"Свято квітів і тортиків": Що насправді відзначають 8 березня і чому його хочуть скасувати

Розповідаємо, чому 8 березня - не день квітів і плюшевих іграшок

112.ua

Усупереч намаганням скасувати це свято, 8 березня ще відзначають в Україні як Міжнародний жіночий день. Згодом день солідарності жінок у боротьбі за рівноправність дещо стер свої початкові обриси і перетворився на свято квітів, солодощів і плюшевих іграшок.

Все насправді не так. А як саме – розбираємося далі.

Історія Міжнародного жіночого дня

Мало хто любить велику кількість дат, тому коротко пройдемося. Все почалося 28 лютого 1908 року, коли понад 15 тис. жінок пройшли маршем через весь Нью-Йорк, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних умов оплати праці з чоловіками. Особлива вимога – надання виборчого права жінкам.

Не можна не відзначити в цьому контексті суфражисток – вони обстоювали право жінок голосувати і виступали проти їхньої дискримінації в політичному та економічному житті, іноді досить радикальними способами на кшталт приковування себе до воріт.

Суфражистки З відкритих джерел

У 1909 році у США було оголошено національний жіночий день, і він відзначався в останню неділю лютого до 1913 року. Переломним моментом стала зустріч американських соціалісток з комуністкою Кларою Цеткін.

Саме Цеткін у 1910 році на Другому інтернаціоналі запропонувала заснувати Міжнародний жіночий день, під час якого жінки будуть влаштовувати мітинги і ходи для залучення громадськості до своїх проблем.

Клара Цеткін "ТАСС"

Перший міжнародний день 19 березня за пропозицією Олени Грінберг, члена Соціал-демократичної партії Німеччини, зазначили в Німеччині, Австрії, Данії і Швейцарії в 1911. Наступного року в тих же країнах дату пересунули на 12 травня. Під час численних мітингів у Франції, Росії, Австрії, Чехії, Угорщині та інших країнах, дата змінювалася. І тільки в 1914 році 8 березня як Міжнародний жіночий день відзначався одночасно у восьми країнах.

У 1975 році заснувала 8 березня як Міжнародний жіночий день й ООН.

Феміністки минулого

Боротьба за жіночі права – це насамперед саме боротьба. І 8 березня – це нагадування про ту роботу й працю феміністок минулого для комфортного майбутнього жінок.

Феміністки першої хвилі боролися за можливість голосувати на виборах. Рух зародився в кінці 19 століття – на початку 20. Більшість країн дали жінкам право голосу до середини 20 століття. Але і на 21 століття випала доля "звершень": у 2005 голосувати дозволили жінкам Кувейту, в 2006 – в ОАЕ, в 2008 році змогли голосувати жінки Бутану і тільки в 2011 – в Саудівській Аравії. На сьогодні голосувати не можуть лише жінки Ватикану.

Феміністки другої хвилі звернули увагу на те, що вирішення питання про дискримінацію на законодавчому рівні не вирішує проблеми суспільного життя. Феміністки другої хвилі критикували не тільки публічні інститути, але й сім'ю як один із головних оплотів гендерної нерівності. При цьому критикували не лише економічну залежність жінок від чоловіків, а й емоційну. Звідси пішла критика стереотипу "справжньої жіночності" і нереалістичних стандартів краси, нав'язаних модною індустрією. Жінки в цей час боролися за свободу особистості – ще на початку 60-х заміжні жінки повинні були отримувати письмовий дозвіл від чоловіка на роботу, відкриття рахунку в банку, оренду житла. Основними досягненнями феміністок другої хвилі стали створення притулків для жертв насильства, як і визнання самої проблеми насильства над жінками, доступ до контрацепції й абортів.

Фемінізм сьогодні

Третя хвиля фемінізму почалася в 90-х і триває досі. Старт їй дали чорношкірі феміністки, які включили до порядку денного питання расової дискримінації жінок.

На ранніх етапах третя хвиля була спрямована на боротьбу із сексуальними домаганнями, зокрема на робочому місці. До порядку додалася боротьба за права трансгендерів; у цей же час зародилася ідея про те, що "стать" і "гендер" - не одне і те ж.

Феміністки третьої хвилі багато уваги приділяють зовнішності, а саме прийняття себе у тому вигляді, в якому кожна жінка існує – без дієт і пластичних операцій. Окремо і гостро стоїть проблема насильства і зґвалтувань, а також домагань. Такі рухи, як #MeToo і SlutWalk раз у раз привертають увагу до проблем жінок, їхнього права одягатися і виглядати так, як їм хочеться, без ризику бути зґвалтованою. Гостро стоїть і проблема насильства в сім'ї.

Фемінізм у наші дні активно підтримують світові зірки, причому не тільки жінки, але і чоловіки. Не тільки Меріл Стріп, Емма Вотсон, Бейонсе, Леді Гага і Мадонна виступають за жіночі права і свободи, як в житті, так і в творчості всіляко підтримуючи ідею сильної самодостатньої жінки, яка може сама вибирати, що їй робити.

Beyonce. Gala MTV VMA 20014. FEMINIST from Suceso on Vimeo.

Джозеф Гордон-Левітт, Деніел Редкліфф Райан Гослінг, Бенедикт Камбербетч, Барак Обама, Деніел Крейг, Джон Ледженд, Принц Гаррі, Вілл Сміт, Метт Деймон – і це далеко не весь список чоловіків, які підтримують феміністичну порядку.

Критика сучасного фемінізму

Нерідко поривання тих, хто бореться за права жінок, переходять певні рамки. Наприклад, цілком розумна і здорова ідея "Моє тіло – моя справа" була значно перебільшена: з'явилися дівчата, які вихваляють надмірну вагу і фарбують у зелене волосся під пахвами. Зрозуміло, кожен має право комфортно почувати себе у своїй вазі, і це прекрасно, але, як не крути, надмірна вага дійсно несе загрозу здоров'ю, а це вже не добре.

Проте досить поширеною є ідея про те, що роздуваючи проблему до таких масштабів, простіше донести зерно істини. Поки радикальні феміністки переборщують якесь питання, воно широко обговорюється, критикується й висвітлюється. В результаті існує велика ймовірність того, що ця ж ідея, але в більш спокійній і помірній формі, дійде до більшості. Поки радикальні феміністки співають оду, наприклад, надмірній вазі, в головах укорінюється ідея, що бути повнішим за той стандарт, який пропагують модні журнали – це нормально.

Чому 8 березня хочуть скасувати в Україні

За скасування 8 березня як вихідного дня в Україні активно виступає директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. Цього року, наприклад, 8 березня випадає на п'ятницю, і це - вихідний день. Пояснює він це тим, що свято не має нічого спільного з тим змістом, який спочатку закладався в нього.  

За словами В'ятровича, "свято тортиків і букетиків" нічого спільного з боротьбою за права жінок немає. При цьому скасовувати 8 березня як свято взагалі ніхто не закликає. Тільки зробити його робочим. 

До речі, вихідним днем 8 березня є у таких країнах, як-от Ангола, Буркіна-Фасо, Бразилія, Гайана, Гвінея-Бісау, Сальвадор, Суринам, Куба, Нікарагуа, Венесуела. Низка держав відзначає це свято, однак вихідним його не вважає.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>