її "фабрика тролів"

У новій резолюції ПАРЄ (розглядатиметься 26 квітня) йдеться, що країни все частіше зіштовхуються з феноменом "гібридної війни", який створює новий тип загрози на основі поєднання військових та невійськових засобів, зокрема кібератак, масових дезінформаційних кампаній, фейкових новин, особливо у соцмережах.

Открытый источник

Зазначається, що за останні десять років про вплив російських кібератак заявляли Естонія, Грузія, Литва, Україна, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди та США.

Новини за темою: Порошенко: Гібридна війна, яку веде Росія, перетворюється на повномасштабну світову гібридну війну

У доповіді йдеться, що російської дезінформації зазнали 126 млн громадян США під час останніх президентських виборів у 2016 році. До того ж втручання у виборчий процес, ймовірно, відбулися у Німеччині, Франції та деяких країнах Балканського регіону.

Доповідачі зазначають, що Росію звинувачували у веденні гібридної війни у Грузії, в Криму та на Донбасі. Зокрема в Україні, згідно з документом, у неї видався для цього досить сприятливий ґрунт (адже в регіоні, де ситуація вже похитнулася, набагато легше провести дезінформаційну кампанію і нав'язати своє бачення подій).

Зазначається, що російська "фабрика тролів" працює досить "ефективно", тому дуже тяжко відрізнити вільні висловлювання в інтернеті від державного втручання.

Новини за темою: Путін, оспівування російської культури і жарти про Верховну Раду: За які дописи Facebook заблокував російську "фабрику тролів"

З відкритих джерел

У проекті резолюції ПАРЄ наголошується, що при протидії гібридній війні держави зобов'язані дотримуватися законодавства про права людини. Висловлюється стурбованість, що деякі країни-члени Ради Європи вдалися до засобів стеження, блокування веб-сайтів, кримінальних переслідувань за висловлювання в інтернеті. У цьому контексті поряд з Францією, Німеччиною та Латвією згадується й Україна, яка в травні 2017 року заблокувала доступ до деяких російських веб-сайтів (зокрема до "Однокласників" та "ВКонтакте").

Блокування "ВКонтакте" скриншот

Доповідачі ПАРЄ вбачають у таких діях елементи обмеження свободи слова.

Новини за темою: Amazon, Google, Microsoft, але не Telegram: Які наслідки наймасштабнішого блокування месенджера в Росії

Асамблея має намір закликає держави-члени: утриматися від застосування гібридної війни у міжнародних відносинах, активізувати співпрацю з метою виявлення таких проявів та встановити відповідну законодавчу бачу, підвищувати рівень обізнаності суспільства про гібридні війни та спроможність швидко реагувати на такі загрози. Комітет міністрів має дослідити цю проблему, аби убезпечити вплив гібридних воєн, наприклад, на проведення виборів.

Вибори президента РФ в окупованому Криму

На сайті ПАРЄ зазначено, що було внесено прохання про термінові дебати: "Незаконні вибори президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим: порушення прав людини". Згідно з порядком денним, обговорення може відбутися 26 квітня.

Вибори президента РФ відбулися 18 березня, на яких очікувано виграв Володимир Путін.

Голос Америки

Голосування відбулося також в окупованому Криму, попри заперечення України і заяви міжнародних партнерів про невизнання результатів. Наступного дня президент України Петро Порошенко назвав вибори в анексованому Криму "нікчемними" і "позбавленими правових наслідків". 22 березня Верховна Рада України ухвалила постанову про невизнання виборів російського президента на території Криму. А українська делегація ініціювала в ПАРЄ дебати щодо цього питання.

Інші теми весняної сесії ПАРЄ

У Страсбурзі обговорять зміну клімату та виконання Паризької угоди, фінансування терористичної групи ІДІЛ (24 квітня), питання захисту редакційної незалежності і статусу журналістів, роль Ради Європи в Лівії (25 квітня), боротьбу з організованою злочинністю шляхом конфіскації незаконних активів (26 квітня), туберкульоз в Європі, а також доступ до освіти дітей-мігрантів (27 квітня).

