Україна як ключ до третьої світової війни

Країна може стати полігоном протистояння військових блоків

Центр журналистских расследований
У повітрі знову пахне війною. Світовою. Не встигли вирішити сирійське питання - лихоманить Україну.

Наївно прогнозувати, що нова влада, укомплектована аж ніяк не наївними юнаками і дівчатами з палаючими очима, а досвідченими людьми, знає, що робити в такому випадку. Головне, зрозуміло, кількісний склад і озброєність українських військ. Судячи з закликів до країн-учасниць Будапештського меморандуму, а також з наполегливих закликів терміново заявити про намір України вступити в НАТО, нове керівництво країни розуміє, що не має достатніх сил для оборони від інтервенції. Або інтервенцій.

Володимир Путін, тим часом, витримав драматичну паузу. Поки що, на тлі досить загрозливого для нової української влади рішення Ради Федерацій РФ про дозвіл президенту направити збройний контингент в Крим і Україну, Кремль очікує реакції Києва. Реакція Києва не дивує: розкид думок від загальної мобілізації до "не провокувати ситуацію". Єдиної думки на пізній вечір суботи, 1 березня у владних верхах так і не було вироблено.

Фактично, офіційний Київ зв'язаний по руках і ногах. Звинуватити кримчан в організації народної самооборони після того, як аналогічні формування, тільки з іншою ідеологічною орієнтацією, створені в Києві і на чиїх плечах нові володарі в'їхали в свої високі кабінети, - не можна. Зробити хоч один постріл в Криму в бік росіян або, не дай Боже, проросійських "мирних громадян", - тоді точно чекай війни і громадянської, і звичайної, і світової. Заборонити місцевим радам приймати рішення після того, як 22 лютого Верховна Рада зробила безграмотне захоплення влади, - якось не зовсім логічно. Процес розпаду пішов...

Надія команди Турчинова-Яценюка - міжнародне співтовариство. Але тут є один делікатний момент, ім'я якому - Китай. Рекомендація Володимиру Путіну відкликати посла РФ з США може бути просто бравадою, а може, - натяком на нову світову війну. Росія навряд чи зважилася б на такий натяк, якби не підтримка іншої потужної держави. 

А тепер подивимося, може спалахнути третя світова через Крим чи Київ, чи Україну загалом, якщо хочете? Дуже навіть може. Польща войовничо готова захищати суверенітет України. Що стосується США, то тут складніше. Прямих вигод для США від України, крім істотного просування баз НАТО на схід, в "підчерев'я" Росії начебто і немає. Але якщо у Росії з питання України є єдина думка або хоча б немає розбіжностей з Китаєм, США сім разів зважать, перш, ніж відміряти. Спокусливо, звичайно, просунути НАТО, але і ризики великі. Тому, незважаючи на емоційну фразу Барака Обами на адресу Росії, США віддадуть перевагу поки що відмовчатися. Третій геополітичний гравець - ЄС - в роздумах. У ЄС немає згоди, особливо щодо українського питання: одних це дуже цікавить, інших взагалі не хвилює. Німеччина і Польща, наприклад, а також Франція виявляють невгамовний інтерес до українських справ. Але то є і "бубновий інтерес. Німеччина, яка серйозно впливає на Польщу, не буде зайвим розширити свій вплив на захід України, якщо не на всю країну. В даному випадку, це буде здійснюватися силами Польщі, якщо дійде до війни, бо Німеччина остерігатиметься асоціацій з Вітчизняною війною 1941-1945 років. Франції просування в Україну цікаво виключно з точки зору НАТО, своєрідним авангардом якого Франція і є в ЄС.

А тепер уявіть, як всі ці держави вдираються в Україну, одні - захистити суверенітет (але на ділі - свої, і тільки свої, інтереси), інші - для захисту гноблених громадян", формуючи зручний "кривавий" буфер між собою і НАТО.

Як не дивно, мирна процвітаюча Україна не вигідна ані ЄС, ані США, ані Росії. Зауважте, що в Україні революції на диво синхронні з періодами переходу економіки нашої країни зі стану "стагнація" в стан "стабілізація", а то і в зростання. Подумайте, ну, хто хоче ростити собі конкурента?! А ось воююча, знекровлена Україна вигідна всім сусідам, оскільки стримує просування НАТО і захищає ЄС від експансії РФ. Та ось невдача: не було, ну, не було в Україні приводу для таких вже бурхливих зіткнень! Соціальні проблеми - так, ідеологічні - ні. (Януковичу ледве-ледве вдалося якось протягнути "двомовність" і, зауважте, тема мов майже зійшла нанівець). Тепер привід був даний. І поки Олександр Турчинов пеерсувається з РНБО у Верховну Раду, з Верховної Ради в РНБО, а прем'єр Арсеній Яценюк напускає на себе важливість і вимагає "зв'язатися з російськими міністрами", сусіди і "стратегічні партнери" радісно бряцають зброєю.

Чим не класичний початок світової війни?

 

Лілія Брудницька, парламентський оглядач

редакція може не поділяти точку зору автора публікації

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>