Торгова блокада ОРДЛО: Як і навіщо будувалася економічна Китайська стіна на Донбасі

Непідконтрольні уряду окремі райони Донецької та Луганської областей вже 2,5 роки перебувають в умовах економічної блокади. Зараз стали обговорювати можливе її зняття

112.ua

Більш активно про блокаду ОРДЛО розпочали говорити на тлі останніх заяв представників Тристоронньої контактної групи в Мінську. Тепер хтось боїться, що можливе зняття блокади потягне за собою реалізацію російського сценарію, хтось називає це "великим проривом", ну а ми перенесемося на три роки назад, аби з'ясувати, з чого все починалося.

Передісторія. Мова ультиматумів

Початок блокади З відкритих джерел

16 грудня 2016 рік. Ветерани добровольчих батальйонів "Айдар" і "Донбас" висувають до бойовиків так званих "ДНР/ЛНР" вимогу кпродовж семи днів відпустити, або ж обміняти усіх українських військовополонених. В іншому випадку військовослужбовці пообіцяли розпочати тотальну блокаду окупованих територій.

Із закінченням терміну ультиматуму розпочалися обіцяні дії щодо блокади торгівлі з окупованими територіями, на якій, як стверджував тоді командир "Донбасу" Семен Семенченко, "наживають мільйони як ватажки т. н. "ДНР/ЛНР", так і "українські" олігархи та чиновники".

Адресати ультиматуму вирішили скористатися ситуацією на свою користь. Розмова екс-ватажка т. н. "ДНР" Олександра Захарченка з "начальником управління внутрішньої та зовнішньої політики адміністрації" Дмитром Трапезниковим, перехоплена Службою безпеки України, свідчила про зацікавленість з боку бойовиків (і очевидно тих, хто стоїть за ними) у цій блокаді.

За вказівкою російських кураторів, невизнані республіки вирішили використовувати її для так званої "націоналізації" підприємств, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. У заяві, підписаній Захарченком та екс-ватажком "ЛНР" Ігорем Плотницьким, говорилося, що якщо до 00:00 годин 1 березня 2017 року блокада не буде знята, то сепаратисти візьмуть під контроль підприємства, які перебувають під українською юрисдикцією, і крім цього, припинять поставки вугілля.

Зважаючи на продовження блокади, 1 березня на 43-х підприємствах, що були під українською юрисдикцією і працювали в ОРДЛО, було введено так зване "зовнішнє управління", інакше кажучи - їх просто експропріювали бойовики. Тоді СБУ заявляла про можливу причетність до "націоналізації" олігарха Сергія Курченка. Відомство навіть опублікувало перехоплену телефонну розмову, в якій Захарченко скаржиться громадянину РФ на прізвисько "Сірий", що підприємства "збираються" для Курченка і все найкраще дістанеться олігарху. Однак ця історія не отримала продовження і після оприлюднення цієї розмови офіційна інформація про можливу причетність до "націоналізації" Курченка або інших членів сім'ї екс-президента Віктора Януковича не з'являлася.

Відповіді Києва: Чому на Банковій вирішили "узаконити" блокаду

Засідання РНБО. Архів Прес-служба президента України

Повідомлялося, що рішення екс-президента Порошенка про транспортну блокаду ОРДЛО далося йому нелегко. Принаймні, так стверджували джерела головного редактора "Дзеркала тижня" Сергія Рахманіна. За їхніми словами, колишній президент зважився "узаконити" блокаду з огляду на два чинники: громадську думку та активну реакцію місцевих рад. Зокрема, дані закритих опитувань, за якими активно стежив Порошенко, свідчили про підтримку блокадників з боку більшої частини населення. Президент цього ігнорувати не міг.

Другий аргумент - у Банкової не було впливу на більшість регіонів, і відповідно, голови держадміністрацій та місцевих рад або активно сприяли підтримці блокади, або негласно потурали їй, або займали вичікувальну позицію. Очевидним було одне - Київ не міг контролювати ситуацію на місцях і, за інформацією джерел, подібний розвиток подій тоді серйозно налякав Порошенка.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман в ході засідання уряду 1 березня заявляв, що йому абсолютно незрозуміло в чиїх інтересах відбувається енергетична та економічна блокада. "Я не хочу вірити в те, що політики, які підіграють блокаді, роблять це абсолютно навмисно, стаючи акторами інших сценаріїв, які розроблені за межами України. Хочу вірити в те, що це не так", - висловив сподівання глава уряду.

Все ж на даному засіданні Кабінет міністрів ухвалив "Порядок переміщення товарів у район чи з району проведення АТО", який можна назвати першою офіційною відповіддю Києва на дії блокадників.

Наступним кроком на шляху до "узаконення" блокади ОРДЛО стало проведення екстреного засідання Ради національної безпеки і оборони, в ході якого екс-президент Порошенко запропонував тимчасово повністю припинити сполучення з окупованими територіями. "Воно діятиме до тих пір, поки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва", - зазначив Порошенко.

РНБО підтримала пропозицію президента, про що 15 березня повідомив екс-секретар відомства Олександр Турчинов. За його словами, заборона вводилася тимчасово, до реалізації пунктів 1-2 Комплексу заходів щодо виконання мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, а також до повернення під українську юрисдикцію захоплених підприємств. Зазначимо, що згадані пункти 1-2 передбачають повне припинення вогню на окупованих територіях і відведення озброєння. Жоден з них досі не виконаний. На наступний день Порошенко своїм указом ввів в дію дане рішення РНБО.

