"Битва титанів": Чим загрожує світу торговельна війна США із Китаєм

Після чотирьох місяців обміну погрозами сталося зіткнення двох найбільших економік світу. Чим загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм загрожує іншим країнам?

AP Photo

"Битва титанів"

Митні баталії між двома країнами розпочалися навесні цього року. Вашингтон звинуватив Пекін у недобросовісній конкуренції та крадіжці інтелектуальної власності. США поскаржилися, що купують у Китаю більше, ніж продають, а відтак дефіцит торговельного балансу сягає 375 млрд дол. На початку березня США вирішили встановити мита у розмірі 25% на імпорт сталі і 10% - на ввезення алюмінію. Згодом запровадження відклали до 1 червня для низки країн, крім Китаю.

22 березня Трамп підписав указ про накладення мита на товари з Китаю, обсяги якого в ціновому обчисленні мали скласти 60 млрд дол. на рік.

У відповідь Піднебесна 1 квітня повідомила про встановлення підвищених мит на 128 найменувань товарів зі США (15% на американські фрукти і 25% - на свинину). А вже 5 квітня Трамп оголосив про намір розширити тарифні обмеження на 100 млрд дол. китайського імпорту.

У травні США висунули Китаю низку вимог для припинення торговельних суперечок, серед яких скорочення до кінця року дефіциту торгівлі щонайменше на 200 млрд дол. Наступного місяця країни навіть заявили про певний поступ у переговорах.

Однак 6 липня нові мита США проти Китаю таки набули чинності. Митний збір у розмірі 25% поширився на 818 найменувань китайських товарів загальною вартістю 34 млрд дол. Серед товарів, що підпали під дію мит, автомобілі, елементи конструкції літаків і жорсткі диски. Китай звинуватив США у розгортанні найбільшої торговельної війни в історії світу і запровадив дзеркальні мита. У Піднебесній вкотре наголосили, що дії США суперечать нормам СОТ і негативно впливають на ділову активність в усьому світі.

А вже 10 липня Вашингтон заявив про плани запровадити нові мита на імпорт з Пекіна – зокрема на продукти харчування, тютюн, вугілля, хімікати, сумки, валізи, меблі, автошини, велосипеди, туалетний папір, косметику тощо. Загалом на товари на 200 млрд дол. (раніше Трамп озвучував цифру 500 млрд дол.).

Китайське міністерство комерції повідомило, що "шоковане" останніми діями США, вважає їх "абсолютно неприйнятними" і вже звернулося щодо цього в СОТ.

Торговельні війни США на інших фронтах

Із 1 червня США запровадили мита на сталь та алюміній із Євросоюзу, Канади та Мексики. Рішення було ухвалено за результатами розслідування Міністерства торгівлі, яке вирішило, що імпорт цих металів загрожує нацбезпеці країни, підриваючи позиції американських металургів.

У Єврокомісії назвали "одностороннє введення країною таких заходів неприйнятним для глобальної торгівлі", а також пообіцяли "виважену і збалансовану реакцію".

14 червня в ЄС підтримали введення мита у розмірі 25% на американські товари. Під мито потраплять такі відомі бренди, як-от Harley Davidson і Levi's, а також американський бурбон. Окрім цього, до списку товарів входять кукурудза, рис, арахісове масло, апельсиновий сік, тютюн тощо.

На мита США також відповіла Канада. Ставка нових ввізних мит на деякі американські товари з 1 липня становитиме 15 і 25%. Зокрема йдеться про йогурти, каву, туалетний папір та спальні мішки. Загальний обсяг ввезених товарів, яких стосуватимуться нові мита, складе 12,6 млрд дол.

Водночас Брюссель закликав Вашингтон утриматися від запровадження мит на імпорт автомобілів з ЄС і "не гратися в небезпечну гру". Річ у тому, що в Адміністрації Трампа розглядають таку можливість, оскільки за статистикою майже половина автомобілів, які щороку продаються на американському ринку, імпортовані з-за кордону. За 2017 рік США імпортували понад 8 млн авто вартістю у понад 190 млрд дол. (найбільше з Мексики, Канади, Японії та Німеччини), натомість експортували близько 2 млн авто на 57 млрд дол.  

1 червня ЄС поскаржився на США до СОТ. Відповідні скарги надійшли від Канади, Мексики, Норвегії, Росії, Індії та Швейцарії.

Наслідки торговельних воєн Трампа для світу

Інвестори побоюються, що посилення торгових протистоянь між США та Китаєм ударить по зростанню світового ВВП, передає Reuters.

У середу, 11 липня (наступного дня після чергової порції погроз із Вашингтона), основні індекси Гонконга і Шанхая впали на 1,76 та 2,63%. А індекс MSCI, що відстежує динаміку акцій Азійсько-Тихоокеанського регіону за межами Японії, знизився приблизно на 1%. Ф'ючерси на індекси S&P 500 та Dow втратили приблизно по 1%, що не може не вплинути на торги Волл-стріту. Юань впав у ціні. Інвестори очікують, що незабаром він проб’є психологічну позначку в 6,7 за долар.

Експерти Bloomberg попереджають, що головною жертвою глобального конфлікту стане його ініціатор – самі ж США. Постраждати можуть шість секторів американської економіки: сільське господарство, технологічні фірми, споживчі товари, авіабудівництво, послуги й освіта.

При цьому в Китаї запевняють, що на їхню економіку торгова війна матиме обмежений ефект. Як передає "Сіньхуа", ріст ВВП країни може уповільнитися тільки на 0,2 в. п.

Оптимістично налаштований і американський президент. У березні він писав на своїй сторінці у Twitter: "Торгові війни – це добре, їх легко вигравати". Однак, як пише BBC, від китайських контрзаходів можуть постраждати штати, які у 2016 році найактивніше голосували за Трампа – так званий Кукурудзяний пояс.

І Китай, і ЄС переконані, що американські мита становлять загрозу для робочих місць у всьому світі, а також у самих США.  

Від серйозної суперечки "двох титанів" виграють хіба що ті країни, які зможуть запропонувати США і Китаю дешевші замінники: Бангладеш - бавовну, Мексика - іграшки, В’єтнам - одяг.

До чого тут Україна?

За даними Мінекономрозвитку, у 2017 році Україна експортувала до США сталь, труби і прокат на 175,6 млн дол. Саме ці товари з березня підпали під дію мит. І хоча для української металургії це невеликий обсяг (трохи більше 1%), є загроза, що втрата американського ринку призведе до глобального зростання конкуренції на інших ринках. Йдеться зокрема про ЄС і Туреччину, на які припадає майже половина експорту української металургійної продукції.

"Україна може зіштовхнутися з напливом демпінгованого імпорту на ринках третіх країн з боку виробників, щодо яких застосовують мито США. Конкуренція зросте", - зазначає торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська, передає ВВС.

Україна направляла до керівництва США листи, а також ініціювала переговори щодо виключення її з-під дії мит. Київ розраховує на поступки з боку Вашингтону, оскільки перспективних ринків для української металургії не так уже й багато.

Якщо ж поглянути на ситуацію більш глобально, то торговельні війни Трампа можуть вдарити по гаманцю кожного українця, який споживає імпортні товари. Якщо США і надалі запроваджуватимуть мита, техніка (ті ж самі iPhone, які розробляють у США, а виготовляють у Китаї) зросте в ціні. Це стосується одягу, взуття, предметів побуту тощо.

Тож цілком справедливим є твердження, що коли дві найбільші економіки намагаються затягти одна одній паски – страждає весь світ.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів