Україна вшановує День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Цього дня в 1944 році розпочалася депортація кримських татар, сотні тисяч осіб були змушені покинути свої домівки, половина з них померла на цьому шляху

Україна сьогодні, 18 травня, вшановує День боротьби за права кримськотатарського народу та пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Варто зауважити, що це відносно нові для держави меморіальні дати, які було встановлено в країні опісля Революції гідності. Зокрема, День боротьби за права кримськотатарського народу було затверждено в травні 2014 року, а День жертв геноциду кримськотатарського народу - у листопаді 2015 року.

Обидві меморіальні дати пов'язані з річницею депортації кримськотатарського народу 1944 року.

Зауважимо, що примусове переселення кримських татар розпочалося 18 травня 1944 року о 3 годині ранку і тривало до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня).

Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 сс "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висували претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

Наразі на державному рівні визнається, що це був акт гено- і етноциду. Зокрема, про це свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.

За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії), було депортовано 183 144 тис. кримських татар; за татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж перших шести місяців померло близько 110 тис. осіб.

У каральній операції брали участь 32 тис. співробітників НКВС.

Людям на збори давали від декількох хвилин до півгодини, з собою дозволяли взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася, її конфіскувала держава.

Переважну частину депортованих було доправлено на спецпоселення до Узбекистану, частину – до ГУЛАГу, а ще частину – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Натомість у Криму будь-якими засобами тривало знищення культурних та історичних пам’яток, змінювали історичні назви місцевостей новими на зразок "Совєтский", "Пєрвомайск", "Красногвардєйск" тощо.

Територію півосторова заселяли вихідцями з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення в Криму було збільшено майже в 10 разів.

Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.

Масове їхнє повернення на батьківщину розпочалося лише наприкінці 80-х років. Однак і тоді вони зазнавали репресій.

Для вшанування пам'яті про ті часи сьогодні в Україні заплановано проведення низки заходів. Наприклад, у Києві на Софійській площі відбудеться мітинг пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, на Майдані Незалежності діятиме фотовиставка, присвячена трагічним подіям депортації кримських татар.

Цього самого дня відбудеться "Вечір-реквієм" за участю посадових осіб держави, громадських та політичних лідерів, голів дипломатичних місій іноземних держав в Україні, представництв міжнародних організацій, культурних, наукових діячів, керівників релігійних організацій.

Упродовж травня-червня заплановано проведення тематичних теле- і радіопередач, покази документальних фільмів про депортацію кримськотатарського народу з Криму, розпочатої НКВС 18 травня 1944 року, а також художніх фільмів "Хайтарма" та "Чужа молитва".

Окрім того, дипломатичні представництва України за кордоном влаштують інформаційно-роз'яснювальні заходи, присвячені трагічним подіям, пов'язаним з геноцидом кримськотатарського народу та осіб інших національностей, зокрема, відбудуться покази фільмів про депортацію кримських татар.

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...