Заключний крок був зроблений 24 березня. В той день рішенням уряду було затверджено наказ Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб "Про затвердження Переліку та обсягів товарів, дозволених для переміщення в/з гуманітарно-логістичних центрів і через лінію зіткнення". Документ визначав перелік дозволених і заборонених речей, які можна перевозити через лінію розмежування.

Блокувати не можна перевозити

Торгова блокада ОРДЛО Українські новини

Вищезгаданий документ вступив в силу 1 квітня 2017 року, проте в нього двічі вносилися зміни: в середині квітня було вирішено збільшити вагу й загальну вартість дозволених до перевезення товарів, а у вересні того ж року були внесені уточнення щодо ваги окремих продуктів харчування та кількості деяких непродовольчих товарів.

Отже, через лінію розмежування не дозволяється провозити (до цього переліку не входять особисті речі та підакцизні товари): з неконтрольованої на контрольовану територію і у зворотному напрямку - товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 тис. гривень та сумарна вага яких перевищує 75 кг на одну людину. Аналогічні вимоги також до товарів, які ввозяться з контрольованої території до гуманітарно-логістичних центрів. У зворотному напрямку на неконтрольовану територію забороняється ввозити товари, сумарна вартість яких перевищує 20 тис. гривень, а вага - 150 кг на людину.

Перейдемо до списку особистих речей. Тут головне обмеження стосується їхньої кількості – всі товари мають забезпечувати потреби лише однієї особи. Тобто взяти з собою два телевізори, два фотоапарати, переносні звуковідтворювальні пристрої, переносні радіоприймачі, комп'ютери, або годинник ніяк не вийде. Всі ці речі дозволяється брати по 1 одиниці на людину.

На інші особисті речі поширюються більш м'які обмеження. Так, наприклад, не дозволяється перевозити більше 3-х платіжних карт, двох переносних музичних інструментів або двох стільникових (мобільних) телефонів.

Звичайна і/або прогулянкова дитяча коляска має розраховуватися на кожну дитину, яка перетинає лінію зіткнення разом з батьками. У разі відсутності дітей дозволяється провозити не більше однієї одиниці. Аналогічне обмеження стосується й інвалідних колясок.  

Лікарські засоби дозволяються у кількості, що не перевищує п'яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини).

Спортивне спорядження: велосипед, вудка рибальська, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, інше аналогічне спорядження – все це дозволяється, але тільки з розрахунком для використання однією особою.

Проблем з провозом особистих речей з ознаками користування (меблі, посуд, кухонні приналежності і так далі) у разі переїзду особи на проживання з неконтрольованої на контрольовану територію виникнути не повинно.

Бонус: затверджений урядом Перелік дозволяє захопити з собою 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів.

Обмеження щодо обсягу підакцизних товарів:

  • не більше 200 сигарет або 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
  • не більше 5 літрів пива, 2 літра вина, 1 літру міцних (із вмістом спирту більш як 22%) алкогольних напоїв.

Що стосується списку харчових продуктів, то дозволено практично все. Заборона стосується тільки обсягу або кількості товару. Наприклад, через КППВ не можна перевозити більше 2-х кілограмів чаю або кави. Інші ж продукти можна спокійно брати з собою, подбавши лише про те, щоб вага товару не перевищувала 75 кг, а загальна вартість - 10 тис. гривень.

Заборон щодо перевезення непродовольчих товарів теж не так вже багато. Не дозволяється провозити лише більше п'яти одиниць садово-городнього інвентарю та інструментів; більше одного комплекту (4 штуки) всесезонних або зимових або літніх шин для легкових автомобілів, радіусом не більше 16 дюймів. 

Скасування торгової блокади: Для одних – великий прорив, для інших – фінансування тероризму

Леонід Кучма З відкритих джерел

Тема блокади останнім часом постійно на вустах. Частіше говорити про неї стали після того, як представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма заявив про ініціативу її скасування. За його словами, ніякої блокади не існує, а питання про зняття тимчасового обмеження на переміщення вантажів і товарів постійно піднімається на засіданнях ТКГ в Мінську. Пізніше спецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Сайдік уточнив, що питання про зняття блокади ОРДЛО було підняте бойовиками на засіданні в Мінську 5 червня і підтримане у загальній формі РФ.

До речі, сам Сайдік вважає, що зняття блокади могло б стати "великим проривом". При цьому він говорив, що її введення проти ОРДО і ОРЛО в 2017 році стало чинником, який сприяв "розриву сторін": "Ми (ОБСЄ, - ред.) завжди виступали і виступаємо за те, щоб ця тенденція розриву всередині країни була не тільки припинена, але і відновлена ситуація, що передує березню 2017 року".

Стосовно доцільності зняття блокади існують полярні думки. Так, генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляв, що торгівля з ОРДЛО без реєстрації і податків - це фінансування тероризму. Екс-президент Порошенко вважає зняття блокади реалізацією російського сценарію і зрадою національних інтересів. Однак підсумувавши, можна виявити, що всі вони зводяться до однієї вимоги – активи, розташовані на території ОРДЛО, повинні повернутися до українського правового поля. Зокрема, цю вимогу й озвучив Кучма на засіданні ТКГ в Мінську.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>