Суперечка за Курильські острови: Чому Росія і Японія не можуть домовитися

З 1956 року Японія і Росія намагаються вирішити, кому ж належать Курильські острови

112.ua

У понеділок, 14 січня, глави Міністерств закордонних справ Росії і Японії провели перший раунд переговорів щодо укладення мирного договору між двома країнами. На 22 січня заплановано другий раунд, вже на більш високому рівні, – між президентом РФ Володимиром Путіним і прем'єр-міністром Японії Сіндзо Абе.

Восени 2018 року прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе оголосив "нову еру" у відносинах з Росією. Територіальне питання щодо Курил залишається відкритим з 1956 року, і всі спроби його вирішити успіхом так і не увінчалися. За словами Абе, японсько-російські відносини перебувають у "ненормальному стані", незважаючи на те що деякі досягнуті домовленості виконуються.

Курильські острови розбрату

Японія і Росія сперечаються за Курильські острови Фото з відкритих джерел

Від південного сходу російського півострова Камчатка до острова Хоккайдо, що є територією Японії, тягнеться ланцюжок Курильських островів. Саме вони відокремлюють Охотське море від Тихого океану. Всього ланцюжок складається з 50 островів різних розмірів. Японія претендує на чотири: Ітуруп, Кунашир, Шикотан й архіпелаг Хібомаї, який у Росії іменують Малою Курильською грядою. Від найближчого острова Кунашир японський Хоккайдо відділено протокою Зради.

Острова мають великий вплив на ситуацію в морській акваторії навколо них, судноплавство, рибний промисел, а також видобуток природних ресурсів.

У районі островів зливаються дві течії, що створює унікальні умови для рибальства (район вважається одним із трьох найбільших риболовних районів у світі).

Курильські острови багаті також на корисні копалини. На островах є титаномагнетитові розсипи, на шельфі – запаси нафти й газу.

Завдяки тому що нині острови є частиною Росії, економічна зона покриває практично всю акваторію, роблячи Охотське море фактично внутрішнім морем Росії, забезпечуючи високий улов риби і морепродуктів.

Курильські острови "замикають" Охотське море від Тихого океану, в районі розташовані протоки Катерини і Кунаширська - єдині, що не замерзають. Втрата Росією островів обмежить для неї можливість виходу в Тихий океан і зменшить можливість контролю входу іноземних кораблів в Охотське море. Також російська сторона побоюється, що передача "північних територій" Японії відкриє на них доступ для військовиків США.

Історичне питання

Вперше питання приналежності Курильських островів і Сахаліну було порушено в 1855 році. 7 лютого Японія і Росія підписали Симодський трактат про торгівлю та кордони. Згідно з ним, кордон країн встановлювалося між островами Ітуруп та Утуруп; Японія отримувала права на Ітуруп, Кунашир, Шикотан і групу островів Хабомаї; решта відходили Росії. Звідси започатковано японське свято, що відзначають щороку з 7 лютого 1981 року, – День північних територій.

Знову Японія і Росія повернулися до територіального питання в 1875 році, позаяк питання статусу Сахаліну так і залишилося неврегульованим. 7 травня 1875 року було підписано Петербурзький договір: Японія отримала права на всі 18 Курильських островів, Росія – на японську частину Сахаліну.

Після російсько-японської війни, яку Росія програла, в 1905 році південна частина Сахаліну, відповідно до Портсмутського мирного договору, "повернулася" до Японії.

Після закінчення Другої світової, коли Японія капітулювала, в Сан-Франциско 8 вересня 1951 року було укладено мирний договір між антигітлерівською коаліцією і Японією. Згідно з ним, Японія відмовлялася від територій, які відійшли їй за Портстмутським договором: Курильських островів і південної частини Сахаліну. Однак Ітуруп, Шикотан, Кунашир і Хабомаї не входили до складу Курильських островів, тож Японія від них не відмовлялася. Коли СРСР намагався внести поправку в договір, вона і ще ряд пропозицій враховано не було, тому СРСР, Чехословаччина та Польща договір так і не підписали.

У 1956 році Японія і СРСР ухвалили Московську декларацію. Вона припиняла стан війни, а також відновлювала дипломатичні відносини між країнами. Згідно з нею, СРСР передавав Японії острови Хабомаї і Шикоран, але тільки після укладення мирного договору. Тоді в переговори "вступили" США і поставили Японію перед вибором: вона може погодитися на умови Союзу, але тоді втратить архіпелаг Рюкю та острів Окінава, які перебували під управлінням США. Японія відмовилася від підписання мирного договору з СРСР.

Після цього СРСР і Японія зробили ще кілька спроб домовитися щодо приналежності територій, однак спроби не увінчалися успіхом. Ба більше, до закінчення холодної війни Союз навіть не визнавав існування якогось "спору" з Японією. Наявність територіальної проблеми фактично визнав тільки Михайло Горбачов 18 квітня 1991 року.

Наступну спробу все ж таки підписати мирний договір і розставити крапки над "і" зробили в 2004 році. Тоді глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Росія готова виконувати зобов'язання, взяті на себе в рамках Московської декларації, але Японію це не влаштувало. Через рік з такою ж пропозицією виступив і президент Росії Володимир Путін, але японці її знову відхилили.

У 2009 році Нижня палата парламенту Японії схвалила поправки до закону, в яких міститься положення про приналежність Японії чотирьох островів Південнокурильської гряди. На це різко відреагували в Росії, назвавши подібні дії недоречними і неприйнятними, а згодом пригрозили Японії втратою перспектив вирішити спір, якщо поправки буде ухвалено. За місяць Верхня палата японського парламенту схвалила поправки.

Історія приналежність Курил російсько-японським договорами Википедия

"Курильські переговори" нині

Після довгого затишшя питання з Курильськими островами порушив президент Росії у вересні 2018 року. Під час Східного економічного форуму Путін запропонував прем'єр-міністру Японії укласти мирний договір до кінця 2018 року, а потім "як друзі" вирішувати територіальні питання щодо островів. Однак японці з цією пропозицією не погодилися.

"Ми будемо наполегливо продовжувати вести переговори на основі такого курсу: вирішити проблему з поверненням "північних територій" (південна гряда Курильських островів Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, - прим. ред.), а потім укласти мирний договір", - заявив генеральний секретар кабінету міністрів Японії Єсіхіде Суга.

Проте попри жорсткі позиції обох країн, крига, що називається, скресла. Японія і Росія повернулися до переговорного процесу, а прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе поклявся на могилі свого батька, що крапку в питанні "північних територій" буде поставлено.

Reuters

"Я щодня робитиму все можливе, присягаюся перед могилою виконувати свої обов'язки", - заявив Абе.

У понеділок, 14 січня, глава МЗС Росії Сергій Лавров і глава МЗС Японії Рато Коно зустрілися в Москві. Після переговорів японські дипломати заявили, що не вважають доречною прес-конференцію. Натомість глава МЗС Росії не відмовив собі в задоволенні поспілкуватися з журналістами. Він розповів про головні вимоги Росії до Японії:

  • "базова позиція, яка не обговорюється": Японія повинна визнати приналежність Курильських островів Росії;
  • "проривні" економічні проекти на Курилах за участю японської сторони;
  • безвізовий режим Росії і Японії; пропонується почати зі скасування віз для жителів Сахаліну і Хоккайдо як найбільш наближених;
  • відсутність представників США в переговорному процесі Японії і Росії.

Позиція Японії

Незважаючи на те що коментарів японської сторони не було, базова позиція Японії не змінювалася кількадесят років. Такий вигляд вона мала до початку переговорів з Росією:

  • північні території - вікові території Японії, які продовжують перебувати під незаконною окупацією Російською Федерацією;
  • за умови підтвердження належності островів Японії країна готова проявити гнучкість до часу і порядку щодо їх повернення; також японська сторона готова дійти згоди з Росією стосовно громадян, які вже проживають на території островів: Японія поважатиме права, інтереси і бажання остров'ян;
  • японська влада закликала населення відмовитися від відвідування північних територій; також Японія не допускає ніякої діяльності, зокрема економічної, з боку третіх сторін, якщо її розглядатимуть як підпорядкування "юрисдикції Росії".

Своєю чергою Європейський парламент підтримує позицію Японії: в резолюції від 7 липня 2005 року Європарламент закликав Росію повернути окуповані території. У документі йдеться про "повернення Японії північних територій, окупованих колишнім Радянським Союзом наприкінці Другої світової війни і які нині перебувають під окупацією Росії".

Ще трохи територіальних спорів

Спір за Курильські острови – не єдиний, який веде Японія у світі. Також не вдається поділити острови Сенкаку і скелі Ліанкур.

Сенкаку

Открытый источник

Острови Сенкаку Японія ділить з Китаєм. Вони перебувають під японським управлінням з 1865 року, але уряд Китаю впевнений, що володіє ними з XIV століття.

Ескалацією спору послужив серйозний дипломатичний прецедент: у 2010 році поблизу островів сталося зіткнення японського катера берегової охорони і китайського риболовецького судна.

Спір дотепер є невирішеним.

Ліанкур

Открытый источник

За архіпелаг, що складається із двох острівців і 35 скель, Японія "бореться" з Південною Кореєю. Постійно там проживає ловець восьминогів з дружиною з Кореї. На непостійному проживанні там перебувають берегова охорона, відділення поліції, адміністрація і штат маяка – всі з Кореї.

Конфлікт точиться через спірну інтерпретацію відмови Японії від суверенітету над своїми колоніями: поширюється вона на острови Ліанкур чи ні. У Сан-Франциському мирному договорі про острови не згадується.

Спір між Південною Кореєю і Японією також залишається невирішеним.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>