Новини за темою: Євродепутат ініціює поглиблення співпраці ЄС та України з кібербезпеки

Також, за словами Ар’єва, заплановано проведення круглого столу щодо "Північного потоку-2" за участі CEO "Нафтогазу", а також продовження аd hoc комітету "для лобіювання повернення росіян".

Нагадаємо, російську делегацію позбавили права голосу в ПАРЄ у 2014 році через анексію українського Криму. Відтоді санкції кілька разів подовжувалися, оскільки РФ не виконала жодну з вимог кількох резолюцій щодо українського питання. Делегація Держдуми на знак протесту вирішила участі у сесіях ПАРЄ не брати.

Однак в ПАРЄ поступово набирає обертів рух за повернення росіян.

22 січня 2018 року генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд заявив, що Росія не заслуговує виключення з організації, незважаючи на порушення низки її принципів.

Новини за темою: РФ не може бути членом Ради Європи, якщо не платить внески, – Ягланд

Турбйорн Ягланд Рада Європи

23 січня в Страсбурзі відбулося перше засідання ad hoc комітету ПАРЄ, присвячене зміні правил та процедур асамблеї. Російська делегація наполягала, що погодиться повернутися до складу ПАРЄ лише у разі, якщо зміна правил асамблеї гарантує ненакладання на РФ санкцій у майбутньому. Після засідання спецкомітету його учасники заявили, що проект рішення щодо зміни правил і процедур ПАРЄ, який дасть можливість РФ повернутися до асамблеї делегації, можуть презентувати на сесії у червні.

Замість бонусу: Результати розслідування корупції в ПАРЄ

За день перед початком весняної сесії, 22 квітня, незалежна слідча група, яка вивчала звинувачення у корупції в ПАРЄ, у закритому вигляді представить свою доповідь. Пізніше цей звіт обіцяють опублікувати на сайті ПАРЄ.

Нагадаємо, некомерційна організація European Stability Initiative (ESI) у 2012 та 2016 роках опублікувала два звіти, в яких стверджувалося, що європейські політики отримували коштовності, килими та чорну ікру від представників азербайджанської влади в обмін на схвальні доповіді про стан демократії в цій країні.

Італійського депутата ПАРЄ Луку Волонте звинуватили в отриманні двох мільйонів євро від члена азербайджанської делегації. Прокуратура Мілана порушила кримінальну справу проти Волонте.

Після цього низка депутатів ПАРЄ вимагали від тодішнього президента Педро Аграмунта (який побував в Азербайджані як спостерігач на виборах і "постійно захищав Баку") розпочати незалежне розслідування в асамблеї, проте він затягував із цією процедурою.

Іще один скандал, в який вплутався Аграмунт, пов'язаний із його поїздкою до Сирії в компанії депутатів Держдуми РФ. Зрештою візит на російському літаку на зустріч із Башаром Асадом змусив його піти з керівництва ПАРЄ в жовтні 2017 року. До слова, він згодом отримав у Росії почесне звання доктора.

Педро Аграмунт отримав в Росії почесне звання доктора З відкритих джерел

А вже 22 січня ПАРЄ без голосування обрала президентом італійця Мікеле Ніколетті.

ПАСЕ

Новини за темою: Що відомо про нового президента ПАРЄ Мікеле Ніколетті

Для України результати розслідування про корупцію в ПАРЄ будуть особливо цікавими, адже вона чи не найбільше виступала за відставку Аграмунта (через його тісні зв’язки з РФ). Зрештою, він і сам скаржився, що "став жертвою за своє прагнення до діалогу і що кампанію проти нього очолила українська делегація".

Чи буде весняна сесія ПАРЄ результативною – побачимо. Але схоже, що цікавою буде точно.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів